8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" липня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1415/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 )
до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14)
про стягнення 4004839,00 дол. США, що є еквівалентом 165714230,56 грн.
за участю представників:
позивача - Хомякова А.Л.
відповідача - не з'явився.
Позивач, фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення майнової шкоди у розмірі 4004839,00 дол. США, що є еквівалентом 165714230,56 грн. станом на 22.04.2025 за курсом НБУ 41,3785 грн./доларів США.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.05.2025 об 11:00.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2025 у зв'язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов'язками, підготовче засідання відкладено на 03.06.2025 об 11:20 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2025 у зв'язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов'язками, підготовче засідання відкладено на 24.06.2025 об 11:20 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 враховуючи, що у справі виконані усі завдання підготовчого засідання, визначені частиною 1 статті 177 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.07.2025 об 11:00 на підставі частини 2 статті 185, статті 183, 232, 233 ГПК України.
Представник позивача у призначене судове засідання з'явився, позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Будь-яких заяв або клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Водночас у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який є продовженим до теперішнього часу.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті АТ "Укрпошта", у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Отже, приймаючи до уваги, що на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення, повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи здійснювалося шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до частини 4 статті 122 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази (т.с. V, а.с. 128, 138, 145, 152).
Водночас матеріали справи свідчать, що скеровані на адресу відповідача копії ухвал Господарського суду Харківської області у даній справі не було відправлено відповідачу у зв'язку із припиненням АТ "Укрпошта" пересилання міжнародних поштових відправлень адресованих до Російської Федерації, про що свідчать акти про неможливість відправки кореспонденції №151/2025 від 28.04.2025, №171/2025 від 21.05.2025, №182/2025 від 03.06.2025, №201/2025 від 25.06.2025 (т.с. V, а.с. 127, 137, 144, 151).
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвали Господарського суду Харківської області по справі №922/1415/25 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
З огляду на вище вказане, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом з дотриманням вимог чинного законодавства було вжито всі можливі та залежні від суду процесуальні заходи з метою повідомлення учасників справи про розгляд даної справи.
Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Отже, судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, надано учасникам справи достатньо часу для реалізації ними своїх процесуальних прав, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також заслухавши вступне слово присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд установив наступне.
Позивач є суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює господарську діяльність та зареєстрований, як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Одним із напрямків господарської діяльності позивача є виробництво виробів з пінополістиролу, яке було ним розпочато з 2018 року, шляхом закупівлі відповідного обладнання та налагодження промислового комплексу EPS для виготовлення виробів з пінополістиролу.
Вказане виробництво було налагоджено позивачем в орендованих нежитлових виробничих приміщеннях в будівлі літ. "Б-3", які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6. Факт перебування нежитлових виробничих приміщень в користуванні та володінні позивача, як орендаря, підтверджується наступним:
1) в період з 23.12.2016 по 19.07.2019: договором оренди №Т6/23-2016 від 23.12.2016 р., що укладений з орендодавцем ТОВ "ПП "Прогрес", право власності якого на вказані нежитлові приміщення підтверджується: витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №79687593 від 06.02.2017, №78381832 від 18.01.2017, №107001960 від 11.12.2017; додатковими угодами №1 від 24.12.2016 , №2 від 12.01.2017, №3 від 06.12.2017, №4 від 19.07.2019 до вказаного договору оренди; актами приймання-передачі від 23.12.2016, від 12.01.2017, від 06.12.2017, від 19.07.2019 до вказаного договору оренди;
2) в період з 20.07.2019 по 20.10.2021: договором оренди №Т6/05-2019 від 20.07.2019, що укладений з орендодавцем ТОВ "Промдекор", право власності якого на нежитлові приміщення підтверджується: договором купівлі-продажу нерухомого майна від 19.07.2019, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Дєгтярьовою А. В. та зареєстрований в реєстрі за №441, актом приймання-передачі нерухомого майна від 19.07.2019 до вказаного договору купівлі-продажу, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.07.2019 за №174543099, №174541483, №174538680; додатковими угодами №1 від 21.07.2019, №2 від 20.10.2019 до вказаного договору оренди; актами приймання-передачі від 20.07.2019, від 20.10.2019 до вказаного договору оренди;
3) в період з 21.10.2019 по 01.03.2021: договором оренди №Т6/53-2019 від 21.10.2019, що укладений з орендодавцем ТОВ "ПП "Альта-В", право власності якого на вказані нежитлові приміщення підтверджується: актом №5 прийому-передачі майна до Статутного капіталу ТОВ "ПП "Альта-В" від 21.10.2019, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.10.2019 за №186619053, №186615392, №186611331, актом №6 прийому-передачі майна до Статутного капіталу ТОВ "ПП "Альта-В" від 26.05.2020, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №210960314 від 01.06.2020; додатковими угодами №1 від 22.10.2019, №2 від 26.05.2020, №3 від 01.03.2021 до вказаного договору оренди; актами приймання-передачі від 21.10.2019, від 26.05.2020, від 01.03.2021 до вказаного договору оренди;
4) в період з 02.03.2021 по 08.11.2021: договором оренди №Т6/02-2021 від 02.03.2021, що укладений з орендодавцем ТОВ "ПАВ 1-Голд", право власності якого на вказані нежитлові приміщення підтверджується: договором купівлі-продажу від 02.03.2021, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Дєгтярьовою А.В. та зареєстрований в реєстрі за №132, актом приймання-передачі нерухомого майна від 02.03.2021 до вказаного договору купівлі-продажу, витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.03.2021 за №246641300, №246637135, №246639414, №246634603; додатковими угодами №1 від 03.03.2021, №2 від 29.08.2021, №3 від 04.10.2021, №4 від 11.10.2021, №5 від 08.11.2021 до вказаного договору оренди; актами приймання-передачі від 02.03.2021, від 29.08.2021, від 04.10.2021, від 11.10.2021, від 08.11.2021 до вказаного договору оренди;
5) в період з 07.10.2021 по поточну дату: договором оренди №01-2021 ЛР від 07.10.2021, що укладений з орендодавцем ТОВ "Блайбер", право власності якого на вказані нежитлові приміщення підтверджується: витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.10.2021р. за №278232542, №278246154, №278247552, №278248935; додатковою угодою №1 від 08.10.2021 до вказаного договору оренди; актом приймання-передачі №1 від 07.10.2021 до вказаного договору оренди;
6) в період з 15.10.2021 по поточну дату: договором оренди №02-2021АР від 15.10.2021, що укладений з орендодавцем ТОВ "Олвест-Трейд", право власності якого на вказані нежитлові приміщення підтверджується: витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.08.2021 за №272512303, №272511759, від 12.10.2021 за №279372363, №279373923; додатковою угодою №1 від 16.10.2021 до вказаного договору оренди; актом приймання-передачі №1 від 15.10.2021 до вказаного договору оренди;
7) в період з 11.11.2021 по поточну дату: договором оренди №03-2021 АР від 11.11.2021, що укладений з орендодавцем ТОВ "Магнитекс", право власності якого на вказані нежитлові приміщення підтверджується: витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.11.2021 за №283804280, №283803591, №283803972, №283800530; додатковою угодою №1 від 12.11.2021 до вказаного договору оренди; актом приймання-передачі №1 від 11.11.2021 до вказаного договору оренди;
Як зазначено вище та убачається з матеріалів справи, починаючи з 2018 р. позивачем у вказаних нежитлових приміщеннях розпочата виробнича діяльність шляхом налагодження промислового комплексу EPS, який призначений для переробки гранул пінополістиролу шляхом їх термічної обробки та подальшим формуванням різних виробів, таких як, пінополістирольні плити - утеплювач для стін та даху, стельовий фриз, декоративні стельові панелі та ін. Право власності позивача на промисловий комплекс EPS підтверджується первинною документацією,, зокрема, договорами купівлі-продажу, договорами поставки, інвойсами, митними декларація. Повний перелік правовстановлюючих документів на Промисловий комплекс EPS наведений в Таблиці №1, що доданий до позовної заяви.
Згідно первинних документів позивачем була здійснена закупівля основного обладнання та закупівля додаткових комплектуючих необхідних для подальшої модернізації та удосконалення промислового комплексу EPS з метою поліпшення його виробничих якостей. Факт введення в експлуатацію промислового комплексу EPS та подальша його модернізація та удосконалення підтверджується: актом введення в експлуатацію основних засобів придатних до виробництва готової продукції (Промислового комплексу EPS) від 31.01.2018; актом введення в експлуатацію основних засобів придатних до виробництва готової продукції (додаткових пристосунків до промислового комплексу EPS) від 31.01.2019; актом введення в експлуатацію основних засобів придатних до виробництва готової продукції (додаткових пристосунків до Промислового комплексу EPS) від 31.01.2020; актом введення в експлуатацію основних засобів придатних до виробництва готової продукції (додаткових пристосунків до промислового комплексу EPS) від 31.01.2021; актом введення в експлуатацію основних засобів придатних до виробництва готової продукції (додаткових пристосунків до промислового комплексу EPS) від 31.01.2022 (т.с. IV, а.с. 112-126).
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що факт знаходження промислового комплексу EPS в нежитлових приміщеннях, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6, підтверджується: довідкою про належність майна до власності фізичної особи - підприємця №Т1-ЛП/ФОП від 22.07.2022, яка підписана позивачем; актом підтвердження знаходження обладнання орендаря в орендованій нерухомості від 15.12.2021, який підписаний позивачем та представниками ТОВ "Блайбер", ТОВ "Олвест-Трейд", ТОВ "Магнитекс", що підтверджують факт належності на праві власності позивачу промислового комплексу EPS та факт його знаходження в нежитлових приміщеннях, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6 станом на 14.07.2022 (т.с. IV, а.с. 127-129).
Обставини справи свідчать, що 14.07.2022 територія та нежитлові виробничі приміщення за адресою: Україна, м. Харків, вул. Тернопільська, 6 були обстріляні із використанням зенітно-ракетних комплексів систем середнього радіуса дії "С-300" зі сторони збройних сил Російської Федерації, що спричинило істотні руйнування приміщень, вражаючих металевих уламків, ударну хвилю у зв'язку з численними вибухами внаслідок чого було знищено Промисловий комплекс EPS, який знаходився в даних нежитлових приміщеннях.
Із матеріалів справи убачається, що 14.07.2022 слідчим відділом УСБУ в Харківській області зареєстроване кримінальне провадження №12022221140000621 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 1 статті 438 КК України, що підтверджується Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.02.2025 (т.с. IV, а.с. 130-131).
Крім того, за даним фактом 18.07.2022 ТОВ "Блайбер", ТОВ "Олвест-Трейд", ТОВ "Магнитекс" було подано до Основ'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області заяви про відкриття кримінального провадження (повідомлення про вчинення кримінального правопорушення) за фактом руйнування та пошкодження майна внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (т.с. IV, а.с. 132-137).
Водночас матеріали справи свідчать, що 02.12.2024 позивачем подано до Слідчого відділу УСБУ в Харківській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221140000621 від 14.07.2022, заяву про залучення до провадження в якості потерпілого та уточнення обставин кримінального правопорушення, спричиненого збройною агресією Російської Федерації (т.с. IV, а.с. 138-139).
У відповідь на вказаний лист, слідчим відділом УСБУ в Харківській області листом №70/6-621 від 15.12.2024 підтверджено статус позивача, як потерпілого у кримінальному провадженні №12022221140000621 від 14.07.2022 (т.с. IV, а.с. 140).
Крім того, згідно листа №70/6-621 від 17.02.2025 слідчим відділом УСБУ в Харківській області розглянуто клопотання позивача від 03.02.2025 та долучено до матеріалів кримінального провадження №12022221140000621 від 14.07.2022 перелік знищеного майна, обладнання (т.с. IV, а.с. 141-149).
Разом з тим, обставина зенітно-ракетного обстрілу зі сторони збройних сил Російської Федерації, який відбувся 14.07.2022 та спричинення відповідачем шкоди нежитловим виробничим приміщенням за адресою: Україна, м. Харків, вул. Тернопільська, 6, підтверджується:
1) рішенням Господарського суду Харківської області від 30.05.2024 по справі №922/327/24 за позовом ФОП Василевського В.Я. до Російської Федерації в особі Міністерства Юстиції Російської Федерації про стягнення 2461423,00 доларів США, що є еквівалентом 90010800,00 грн., яким позов задоволено повністю та стягнено з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації грошові кошти в сумі 2461423,00 доларів США, що є еквівалентом 90010800,00 грн. станом на 24.04.2023 за курсом НБУ 36,5686 грн./долар США в якості відшкодування майнової шкоди, а саме шкоди нерухомому майну літ. "А-1", літ. "Б-3", літ. "Г-3", які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6;
2) актом комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 06.07.2023, затвердженого за номером №Ос-4126 від 07.07.2023, яким встановлено факт пошкодження нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-3", літ. "Г-3", які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6, що належать ТОВ "Блайбер";
3) актом комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 06.07.2023, затвердженого за номером №Ос-4126/1 від 07.07.2023, яким встановлено факт пошкодження нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-3", літ. "Г-3", які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6, що належать ТОВ "Магнитекс";
4) актом комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 06.07.2023, затвердженого за номером №Ос-4126/2 від 07.07.2023, яким встановлено факт пошкодження нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-3", літ. "Г-3", які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6, що належать ТОВ "Олвест-Трейд" (т.с. IV, а.с. 150-193).
Матеріали справи також свідчать, що 16.07.2022 співробітниками позивача, з метою встановлення характеру та обсягу пошкоджень промислового комплексу EPS, проведено обстеження вказаного майна за результатом якого складено Акт про знищення та пошкодження майна суб'єкта господарювання від 01.10.2022, який затверджений позивачем та згідно якого всі складові частини промислового комплексу EPS пошкоджені в результаті вибухової хвилі та подальшого обвалу будівлі, що сталося 14.07.2022 внаслідок обстрілів зі сторони військовослужбовців Російської Федерації. Відновлення промислового комплексу EPS у стан 23.02.2022 є економічно не доцільним, оскільки буде коштувати більше 80% від вартості нового виробничого комплексу (т.с. IV, а.с. 194).
Крім того, позивачем видано наказ №Т6-Інв/ТМЦ лп від 28.07.2022 "Про призначення інвентаризаційної комісії і проведення позапланової інвентаризації", яким наказано провести позапланову інвентаризацію устаткування - промислового комплексу EPS, що належить ФОП Василевському В. Я., і знаходиться в орендованих приміщеннях за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6 (т.с. IV, а.с. 209).
З матеріалів справи убачається, що за результатом проведеної інвентаризації комісією 01.10.2022 складено інвентаризаційний опис, яким встановлено, що всі складові частини промислового комплексу EPS пошкоджені, а саме: деформовані, критично пошкоджені внаслідок ракетного обстрілу, що стався 14.07.2022 та вибухової хвилі і подальшого обвалу даху та стін будівлі на обладнання. Всі складові частини промислового комплексу EPS підлягають списанню. За наслідком проведення інвентаризації та з урахуванням висновків Акту про знищення та пошкодження майна суб'єкту господарювання від 01.10.2022 позивачем здійснено списання промислового комплексу EPS на підставі Акту списання запасів №1/Т6-ЛП від 11.05.2023 (т.с. IV, а.с. 210-241, т.с. V, а.с. 1-30).
Суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Лєсних Сергієм Миколайовичем (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 21.10.2002 №3361) було виконано незалежну оцінку реальних збитків, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації завдані рухомому майну - промисловому комплексу ЕРS для виготовлення виробів з пінополістиролу, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6, про що було складено Звіт про оцінку збитків витрат, необхідних для відновлення виробничого обладнання промислового комплексу ЕРS для виготовлення виробів з пінополістиролу, завданих постраждалому - ФОП Василевському Віктору Яковичу, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6, дата складання 09.05.2023. (т.с. V, а.с. 31-117).
Згідно вказаного Звіту розмір збитків (витрат, необхідних для відновлення промислового комплексу ЕРS для виготовлення виробів з пінополістиролу, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, буд. 6), завданих постраждалому ФОП Василевському В.Я., у зв'язку з пошкодженням і руйнуванням належного йому промислового комплексу, без урахування ПДВ, становить 4004839,00 доларів США, що станом на 22 квітня 2025 за курсом НБУ 41,3785 грн./доларів США є еквівалентом 165714230,56 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що знищення промислового комплексу EPS сталося внаслідок дій військовослужбовців збройних сил Російської Федерації, а саме обстрілу із використанням зенітно-ракетних комплексів систем середнього радіуса дії "С-300" території та нежитлових виробничих приміщень за адресою: Україна, м. Харків, вул. Тернопільська, 6, в яких знаходилось вказане майно позивача. Позивач зазначає, що вказане майно внаслідок заподіяння шкоди від збройної агресії втратило здатність виконувати свої первинні технологічні функції, для яких воно призначене. Вказує, що знищення належного позивачу на праві власності майна порушує відповідне право власності позивача, внаслідок чого останній набуває право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
Крім того, позивач зазначає, що майно позивача, в тому числі з урахуванням його специфіки, за всіх розумних обставин не могло бути використано для військових цілей. Відтак, дії відповідача щодо ракетного обстрілу були вчинені всупереч законам і звичаям війни, а отже, відповідач несе повну відповідальність як за відповідний ракетний обстріл, так і за спричинені ним наслідки, у тому числі і за шкоду, заподіяну майну позивача. Саме внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, позивачу було завдано матеріальну шкоду, а відтак, такі дії перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку із пошкодженнями, нанесеними майну позивача. Подані докази у своїй сукупності свідчать про наявність вини відповідача у формі умислу у заподіянні відповідної шкоди. Стверджує, що наявний повний склад цивільного правопорушення у вигляді заподіяння шкоди майну позивача, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування майнової шкоди на користь позивача.
Таким чином, позивач вважає, що вищевикладеними обставинами та наданими позивачем доказами підтверджено заподіяння діями відповідача шкоди майну позивача, доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завдану майну шкоду, доведено протиправність дій відповідача, а також підтверджено наявність вини відповідача у заподіянні шкоди майну позивача.
Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
В силу статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Суд зазначає, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Щодо підтвердження факту спричинення позивачу шкоди з матеріалів справи убачається, що 14.07.2022 територія та нежитлові виробничі приміщення за адресою: Україна, м. Харків, вул. Тернопільська, 6 були обстріляні із використанням зенітно-ракетних комплексів систем середнього радіуса дії "С-300" зі сторони збройних сил Російської Федерації, що спричинило істотні руйнування приміщень у зв'язку з численними вибухами внаслідок чого було знищено Промисловий комплекс EPS, який знаходився в даних нежитлових приміщеннях.
Матеріалами справи підтверджено, що 14.07.2022 слідчим відділом УСБУ в Харківській області зареєстроване кримінальне провадження №12022221140000621 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 1 статті 438 КК України, що підтверджується Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.02.2025 (т.с. IV, а.с. 130-131).
Крім того, за даним фактом 18.07.2022 ТОВ "Блайбер", ТОВ "Олвест-Трейд", ТОВ "Магнитекс" було подано до Основ'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області заяви про відкриття кримінального провадження (повідомлення про вчинення кримінального правопорушення) за фактом руйнування та пошкодження майна внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (т.с. IV, а.с. 132-137).
Також, 02.12.2024 позивачем подано до Слідчого відділу УСБУ в Харківській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221140000621 від 14.07.2022, заяву про залучення до провадження в якості потерпілого та уточнення обставин кримінального правопорушення, спричиненого збройною агресією Російської Федерації (т.с. IV, а.с. 138-139).
У відповідь на вказаний лист, слідчим відділом УСБУ в Харківській області листом №70/6-621 від 15.12.2024 підтверджено статус позивача, як потерпілого у кримінальному провадженні №12022221140000621 від 14.07.2022 (т.с. IV, а.с. 140).
Крім того, згідно листа №70/6-621 від 17.02.2025 слідчим відділом УСБУ в Харківській області розглянуто клопотання позивача від 03.02.2025 та долучено до матеріалів кримінального провадження №12022221140000621 від 14.07.2022 перелік знищеного майна, обладнання (т.с. IV, а.с. 141-149).
Матеріалами справи підтверджено, що обставина зенітно-ракетного обстрілу зі сторони збройних сил Російської Федерації, який відбувся 14.07.2022 та спричинення відповідачем шкоди нежитловим виробничим приміщенням за адресою: Україна, м. Харків, вул. Тернопільська, 6, підтверджується:
1) рішенням Господарського суду Харківської області від 30.05.2024 по справі №922/327/24 за позовом ФОП Василевського В. Я. до Російської Федерації в особі Міністерства Юстиції Російської Федерації про стягнення 2461423,00 доларів США, що є еквівалентом 90010800,00 грн., яким позов задоволено повністю та стягнено з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації грошові кошти в сумі 2461423,00 доларів США, що є еквівалентом 90010800,00 грн. станом на 24.04.2023 за курсом НБУ 36,5686 грн./долар США в якості відшкодування майнової шкоди, а саме шкоди нерухомому майну літ. "А-1", літ. "Б-3", літ. "Г-3", які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6;
2) актом комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 06.07.2023, затвердженого за номером №Ос-4126 від 07.07.2023, яким встановлено факт пошкодження нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-3", літ. "Г-3", які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6, що належать ТОВ "Блайбер";
3) актом комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 06.07.2023, затвердженого за номером №Ос-4126/1 від 07.07.2023, яким встановлено факт пошкодження нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-3", літ. "Г-3", які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6, що належать ТОВ "Магнитекс";
4) актом комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 06.07.2023, затвердженого за номером №Ос-4126/2 від 07.07.2023, яким встановлено факт пошкодження нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-3", літ. "Г-3", які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6, що належать ТОВ "Олвест-Трейд" (т.с. IV, а.с. 150-193).
Матеріали справи також свідчать, що 16.07.2022 співробітниками позивача, з метою встановлення характеру та обсягу пошкоджень промислового комплексу EPS, проведено обстеження вказаного майна за результатом якого складено Акт про знищення та пошкодження майна суб'єкта господарювання від 01.10.2022, який затверджений позивачем та згідно якого всі складові частини промислового комплексу EPS пошкоджені в результаті вибухової хвилі та подальшого обвалу будівлі, що сталося 14.07.2022 внаслідок обстрілів зі сторони військовослужбовців російської федерації. Відновлення промислового комплексу EPS у стан 23.02.2022 є економічно не доцільним, оскільки буде коштувати більше 80% від вартості нового виробничого комплексу (т.с. IV, а.с. 194).
Позивачем видано наказ №Т6-Інв/ТМЦ лп від 28.07.2022 "Про призначення інвентаризаційної комісії і проведення позапланової інвентаризації", яким наказано провести позапланову інвентаризацію устаткування - промислового комплексу EPS, що належить ФОП Василсвському В. Я., і знаходиться в орендованих приміщеннях за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6 (т.с. IV, а.с. 209).
Так, 01.10.2022 за результатом проведеної інвентаризації комісією складено інвентаризаційний опис, яким встановлено, що всі складові частини промислового комплексу EPS пошкоджені, а саме: деформовані, критично пошкоджені внаслідок ракетного обстрілу, що стався 14.07.2022 та вибухової хвилі і подальшого обвалу даху та стін будівлі на обладнання. Всі складові частини промислового комплексу EPS підлягають списанню. За наслідком проведення інвентаризації та з урахуванням висновків Акту про знищення та пошкодження майна суб'єкту господарювання від 01.10.2022 позивачем здійснено списання промислового комплексу EPS на підставі Акту списання запасів №1/Т6-ЛП від 11.05.2023 (т.с. IV, а.с. 210-241, т.с. V, а.с. 1-30).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що знищення Промислового комплексу EPS сталося внаслідок дій військовослужбовців збройних сил Російської Федерації, а саме обстрілу із використанням зенітно-ракетних комплексів систем середнього радіуса дії "С-300" території та нежитлових виробничих приміщень за адресою: Україна, м. Харків, вул. Тернопільська, 6, в яких знаходилось вказане майно позивача, що внаслідок заподіяння шкоди від збройної агресії втратило здатність виконувати свої первинні технологічні функції, для яких воно призначене.
Щодо протиправності дій заподіювача шкоди і його вини, причинного зв'язку між протиправною дією та негативними наслідками, суд зазначає наступне.
Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародновизнаних кордонів України.
Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов'язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.
Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц, висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.
Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Відповідно до частини третьої статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії РФ проти України в розумінні частини 3 статті 75 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і завданою майновою шкодою. Підставою для відшкодування майнової шкоди є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
Так, причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діяннями відповідача та шкодою, завданою позивачеві, підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, зокрема, зареєстрованим 14.07.2022 слідчим відділом УСБУ в Харківській області кримінальним провадженням №12022221140000621 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 1 статті 438 КК України згідно Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.02.2025.
Крім того, 02.12.2024 позивачем подано до Слідчого відділу УСБУ в Харківській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221140000621 від 14.07.2022, заяву про залучення до провадження в якості потерпілого та уточнення обставин кримінального правопорушення, спричиненого збройною агресією Російської Федерації.
У відповідь на вказаний лист, слідчим відділом УСБУ в Харківській області листом №70/6-621 від 15.12.2024 підтверджено статус позивача, як потерпілого у кримінальному провадженні №12022221140000621 від 14.07.2022.
Згідно листа №70/6-621 від 17.02.2025 слідчим відділом УСБУ в Харківській області розглянуто клопотання позивача від 03.02.2025 та долучено до матеріалів кримінального провадження №12022221140000621 від 14.07.2022 перелік знищеного майна, обладнання.
Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, суд враховує, що законодавством України не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №648/2035/17).
При цьому, матеріали справи свідчать, що 14.07.2022 територія та нежитлові виробничі приміщення за адресою: Україна, м. Харків, вул. Тернопільська, 6 були обстріляні із використанням зенітно-ракетних комплексів систем середнього радіуса дії "С-300" зі сторони збройних сил Російської Федерації, що спричинило істотні руйнування приміщень, ударну хвилю у зв'язку з численними вибухами внаслідок чого знищено Промисловий комплекс EPS, який знаходився в даних нежитлових приміщеннях.
Отже, саме внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, позивачу було завдано матеріальну шкоду, а тому такі дії перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку із пошкодженнями, нанесеними майну позивача. Також, зазначені докази у своїй сукупності свідчать про наявність вини відповідача у формі умислу у заподіянні відповідної шкоди.
Щодо розміру заподіяної відповідачем шкоди, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України №326 від 20.03.2022 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, починаючи з 19.02.2014.
Відповідно до пункту 5 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326) оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.
Незалежна оцінка збитків проводиться суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визнаними такими Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.
Відповідно до пункту 4.1. Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженого наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України 18.10.2022 №3904/1223 встановлено, що оцінка (визначення розміру) реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та(або) знищення рухомого майна (машини та обладнання) передбачає визначення актуалізованих на дату оцінки витрат, необхідних для заміни такого майна, непридатного для подальшого використання, як об'єктів у цілому з урахуванням стану, який це майно мало на дату заподіяння шкоди, беручи до уваги його вік, технічний стан та строк корисної служби, що залишився.
Для цілей цієї Методики пошкодженим, втраченим або знищеним рухомим майном (машини та обладнання), щодо якого оцінюють реальні збитки, є майно, що внаслідок заподіяння шкоди від збройної агресії втратило здатність виконувати свої первинні технологічні функції, для яких воно призначене. Розмір реальних збитків внаслідок пошкодження вказаного майна приймається таким, що дорівнює розміру реальних збитків внаслідок знищення такого майна.
Зазначене майно оцінюють виходячи з облікових даних фінансової звітності підприємства - власника або балансоугримувача такого майна, складеної станом на 31.12.2021 року, що відображає фактично понесені витрати на придбання майна. Крім фінансової звітності станом на 31.12.2021 використовується повна фінансова звітність підприємства, складена, підписана та погоджена в установленому законодавством порядку станом на дату, що більш наближена до дати заподіяння шкоди майну підприємства (за наявності такої звітності).
Відповідно до пункту 4.8. Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженого наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України 18.10.2022 №3904/1223 передбачено, що визначення вартості рухомого майна, що належало окремим фізичним особам - підприємцям та не відображене у фінансовій звітності будь-яких підприємств, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки або судової експертизи (експертного дослідження) з дотриманням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", вимог міжнародних та національних стандартів оцінки, норм міжнародної оціночної практики, що склалася, та визначення ринкової вартості або залишкової вартості заміщення (відтворення) у разі наявності доказів щодо його існування на дату заподіяння шкоди, інформації щодо віку та технічного стану.
Відповідно до пункту 9 розділ І Методики визначення шкоди та обліку збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадження господарської діяльності, затвердженої наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 №390/1223, за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.
Відповідно до пункту 29 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2022 №951), під час розроблення методик оцінки шкоди та збитків, передбачених пунктом 5 порядку, в оціночних процедурах враховуються такі загальні методичні настанови:
- процедури оцінки реальних збитків, упущеної вигоди і потреб у відновленні пошкодженого та (або) знищеного майна здійснюється в умовних одиницях (функціональна валюта) - доларах США. Отриманий результат оцінки підлягає конвертації в національну валюту за поточним курсом Національного банку на дату оцінки;
- необхідно враховувати зміну вартості грошей в часі та застосовувати процедури приведення такої вартості до дати оцінки.
Із матеріалів справи убачається, що 01.10.2022 за результатом проведеної інвентаризації комісією складено інвентаризаційний опис, яким встановлено, що всі складові частини промислового комплексу EPS пошкоджені, а саме: деформовані, критично пошкоджені внаслідок ракетного обстрілу, що стався 14.07.2022 та вибухової хвилі і подальшого обвалу даху та стін будівлі на обладнання. Всі складові частини промислового комплексу EPS підлягають списанню. За наслідком проведення інвентаризації та з урахуванням висновків Акту про знищення та пошкодження майна суб'єкту господарювання від 01.10.2022 позивачем здійснено списання промислового комплексу EPS на підставі Акту списання запасів №1/Т6-ЛП від 11.05.2023.
Матеріалами справи підтверджено, що суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Лєсних Сергієм Миколайовичем (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 21.10.2002 №3361, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №00089-Х від 09.06.2001) виконано незалежну оцінку реальних збитків, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації завдані рухомому майну - промисловому комплексу ЕРS для виготовлення виробів з пінополістиролу, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, 6, про що було складено Звіт про оцінку збитків витрат, необхідних для відновлення виробничого обладнання промислового комплексу ЕРS для виготовлення виробів з пінополістиролу, завданих постраждалому - ФОП Василевському Віктору Яковичу (код НОМЕР_1 ), що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , дата складання 09.05.2023, який підписано суб'єктом оціночної діяльності з проставленням відтиску печатки.
Згідно деталізованого звіту убачається, що розмір збитків (витрат, необхідних для відновлення промислового комплексу ЕРS для виготовлення виробів з пінополістиролу, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Тернопільська, буд. 6), завданих постраждалому ФОП Василевському В.Я., у зв'язку з пошкодженням і руйнуванням належного йому промислового комплексу, без урахування ПДВ, становить 4004839,00 доларів США, що станом на 22 квітня 2025 за курсом НБУ 41,3785 грн./доларів США є еквівалентом 165714230,56 грн. (т.с. V, а.с. 31-117).
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем у даній справі доведено належними та допустимими доказами наявність повного складу цивільного правопорушення, що є умовою та підставою застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування майнової шкоди.
Водночас надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд оцінює його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02).
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
З урахуванням наведеного, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача майнової шкоди є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Однак всупереч статей 13, 74 ГПК України, жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості позовної заяви, відповідачем суду не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
З огляду на те, що позивач від сплати судового збору за розгляд даного спору звільнений, даний спір вирішено по суті та позовні вимоги задоволено, судовий збір за розгляд справи підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України у розмірі 1059800,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14) на користь фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) майнову шкоду у розмірі 4004839,00 дол. США, що є еквівалентом 165714230,56 грн. станом на 22.04.2025 за курсом НБУ 41,3785 грн./доларів США.
Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок: UА908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 1059800,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено "23" липня 2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова