65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"18" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1769/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.
за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,
дослідивши матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Ямбуренка Максима Миколайовича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трофімова» (67840, одеська обл., Одеський р-н, с. Молодіжне, вул. Новоселів, буд. 1-А, корпус 1, 4)
про стягнення 710 790 грн
у відкритому судовому засіданні
представники сторін:
від позивача: Грибенников С.О. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від відповідача: не з'явився.
Судове засідання 18.07.2025 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Фізична особа-підприємець Ямбуренко Максим Миколайович (далі - ФОП Ямбуренко Максим Миколайович, позивач) звернувся із позовною заявою від 02.05.2025 (вх. № 1844/25 від 07.05.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трофімова» (далі - ТОВ «Трофімова») основного боргу в сумі 2 210 790 грн; інфляційних втрат в сумі 247 757, 02 грн; трьох процентів річних в сумі 52 426, 95 грн; пені в сумі 434 315, 23 грн; судового збору в сумі 44 179, 34 грн; витрат на професійну правничу допомогу в сумі 90 000 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.05.2025 по справі № 916/1769/25, а саме: накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках ТОВ «Трофімова» в будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах, крім рахунків із спеціальним режимом використання та рахунків (зокрема, кореспондентських), звернення стягнення на які заборонено законом; накладення арешту на майно, що належить ТОВ «Трофімова» на праві власності (тимчасове обмеження права на відчуження/розпорядження майном, без обмеження/позбавлення права користування ним).
Позивач звернувся із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 10.06.2025 (вх. № 18405/25 від 10.06.2025), в якій просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 710 790 грн, враховуючи факт часткового погашення основного боргу в сумі 1 500 000, 00 грн.
До заяви додано: платіжну інструкцію № 782 від 09.06.2025, відповідно до якої відповідачем сплачено 1 500 000, 00 грн боргу згідно договору поруки № 16/05-24-П від 09.06.2025 до договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем (водієм) № 16/05-24 від 16.05.2025.
У відзиві, сформованому в системі «Електронний суд» 10.06.2025 (вх. № 18413/25 від 10.06.2025), відповідач просив закрити провадження по справі № 916/1769/25 в частині стягнення з ТОВ «Трофімова» на користь ФОП Ямбуренко Максима Миколайовича штрафних санкцій у розмірі 734 499, 20 грн; закрити провадження по справі № 916/1769/25, в частині стягнення з ТОВ «Трофімова» на користь ФОП Ямбуренко Максим Миколайович частини основного боргу в сумі 1 500 000, 00 грн.
У заяві, сформованій в системі «Електронний суд» 23.06.2025 (вх. № 19722/25 від 23.06.2025), відповідач просив ухвалити рішення у справі 916/1769/25, яким в повному обсязі задовольнити позовні вимоги ФОП Ямбуренко Максима Миколайовича про стягнення з ТОВ «Трофімова» 710 790,00 грн, судового збору у сумі 10 661, 85 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 70 750, 00 грн; при ухваленні рішення вирішити питанння щодо повернення ФОП Ямбуренко Максиму Миколайовичу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, оскільки позов визнано Відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Позивач у заяві, сформованій в системі «Електронний суд» 15.07.2025 (вх. № 22404/25 від 15.07.2025), просив закрити провадження у справі № 916/1769/25 за позовною заявою ФОП Ямбуренка Максима Миколайовича до ТОВ «Трофімова» про стягнення заборгованості за договором суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем (водієм) № 16/05-24; повернути ФОП Ямбуренку Максиму Миколайовичу судовий збір у розмірі 44 179, 34 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 4 від 01.05.2025, на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Райффайзен Банк", МФО 300330.
Позивач зазначив, що зважаючи на факт повного погашення відповідачем заборгованості, яка була предметом даного позову, подальший розгляд справи по суті стає неможливим та недоцільним. Спір між сторонами фактично вичерпаний, оскільки мета звернення до суду - стягнення боргу досягнута позасудовим шляхом. Продовження судового провадження за таких обставин суперечить принципам процесуальної економії, ефективності судочинства та належного використання судових ресурсів.
До заяви про закриття провадження у справі додано: платіжну інструкцію № 2763 від 14.07.2025, відповідно якої відповідачем оплачено борг в сумі 710 790 грн згідно договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем (водієм) № 16/05-24 від 16.05.2024;
Розглянувши заяву позивача про закриття провадження у справі, заслухавши позивача, суд дійшов висновку про її задоволення.
Мотиви суду.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.
Ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Ч. 2 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23).
Верховний Суд зазначає, що поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову необхідно відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо).
Отже, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23).
Таким чином, відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.
Тобто, господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Ч. 3 ст. 231 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Предметом позову, з яким звернувся позивач до господарського суду з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог є майнова вимога про стягнення грошових коштів, а саме заборгованості в розмірі 710 790 грн, що виникла на підставі договору №16/05-24 від 16.05.2024 про надання послуг суборенди комбайнів з екіпажем.
Судом установлено, що згідно платіжної інструкції № 782 від 09.06.2025 відповідачем сплачено 1 500 000, 00 грн боргу згідно договору поруки № 16/05-24-П від 09.06.2025 до договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем (водієм) № 16/05-24 від 16.05.2025 та відповідно до платіжного доручення № 2763 від 14.07.2025 відповідачем здійснено оплату боргу в сумі 710 790 грн згідно договору суборенди сільського господарської техніки з екіпажем (водієм) № 16/05-24 від 16.05.2024.
Тобто, предмет спору стосовно стягнення основної заборгованості в сумі 2 945 289, 20 грн існував на момент звернення із позовною заявою, однак припинив існування в процесі розгляду справи внаслідок оплати, що свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань.
Оскільки спір між сторонами перестав існувати в процесі розгляду справи, суд, із врахуванням вищевказаних норм чинного законодавства, вважає за необхідне закрити провадження у справі № 916/1769/25 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Ураховуючи закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору, прохання відповідача, викладене у відзиві, сформованому в системі «Електронний суд» 10.06.2025 (вх. № 18413/25 від 10.06.2025), стосовно закриття провадження в частині стягнення та заява, сформована в системі «Електронний суд» 23.06.2025 (вх. № 19722/25 від 23.06.2025), про визнання позову судом не розглядаються.
За ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті, у зв'язку з чим і результат вирішення спору відсутній, то при вирішенні питання щодо розподілу/повернення судового збору в цьому випадку підлягає застосуванню положення п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (аналогічна правова позиція наведене у постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 904/9628/17, від 19.02.2020 у справі № 903/181/19).
Як вбачається з матеріалів справи, до поданої позовної заяви в якості доказів сплати судового збору додано платіжну інструкцію № 4 від 01.05.2025, відповідно до якої сплачено судовий збір в сумі 44 179, 34 грн.
Ураховуючи закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 44 179, 34 грн підлягає поверненню з Державного бюджету.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 185, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
1. Задовольнити заяву Фізичної особи-підприємця Ямбуренка Максима Миколайовича, сформовану в системі «Електронний суд» 15.07.2025 (вх. № 202404/25 від 15.07.2025), про закриття провадження у справі.
2. Закрити провадження у справі № 916/1769/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Ямбуренка Максима Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трофімова» про стягнення 710 790 грн.
3. Повернути з Державного бюджету на користь Фізичної особи-підприємця Ямбуренка Максима Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 44 179, 34 грн (сорок чотири тисячі сто сімдесят дев'ять гривень, тридцять чотири копійки), сплаченого відповідно до платіжної інструкції № 4 від 01.05.2025.
Ухвала набирає законної сили 18 липня 2025 року у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено та підписано 22 липня 2025 року.
Суддя О.О. Мусієнко