65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/241/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Чабан О.О. на підставі ордеру;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» (вх. №2-907/25 від 17.06.2025) про розподіл витрат на правову допомогу, подану по справі за позовом державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» до аграрно-риболовецького товариства з обмеженою відповідальністю «Світлий путь» про стягнення 375 607, 61 грн, -
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.06.2025 у даній справі позовні вимоги державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» (далі по тексту - ДП «ДГ «Южний») було задоволено частково, присуджено до стягнення з аграрно-риболовецького товариства з обмеженою відповідальністю «Світлий путь» (далі по тексту - ТОВ «Світлий путь») суму основного боргу у загальному розмірі 233 500,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 119250,20 грн, 3% річних у розмірі 22 838,22 грн, судовий збір у розмірі 4 507,06 грн.
17.06.2025 до суду від позивача надійшла заява про розподіл витрат на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Ухвалою від 18.06.2025 судом було призначено заяву відповідача до розгляду в засіданні суду на 21.07.2025 о 15:00 год.
10.07.2025 до суду від ТОВ «Світлий путь» надійшли заперечення на заяву позивача про розподіл витрат на правову допомогу, згідно якої позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви. Відповідач звертає увагу, що договір про надання правової допомоги від 27.02.2024 вважається безоплатним до моменту укладення сторонами додаткової угоди, у якій визначено розмір гонорару. Укладення між адвокатом та позивачем додаткової угоди від 03.02.2025 до договору про надання правової допомоги від 27.02.2024, у якій визначено розмір гонорару - 40 000,00 грн, а також гонорар успіху - 10 000,00 грн, дозволяє стверджувати про відсутність підстав для стягнення витрат у зв'язку поданням позовної заяви, яка надійшла до суду у січні 2025 року. Крім того, ТОВ «Світлий путь» наголошує, що за змістом додаткової угоди гонорар успіху передбачений у зв'язку з представництвом інтересів позивача у справі №916/3677/24, а, отже, підстави для стягнення гонорару успіху у межах даної справи взагалі відсутні. Відповідач також звертає увагу на неможливість точного визначення особи, з якою позивачем укладеного договір про надання правової допомоги: безпосередньо адвокатом або адвокатським бюро. З урахуванням викладеного відповідач стверджує, що заявлені до стягнення витрати є неспівмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Слід зазначити, що ДП «ДГ «Южний» у позовній заяві було зазначено, що попередній розрахунок суми витрат на правничу допомогу становить 15 000,00 грн (складення та подання позовної заяви).
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У судовому засіданні 26.05.2025 представником позивача було повідомлено, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.
Рішенням суду від 11.06.2025 у даній справі позовні вимоги ДП «ДГ «Южний» було задоволено частково.
16.06.2025 представником позивача через підсистему «Електронний суд» було подано заяву про розподіл витрат на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн. Вказана заява була зареєстрована канцелярією суду 17.06.2025.
Таким чином, позивачем з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду було подано заяву про розподіл витрат на правову допомогу.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про дотримання ДП «ДГ «Южний» порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правничої допомоги від 27.02.2024, укладений між позивачем (Клієнт) та Адвокатським бюро «Чабан Ольги» (Адвокат), додаткову угоду №7 від 03.02.2025 до договору, акт приймання-передачі наданих послуг від 11.06.2025, платіжні інструкції №4497 від 11.03.2025 на суму 20 000,00 грн, №4509 від 30.03.2025 на суму 20 000,00 грн.
Згідно з п. 1.1 договору про надання правничої допомоги від 27.02.2024 Адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги Клієнту, а Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату надання правової допомоги на умовах визначених даним договором.
Гонорар є формою винагороди Адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту. Порядок обчислення гонорару, порядок та розмір його сплати визначаються лише за окремою домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до даного договору. До моменту укладення такої додаткової угоди договір вважається безоплатним (п. п. 2.1, 2.2 договору про надання правничої допомоги від 27.02.2024).
Відповідно до п. 2.5 договору про надання правничої допомоги від 27.02.2024 сума винагороди, що виплачується Клієнтом на користь Адвоката згідно умов даного договору, складається із вартості наданої правової допомоги в залежності від кількості витрачених годин на її надання та гонорару успіху, що виплачується Клієнтом в залежності від результату вирішення спору.
Згідно з п. п. 2.6, 2.7 договору про надання правничої допомоги від 27.02.2024 за результатом надання правової допомоги по даному договору сторони складають акт приймання-передачі наданих послуг. Клієнт зобов'язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг протягом 3-х робочих днів з моменту отримання чи в той же строк направити Адвокату мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в акті послуги не відповідають фактично наданим Адвокатом послугам згідно з умовами цього договору та вимогам, установленим чинним законодавством в Україні. Оплата винагороди Адвокату здійснюється протягом 2 робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг на банківський рахунок Адвоката за реквізитами, зазначеними в даному договорі.
03.02.2025 між Адвокатом та Клієнтом було укладено додаткову угоду №7 до договору про надання правничої допомоги від 27.02.2024, згідно п. 1 якого сторони дійшли згоди встановити наступний розмір винагороди (гонорару), що підлягатиме сплаті Клієнтом за участь та ведення Адвокатом справи № 916/241/25 - 40 000,00 грн.
Пунктом 4 додаткової угоди №7 від 03.02.2025 до договору про надання правничої допомоги від 27.02.2024 врегульовано, що Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату гонорар у розмірі 40 000,00грн до 01.04.2025. У разі досягнення позитивного результату Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату гонорар успіху на протязі 10 днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
На підставі платіжних інструкцій №4497 від 11.03.2025, №4509 від 30.03.2025 ДП «ДГ «Южний» було перераховано на рахунок Адвокатського бюро «Чабан Ольги» грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн.
11.06.2025 між Адвокатом та Клієнтом було підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 27.02.2024, згідно якого загальна сума наданих послуг під час представництва інтересів позивача у справі №916/241/25 становить 40 000,00 грн; Клієнт підтверджує зобов'язання зі сплати додаткової винагороди Адвокату у розмірі 10 000,00 грн, які Клієнт зобов'язується сплатити протягом 10 робочих днів з моменту підписання цього акту.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене ч. 4 ст. 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Ці висновки було підтверджено і в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (зі змінами) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
У додатковій угоді №7 від 03.02.2025 до договору про надання правничої допомоги від 27.02.2024 Адвокатом та Клієнтом було визначено фіксований розмір гонорару - 40 000,00 грн, а також передбачено можливість оплати гонорару успіху. Водночас оскільки детальний опис наданих послуг адвокатом суду наданий не був, господарський су доходить висновку про наявність підстав для оцінки заявлених до стягнення витрат на відповідність їх критерію співмірності та розумності.
ТОВ «Світлий путь» було правомірно відзначено, що позовна заява була подана до суду ще до укладення додаткової угоди №7 від 03.02.2025 до договору, а, отже, виходячи зі змісту договору вартість такої правової допомоги є безоплатною (п. 2.2 договору). Суд звертає увагу на відсутність у додатковій угоді будь-яких умов про поширення дії такої угоди на правовідносини, що склалися до дати її укладення.
Зміст правової допомоги, наданої адвокатом позивачу, у межах даної справи після підписання додаткової угоди №7 від 03.02.2025 до договору, полягав у наступному: участі адвоката у семи судових засіданнях та подання двох процесуальних заяв. Таким чином, стягнення заявлених витрат навіть з урахуванням часткового задоволення позову не відповідає критеріям розумності та співмірності із обсягом та змістом наданих послуг.
Згідно з ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Господарський суд зазначає, що заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу у три рази перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку. При цьому будь-якого пояснення щодо причин такого істотного перевищення заявлених до стягнення витрат ДП «ДГ «Южний» наведено не було.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи зміст наданих адвокатом послуг, на які поширюється дія додаткової угоди №7 від 03.02.2025 до договору про надання правової допомоги, приймаючи до уваги істотне перевищення заявлених до стягнення витрат у порівнянні з попереднім розрахунком, а також часткове задоволення заявленого ДП «ДГ «Южний» позову, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви позивача шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Світлий путь» витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. В іншій частині заяви позивачу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 - 238, 244, ГПК України, суд, -
1. Заяву державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» про розподіл витрат на правову допомогу - задовольнити частково.
2. Стягнути з аграрно-риболовецького товариства з обмеженою відповідальністю «Світлий путь» /68142, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, територіальна громада Лиманська, комплекс будівель та споруд №1 (колишня Приморська с/р), будинок 1; ідентифікаційний код 03889244/ на користь державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» /67668, Одеська область, Одеський район, с. Великий Дальник, вул. Маяцька, буд. 26; ідентифікаційний код 05528906/ витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн /двадцять тисяч грн 00 коп./.
3. В іншій частині вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне додаткове рішення складено 23.07.2025.
Суддя С.П. Желєзна