ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.07.2025Справа № 910/14250/19
За заявою Комунального підприємства «Київ.Прозоро» виконавчого органу Київської
міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про заміну стягувача у виконавчому провадженні
у справі № 910/14250/19
за позовом Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу
Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Фізичної особи - підприємця Онищенко Віктора Григоровича
про стягнення 19.288,18 грн
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участю представників сторін
від заявника не з'явився
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/14250/19 від 17.12.2019 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Фізичної особи-підприємця Онищенко Віктора Григоровича на користь Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 7.124,57 грн основного боргу, 982,61 грн пені, 1.385,38 грн інфляційних втрат, 452,65 грн 3% річних, 990,49 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/14250/19 від 09.04.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 у справі № 910/14250/19 залишено без змін.
23.04.2020 Господарським судом міста Києва на виконання рішення видано відповідний наказ.
06.06.2025 Комунальним підприємством «Київ.Прозоро» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано заяву, в якій просить замінити стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з Комунального підприємства «Міський Магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на його правонаступника Комунальне підприємство «Київ.Прозоро» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 у справі № 910/14250/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14250/19 від 09.06.2025 розгляд заяви призначено на 22.07.2025.
10.07.2025 від заявника до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд заяви без участі представника заявника; заявлені вимоги підтримує повністю.
Заявник, позивач та відповідач в судове засідання 22.07.2025 не з'явились.
Розглянувши подану заяву, Господарський суд міста Києва встановив:
Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Водночас відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Наведена правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду у постанові № 34/425 від 18.01.2022 не знайшла підстав для відступу.
У постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, виснувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу. У такому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України.
Строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва № 910/14250/19 від 23.04.2020 до виконання встановлений до 09.04.2023.
Судом встановлено, що наказ Господарського суду міста Києва № 910/14250/129 від 23.04.2020 був пред'явлений до примусового виконання до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та 18.02.2021 державним виконавцем Сакун Д.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.
11.04.2024 Київською міською радою прийнято рішення № 370/8336 «Про зміну назви Комунального підприємства «ЛІК» м. Києва» та реорганізацію шляхом приєднання Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації».
Відповідно до п. 1 вказаного рішення Київська міська рада вирішила змінити назву Комунального підприємства «ЛІК» м. Києва» (ідентифікаційний код 31108609) на Комунальне підприємство «Київ.Прозоро» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Крім того, за змістом п. 2 рішення Київська міська рада вирішила реорганізувати Комунальне підприємство «Міський магазин» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 36927573) шляхом його приєднання до Комунального підприємства «Київ.Прозоро» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 31108609).
При цьому, у п. 4.1 рішення Київською міською радою установлено, що Комунальне підприємство «Київ.Прозоро» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 31108609) є правонаступником усього майна, всіх прав та обов'язків Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 36927573) та Комунального підприємства «ЛІК» м. Києва».
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 03.07.2024 вчинено реєстраційну дію за № 1000701270021038861 щодо перебування Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в стані припинення; зазначено, що вимоги кредиторів розглядаються до 03.09.2024.
Розпорядженням Київського міського голови № 37 від 16.01.2025 затверджено передавальний акт Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким, зокрема, закріплено, що усе майно, права та обов'язки Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 36927573) стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами, після реорганізації Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) шляхом його приєднання до Комунального підприємства «Київ.Прозоро» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 31108609) переходять до правонаступника - Комунального підприємства «Київ.Прозоро» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 31108609).
Статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Отже, така форма реорганізації юридичної особи як приєднання передбачає припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи та передачу належних йому активів та пасивів (майнових прав та зобов'язань) до іншого підприємства (правонаступника). При цьому у разі приєднання, нової юридичної особи не створюється.
Вказана форма реорганізації характеризується переходом усіх прав та обов'язків суб'єктів, що реорганізуються, в порядку універсального правонаступництва до іншої особи.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований статтею 107 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Статтями 104, 107 Цивільного кодексу України не визначений момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється у зв'язку з реорганізацією, до правонаступника.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов'язаннями.
При цьому Велика Палати Верховного Суду у зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.
Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладений Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.
Як зазначалось вище, державна реєстрація рішення про перебування Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в стані припинення була здійснена 03.07.2024.
Таким чином, на момент розгляду заяви у даній справі Комунальне підприємство «Міський магазин» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) знаходиться в процедурі припинення більше року.
Як зазначив Верховний Суд, чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.
Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.
При цьому при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків.
При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а усієї їх сукупності.
Отже, лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21; від 13.01.2023 у справі № 909/760/17; від 01.12.2022 у справі № 917/436/21; від 04.11.2020 у справі № 922/817/18.
Таким чином, при універсальному правонаступництві майно особи, як сукупність прав та обов'язків, які їй належить, переходять до правонаступника як єдине ціле, при чому в цій сукупності єдиним актом переходять всі окремі права та обов'язки, які належали на цей момент чи ні, відображені чи ні в передавальному акті. При універсальному правонаступництві, зважаючи на відсутність повної визначеності у складі майна, правонаступник спрямовує свою волю не на набуття прав або обов'язків, а на набуття усієї їх сукупності. В результаті він вступає навіть в такі правовідносини, про існування яких міг не знати. Таким чином, внаслідок приєднання правонаступником завжди буде одна особа, будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/14250/19 від 23.04.2020 з Комунального підприємства «Міський Магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на його правонаступника Комунальне підприємство «Київ.Прозоро» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Таким чином, заява Комунального підприємства «Київ.Прозоро» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Комунального підприємства «Київ.Прозоро» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про заміну стягувача у виконавчому документі задовольнити.
2. Здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 з Комунального підприємства «Міський Магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (01004, м. Київ, вул. Басейна, 1/2А, код ЄДРПОУ 36927573) на його правонаступника Комунальне підприємство «Київ.Прозоро» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 31108609) з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 у справі № 910/14250/19.
Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В.Сівакова