вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2325/25
Суддя Сокуренко Л.В., розглянувши
позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури (бульв. Лесі Українки, буд. 27/2, м. Київ, 01601) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (пл. Лесі Українки, буд. 1, м. Київ, 01196)
до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАЙЗЕР» (вул. Паньківська, буд. 27/78, м. Київ, 01033)
про витребування земельної ділянки
Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАЙЗЕР», в якому просить суд:
- витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАЙЗЕР» земельну ділянку площею 0, 35 га з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірна земельна з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009, площею 0, 35 га, як на момент набуття її у власність ОСОБА_1 на підставі розпорядження Обухівської райдержадміністрації № 768 від 10.11.2004, та в подальшому набуття її у власність АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАЙЗЕР» згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.12.2020, так і на даний час повністю накладається на землі державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та використовується для ведення лісового господарства. Проте, прокурор стверджує, що компетентними органами не вчинялись жодні дії, спрямовані на вибуття у законний спосіб з державної власності земельної або зміни цільового призначення земельних ділянок, на які накладається спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009. З огляду на наведене, прокурор стверджує, що вказана земельна ділянка, всупереч вимог ст. 12, 18, 19, 55, 56, 57, 83, 84, 116, 141, 149, 173 Земельного кодексу України, ст. 1, 16, 17, 42, 45, 46, 93, 94 Лісового кодексу України вибула із земель державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства для ведення лісового господарства, у зв'язку із чим спірна земельна ділянка площею 0, 35 га з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 підлягає витребуванню на корись дійсного власника з незаконного володіння недобросовісного набувача - Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «КАЙЗЕР».
Разом із позовною заявою прокурором заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліси України».
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
В якості доказу вартості майна суду можуть бути надані договори купівлі-продажу цього майна, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про ринкову вартість майна в даній місцевості; витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки; експертна грошова оцінка земельної ділянки тощо (ухвали Верховного Суду від 19.11.2024 у справі № 911/681/24, від 05.11.2024 у справі № 914/630/18, від 05.02.2024 у справі № 916/2432/21, від 29.01.2024 у справі № 914/2736/21).
На підтвердження вартості спірної земельної ділянки площею 0, 35 га з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 прокурор долучив до позовної заяви Витяг № НВ-9945359212025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформований 17.02.2025, зі змісту якого вбачається, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 складає 5 401, 27 грн.
Суд наголошує на тому, що вказаний витяг сформований 17.02.2025, у той час як прокурор звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації 17.07.2025 згідно відомостей на поштовому конверті, в якому надійшла до суду позовна заява з додатками.
Разом з цим, суд звертає увагу на статтю 18 Закону України «Про оцінку земель», за змістом якої нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Дослідивши долучений прокурором до позовної заяви витяг № НВ-9945359212025, суд встановив що, дата, зазначена у витязі «17.02.2025», є датою формування витягу із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок.
Однак, зазначений витяг не містить дати проведення нормативно грошової оцінки земельної ділянки, у зв'язку з чим, у суду відсутні підстави вважати, що зазначений витяг містить відомості про актуальну, на дату звернення із позовом до суду, вартісну оцінку спірного об'єкта нерухомого майна, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку земель».
Водночас, з долученої прокурором до позовної заяви інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 433762110 від 02.07.2025 щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009 вбачається, що ціна вказаного нерухомого майна встановлена у договорі складає 270 000, 00 грн.
Так, відповідно до п. 2.2 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.12.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1250, копія якого долучена прокурором до позовної заяви, продаж земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009, площею 0, 35 га, вчиняється за 270 000, 00 грн.
У той же час, у пункті 2.1 вказаного вище договору вказано, що відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного 28.12.2020 суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Інжиніринговий центр «Ексон» (кваліфікаційне свідоцтво ЦХ № 00388 від 29.11.2008 року, ліцензія Державного агентства земельних ресурсів України серії АЕ № 191121, видана 01.07.2013 р. за № рішення 280), зареєстрованого в базі оцінок ФДМУ за ідентифікатором ВАЮМСФ203383, ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009, площею 0, 35 га, станом на 28.12.2020 року становить 241 360, 00 грн.
Як було вказано судом вище, в якості доказу вартості майна суду можуть бути надані договори купівлі-продажу цього майна, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про ринкову вартість майна в даній місцевості; витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки; експертна грошова оцінка земельної ділянки тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 163 ГПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Водночас, вказані вище обставини та долучені прокурором до позовної заяви докази (в яких містяться розбіжності щодо вартості спірного нерухомого майна) не дають суду можливості встановити дійсну вартість спірного об'єкта нерухомого майна, а прокурором не додано документів, які містять відомості про вартість спірної земельної ділянки станом на дату подачі позову.
Враховуючи викладене, суд надає можливість заступнику керівника Київської обласної прокуратури подати суду документи на підтвердження реальної вартості спірної земельної ділянки, та доплати судового збору за вимогу майнового характеру виходячи із цієї вартості, та відповідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у відповідному розмірі з урахуванням вже сплаченої суми судового збору в розмірі 3 028, 00 грн.
У разі, якщо прокурор вважає, що дійсна вартість спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:04:028:0009, площею 0, 35 га, станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом складає 5 401, 27 грн (як вказано у Витязі № НВ-9945359212025 від 17.02.2025) надати до суду відповіді письмові пояснення та обґрунтування щодо вказаної вартості спірної земельної ділянки.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до пункту 62 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції зокрема є розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
Відповідно до абз. 47 ст. 1 Закону України «Про поштовий зв'язок», розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Пунктом 17 Правил передбачено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Згідно з пунктами 59, 61. Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення, бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Враховуючи норми Правил надання послуг поштового зв'язку та вимоги встановлені ст. 164, 172 ГПК України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів (у разі, якщо позовна заява подана до суду в паперовій формі) є оригінал опису вкладення до поштового відправлення, який повинен містити номер такого відправлення, та вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.
Суд встановив, що на підтвердження направлення позовної заяви з доданим до неї документами позивачу та відповідачу прокурор долучив до позовної заяви описи вкладення в цінні листи, в пункті 2 яких вказано про направлення сторонам копії платіжного доручення № 1968 про сплату судового збору на 1 арк.
Водночас, до позовної заяви долучено платіжну інструкцію № 1969 від 10.07.2025 про сплату судового збору. У додатках до позовної заяви також вказано платіжне доручення № 1969 про сплату судового збору на 1 арк.
Крім того, всупереч вимогам Правил надання послуг поштового зв'язку, долучені прокурором до позовної заяви описи вкладення у цінні листи не містять номера поштового відправлення.
За таких обставин, неможливо дійти висновку про направлення позовної заяви із усіма доданими до неї документами, що надійшли до суду позивачу та відповідачу.
Згідно з ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява заступника керівника Київської обласної прокуратури підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу прокурора на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач (прокурор) не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, статями 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без руху.
2. Встановити заступнику керівника Київської обласної прокуратури строк на усунення недоліків позовної заяви не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали.
3. Встановити заступнику керівника Київської обласної прокуратури спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- документів на підтвердження дійсної та актуальної на дату подачі до суду вартості спірного об'єкта нерухомого майна; докази направлення сторонам;
- доказів доплати судового збору відповідно до вартості спірного нерухомого майна, яку прокурор просить витребувати, з урахуванням вже сплаченого судового збору (3 028, 00 грн); докази направлення сторонам.
- належних доказів надіслання відповідачу та позивачу копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами.
4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Сокуренко