майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"09" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/533/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Воробйова І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Погорілець Р.В. - адвокат, діє на підставі ордеру серії АІ №1513814 від 01.12.2023 (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції);
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО"
до Приватного акціонерного товариства "Дніпровуд"
про стягнення 21 913,93 грн. (з урахуванням заяви (вх. №01-44/1291/25 від 02.05.2025) про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 123 470,52 грн.)
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 123 470,52 грн. основного боргу, 6 723,71 грн. пені, 12 347,05 грн. штрафу, 663,36 грн., 2 179,81 грн. інфляційних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 541465/14-18 від 10.01.2018 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
В послідуючому ухвалою від 27.05.2025 господарський суд постановив закрити провадження у даній справі в частині стягнення 123 470,52 грн. основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України. Також даною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги щодо стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних підтримав, просив задовольнити. Також просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься .
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2018 між Приватним акціонерним товариством "Дніпровуд" (покупець/відповідач) та Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО" (постачальник/позивач) укладено договір поставки № 541465/14-18 (а.с. 11-14), відповідно до якого постачальник в порядку та на умовах, визначених цим договором, обов'язується передати (поставити) покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (п.п. 1.1. договору).
Загальна ціна договору складається із загальної вартості товару, поставленого за видатковими накладними (специфікаціях) протягом дії договору (п.п. 4.2. договору).
Згідно п.п. 4.3. договору оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника у розмірі 100 (сто) відсотків від вартості товару, отриманого за видатковою накладною протягом 10 (десять) календарних днів з моменту одержання товару покупцем.
Згідно п.п. 4.4. договору форма розрахунків - безготівкова.
Відповідно до п. 4.5 договору постачальник веде один зведений рахунок по всіх оплатах та поставках згідно цього договору. При наявності передоплати по одному рахунку-фактурі та заборгованості за іншими поставленими партіями товару, покупець погоджується на першочергове зарахування платежу у рахунок погашення заборгованості, незалежно від тексту платежу в платіжному документі. Всі видаткові накладні підписані сторонами, починаючи з дати укладення даного договору і до закінчення строку його дії є його невід'ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей договір.
Пунктом 12.1. договору сторони визначили, що останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня поточного року та пролонговується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії, жодна зі сторін не заявить про намір припинити його дію. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Протягом 2018-2024 років на виконання договору постачальником були здійснені регулярні поставки.
Дебіторська заборгованість покупця станом на 01.01.2025 складала 112 786,01 грн. Починаючи з 01.01.2025 товар поставлено за наступними видатковими накладними: №331 від 06.01.2025 на суму 17 573,90 грн., №3520 від 09.01.2025 на суму 17 324,71 грн., №9270 від 16.01.2025 на суму 28 495,71 грн., №14029 від 22.01.2025 на суму 47 897,20 грн., №17188 від 27.01.2025на суму 13 212,00 грн., №20080 від 30.01.2025 на суму 42 742,20 грн., №20449 від 30.01.2025 на суму 14 566,08 грн., №23591 від 04.02.2025 на суму 22 754,40 грн., №25905 від 06.02.2025 на суму 83 106,20 грн. Загальна вартість поставленого товару становить: 287 672,40 гривень.
Факт отримання товару засвідчується підписом комірника Хворостецької Людмили Іванівни, представника за довіреністю № 9 від 02.01.2025, на видаткових накладних.
Товар відповідачем було сплачено частково в сумі 263 163,89 грн.
Також було проведено повернення за накладними №2238 від 11.02.2025 на суму 9 830,40 гривень та №2242 від 11.02.2025 на суму 3 993,60 грн. Загальна вартість повернутого товару становить 13 824,00 грн.
Враховуючи зміст п.п. 4.5. договору, товар за видатковими накладними №331 від 06.01.2025 на суму 17 573,90 грн., №3520 від 09.01.2025 на суму 17 324,71 грн., №9270 від 16.01.2025 на суму 28 495,71 грн., №14029 від 22.01.2025 р. на суму 47 897,20 грн., №17188 від 27.01.2025 на суму 13 212,00 грн. є сплаченим в повному обсязі.
Видаткова накладна №20080 від 30.01.2025 на суму 42 742,20 грн., яка додається до цієї позовної заяви, є сплаченою частково в розмірі 39 698,36 грн., тобто заборгованість складає 3 043,84 грн.
Товар за видатковими накладними №20449 від 30.01.2025 на суму 14 566,08 грн., №23591 від 04.02.2025 на суму 22 754,40 грн., №25905 від 06.02.2025 на суму 83 106,20 грн. є повністю неоплаченим.
Таким чином, станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом, сума заборгованості відповідача за договором поставки №541465/14-18 від 10.01.2018 становила 123 470,52 грн.
Як зазначалося раніше, ухвалою від 27.05.2025 господарський суд постановив закрити провадження у даній справі в частині стягнення 123 470,52 грн. основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку зі сплатою основного боргу після подачі даного позову до суду.
Сплата основного боргу підтверджена платіжною інструкцією №28904_00000/d685f3a5-356d-4464-9d63-23ea1c5f8f24 від 25.04.2025.
Отже, в подальшому, суд розглядав справу з урахуванням заяви (вх. №01-44/1291/25 від 02.05.2025) про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 123 470,52 грн. в межах суми позову - 21 913,93 грн.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що зобов'язання за договором №541465/14-18 від 10.01.2018 відповідачем виконанні несвоєчасно, товар оплачено з простроченням.
Відповідно до п.п. 10.2. договору за порушення строку оплати, визначеного п.п. 4.3. даного договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад три дні додатково стягується штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого вчасно товару.
Згідно п.п. 10.3. договору сплата стороною визначених цим договором та/або чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням договору у повному обсязі.
Крім цього, пунктом 14.4. договору сторони визначили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Сторони досягли згоди, що до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Перевіривши подані позивачем розрахунки пені та штрафу, суд дійшов висновку, що останні є вірними, а вимоги в цій частині обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунки 3% річних та інфляційних судом перевірено, останні є вірно обрахованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії АІ № 1513814 від 01.12.2023 представництво інтересів Приватного акціонерного товариства "Солді І КО" у справі № 906/533/25 здійснював адвокат Погорілець Роман Васильович.
Позивачем з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано до суду разом із позовною заявою договір про надання правової допомоги № 2316281 від 11.01.2019 (далі - договір), укладений між адвокатом Погорільцем Р.В. та Приватним акціонерним товариством "Солді І КО" (клієнт), договір про внесення змін до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 № 2316281, додатковий договір № 31030962 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 № 2316281 (далі - додатковий договір), акти наданої правової допомоги, платіжні інструкції на підтвердження оплати наданої правничої допомоги.
Пунктом 1.1. договору сторонами погоджено, що за умовами цього договору одна сторона - адвокат, зобов'язується надати професійну правничу (правову) допомогу (здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги) другій стороні - клієнту, на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні виграти, необхідні для виконання цього договору.
Згідно з пунктами 5.1., 5.2. договору формою винагороди за здійснення професійної правничої (правової) допомоги клієнту за цим договором є гонорар. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), порядок його сплати, визначаються сторонами в додатках до цього договору.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом дванадцяти (12) місяців (п. 7.1. договору).
24.12.2019 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 № 2316281 за умовами якого сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 7.1 договору про надання юридичних послуг та викласти його в наступній редакції: "7.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом дванадцяти (12) місяців. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про намір припинити дію договору, договір пролонгується на кожний наступний строк, який складає дванадцяти (12) місяців".
15.04.2025 між сторонами укладено додатковий договір № 1030962 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 № 2316281 відповідно до пункту 1.1. якого сторони погодили, що цей додатковий договір за домовленістю сторін визначає порядок оплати гонорару адвоката за надання правової допомоги клієнту у господарській справі за позовом ПАТ "Солді І КО" до ПрАТ "Дніпровуд" про стягнення заборгованості за договором поставки №541465/14-18 від 10.01.2018.
Згідно з пунктом 2 додаткового договору адвокат зобов'язується здійснити: (1) надання правової допомоги клієнту в судовому розгляді справи господарськими судами, а саме: здійснення аналізу матеріалів справи та формування правової позиції у справі; складання та подача заяв по суті у справі; підготовка та подання інших процесуальних документів; отримання інформації щодо стану справи в суді; підготовка до участі у судовому засіданні; участь у судових засіданнях; складання та направлення адвокатських запитів в інтересах клієнта; збирання доказів.
Відповідно до пункту 3 додаткового договору за погодженням адвоката з клієнтом, враховуючи складність справи, кваліфікацію, досвід і завантаженість адвоката розмір гонорару за надання правової допомоги, визначеної цим додатковим договором, визначено сторонами:
- складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Дніпровуд" (ідентифікаційний код 31030962) на користь Приватного акціонерного товариства "Солді І КО" (ідентифікаційний код 23162981) та надання консультацій з даного предмету - 20 000,00 гривень, без ПДВ;
- участь у судових засіданнях за межами міста Києва в Господарському суді Житомирської області (за кожне) - 7 000,00 грн., без ПДВ;
- участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду (за кожне) - 2 000,00 грн./судоденнь без ПДВ;
- складання процесуальних та інших документів - 4 000,00 грн./година, без ПДВ;
- вчинення інших дії щодо надання правової допомоги клієнту в судовому розгляді справи за погодинною тарифною ставкою у розмірі: 4 000,00 грн/година, без ПДВ.
За умовами пункту 5 додаткового договору сума гонорару за цим договором сплачується клієнтом у розмірі 100% переоплати, яка сплачується клієнтом протягом 30 робочих днів після підписання сторонами цього додаткового договору.
Відповідно до пункту 9 додаткового договору порядок приймання-передачі наданої правової допомоги наступний: (1) правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги (далі - акт), який скріплюється підписами сторін. (2) адвокат надає клієнту акт, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, витрати, які пов'язаних з наданням правової допомоги (якщо такі мали місце). (3) клієнт зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з моменту отримання акту підписати його або протягом вказаного строку надати письмове заперечення, в якому обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного акту. Якщо протягом вказаного триденного строку клієнт не підписав акт або не надав письмове заперечення, правова допомога вважається наданою та прийнятою клієнтом без зауважень клієнта.
21.04.2025 між сторонами підписано акт наданої правової допомоги (далі - акт), за змістом якого адвокатом наведено перелік наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 № 2316281. Розмір гонорару становить - 20 000,00 грн. за складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Дніпровуд" (ідентифікаційний код 31030962) на користь Приватного акціонерного товариства "Солді І КО" (ідентифікаційний код 23162981) та надання консультацій з даного предмету.
Отже, керуючись приписами ст. 129 ГПК України та враховуючи, що позивачем підтверджено правовий статус представника - адвоката, надано докази оплати послуг прийнятих згідно з актом наданих послуг, оцінивши заявлені до стягнення витрати, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, з урахуванням всіх аспектів цієї справи суд встановив, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена до стягнення, погоджена сторонами, узгоджена з предметом позову та обсягом наданих адвокатом послуг.
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідач заперечень щодо розміру та обсягу витрат на правову допомогу суду не надав.
З рахуванням наведеного, суд вважає вимоги заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровуд" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Піонтковського, 2а, код ЄДРПОУ 31030962)
- на користь Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, код ЄДРПОУ 23162981) 6 723,71 грн. пені, 12 347,05 грн. штрафу, 663,36 грн. 3% річних, 2 179,81 грн. інфляційних, а також 365,13 грн. витрат по сплаті судового збору, 20 000,00 грн. витрат по оплаті професійної правничої допомоги.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 21.07.25
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - позивачу в Електронний кабінет
2- представнику позивача - адвокату Погорілець Р.В. в Електронний кабінет
3 - відповідачу в Електронний кабінет