вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
21 липня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/419/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
№907/419/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ
до Відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Королівської селищної ради Закарпатської області, Берегівський р-н, селище Королево
про стягнення суми 444 927, 18 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 444 927, 18 грн. в тому числі, 406 305,82 грн. основного боргу, 27 651,06 грн пені, 2 805,18 грн три відсотка річних, 8 165,12 грн втрат від інфляції, посилаючись на порушення відповідачем умов договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № ТЕК-488/2024/157 від 05.12.2024 р. та положень ст. 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.
Ухвалою суду від 16.04.2025 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ залишено без руху.
16.04.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, оскільки справа № 907/419/25, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.04.2025 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
У зв'язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, вказана ухвала суду від 24.04.2025 р. була надіслана відповідачу 28.04.2025 р. рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідачем отримано ухвалу суду 05.05.2025 р.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (далі - Позивач, Постачальник) та Відділом освіти, молоді, спорту, культури і туризму Королівської селищної ради (далі - Відділ освіти, Відповідач, Споживач) було укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № ТЕК-488/2024/157 від 05.12.2024 року (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити Споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому Договором, а Споживач зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, на умовах даного Договору.
Пунктами 1.2. та 1.3. Договору сторони погодили загальний обсяг та період постачання природного газу у 2024 році у кількості 24 тис.куб.м.
Пунктом 3.1. Договору сторони визначили ціну за 1000 кубічних метрів природного газу з урахуванням вартості транспортування у розмірі 19 860,00 грн. з ПДВ, загальною вартістю 476 640,00 грн. з ПДВ (ціна Договору).
За результатом постачання природного газу у грудні 2024 року Сторонами підписано акт приймання-передачі природного газу, який підтверджує фактичний обсяг споживання Споживачем природного газу з ресурсу Постачальника у період грудня 2024 року у кількості 20,4585 тис.м. куб. на загальну суму 406 305,82 грн. з ПДВ.
Пунктом 4.2.1. Договору встановлено, що оплата за отриманий природний газ здійснюється на підставі актів приймання-передачі природного газу протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання актів. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на рахунок Постачальника. В платіжних дорученнях Споживач повинен обов'язково зазначати номер та дату договору та призначення платежу.
За доводами позивача, в порушення пунктів умов Договору Відповідач не розрахувався за спожитий природний газ. Заборгованість Відповідача за спожитий природний газ складає 406 305,82 грн. з урахуванням ПДВ.
Пунктом 6.2 Договору передбачена відповідальність споживача за порушення строків оплати товару. Так, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, ш. діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день простроченні платежу.
У зв'язку з чим, позивачем крім основної суми боргу в розмірі 406 305,82 грн., заявлено також вимоги про стягнення, 27 651,06 грн пені, 2 805,18 грн три відсотка річних, 8 165,12 грн втрат від інфляції
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № ТЕК-488/2024/157 від 05.12.2024 року, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Матеріалами справи підтверджується, що за результатом постачання природного газу у грудні 2024 року Сторонами підписано акт приймання-передачі природного газу, який підтверджує фактичний обсяг споживання Споживачем природного газу з ресурсу Постачальника у період грудня 2024 року у кількості 20,4585 тис.м. куб. на загальну суму 406 305,82 грн. з ПДВ.
Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за поставлений Позивачем на підставі акту приймання - передачі товар.
Відповідач не надав доказів на спростування факту передачі ТОВ «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ газу у грудні 2024 року у визначених в акті обсягах.
Враховуючи умови п. 4.2.1. договору згідно з яким оплата за отриманий природний газ здійснюється на підставі актів приймання-передачі природного газу протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання актів. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на рахунок Постачальника. В платіжних дорученнях Споживач повинен обов'язково зазначати номер та дату договору та призначення платежу, Відповідач просточив виконання зобов'язання з оплати поставленого йому газу, зокрема, в грудні 2024 р. на суму 406 305,82 грн.
За таких обставин вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми 406 305,82 грн основного боргу підлягають задоволенню.
З огляду на прострочення відповідачем строку оплати за товар, позивачем, заявлено позовні вимоги про стягнення 27 651,06 грн пені, 2 805,18 грн три відсотка річних, 8 165,12 грн втрат від інфляції
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.2 Договору передбачена відповідальність споживача за порушення строків оплати товару. Так, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, ш. діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день простроченні платежу.
Суд перевіривши розрахунок пені, заявлений за період з 15.01.2025 по 08.04.2025 р. зазначає що він є правильним.
А відтак, позовна вимога, щодо стягнення суми 27 651,06 грн пені підлягає до задоволення.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку трьох відсотків річних, та інфляційних втрат за період з 15.01.2025 по 08.04.2025 на підставі вимог ст. 625 ЦК України вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у межах заявлених.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ», м. Київ до Відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Королівської селищної ради Закарпатської області, Берегівський р-н, селище Королево про стягнення суми 444 927, 18 грн. підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Королівської Селищної Ради Закарпатської Області (90332, Закарпатська обл., Берегівський р-н, селище Королево, вул. Центральна, будинок 50, код ЄДРПОУ 43937145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ", (01001, м. Київ, вул. Ірининська, 5/24, код ЄДРПОУ - 39624119) суму 444 927, 18 грн. (чотириста сорок чотири тисячі дев'ятсот двадцять сім гривень 18 коп.) в т. ч. в тому числі, 406 305,82 грн. основного боргу, 27 651,06 грн пені, 2 805,18 грн три відсотка річних, 8 165,12 грн втрат від інфляції, а також суму 5 539,13 грн (п'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять гривень 13 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.07.2025
Суддя О.Ф. Ремецькі