ЄУН 174/955/25
н/п 1-кс/174/201/2025
23 липня 2025 року м. Вільногірськ
Слідчий суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на рішення дізнавача,-
22.07.2025 ОСОБА_3 , звернувся до суду зі скаргою на постанову дізнавача про часткову відмову у задоволенні клопотання від 12.07.2025, винесену дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , в частині відмови доповнення правової кваліфікації діяння у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025046150000032 від 06.06.2025, ч.2 ст.296 КК України та ч.1 ст.28 КК України та зобов'язати дізнавача доповнити правову кваліфікацію діяння у даному кримінальному провадженні.
В обґрунтування зазначає, що дізнавач СД ВП № 4 Кам'янського РУГІ ГУНП в Дніпропетровської області, ОСОБА_4 здійснює дізнання у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046150000032 від 06.06.2025 за ознаками кримінального проступку, начебто, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
У свою чергу, вищезазначена кваліфікація протиправного діяння вчиненого відносно нього групою осіб, є такою, що не відповідає дійсності, так як 05.06.2025, коли він разом зі своїми знайомими, близько о 22.00 год. проходили біля буд. № 52 по вул. Молодіжна у м. Вільногірськ, Кам'янського району, Дніпропетровської області, за ними пішов незнайомий йому чоловік, після чого один з них, які знаходилися біля під'їзду вищевказаного будинку вигукнув « ОСОБА_5 » на що він обернувся (оскільки його зовуть також ОСОБА_6 ). У цей час його догнав чоловік, що йшов за нами і спитав його «Ти теж ОСОБА_7 » на що він ствердно відповів, і після цього, без будь-яких причин вказаний чоловік - ОСОБА_8 , наніс йому удар кулаком в обличчя (зламав ніс) після чого він впав на землю, а ОСОБА_8 продовжив наносити йому умисно удари руками та ногами по тулубу, кінцівкам та у голову. Через менше чим хвилину до нього підійшли ще двоє чоловіків (як потім з'ясувалося товариші ОСОБА_8 ), а саме: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та приєдналися до ОСОБА_8 і стали також безпричинно наносити йому лежачому на землі удари руками та ногами по тулубу, кінцівкам та у голову.При цьому усі вищевказані особи знаходилися в стані алкогольного сп'яніння.
Ним були надані покази дізнавачу ОСОБА_4 , що йому були спричинені тілесні ушкодження трьома особами, однак остання, незважаючи на очевидну помилковість кваліфікації зазначеного кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України, замість ч.2 ст.296 КК України продовжує проводити розслідування за ч.1 ст.125 КК України.
В подальшому, він звертався до дізнавача з клопотанням доповнити правову кваліфікацію діяння у даному кримінальному провадженні ч.2 ст.296 КК України, однак постановою дізнавача йому було в цьому відмовлено.
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні, скаргу підтримав, просив її задовольнити, з підстав зазначених в ній.
Дізнавач СД ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі (а.с.12), що відповідно до положень ч.3 ст.306 КПК України, не перешкоджає розгляду скарги.
Слідчий суддя, заслухавши скаржника, дослідивши письмові докази долучені до скарги, дійшов висновку, про відмову у задоволенні скарги з наступних підстав.
Виходячи з вимог ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Положеннями п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, в тому числі бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні, такий контроль здійснюється шляхом прийняття рішень за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, що визначено главою 26 КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначено Главою 26 КПК України.
Статтею 22 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ч.1 ст.304 КПК України встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 цього Кодексу України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ч.4 ст.40-1 КПК України, дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.
Згідно положень ч.2 ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 06.06.2025 року, за заявою ОСОБА_11 внесені відомості до ЄРДР № 12025046150000032 та проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню за ч.1 ст.125 КК України, яке триває і досі.
ОСОБА_3 , вважаючи неправильною правову кваліфікацію діяння, яке розслідується, звернувся 10.07.2025 з відповідним клопотанням до дізнавача.
12.07.2025 дізнавачем СД ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , в рамках даного кримінального провадження була винесена постанова, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про доповнення правової кваліфікації кримінального правопорушення, внесення змін до ЄРДР або доповнень кваліфікацію ч.2 ст.296, ч.1 ст.28 КК України - відмовлено.
Дізнавач виконав положення ст.214 КПК України, оскільки після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, вніс протягом доби відповідні відомості до ЄРДР та розпочав розслідування, у тому числі вніс фактичні відомості до ЄРДР, визначив попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
Згідно п.3 Положення «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», реєстрація кримінальних правопорушень (проваджень) здійснюється з метою: оперативного контролю за додержанням законів; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів. Крім іншого, до Реєстру вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Внесення до ЄРДР відомостей про злочин необхідні для первинного статистичного обліку в роботі правоохоронних органів.
З огляду на вказане логічним стало використання законодавцем словосполучення «попередня правова кваліфікація». Представники Національної поліції діяли відповідно до закону, тому відсутні підстави визнати їх дії протиправними та зобов'язувати до вчинення передчасних дій.
Крім того, за правилами ст.ст.36, 40 КПК України, слідчий/прокурор є процесуально незалежною особою, а втручання в їх діяльність є неприйнятним.
Стаття 303 КПК України містить вичерпний перелік повноважень слідчого судді, зокрема здійснення контролю за внесенням відомостей до ЄРДР. До переліку цих повноважень не входить втручання слідчого судді до незалежної процесуальної діяльності слідчого з прокурором з приводу визначення правової кваліфікації діяння.
Пункт 5 ч.1 ст.374 КПК України зобов'язує суд, а не слідчого суддю під час ухвалення вироку дати оцінку та визначити остаточну правильну правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. «При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, правильність кваліфікації цих дій, оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.» - останній абзац огляду практики Вищого антикорупційного суду щодо розгляду та вирішення скарг за період з 05.09.2019 по 27.04.2020.
Самостійне визначення особою у заявах про злочин наявності певної правової кваліфікації без наведення достатніх відомостей, не може свідчити про те, що було вчинено саме ці правопорушення. Крім того, слідчий, прокурор не зобов'язаний вносити відомості до реєстру у точній відповідності зі змістом заяви в частині обраної заявником правової кваліфікації.
Слідчий суддя акцентує увагу, що ні заявник, ні потерпілий, ні слідчий суддя не уповноважені спрямовувати хід досудового розслідування, зокрема, шляхом нав'язування слідчому саме тієї кваліфікації кримінального правопорушення, яка є бажаною для них, чи яку вони вважають правильною.
Керуючись ст.ст.303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення дізнавача - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя підпис ОСОБА_1