вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2645/25
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут Нації", м. Дніпро
про стягнення 154 546,26 грн, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут Нації" на свою користь суму заборгованості за теплопостачання в розмірі 154 546,26 грн., з яких: 105 913,51 грн. основний борг; 8 520,52 грн. 3% річних; 38 175,25 грн. інфляційні втрати, 1936,98грн пені.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, які обліковуються як договір №090329 від 27.05.2024 в частині повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, поставка якої здійснювалась за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 65, блок 3, прим. XIV, яке орендує відповідач на підстав договору оренди від 12.04.2019 № 232-ДРА/19.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Разом із позовом Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради подано клопотання про витребування доказів, в якому Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради просить витребувати у Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради: оригінал або належним чином завірену копію Договору оренди від 12.04.2019 № 232-ДРА/19 об'єкту нерухомого майна за адресою м. Дніпро, вул. Робоча, 65, блок 3, прим. XIV; документи на підтвердження користувача/користувачів нерухомого майна за адресою м. Дніпро, вул. Робоча, 65, блок 3, прим. XIV у період з 12.04.2022 по теперішній час.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 витребувано у Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради належним чином завірену копію Договору оренди від 12.04.2019 № 232-ДРА/19 об'єкту нерухомого майна за адресою м. Дніпро, вул. Робоча, 65, блок 3, прим. XIV; належним чином завірені копіі документів на підтвердження користувача / користувачів нерухомого майна за адресою м. Дніпро, вул. Робоча, 65, блок 3, прим. XIV у період з 12.04.2022 по теперішній час.
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 про прийняття позовної заяви у справі №904/2645/25 направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут Нації" (номер поштового трекінгу 0610256068470) повернулася за зворотною адресою з відміткою пошти від 02.06.2025 "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут Нації": 49000, м. Дніпро, вул. Фабрично-Заводська, буд 33, кв.46, тобто, поштову кореспонденцію було направлено судом за місцем державної реєстрації.
На виконання ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 про витребування у Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради доказів від Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради 24.05.2025 надійшли завірені копія Договору оренди від 12.04.2019 № 232-ДРА/19.
04.07.2025 від Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради надійшли додаткові пояснення у справі.
Суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 26.05.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127602518) надіслано судом 26.05.2025, зареєстровано в реєстрі 26.05.2025 та оприлюднено 27.05.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену вище дату вручення ухвали суду у паперовому вигляді відповідачу (02.06.2025), граничним строком для надання відзиву на позовну заяву є 17.06.2025.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Отже, станом на час ухвалення рішення строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
12.04.2019 між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут Нації" (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №232-ДРФ/19, відповідно до пункту 1.1 договору з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлові приміщення - (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 76,7 кв.м (у тому числі місця загального користування 5,9 кв.м), розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 65, блок 3, розміщені на першому поверсі 16-ти поверхового будинку, вартість яких, згідно з незалежною оцінкою становить 475 795,83 грн., без ПДВ, що перебувають на балансі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, для використання під розміщення суб'єкту господарювання, що діє на основі приватної власності і провадить господарську діяльність з медичної практики - 61,7 кв.м, розміщення об'єкту з продажу ортопедичних виробів - 15,0 кв.м.
За змістом пункту 5.11 договору орендар зобов'язаний протягом 5 днів з дати укладення цього договору укласти з балансоутримувачем або з відповідними комунальними службами договір на сплату комунальних послуг (газ, електроенергія, тепло, водопостачання та водовідведення, вивезення сміття, телефон) та з балансоутримувачем - договір на сплату експлуатаційних витрат, у т.ч. відшкодування витрат по податку на землю.
Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради було отримано від Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради лист № 468 від 12.04.2024 про надання інформації з переліком об'єктів нерухомого майна, в якому зазначена інформація щодо об'єкта нерухомого майна за адресою м. Дніпро, вул. Робоча, 65, блок 3, прим. ХІV, а саме: (№ пп 168) орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут нації", площа приміщення 76,70 кв.м., на 1-ому поверсі із 16, строк дії договору оренди № 232-ДРА/19 з 12.04.2019 по 12.04.2022.
27.05.2024 Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради листом за вих. № 360-СС повідомлене Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут нації" про необхідність укладення договору та надано 2 екземпляри проекту договору про надання послуги з постачання теплової енергії на об'єкт оренди за адресою вул. Робоча, буд. 65, бл. 3, прим. ХІV, яке було направлено 28.05.2024, що підтверджується описом-вкладення, накладною Укрпошта Стандарт № 0503871291596, списком № 23009 згрупованих відправлень та фіскальним чеком "Укрпошти" № ПН 215600426655 від 28.05.2024.
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради впродовж періоду з листопада 2019 року по березень 2024 року включно, надавало послуги з постачання теплової енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "Добробут нації" за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 65, блок 3, прим. ХІV.
Позивач зазначає, що відповідно до "Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, ним публіковано на своєму сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є договором приєднання (далі - договір приєднання).
Таким чином, з моменту набрання чинності Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір приєднання) відносини сторін стали регулюватись договором приєднання.
Згідно з пунктом 13 Постанови 830, послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги». Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Оскільки протягом 30 днів з моменту опублікування договору і розміщення інформації про договори на інформаційних стендах у відповідача не виникло заперечень щодо його укладання, між позивачем та відповідачем діє Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Позивач посилається на те, що між ним та відповідачем діє Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір), який є договором приєднання, опублікований 01.10.2019, що набрав чинності 01.11.2019, із подальшими змінами та доповненнями, відповідно до чинного законодавства і діє станом на дату звернення до суду, в силу відсутності відомостей про відключення приміщення відповідача від систем теплопостачання у встановленому законодавством порядку. За приміщенням закріплено особовий рахунок 090329, тому позивач обліковує відносини із відповідачем як договір № 090329 від 27.05.2024.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1. договору).
Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (пункт 5. договору).
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу) (пункт 11. договору).
Позивач зазначає, що облік фактично поставленої теплової енергії відповідачу здійснено за показниками будинкового приладу обліку. Фактичне надання послуги з постачання теплової енергії підтверджується Інформацією про використання теплової енергії будинком за адресою вул. Робоча, 65, згідно архіву приладу обліку за період з 10.2019р. по 03.2024р.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32. договору).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (пункт 33. договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34. договору).
На виконання умов договору у період з листопада 2019 року по березень 2024 року було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 105913,51 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи надано підписані позивачем акти приймання-передачі:
- № 090329 від 30.11.2019 про постачання в листопаді 2019 року теплової енергії на суму 1002,04 грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.12.2019 про постачання в грудні 2019 року теплової енергії на суму 1591,16грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.01.2020 про постачання в січні 2020 року теплової енергії на суму 1379,53 грн з ПДВ;
- № 090329 від 29.02.2020 про постачання в лютому 2020 року теплової енергії на суму 1481,51 грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.03.2020 про постачання в березні 2020 року теплової енергії на суму 726,96грн з ПДВ;
- № 090329 від 30.04.2020 про постачання в квітні 2020 року теплової енергії на суму 283,68грн з ПДВ;
- № 090329 від 30.11.2020 про постачання в листопаді 2020 року теплової енергії на суму 688,87 грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.12.2020 про постачання в грудні 2020року теплової енергії на суму 1642,14грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.01.2021 про постачання в січні 2021 року теплової енергії на суму 1729,02 грн з ПДВ;
- № 090329 від 28.02.2021 про постачання в лютому 2021 року теплової енергії на суму 2040,22 грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.03.2021 про постачання в березні 2021 року теплової енергії на суму 1486,58грн з ПДВ;
- № 090329 від 30.04.2021 про постачання в квітні 2021 року теплової енергії на суму 593,71грн з ПДВ;
- № 090329 від 30.11.2021 про постачання в листопаді 2021 року теплової енергії на суму 4613,14 грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.12.2021 про постачання в грудні 2021року теплової енергії на суму 5905,06грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.01.2022 про постачання в січні 2022 року теплової енергії на суму 12315,49 грн з ПДВ;
- № 090329 від 28.02.2022 про постачання в лютому 2022 року теплової енергії на суму 7096,70 грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.03.2022 про постачання в березні 2022 року теплової енергії на суму 7390,20грн з ПДВ;
- № 090329 від 30.11.2022 про постачання в листопаді 2022 року теплової енергії на суму 4629,59 грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.12.2022 про постачання в грудні 2022року теплової енергії на суму 7607,92грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.01.2023 про постачання в січні 2023 року теплової енергії на суму 9638,50 грн з ПДВ;
- № 090329 від 28.02.2023 про постачання в лютому 2023 року теплової енергії на суму 8465,72 грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.03.2023 про постачання в березні 2023 року теплової енергії на суму 4693,75грн з ПДВ;
- № 090329 від 30.11.2023 про постачання в листопаді 2023 року теплової енергії на суму 2863,76 грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.12.2023 про постачання в грудні 2023року теплової енергії на суму 5025,63грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.01.2024 про постачання в січні 2024 року теплової енергії на суму 5373,86 грн з ПДВ;
- № 090329 від 28.02.2024 про постачання в лютому 2024 року теплової енергії на суму 3189,06 грн з ПДВ;
- № 090329 від 31.03.2024 про постачання в березні 2024 року теплової енергії на суму 3429,12грн з ПДВ.
Позивач зазначає, що відповідачу направлялись акти прийому-передачі теплової енергії та рахунки на їх оплату, акт звіряння взаємних розрахунків та досудова вимога. Однак вони залишились без відповіді, а заборгованість не погашеною станом на дату подання цієї позовної заяви. Що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 105 913,51 грн основного боргу, 8 520,52 грн 3% річних, 38 175,25 грн інфляційних втрати, 1936,98грн пені.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору про постачання теплової енергії №090329 від 27.05.2024, факт поставки теплової енергії, строк оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати, наявність прострочення оплати.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України та статті 275 Господарського кодексу України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати поставленої теплової енергії в сумі 105913,51 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача на свою користь 8520,52 грн 3% річних за загальний період з 01.01.2020 по 19.05.2025 та 38175,25 грн інфляційні втрати за загальний період з 01.01.2020 по 19.05.2025.
Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до пункту 45 типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за теплову енергію, позивач розрахував та просить суд стягнути суму пені у розмірі 1 936,98 грн за загальний період з 01.01.2020 по 01.11.2024.
З приводу нарахування пені, суд зазначає наступне.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Так, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, який скасовано 30.06.2023.
До того ж типовий договір на постачання теплової енергії від 01.11.2021, тобто вже після внесення змін до чинного законодавства. Тому сторони на момент укладення договору розуміли, що строк нарахування пені вже не буде обмежений 6-місячним строком.
У той же час, як зазначено судом вище встановлений карантин скасовано 30.06.2023.
Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання корупції" та зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Беручи до уваги, що позивач надав відповідачу житлово-комунальні послуги, відповідно заборонено нарахування неустойки (штрафу та пені) з початку карантину по 30.07.2023 (тридцять днів після скасування карантину).
Враховуючи викладене позовні вимоги про стягнення пені по 30.07.2023 задоволенню не підлягають.
З урахуванням приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", нарахування пені у спірних правовідносинах підлягає з 31.07.2023.
При цьому суд звертає увагу, що можливий строк нарахування штрафних санкцій (6 місяців згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України) продовжився на період дії карантину, і на цей же період нарахування штрафних санкцій було заборонено. При цьому продовжений строк закінчився з завершенням карантину, а тому нарахування штрафних санкцій за межами цього строку є неправомірним. Це стосується як пені, так і штрафу, що хоча і нараховується одномоментно, але також має строк свого можливого нарахування. Відповідно позовні вимоги про стягнення штрафу і пені задоволенню не підлягають.
Аналогічна правова позиція щодо відсутності підстав для стягнення пені викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023 у справі №904/3296/23, від 07.08.2024 у справі №904/6487/23.
З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково за загальний період з 31.07.2023 по 01.11.2024 у сумі 468,41 грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 153 077,69 грн (105 913,51 грн - основного боргу + 8 520,52 грн 3% річних + 3 8175,25 грн - інфляційних втрат + 468,41 грн. пені).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут Нації" про стягнення 154 546,26 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут Нації" (49000, м. Дніпро, вул. Фабрично-Заводська, буд 33, кв. 46, ідентифікаційний код: 40002286) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504; ідентифікаційний код: 32688148) 105 913,51 грн основного боргу, 8 520,52 грн 3% річних, 38 175,25 грн інфляційних втрат, 468,41 грн пені, 2 399,38 грн витрат по сплаті судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.07.2025
Суддя Ю.А. Бажанова