23.07.2025 м.Дніпро Справа № 904/1994/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Морозова Юрія Вікторовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 у справі №904/1994/25 (суддя Дупляк С.А.)
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"
до Фізичної особи-підприємця Морозова Юрія Вікторовича
про стягнення грошових коштів,
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою від 17.04.2025 за вих. №3884/32 до Фізичної особи-підприємця Морозова Юрія Вікторовича (далі - відповідач) про стягнення 73.189,61 грн, з яких: 70.320,13 грн основної заборгованості, 297,30 грн плати за абонентське обслуговування, 515,35 грн пені, 423,57 грн трьох процентів річних, 1.633,26 грн інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 року у справі № 904/1994/25 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Морозова Юрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРИЧНА, будинок 1; ідентифікаційний код 00130850) 70.320,13 грн (сімдесят тисяч триста двадцять грн 13 к.) основної заборгованості, 297,30 грн (двісті дев'яносто сім грн 30 к.) плати за абонентське обслуговування, 515,35 грн (п'ятсот п'ятнадцять грн 35 к.) пені, 423,57 грн (чотириста двадцять три грн 57 к.) трьох процентів річних, 1.633,26 грн (одну тисячу шістсот тридцять три грн 26 к.) інфляційних втрат, 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа-підприємць Морозов Юрій Вікторович, в якій просить апеляційну скаргу ФОП Морозова Юрія Вікторовича задовольнити, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 р. у справі №904/1994/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог АТ "Криворізька теплоцентраль". Зупинити дію рішення першої інстанції до винесення рішення в апеляційній інстанції. Допитати Бушуєва Івана Володимировича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , який підтвердить факт від'єднання від центрального опалення нежитлового приміщення за адресою місто Кривий Ріг, проспект Південний, будинок 41, приміщення 17; Допитати в судовому засідання або письмово директора АТ "Криворізька теплоцентраль", поставити 10 питань:
1. Коли та на яких підставах було здійснено від'єднання від централізованого опалення приміщення, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Південний, будинок 41, приміщення 17?;
2. Коли виникла підстава для здійснення нарахування та чим вона обумовлена, враховуючи, що Морозов Ю. В. не сплачував з 2016 року за теплову енергію, оскільки придбав приміщення без центрального опалення?;
3. Чому протягом 10 років АТ "Криворізька теплоцентраль" не надавали рахунки по сплаті за централізоване опалення приміщення, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Південний, будинок 41, приміщення 17?;
4. Чи відбувалася оплата ФОП Морозова Ю.В. на користь АТ "Криворізька теплоцентраль" за постачання теплової енергії в приміщення, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Південний, будинок 41, приміщення 17? Надати чеки, рахунки-фактура та ін..докази підтверджуючи оплату.
5. Чи підписував директор АТ "Криворізька теплоцентраль" з ФОП Морозовим Ю.В. договір про надання послуг з теплопостачання, надати оригінал для огляду суду та проведення експертиз?;
6. Чи наявний договір між ФОП Морозовим Ю.В та АТ "Криворізька теплоцентраль" щодо постачання теплової енергії?
7. Чи були законні підстави для стягнення коштів за централізоване опалення? Чи забули стягувати кошти за централізоване опалення приміщення, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Південний, будинок 41, приміщення 17?;
8. Коли та хто, із зазначенням прізвища, ім'я, по-батькові здійснювали інспектування, чи в наявності договір та акт інспектування вимірювання середньої температури?;
9. Чи був отриманий позивачем дозвіл у ФОП Морозова Ю.В для використання приміщення, а саме розміщення комунікацій у приміщенні, що належить ФОП Морозова Ю.В та розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Південний, будинок 41, приміщення 17? якщо так надати договір?; Чи сплачувалася орендна плата за користуванням житловим приміщенням? Чи отримана письмова згода у ФОП Морозова Ю.В. на під'єднання до централізованого теплопостачання?
10. Чи надсилалася комерційна пропозиція ФОП Морозову Ю.В. для відновлення постачання із зазначенням тарифів?
Витребувати у позивача АТ "Криворізька теплоцентраль" та у Виконкому Криворізької міської ради та Інгулецької районної у місті ради всю необхідну проектну документацію, копії технічних умов щодо від'єднання від центрального опалення нежитлового приміщення за адресою місто Кривий Ріг, проспект Південний, будинок 41, приміщення 17.
Повідомити про кримінальну відповідальність директора АТ "Криворізька теплоцентраль" за дачу неправдивих показів та зобов'язати АТ "Криворізька теплоцентраль" направити оригінали відповідей в суд та сторонам. У разі ухилення від дачі письмових пояснень перейти від спрощеного провадження до загального провадження з викликом директора АТ "Криворізька теплоцентраль" та допитати директора АТ "Криворізька теплоцентраль" в судовому засіданні під присягою за ст.384-385 КК України.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/1994/25. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Морозова Юрія Вікторовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 у справі №904/1994/25 (суддя Дупляк С.А.) до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.
16.07.2025р. матеріали справи № 904/1994/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч.6 ст.252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, предмет позову - стягнення 73189.61грн., характер спірних правовідносин, який є типовим та, відповідно, предмет доказування, показники навантаження суддів Центрального апеляційного господарського суду, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для розгляду даної справи з повідомленням сторін.
Враховуючи, що апелянтом виконані вимоги ст.ст. 256, 258, 259 ГПК України, підстави для повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні, апеляційний суд вважає за можливе відкрити апеляційне провадження.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Щодо клопотання адвоката Морозова В.Ю., яке міститься в прохальній частині апеляційної скарги, про зобов'язання директора АТ "Криворізька теплоцентраль" надати відповідь на 10 питань в вищенаведеній редакції, «повідомлення його про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів та зобов'язання АТ "Криворізька теплоцентраль" направити оригінали відповідей в суд та сторонам; допиту директора АТ "Криворізька теплоцентраль" в судовому засіданні під присягою за ст.384-385 КК України » та витребовування у позивача АТ "Криворізька теплоцентраль" та у Виконкому Криворізької міської ради та Інгулецької районної у місті ради всю необхідну проектну документацію, копії технічних умов щодо від'єднання від центрального опалення нежитлового приміщення за адресою місто Кривий Ріг, проспект Південний, будинок 41, приміщення 17, колегія суддів виходить з наступного:
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).
Інститут витребування доказів унормовано положеннями частини 1,2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої:
1. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
2. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
В свою чергу, відповідно до статті 87 Господарського процесуального кодексу України:
1. Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
2. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
3. Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
4. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.
Відповідно до статті 88 Господарського процесуального кодексу України:
1. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.
2. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
3. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.
4. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України:
1. Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
2. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.
На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.
3. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п'ять днів до першого судового засідання.
Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.
4. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом із заявою свідка надає такі докази.
5. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання:
1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу;
2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;
3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.
6. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Заявами по суті справи, відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до частин 1,3 та 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України:
1. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
3. Відзив повинен містити:
3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
4. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Колегія суддів зауважує, що згідно «Словника української мови» (https://slovnyk.ua/) ПИТАННЯ - це 1. Звертання до кого-небудь, яке потребує відповіді, роз'яснення і т. ін…
… Знак питання - розділовий знак, який застосовується на письмі для вираження запитання, сумніву, вагання. На письмі закінчені висловлювання - фрази відділяються крапкою, знаком оклику, знаком питання (Худ. чит., 1955, 115)…
… Загострювати (загострити) питання див. загострювати; Задавати (задати) питання див. задавати; Піднімати (підняти) питання див. піднімати; Ставити питання [руба] див. ставити; …
Колегія суддів констатує, відсутність у відзиві на позовну заяву за підписом адвоката Морозова В.Ю. (а.с. 134-142) речень у формі питань, перелік яких наведено в прохальній частині апеляційної скарги.
Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК).
За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Колегія суддів зауважує, що для потреб практичної діяльності, апелянту досить усвідомлювати, що на підтвердження своїх заперечень потрібно подати фактичні дані (відомості про факти), тобто те, що можна назвати матеріально-правовою складовою предмету доказування. Але при цьому такі дані мають встановлюватись передбаченими та дозволеними процесуальним законом засобами, вичерпний перелік яких вміщено в Главі 5. «Докази та доказування» Господарського процесуального кодексу України.
Редакція клопотання адвоката Мороза В.Ю. про допит директора АТ "Криворізька теплоцентраль", яка викладена в прохальній частині апеляційної скарги суперечить положенням «§ 2. Показання свідків» Глави 5. «Докази та доказування» Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів констатує відсутність в матеріалах справи клопотання про витребування доказів з боку відповідача, яке було подано суду першої інстанції і оформлене у відповідності до вимог статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів виснує, що клопотання адвоката Морозова В.Ю., яке міститься в прохальній частині апеляційної скарги, про зобов'язання директора АТ "Криворізька теплоцентраль" надати відповідь на 10 питань в вищенаведеній редакції, « повідомлення його про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів та зобов'язання АТ "Криворізька теплоцентраль" направити оригінали відповідей в суд та сторонам; допиту директора АТ "Криворізька теплоцентраль" в судовому засіданні під присягою за ст.384-385 КК України » та витребовування у позивача АТ "Криворізька теплоцентраль" та у Виконкому Криворізької міської ради та Інгулецької районної у місті ради всієї необхідної проектної документації, копії технічних умов щодо від'єднання від центрального опалення нежитлового приміщення за адресою місто Кривий Ріг, проспект Південний, будинок 41, приміщення 17 має наслідком отримання нових доказів, які не були подані відповідачем суду першої інстанції і, відповідно, не були предметом дослідження місцевого господарського суду.
Частиною третьою статті 269 ГПК України унормовано, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У такому випадку, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції (додані до апеляційної скарги) без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції є порушенням вимог статей 80 та 269 ГПК України.
Вказане з урахуванням положень статті 282 ГПК України означає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи додаткові докази, має викладати мотивувальну частину своєї постанови із зазначенням відповідного обґрунтування заявником неможливості їх подання до суду першої інстанції та з оцінкою апеляційною інстанцією такого обґрунтування ( Постанова КГС ВС 23.07.2019 у справі № 917/2034/17).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269 ГПК України).
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях 13, 74 ГПК України ( Постанова КГС ВС від 28.05.2019 у справі № 925/859/16).
В пунктах 20,21 постанови Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2018 року у справі № 904/5995/16 викладено наступний правовий висновок:
20. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
21. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів констатує, що текст апеляційної скарги не містить в собі клопотань про поновлення пропущеного строку на витребування нових доказів, обґрунтування неможливості такого звернення до суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, у колегії суддів, відсутні процесуальні передумови для задоволення клопотання адвоката Морозова В.Ю., яке міститься в прохальній частині апеляційної скарги, про зобов'язання директора АТ "Криворізька теплоцентраль" надати відповідь на 10 питань в вищенаведеній редакції, « повідомлення його про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів та зобов'язання АТ "Криворізька теплоцентраль" направити оригінали відповідей в суд та сторонам; допиту директора АТ "Криворізька теплоцентраль" в судовому засіданні під присягою за ст.384-385 КК України » та витребовування у позивача АТ "Криворізька теплоцентраль" та у Виконкому Криворізької міської ради та Інгулецької районної у місті ради всієї необхідної проектної документації, копії технічних умов щодо від'єднання від центрального опалення нежитлового приміщення за адресою місто Кривий Ріг, проспект Південний, будинок 41, приміщення 17.
При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Поняття "справедливе правосуддя" в сучасному розумінні має два аспекти:
- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов'язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);
- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.
В аспекті зазначеного колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Відповідно, можливе прийняття судом апеляційної інстанції будь-яких додаткових доказів у поза визначений процесуальним законом спосіб призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Вищенаведене дозволяє колегії суддів відмовити в задоволені клопотання адвоката Морозова В.Ю., яке міститься в прохальній частині апеляційної скарги, про зобов'язання директора АТ "Криворізька теплоцентраль" надати відповідь на 10 питань в вищенаведеній редакції, « повідомлення його про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів та зобов'язання АТ "Криворізька теплоцентраль" направити оригінали відповідей в суд та сторонам; допиту директора АТ "Криворізька теплоцентраль" в судовому засіданні під присягою за ст.384-385 КК України » та витребовування у позивача АТ "Криворізька теплоцентраль" та у Виконкому Криворізької міської ради та Інгулецької районної у місті ради всієї необхідної проектної документації, копії технічних умов щодо від'єднання від центрального опалення нежитлового приміщення за адресою місто Кривий Ріг, проспект Південний, будинок 41, приміщення 17 має .
Керуючись ст.ст. 232, 234, 255, 262, 263, 267, 268, 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, -
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Морозова Юрія Вікторовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2025 у справі №904/1994/25 (суддя Дупляк С.А.), для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Учасникам судового процесу виконати наступні дії:
Позивачу - протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати відзив на апеляційну скаргу.
Відповідач має право подати до суду відповідь на відзив, а Позивач - заперечення на відповідь протягом п'яти днів з дати отримання цих документів.
Учасники справи протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження мають право подати клопотання та заяви (за наявності), додаткові докази (за наявності) та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції; заперечення на заяви та клопотання подаються протягом п'яти днів з дати отримання відповідного клопотання чи заяви.
До усіх документів, що подаються до суду, додаються докази направлення їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи.
Також, учасники справи при наданні відповіді на відзив, заперечень, пояснень тощо на відповідні документи, отримані від інших учасників справи, повинні надати до суду докази в підтвердження дати отримання таких документів. для перевірки судом встановлених вище строків.
У разі ненадання відзиву, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відсутність вказаних документів не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://cag.court.gov.ua/sud4876/pres-centr/news.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв