майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"15" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/524/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Рудницька Н.В.
за участю представника позивача: Драгіцина Т.М. - адвокат, ордер серії АМ №1107693 від 20.11.2024р. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Приватного підприємства "Проспер"
про стягнення 48786,41 грн.
Процесуальні дії по справі.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Проспер" 48786,41 грн., з яких: 43389,41 грн. боргу, 4406,97 грн. інфляційних, 990,03 грн. 3% річних.
Ухвалою від 28.04.2025р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.05.2025р.
Ухвалою від 27.05.2025р. суд відклав розгляд справи по суті на 12.06.2025р.
Ухвалою від 12.06.2025р. суд залишив без руху позовну заяву АТ "Українська залізниця".
Ухвалою від 16.06.2025р. після усунення позивачем недоліків суд продовжив розгляд справи №906/524/25 та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 15.07.2025р.
В судовому засіданні 15.07.2025р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач в обґрунтування позовних вимог послався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №3900 про подачу та збирання вагонів при станції Кодня Південно-Західної залізниці від 24.11.2022р. в частині сплати коштів за утримання ділянки землі в смузі відведення залізниці в розмірі 43389,41 грн.
У зв'язку з відсутністю оплати за утримання земельної ділянки, позивач додатково нарахував до стягнення з відповідача 4406,97 грн. інфляційних та 990,03 грн. 3% річних.
Представник позивача у засіданні суду 15.07.2025р. підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
09.06.2025р. на адресу суду, з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", повернулась без вручення копія ухвали від 27.05.2025р., яка направлялася відповідачу за його місцезнаходженням - Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 232; (а.с. 84-86).
26.06.2025р. на адресу суду, з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", повернулась без вручення копія ухвали від 16.06.2025р., яка направлялася відповідачу (а.с. 95-97).
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, вказаною в ЄДРЮОФОПГФ, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представника останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист прав та інтересів відповідача.
Також суд враховує, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію та несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений ст. 165 ГПК України, зважаючи, що він був повідомлений про час та місце розгляду справи, а також беручи до уваги, що явка відповідача в судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ПАТ "Українська залізниці" на праві постійного користування на території Коднянської сільської ради належить земельна ділянка кадастровий номер 1822083500:01:001:0274 54,9672 га (а.с. 35).
24.11.2022р. між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (залізниця/позивач) та Приватним підприємством "Проспер" (користувач/відповідач) було укладено договір №3900 про подачу та забирання вагонів при станції Кодня Південно-Західної залізниці (а.с. 18-19).
Відповідно до п. 3 договору в межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами користувача зайнято земельну ділянку площею 400 кв. м.
Пунктом 14 договору сторони погодили, що користувач колії сплачує залізниці плату, зокрема за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці згідно Тарифного керівництва № 1 не пізніше, як за 10 днів до початку звітного місяця за ставками визначеними калькуляціями за формулою: (П+К) x S, де П - це діюча ставка місцевого земельного податку за 1 кв. м, К - витрати залізниці на утримання 1 кв. м землі в межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею 1 раз на рік та доводяться до відома підприємства шляхом вивішення оголошень в товарній касі станції або шляхом направлення повідомлень чи в будь-яки інший спосіб, виходячи з умов технології роботи станції), S - площа земельної ділянки, зайнята під'їзної колією у межах смуги відведення залізниці, кв. м.
Як зазначено у абз. 6 п. 14 договору, сторони погодили, що збори і плати вносяться через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця» згідно окремо укладеного договору.
Договір укладався терміном на 5 років з 24.11.2022р. до 24.11.2027р. (п. 20 договору).
Відповідно до розрахунку розміру відшкодування земельного податку по Станишівській сільській раді (де територіально розташована під'їзна колія відповідача) в 2024 році сума земельного податку становить - 0,0094 грн. за 1 кв.м. на місяць.
Залізницею, в свою чергу, затверджено калькуляції витрат на утримання 1 кв.м. смуги відведення залізниці до березня 2024р. становила 8,52 грн. (а.с. 29 на звороті). Згідно затверджених калькуляцій, розмір витрат на утримання 1 кв.м. земельної ділянки з квітня 2024 році становить 10,13 грн. (а.с. 31 на звороті).
Згідно з розрахунком відшкодування витрат на утримання ділянки землі у смузі відведення залізниці сума відшкодування витрат за період з лютого 2024р. по листопад 2024р. (включно) з урахуванням ПДВ становить 43389,41 грн. (а.с. 9).
Нараховані суми були включені до накопичувальних карток (копії яких містяться в матеріалах справи) для їх стягнення відповідно до Правил розрахунків за перевезення вантажів (а.с. 59-63).
Оскільки відповідач накопичувальні картки не підписав, позивачем були складені акти загальної форми у відповідності до правил складання актів (а.с. 52-56).
09.05.2024р. залізниця направила на адресу ПП "Проспер" претензію № Д ПЗЗ-03/1796 разом з копіями накопичувальних карток ф.ФДУ-92 та розрахунком заборгованості (а.с. 42-43).
У відповідь на претензію від відповідача 28.05.2024р. надійшли заперечення № 5 про невизнання заборгованості (а.с. 44-45).
16.07.2024р. позивач надав відповідь на заперечення відповідача від 28.05.2025р. разом з копіями калькуляцій витрат на утримання 1 кв.м. смуги відведення за 2022-2024р.р., а також розшифровки калькуляції за 2023-2024р.р. (а.с.46-47).
07.11.2024р. АТ "Українська залізниця" та ПП "Проспер" підписано додаткову угоду №1 до договору про подачу та забирання вагонів від 24.11.2022р. №3900 про дострокове розірвання договору з 30.11.2024 року (а.с. 20).
Відповідач не здійснив відшкодування витрат на утримання ділянки землі у смузі відведення залізниці за період з лютого 2024 р. по листопад 2025 р., в результаті чого має місце заборгованість в сумі 43389,41 грн.
За вказаних обставин, АТ "Українська залізниця" звернулась до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Проспер" 48786,41 грн., з яких: 43389,41 грн. боргу, 4406,97 грн. інфляційних, 990,03 грн. 3% річних.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 27 ГПК України, позови до юридичних осіб подаються до господарського суду за їх місцезнаходженням, якщо інше не передбачено договором або законом.
Статтею 30 ГПК України встановлено правила виключної підсудності справ.
Згідно ч. 3 вказаної статті спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Позиція Великої Палати ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.
Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України.
З огляду на те, що предметом спору є заборгованість, яка виникла в результаті несплати відповідачем коштів за утримання земельної ділянки в смузі відведення залізниці, яка розташована в адміністративних межах Станишівської сільської ради Житомирського району, тому згідно ч. 3 ст. 30 ГПК України спір вирішується Господарським судом Житомирської області, тобто за місцезнаходженням земельної ділянки -
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України, ч. 2 ст. 202 ГК України).
За ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правовідносини сторін склались на підставі договору №3900 про подачу та забирання вагонів Приватного підприємства "Проспер" при станції Кодня Південно-Західної залізниці від 24.11.2022р.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт», землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт». До таких земель належать, зокрема, смуги відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями, а також інженерною інфраструктурою включаючи під'їзні колії.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про транспорт», землі транспорту призначені для забезпечення виконання підприємствами транспорту покладених на них завдань, зокрема щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення та розвитку об'єктів транспортної інфраструктури.
Під'їзна колія, що є предметом спору, розташована в межах смуги відведення залізниці та забезпечує безпосереднє з'єднання з залізничною станцією Кодня. Її функціональне призначення - обслуговування перевезень вантажів, пов'язаних з господарською діяльністю відповідача, тобто вона використовується не в загальних, а в приватних комерційних інтересах підприємства, що обумовлює обов'язок останнього брати участь у витратах на її утримання.
Згідно пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів (розділ 11) облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.
Відповідно до п 2.1.4. договору перевезення обов'язком відповідача є: сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов Договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника. (2.1.7.). У строки, встановлені розділом 4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги. (2.1.6.).
Відповідачем не було вчинено будь-яких дій щодо оскарження розміру плати за примикання під'їзної колії чи умов договору щодо відшкодування цих витрат.
Разом з тим, умовами договору та чинним законодавством не передбачено обов'язку залізниці надсилати накопичувальні картки платнику.
Натомість, всі ставки зборів за вільними тарифами, перелік цін на виконання робіт (послуг), які надаються за вільними тарифами АТ "Укрзалізниця" оприлюднюються до відома власників під'їзних колій, в т.ч. і відповідача на офіційному веб-порталі АТ "Українська залізниця" в мережі Інтернет за посиланням www.uz.gov.ua.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свої обов'язки відповідно до умов договору, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати коштів за утримання ділянки землі у смузі відведення залізниці за період з лютого 2024 р. по листопад 2024 р. не виконав, в результаті чого виник борг в сумі 43389,41 грн.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 43389,41 грн. основного боргу за утримання ділянки землі у смузі відведення залізниці є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 4406,97 грн. інфляційних та 990,03 грн. 3% річних.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Сплата трьох процентів річних не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4406,97 грн. інфляційних втрат, які нараховані на заборгованість , починаючи з лютого 2024 р. по лютий 2025 року
Господарський суд здійснив перерахунок інфляційних втрат та встановив, що заявлені позивачем 4406,97 грн. інфляційних втрат не перевищують нарахованих судом сум, а тому підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах. Відповідно, позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.
Перевіривши розрахунки 3% річних за період з лютого 2024р. по листопад 2024р., суд вважає останні вірними, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідач не надав суду доказів сплати вказаної заборгованості, доводів позивача не спростував.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно ст.ст. 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки є обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 2422,40 грн., сплачений відповідно до платіжної інструкції №287658 від 14.04.2025р. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Проспер" (69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 232; код ЄДРПОУ 24701635)
на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815):
- 43389,41 грн. - заборгованість;
- 4406,97 грн. - інфляційні;
- 990,03 грн. - 3 % річних;
- 2422,40 грн. - судовий збір.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 21.07.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи
2 - відповідачу (рек. з пов.) 69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 232