ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.07.2025Справа № 925/180/24
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу виконання рішення та про внесення виправлень до судового наказу у справі
за позовомФізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни
до1) Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" 2) Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Лисак Олег Олександрович
простягнення 648 364 грн 00 коп.
Представники сторін: не викликались
08.02.2024 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни з вимогами до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" та Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві" про стягнення шкоди в розмірі 648 364 грн 00 коп.
Ухвалою Господарський суд Черкаської області від 13.02.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024, позовну заяву фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 позов задоволено повністю, з бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни стягнуто 348 364 грн 00 коп. матеріальної шкоди та 300 000 грн 00 коп. моральної шкоди.
Додатковим рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни стягнуто витрати пов'язані з розглядом справи у розмірі 60 814 грн 72 коп.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 925/180/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 925/180/24 залишено без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни стягнуто 15 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
27.05.2025, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024, залишених без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025, а також додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025, видано накази.
27.06.2025 до Господарського суду міста Києва від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшла заява зміну способу і порядку виконання судового рішення та виправлення описки у виконавчому документі, відповідно до якої просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення зазначивши у резолютивній частині "стягнути з бюджету міста Києва на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 348 364 грн 00 коп. матеріальної шкоди та 300 000 грн 00 коп. моральної шкоди", а також виправити помилку допущену у наказі Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 року по справі № 925/180/24 про стягнення з бюджету міста Києва на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 348 364 грн 00 коп. матеріальної шкоди та 300 000 грн 00 коп. моральної шкоди, зазначивши вірне найменування боржника "бюджет міста Києва".
Згідно з частинами 1, 3 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Відповідно до норм частин 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Проте, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, внаслідок військової агресії російської федерації в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 3 Конституції України життя і здоров'я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, забезпечення яких є головним обов'язком держави.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
У зв'язку із викладеним суд вважає за можливе розглянути подану заяву в порядку письмового провадженні без виклику учасників справи.
Розглянувши заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виправлення помилки у виконавчому документі у цій справі, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У відповідності до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частинами 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.
Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15, від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17 та в постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15.
Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).
Під зміною порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом інших механізмів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в порядку раніше встановленому.
Так, зміна способу виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.
Таким чином, процедура зміни порядку та способу виконання остаточного судового рішення, визначена частинами 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, як і не передбачає при цьому зміни резолютивної частини рішення.
Зокрема, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення суд не може змінювати останнє по суті.
Статтею 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, (органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Згідно з пунктом 9 розділу VI "Прикінцевих та перехідних положень" Бюджетного кодексу України, рішення суду про стягнення коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.
Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 зі змінами (далі - Порядок № 845).
Відповідно до пункту 35 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду, здійснює Державна казначейська служба України.
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету (пункт 38 Порядку № 845).
Отже, визначений у наказі боржник - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві не є належним боржником, за кошти якого відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку № 845 має бути виконано рішення суду про стягнення майнової шкоди, завданої фізичній особі - ФОП Лисак С.А., внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій органу місцевого самоврядування, оскільки згідно з Бюджетним кодексом України, в таких випадках кошти стягуються з місцевих бюджетів.
З урахуванням загальних принципів відшкодування шкоди завданої рішенням, дією чи бездіяльністю державного органу, законодавством регламентовано механізмом відшкодуванням шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, в тому числі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відтак і їх структурними підрозділами та посадовими особами під час здійснення своїх повноважень, а саме шляхом безспірного списання відповідним територіальним органом Казначейства коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16 вказала на відсутність необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання у резолютивній частині рішення суду, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.
Суд враховує, що пунктом 5 Порядку № 845 передбачено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право вживати заходів до виконання виконавчих документів, безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, зокрема звертатися до органу, який видав виконавчий документ із заявою про зміну порядку і способу виконання такого рішення.
Згідно з підпунктом 1 пункту 11 Порядку № 845 відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі призначення до розгляду органом, який видав виконавчий документ, заяви про роз'яснення рішення про стягнення коштів, встановлення або зміну порядку і способу, розстрочку та/або відстрочку його виконання чи виправлення помилки або про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене, зважаючи на наявність у Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві підстав та повноважень для звернення з відповідною заявою до суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви в частині зміни порядку виконання рішення суду.
Щодо виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 року по справі № 925/180/24 суд зазначає наступне.
Частинами 1, 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
У постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 202/1722/19 зазначено, що відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення (пункт 6.21 постанови Великої Палати Верховного Суду, від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18)).
Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Суд зазначає, що виконання рішення суду у цій справі в частині стягнення з бюджету міста Києва на користь позивача збитків, завданих органом місцевого самоврядування при здійсненні ним своїх повноважень, виконується Державною казначейською службою України відповідно до Порядку №845. Водночас боржником у спірних правовідносинах є саме бюджет міста Києва, а не Казначейство.
Відповідно до частин 1, 4 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та виправити помилку в наказі Господарського суду міста Києва від 27.05.2025, виданому на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.202, у справі № 925/180/24, зазначивши вірне найменування боржника - "бюджет міста Києва".
Керуючись статтями 234, 235, 245, 328, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виправлення помилки у виконавчому документі в справі № 925/180/24 задовольнити.
2. Змінити порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 925/180/24 в частині стягнення з бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві (01601, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11-А, ідентифікаційний код 37993783) на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікацій код НОМЕР_1 ) 348 364 (триста сорок вісім тисяч триста шістдесят чотири) грн 00 коп. матеріальної шкоди та 300 000 (триста тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди., шляхом стягнення з бюджету міста Києва на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікацій код НОМЕР_1 ) 348 364 (триста сорок вісім тисяч триста шістдесят чотири) грн 00 коп. матеріальної шкоди та 300 000 (триста тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди.
3. Виправити помилку в наказі Господарського суду міста Києва від 27.05.2025, виданому на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.202, у справі № 925/180/24, щодо стягнення з стягнення з бюджету міста Києва на користь Фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни 348 364 грн 00 коп. матеріальної шкоди та 300 000 грн 00 коп. моральної шкоди, та вважати вірним найменування боржника - " бюджет міста Києва".
4. Дану ухвалу вважати невід'ємною частиною рішення Господарського суду міста Києва від 24. 10.2024 у справі № 925/180/24 та наказу Господарського суду міста Києва від 27.05.2025, виданому на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.202, у справі № 925/180/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Н. Плотницька