65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2559/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши №916/2559/25
За позовом: Виконувача обов'язків керівника Біляївської окружної прокуратури (67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Костіна, 17, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 40477150) та Біляївської міської ради Одеського району Одеської області (67602, Одеська область, Одеський район, м. Біляївка, просп. Незалежності, 9, код ЄДРПОУ 33579244)
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) 2. Управління освіти Біляївської міської ради Одеського району Одеської області (67602, Одеська область, Одеський район, просп. Незалежності, 7, код ЄДРПОУ 40203901)
про визнання недійним додаткових угод та стягнення 204 242,50грн.
Представники сторін:
Від прокуратури: Уліцька А.В. посвідчення;
Від позивачів: не з'явились;
Від відповідачів: 1. Оляш К.І. довіреність;
2. не з'явився;
Господарським судом Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглядається справа №916/2559/25 за позовом Виконувача обов'язків керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Біляївської міської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія» та до Управління освіти Біляївської міської ради Одеського району Одеської області про визнання недійним додаткових угод та стягнення 204 242,50грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на те, що Додаткові угоди №№ 2-6 укладено з порушенням вимог ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», а відповідно мають бути визнані недійсними, у зв'язку з чим безпідставно сплачені кошти підлягають поверненню.
При цьому у позовні заяві прокуратура посилається зокрема і на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
21.07.2025 за вх.№22921/25 до суду від відповідача 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, згідно якого останній просить суд зупинити провадження у справі № 916/2559/25 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Пунктом 7 ч.1 ст.228 ГПК України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) конкретизувала:
“Висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу правовідносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі № 910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16 тощо);
Висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц тощо).
Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.»
Як вище встановлено господарським судом, підставою позову у даній справі є, зокрема, укладання Додаткових угод №№ 2-6 з порушенням вимог ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі».
При цьому згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Як встановлено судом, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2025 у справі № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетичне партнерство» про визнання недійсним додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів справу було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №920/19/24 прийнято до розгляду справу № 920/19/24.
Зокрема, Касаційний господарський суд України, передаючи справу № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначив наступне, зокрема:
- неможливість підняття ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від тієї, що встановлена у договорі, створює ризики як для постачальників, які нестимуть матеріальні втрати від реалізації товарів за нижчими цінами, ніж встановлені на ринку, так і для покупців (зокрема, суб'єктів владних повноважень), які у випадку розірвання таких договорів не зможуть забезпечити належну та безперебійну роботу державних та комунальних підприємств;
- на думку колегії суддів, з урахуванням відсутності стабільної ситуації на енергетичному ринку, сторони договору можуть неодноразово збільшувати ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. При цьому, не має змінюватися саме загальна ціна договору, а факт коливання цін має бути належним чином доведений;
- Верховний Суд вважає, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону “Про публічні закупівлі» (у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору). Підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є:
1) зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону “Про публічні закупівлі» в редакції Закону №114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону “Про публічні закупівлі» в редакції із змінами, внесеними Законом №1530-IX від 03.06.2021;
2) порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння п.2 ч.5 ст.41 Закону “Про публічні закупівлі»: Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, в той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Отже, у справі № 920/19/24 наразі вирішується питання щодо відступу (шляхом уточнення) попередньо сформованого висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2321/22 (щодо неможливості збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору), з огляду на зміни внесені до п.2 ч.5 ст.41 Закону “Про публічні закупівлі».
За таких обставин, враховуючи вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання відступу (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону “Про публічні закупівлі», із врахуванням підстав позову у даній справі щодо порушення вимог ч.5 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі» при укладанні Додаткових угоди №№ 2-6 суд доходить висновку про необхідність зупинення провадження у справі №916/2559/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
При цьому, посилання прокуратури на те, що в позовній заяві у даній справі прокуратура посилається на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду №922/2321/22 від 24.01.2024, лише в частині застосування до спірних правовідносин статей 216, 1212 ЦК України, господарський суд не приймає до уваги з огляду на визначення прокуратурою у позовній заяві виявлених порушень саме п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», висновок щодо застосування якого міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, необхідність вирішення питання щодо відступу (шляхом уточнення) від якого стала підставою для постановлення ухвали Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №920/19/24 про прийняття до розгляду справи № 920/19/24.
Суд зазначає, що позиція щодо доцільності зупинення касаційного провадження у подібних правовідносинах знайшла відображення у низці процесуальних рішень Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема в ухвалах від 04.03.2025 у справі №916/2486/23, від 12.03.2025 у справі №916/3461/23, від 12.03.2025 у справі №916/1116/23, від 17.03.2025 у справі №916/2036/24, а також від 18.03.2025 у справі №904/766/24 тощо.
При цьому суд наголошує, що зупинення провадження у цій справі є цілком виправданим, оскільки врахування висновків Великої Палати Верховного Суду сприятиме ухваленню судом, за результатами вирішення спору у цій справі, законного, справедливого і обґрунтованого судового рішення.
Керуючись п. 7 ч.1 ст.228, ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія» (вх.№22921/25 від 21.07.2025) про зупинення провадження у справі №916/2559/25 - задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі № 916/2559/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
3.Зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Повна ухвала складена 23.07.2025р.
Суддя К.Ф. Погребна