вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2625/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Джохара Дудаєва, будинок 6А; ідентифікаційний код 03341316)
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-11" (50026, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Кармелюка, будинок 11; ідентифікаційний код 21909625)
про стягнення заборгованості за у загальному розмірі 49 798,17 грн за договором №242 від 01.02.2006 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що між ним та відповідачем укладено договір №242 від 01.02.2006 на надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Відповідно до умов договору, відповідач мав своєчасно оплачувати надані послуги.
За період з 01.10.2024 по 31.03.2025 було фактично надано послуг на суму 46?769,70 грн, однак відповідач не здійснив оплату. Наявність боргу підтверджується актами приймання-передачі послуг, рахунками та актом звірки.
У зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, позивач також нарахував: 204,66 грн - 3% річних; 853,21 грн - інфляційних втрат; 1?970,60 грн - пені.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.
З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) для забезпечення комунікації та зв'язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи відповідь №1406874 від 22.05.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 50026, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Кармелюка, будинок 11, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с.47-48).
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
При цьому господарський суд зазначає, що поштова кореспонденція, надіслана на юридичну адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася на адресу суду з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "За закінченням терміну зберігання".
Суд зазначає, що у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
При цьому до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв'язку з відповідачем.
Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 22.05.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127570181) надіслано судом 22.05.2025, зареєстровано в реєстрі 23.05.2025 та забезпечено надання загального доступу - 26.05.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Отже, станом на 21.07.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
22.05.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (далі - позивач) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-11" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за у загальному розмірі 49 798,17 грн за договором №242 від 01.02.2006 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, відповідно до якої позивач просить суд: стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-11" на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" заборгованість за надані послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у розмірі 46 769,70 грн, 3 % річних у розмірі 204,66 грн, інфляційні втрати у розмірі 853,21 грн та пеню у розмірі 1 970,60 грн, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2025 справу №904/2625/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
22.05.2025 ухвалою господарського суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, наданих позивачем на підставі договору №242 від 01.02.2006, що призвело до утворення заборгованості за основним зобов'язанням, а також до нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт укладення договору між сторонами, його умови;
(2) Факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання послуг;
(3) Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг;
(4) Правомірність нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
1. Укладення та умови договору
01.02.2006 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал", як виконавцем та Товариством співвласників багатоквартирного будинку "Інгулець-3", як споживачем (правонаступником якого є Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-11", що підтверджується повідомленням (а.с. 35)) укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №242, відповідно до умов пункту 1.1. якого, виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води (водопостачання) і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Орієнтовний об'єм послуг, згідно до заявки-розрахунку споживача:
централізоване постачання холодної води 11 115 м3/рік, в тому числі по групах:
- населення - 10 989 м3/рік;
- власні потреби - 126 м3/рік,
водовідведення - 11 115 м3/рік, в тому числі по групах:
- населення - 10 989 м3/рік;
- власні потреби - 126 м3/рік.
Згідно з умовами пункту 1.2. договору зміни договірного об'єму холодної води та водовідведення (зменшення, збільшення) проводяться згідно з довідкою споживача про кількість проживаючих, пільгову категорію населення, орендарів та інших, наявності засобів обліку, поливальну площу та об'єми на власні потреби, яку споживач подає один раз на квартал і яка є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до умов пункту 1.4. договору холодна вода подається виконавцем споживачу згідно показників засобів обліку. У разі відсутності таких технічних засобів облік холодної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності представника споживача.
У пункті 1.7. договору сторони погодили, що кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями засобу обліку, а при їх відсутності по нормам споживання.
Відповідно до пункту 1.8. договору споживач, для узгодження акта про кількість отриманих послуг, направляє свого представника для складання та підписання акту у відділ Водозбуту КП "Кривбасводоканал" не пізніше 25 числа кожного місяця (у лютому 23 числа). Якщо представник не прибув у зазначений час, або необґрунтовано відмовився від підписання акту, виконавець на підставі даних приладів обліку води або норм споживання складає акт в односторонньому порядку, який є підставою для оплати, та один примірник акта в триденний термін направляє споживачу.
У пункті 2.1. договору передбачено, що тарифи, на момент укладання договору, затверджені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №370 від 13.07.2005 та № 532 від 14.09.2005 і становлять за групами споживачів (за 1 куб.м з ПДВ):
- населення: холодна вода - 0,46 грн., водовідведення - 0,32 грн.;
- бюджет: холодна вода - 0,54 грн., водовідведення - 0,54 грн.;
- інші: холодна вода - 1,62 грн., водовідведення - 1,54 грн.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що у випадку зміни тарифів на послуги, виконавець повідомляє про це споживача, відповідно до чинного законодавства України, через засоби масової інформації, без додаткового узгодження розмірів і строків введення нових тарифів. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.
Відповідно до пункту 3.1 договору, розрахунки за надані послуги здійснюються споживачем у грошовій формі протягом п'яти банківських днів після пред'явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.
Відповідно до пункту 4.2 договору споживач, зокрема, зобов'язаний: своєчасно, в установлені договором строки, оплачувати послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до встановлених тарифів; дотримуватись вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.
Виконавець, зокрема, має право: вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; тимчасово забороняти (зупиняти) подачу води споживачу за систематичну не оплату послуг з питного водопостачання і водовідведення (пункт 4.3 договору).
Відповідно до пункту 9.1. договір набирає чинності з 01.02.2006 і діє до 31.12.2006. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
Судом встановлено, що у вказаному типовому договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.
2. Виконання позивачем договірних зобов'язань
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем згідно з умовами договору № 242 про надання послуг з централізованого водопостачання від 01.02.2006 за період з 01.10.2024 по 01.04.2025 були надані послуги з централізованого водопостачання, що підтверджується актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за договором №242 від 01.02.2006 (а.с. 15-17), які підписані обома сторонами без зауважень.
Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" були виставлені Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-11" за період з 01.10.2024 по 01.04.2025 рахунки за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на загальну суму 46 769,70 грн:
- №49687/06/166н від 30.10.2024 на суму 7 967,47 грн (а.с. 24, зворотній аркуш);
- №54599/06/166н від 28.11.2024 на суму 7 967,47 грн (а.с. 22);
- №59960/06/166н від 27.12.2024 на суму 8 155,68 грн (а.с. 23, зворотній аркуш);
- №2731/06/166н від 30.01.2025 на суму у 5 740,35 грн (а.с. 23);
- №7640/06/166н від 27.02.2025 на суму 7 089,17 грн (а.с. 22, зворотній аркуш);
- №12712/06/166н від 28.03.2025 на суму 8 729,31грн (а.с. 24).
Вказані рахунки отримані головою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-11", про що містяться відмітки про їх отримання (а.с. 25).
Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" посилається на неналежне виконання Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-11" зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №242 від 01.02.2006 в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг у період з 01.10.2024 по 01.04.2025, що і є причиною виникнення спору.
3. Неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати робіт
Пунктом 3.1. договору передбачено, що розрахунки за надані послуги здійснюються споживачем у грошовій формі протягом п'яти банківських днів після пред'явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.
Судом встановлено, що позивачем відповідно до актів приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за договором №242 від 01.02.2006 (а.с. 15-17), які підписані обома сторонами без зауважень, надано послуги послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму у загальному розмірі 46 769,70 грн.
Судом також встановлено, що комунальним підприємством "Кривбасводоканал" на виконання умов договору були виставлені Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-11" за період з 01.10.2024 по 01.04.2025 рахунки за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму у загальному розмірі 46 769,70 грн:
- №49687/06/166н від 30.10.2024 на суму 7 967,47 грн (а.с. 24, зворотній аркуш).
- №54599/06/166н від 28.11.2024 на суму 7 967,47 грн (а.с. 22);
- №59960/06/166н від 27.12.2024 на суму 8 155,68 грн (а.с. 23, зворотній аркуш);
- №2731/06/166н від 30.01.2025 на суму 5 740,35 грн (а.с. 23);
- №7640/06/166н від 27.02.2025 на суму 7 089,17 грн (а.с. 22, зворотній аркуш);
- №12712/06/166н від 28.03.2025 на суму 8 729,31 грн (а.с. 24);
Так, відповідно до рахунку №49687/06/166н від 30.10.2024 строк оплати за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму 7 967,47 грн настав 06.11.2024.
Відповідно до рахунку №54599/06/166н від 28.11.2024 строк оплати за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму 7 967,47 грн настав 05.12.2024.
Відповідно до рахунку №59960/06/166н від 27.12.2024 строк оплати за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму 8 155,68 грн настав 06.01.2025.
Відповідно до рахунку №2731/06/166н від 30.01.2025 строк оплати за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму 5 740,35 грн настав 07.02.2025.
Відповідно до рахунку №7640/06/166н від 27.02.2025 строк оплати за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму 7 089,17 грн настав 07.03.2025.
Відповідно до рахунку №12712/06/166н від 28.03.2025 строк оплати за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму 8 729,31 грн настав 07.04.2025.
Враховуючи вищевикладене, станом на 21.07.2025 строк оплати за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення є таким, що настав.
Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-11" порушено зобов'язання за договором в частині повного та своєчасного розрахунку за період з 01.10.2024 по 01.04.2025 за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму у загальному розмірі 46 769,70 грн.
У зв'язку із наявною заборгованістю, позивачем на адресу відповідача направлялися наступні вимоги №28-20/15248 від 01.10.2024 (а.с. 18), №28-20/17266 від 01.11.2024 (а.с.19), №28-20/19153 від 02.12.2024 (а.с. 20), №28-20/4969 від 03.21.2025 (а.с. 21).
Однак всупереч умов вказаного договору відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг, в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення вказаної заборгованості.
Так, відповідач доказів оплати вартості наданих послуг у розмірі 46 769,70 грн до господарського суду не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.
4. Нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 5.6. договору при несвоєчасній оплаті споживач зобов'язаний сплатити пеню за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем відповідно до поданих розрахунків (а.с. 38 -4 1) нараховано та заявлено до стягнення з відповідача на свою користь 204,66 грн - 3% річних, 853,21 грн - інфляційних втрат та 1 970,60 грн - пені.
Суд зазначає, що відповідач не надав суду доказів сплати даної заборгованості та контррозрахунку.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд.
За змістом статті 11 Цивільного України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Суд встановив наявність договірних правовідносин між сторонами, згідно з якими позивач зобов'язується виконати послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, тоді як обов'язок відповідача прийняти та оплатити надані послуги.
Позивач довів факт надання послуг на з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму у загальному розмірі 46 769,70 грн, що підтверджується актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за договором №242 від 01.02.2006 (а.с. 15-17).
Не здійснення відповідачем оплати послуг відповідно до пункту 3.1. договору не вважається відмовою останнього від договору.
В силу статті 903 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний оплатити надані послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором
Враховуючи умови пункту 3.1. договору, строк оплати наданих послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення є таким, що настав.
Судом встановлено, що відповідач свій обов'язок в частині оплати наданих послуг на суму 46 769,70 грн - не виконав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 46 769,70 грн за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 46 769,70 грн за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення підлягають задоволенню.
Щодо стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 5.6. договору при несвоєчасній оплаті споживач зобов'язаний сплатити пеню за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України.
Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вказано вище, позивачем відповідно до поданих розрахунків (а.с. 38 - 41) нараховано та заявлено до стягнення з відповідача на свою користь 204,66 грн - 3% річних, 853,21 грн - інфляційних втрат та 1 970,60 грн - пені.
Господарський суд, перевіривши за допомогою калькулятору системи Ліга (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff) розрахунок позивача щодо 204,66 грн - 3% річних, 853,21 грн - інфляційних втрат та 1 970,60 грн - пені, встановив, що даний розрахунок позивачем здійснено арифметично вірно.
Таким чином вимоги позивача в частині стягнення 204,66 грн - 3% річних, 853,21 грн - інфляційних втрат та 1 970,60 грн - пені підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного заявлені позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі.
V. Висновки Суду
На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.
З викладеного, з огляду на наявні в матеріалах докази, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 46 769,70 грн - основного боргу, 204,66 грн - 3% річних, 853,21 грн - інфляційних втрат та 1 970,60 грн - пені.
VІ. Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-11" про стягнення заборгованості за договором №242 від 01.02.2006 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення у загальному розмірі 49 798,17 грн - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-11" (50026, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Кармелюка, будинок 11; ідентифікаційний код 21909625) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Джохара Дудаєва, будинок 6А; ідентифікаційний код 03341316) 46 769,70 грн (сорок шість тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень сімдесят копійок) - основного боргу, 204,66 грн (двісті чотири гривні шістдесят шість копійок) - 3% річних, 853,21 грн (вісімсот п'ятдесят три гривні двадцять одну копійку) - інфляційних втрат, 1 970,60 грн (одну тисячу дев'ятсот сімдесят гривень шістдесят копійок) - пені та 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 21.07.2025
Суддя Т.В. Іванова