Постанова від 23.07.2025 по справі 905/1197/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року м. Харків Справа № 905/1197/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.

за участю представників:

від позивача - Дем'янець Я.В. - на підставі довіреності від 25.09.2024 №023040/24;

від 1-го відповідача - не з'явився;

від 2-го відповідача - не з'явився;

від 3- го відповідача - не з'явився;

від 4-го відповідача - не з'явився,

розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк", м.Київ, (вх.№1095 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2025 у справі №905/1197/24 (суддя Фурсова С.М., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту - 25.04.2025)

за позовом: Акціонерного товариства "Сенс Банк", м.Київ,

до 1-го відповідача: Фермерського господарства "Агро-Борова", Харківська область, Ізюмський район, територіальна громада Барвінківська,

до 2-го відповідача: ОСОБА_1 , Харківська область, Ізюмський район, село Довгеньке,

до 3-го відповідача: Приватного підприємства Приватна агрофірма "Злагода", Харківська область, Ізюмський район, село Богуславка,

до 4-го відповідача: Фермерського господарства "Борова-Агро", Харківська область, Ізюмський район, територіальна громада Барвінківська,

про стягнення 11485219,37грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулось до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Фермерського господарства "Агро-Борова", ОСОБА_1 , Приватного підприємства Приватна агрофірма "Злагода", Фермерського господарства "Борова-Агро" про солідарне стягнення 11485219,37грн., з яких: 10000000,00грн. заборгованість за кредитом, 1485219,37грн. заборгованість за відсотками.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання Фермерським господарством "Агро-Борова" умов кредитного договору №CLMB2021100 від 06.10.2021 та додаткових угод № 1, 2 про надання траншу в частині повернення тіла кредиту та сплати процентів. Вимоги до 1-го, 2-го та 3-го відповідачів обґрунтовані укладеними з позивачем договорами поруки №CLMB2021100/1 від 06.10.2021, №CLMB2021100/2 від 06.10.2021, №CLMB2021100/3 від 06.10.2021 (відповідно) на виконання зобов'язань 1-го відповідача за кредитним договором №CLMB2021100 від 06.10.2021.

10.04.2025 1-им відповідачем - Фермерським господарством "Агро-Борова" подано до господарського суду Донецької області заяву, в якій останній визнав позовні вимоги в повному обсязі, та просив суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців з моменту набрання рішенням законної сили згідно наведеного в заяві графіку.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.04.2025 у справі №905/1197/24 задоволено частково позовні вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" до Фермерського господарства "Агро-Борова", ОСОБА_1 , Приватного підприємства Приватна агрофірма "Злагода", Фермерського господарства "Борова-Агро" про солідарне стягнення 11485219,37грн., з яких: 10000000,00грн. заборгованість за кредитом, 1485219,37грн. заборгованість за відсотками; стягнуто з Фермерського господарства "Агро-Борова" та солідарних з ним ОСОБА_1 , Приватного підприємства Приватна агрофірма "Злагода", Фермерського господарства "Борова-Агро" на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" 9704126,13грн. заборгованості за кредитом, а також судовий збір в розмірі 116449,51грн.; відмовлено в частині стягнення 295873,87грн. заборгованості за кредитом, 1485219,37грн. заборгованості за відсотками; розстрочено виконання рішення та затверджено наступний графік розстрочення виконання рішення: 100000,00грн. до 30.09.2025; 100000,00грн. до 31.10.2025; 100000,00грн. до 30.11.2025; 100000,00грн. до 31.12.2025; 9420575,64грн. до 14.04.2026.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції, з урахуванням правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначив про те, що надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою ст. 1050 ЦК України.

Якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов'язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Суд першої інстанції встановив, що позичальник сплатив усі відсотки за ст. 1048 ЦК України до 30.09.2023, після цієї дати (з 03.10.2023 для траншу №2 та з 03.10.2023, 01.11.2023, 01.12.2023, 26.12.2023 для траншу №1) нараховані відсотки є відповідальністю за прострочення в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки строк дії кредитної лінії закінчився 05.10.2024.

Крім того, позичальник здійснив переплати відсотків за період з 01.10.2023 по 25.12.2023: 205377,96грн. за транш №1 та 90495,91грн. за транш №2 (загалом 295873,87грн), у зв'язку із чим, вказані переплати мають бути зараховані для зменшення основного боргу до 9704126,13грн.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем розрахунку процентів, суд встановив, що відповідне нарахування суперечить вимогам пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України та погодженим умовам договору, а тому розрахунок є неправильним та відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків у розмірі 1485219,37грн., оскільки вказані відсотки є відповідальністю за прострочення в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Судом також було часткового задоволено заяву ФГ "Агро-Борова" про розстрочення виконання рішення суду у даній справі, з посиланням на те, що розстрочення в межах 12 місяців для боржника, з урахуванням приписів частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, не призведе до надмірної тривалості виконання судового рішення та порушення балансу інтересів сторін.

Акціонерне товариство "Сенс Банк" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2025 у справі №905/1197/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів 295873,87грн. заборгованості за кредитом та 1485219,37грн. заборгованості за відсотками та розстрочення виконання рішення; змінити рішення, повністю задовольнивши позовні вимоги про солідарне стягнення боргу за кредитом та відсотками в сумі 11485219,37грн. та відмовити в задоволенні заяви Фермерського господарства "Агро-Борова" про розстрочення виконання рішення суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо солідарного стягнення з боржників 1485219,37грн. заборгованості за відсотками та 295873,87грн. заборгованості за кредитом з посиланням на положення 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим, здійснивши перерахунок сплачених 1-им відповідачем, на думку суду незаконно, нарахованих відсотків, відповідно зменшив суму заборгованості за тілом кредиту.

На думку апелянта, виходячи зі змісту пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, його дія направлена на звільнення боржників під час воєнного стану від додаткового навантаження (пені, штрафів та ін), а не стимулювання їх до незаконного збагачення шляхом безоплатного користування кредитними коштами протягом невизначеного періоду часу, що є явним зловживанням правом та порушує баланс інтересів між боржником та кредитором, позбавляючи останнього можливості отримання плати за надану послугу, в той же час не звільняючи його від виплати процентів за запозиченими коштами від вкладників.

Як свідчить зміст наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості та виписок по рахунках позичальника № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , банком до стягнення заявлено лише проценти за користування кредитом, нараховані за період до 31.07.2024 (тобто в межах визначеного п. 1.4. основного договору строку дії кредитної лінії), які за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, а являються гарантованою законом

та умовами основного договору платою боржника на користь кредитора саме за користування грошовими коштами (тобто є процентами на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

При зверненні до суду з відповідним позовом, апелянт не застосовував підвищену відсоткову ставку за прострочену заборгованість, а також не заявляв до стягнення неустойку або інфляційні втрати в порядку ст. 625 ЦК України.

Повернення позичальником кредитних коштів та процентів за користування ним не є відповідальністю у розумінні цивільного законодавства України, а є виконанням своїх зобов?язань за кредитним договором у спірних правовідносинах.

Апелянт наголошує, що положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України не звільняють відповідача від відповідальності щодо сплати процентів за користування кредитом, оскільки відсоткова ставка по кредитному договору передбачена договором (з урахуванням додаткових угод), а тому дія ст. 625 ЦК України на договірні відносини між кредитодавцем та позичальником не розповсюджується, а отже рішення суду в частині відмови в позові є незаконним та необґрунтованим, більш того несправедливим, оскільки значно порушує баланс інтересів банку та боржників.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1197/24; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

15.05.2025 матеріали справи №905/1197/24 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Сенс Банк" на рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2025 у справі №905/1197/24; встановлено відповідачам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 02.07.2025 о 10:30 годині.

30.05.2025 1-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№6841), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Сенс Банк", рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2025 у справі №905/1197/24 залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 оголошено в судовому засіданні перерву до 16.07.2025 о 09:15 год.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 16.07.2025 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2025 у справі №905/1197/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів 295873,87грн. заборгованості за кредитом та 1485219,37грн. заборгованості за відсотками та розстрочення виконання рішення; змінити рішення, повністю задовольнивши позовні вимоги про солідарне стягнення боргу за кредитом та відсотками в сумі 11485219,37грн. та відмовити в задоволенні заяви Фермерського господарства "Агро-Борова" про розстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, представник апелянта з'явився в судове засідання та надав пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а відповідачі були повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги завчасно належним чином, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 06.10.2021 між Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (надалі - банк) та Фермерським господарством "Кириченко М" (надалі - позичальник) було укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 (надалі - кредитний договір т.1 а.с.14-18).

12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів (протокол №2/2022) прийнято рішення про зміну найменування АТ "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс Банк".

30.11.2022 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено державну реєстрацію зміни найменування АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк".

23.11.2023 рішенням засновника №23/11-1 прийнято рішення про перейменування ФГ "Кириченко М" на Фермерське господарство "Агро-Борова".

24.11.2023 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено державну реєстрацію зміни найменування ФГ "Кириченко М" на ФГ "Агро-Борова".

Відповідно до умов кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію у національній валюті, що надалі іменується "кредитна лінія", та на підставі відповідних додаткових угод до цього договору (надалі - "додаткова угода") на видачу кредитних коштів окремими частинами - траншами надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором (пункт 1.1. кредитного договору).

У цьому договорі терміном "відновлювана кредитна лінія" позначається кредитна лінія, протягом строку дії якої після повернення наданого позичальнику кредиту або його частини банк здійснює подальше кредитування позичальника у межах її ліміту.

У цьому договорі терміном "кредит" позначається загальна сума усіх траншів, що фактично надані позичальнику згідно з цим договором і не повернені банку.

У цьому договорі терміном "транш" позначається частина кредиту, що надана позичальнику згідно з відповідною додатковою угодою на видачу кредитних коштів про його надання і не повернута банку.

Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору ліміт кредитної лінії:

а)в період з дати набуття чинності цим договором по 30.09.2022 (включно) - 10000000,00грн.;

б)в період з 01.10.2022 по 31.10.2022 (включно) - 5000000,00грн.;

в)в період з 01.11.2022 - 0,00грн.

Банк здійснює перегляд (підтвердження) ліміту кредитної лінії з періодичністю раз на рік при зміні ліміту кредитної лінії за результатами його перегляду сторони зобов'язані підписати відповідну додаткову угоду до цього договору. Такі додаткові угоди до цього договору мають бути підписані сторонами не пізніше 5 (п'яти) робочих днів від дати направлення банком відповідного повідомлення позичальнику. В разі нездійснення банком перегляду (підтвердження) ліміту кредитної лінії по причині ненадання позичальником необхідних документів або у разі непідписання відповідної додаткової угоди до цього договору у зазначений строк нові транші позичальнику не надаються.

Розмір процентів за користування кредитом складає 25% річних (пункт 1.3. кредитного договору).

Тип процентної ставки (процентів) за користування кредитом - фіксована.

Розмір процентів за користування окремими траншами встановлюється відповідними додатковими угодами про надання траншу до цього договору, але не більше, ніж зазначена в пункті 1.3 цього договору (пункт 1.3.1. кредитного договору).

Пунктом 1.4. кредитного договору визначено, що строк дії кредитної лінії закінчується 05.10.2024.

Згідно пункту 1.5. кредитного договору кредит надається для поповнення оборотних коштів позичальника і може бути використаний ним на будь-які цілі, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору належне виконання позичальником (ФГ "Агро-Борова") забезпечується:

а) неустойкою, пенею, штрафними санкціями, що передбачені цим договором;

б) порукою ОСОБА_1 на всю суму зобов'язань позичальника за цим договором та на строк дії цього договору;

в) порукою ПП ПАФ "Злагода" на всю суму зобов'язань позичальника за цим договором та на строк дії цього договору;

г) порукою ФГ "ЮГ" (ФГ "Борова-Агро") на всю суму зобов'язань позичальника за цим договором та на строк дії цього договору;

ґ) заставою рухомого майна/товарів в обороті, що належать позичальнику на праві власності.

Засоби забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань, передбачені цим пунктом договору, крім зазначеного у підпункті "а", оформлюються окремими документами, що укладаються (складаються) одночасно з цим договором або після його укладення та іменуються надалі "документи забезпечення".

Згідно з пунктом 4.2. кредитного договору банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Максимальний строк дії траншу - 6 (шість) місяців.

Відповідно до пункту 4.3. кредитного договору протягом строку дії кредитної лінії та у межах вільного залишку ліміту кредитної лінії позичальник має право необмежену кількість разів отримувати кредит у порядку та на умовах, передбачених цим договором. У кредитному договорі терміном "вільний залишок ліміту кредитної лінії" позначається різниця між лімітом кредитної лінії та розміром кредиту, у тому числі якщо така різниця виникла внаслідок дострокового повернення кредиту або його частини, з урахуванням вимог п. 4.5. цього договору.

Надання банком траншу позичальнику або зміна сторонами умов раніше наданого траншу може бути здійснено на підставі додаткової угоди до цього договору, укладеної між сторонами у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Кожний транш, що надається на підставі окремої додаткової угоди до цього договору, укладеної між позичальником і банком, надається банком позичальнику у строк не пізніше 2 (двох) робочих днів з дня укладення відповідної додаткової угоди. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою сторін і є невід'ємною частиною цього договору. У кожній такій додатковій угоді сторони повинні визначити розмір траншу, строки траншу, процентну ставку за користування траншем, реквізити для його надання, якщо вони відрізняються від зазначених у п. 4.2. цього договору (літера "б)" підпункту 4.4.1. пункту 4.4. кредитного договору).

За умовами пункту 6.1. кредитного договору проценти нараховуються щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт). Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення - не враховується.

Пунктом 6.2. кредитного договору визначено, що проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені у наступних абзацах цього пункту). У разі повного повернення кредиту, в тому числі, але не виключно, дострокового, проценти, нараховані за користування кредитом, повинні бути сплачені одночасно з погашенням заборгованості.

При цьому, якщо коштів, що направляються на повне повернення кредиту, не достатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається, що строк сплати таких процентів наступив, і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості, передбаченої п. 9.4. цього договору. Якщо день закінчення зазначених вище строків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до чинного законодавства України, то днем погашення суми заборгованості по сплаті процентів є перший банківський день, що слідує за таким днем;

Позичальник зобов'язаний повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді, на підставі яких цей транш наданий, але не пізніше ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії. повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим (пункт 8.1. кредитного договору).

У відповідності до пункту 8.3. кредитного договору при зменшенні ліміту кредитної лінії у відповідності з п. 1.2. цього договору позичальник, незалежно від того, чи настав термін повернення траншів, визначений згідно з п. 8.1. цього договору, зобов'язаний здійснювати часткове повернення кредиту таким чином, щоб він не перевищував: станом на 01.10.2022 - 5000000,00грн.; станом на 01.11.2022 - 0,00грн.

При цьому, в першу чергу погашаються транші з терміном повернення, який настає раніше, а якщо таких траншів декілька, то з них в першу чергу погашаються транші, які були надані раніше. Якщо день закінчення зазначених вище строків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону, то днем погашення суми фактичної заборгованості за кредитом є перший банківський день, що слідує за таким днем.

Всі платежі за цим договором здійснюються у гривнях (пункту 9.1. кредитного договору).

За пунктом 9.2. кредитного договору надання кредиту здійснюється шляхом переказу суми траншу з позичкового рахунку, зазначеного у п. 12.3. цього договору, на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3 . Для цілей цього договору днем надання траншу вважається день списання його суми з позичкового рахунку по реквізитах, визначених згідно із абзацом першим цього пункту;

Згідно пункту 9.3. кредитного договору всі платежі позичальника за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів тощо) здійснюються у порядку договірного списання меморіальними ордерами коштів з поточного рахунка позичальника на відповідний рахунок, зазначений у п. 12.3. цього договору або письмово повідомлений банком.

Для цілей цього договору днем здійснення позичальником будь-якого платежу за цим договором вважається день зарахування коштів на відповідний рахунок, зазначений у п. 12.3. цього договору або письмово повідомлений банком, у повному обсязі, без зарахування зустрічних вимог та без відрахування будь-яких комісій банків-кореспондентів або інших витрат, пов'язаних із переказом коштів.

Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості позичальника за цим договором, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості:

-прострочена комісія за управління кредитом (за її наявності);

-прострочені проценти за користування кредитом (за їх наявності);

-прострочені проценти, передбачені в пункті 10.5. цього договору (за їх наявності);

-проценти, визначені в абзаці другому пункту 10.7. цього договору (за їх наявності);

-прострочена сума траншу (за її наявності);

-пеня за прострочення сплати процентів за користування траншем (за її наявності);

-пеня за прострочення повернення траншу (за її наявності);

-передбачені цим договором штрафні санкції (за їх наявності);

-строкова комісія за управління кредитом (за її наявності);

-строкові проценти за користування траншем (за їх наявності);

-проценти, передбачені в пункту 10.5. цього договору (за їх наявності);

-строкове повернення траншу.

Позичальник надає банку право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості позичальника за цим договором. Банк інформує позичальника у письмовій формі на його запит про застосовану черговість погашення заборгованості. Погашення позичальником заборгованості кожної наступної черги повинне відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги (пункт 9.4. кредитного договору).

Пунктом 10.5. кредитного договору сторони погодили, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань з:

-повного повернення кредиту після закінчення строку дії кредитної лінії, вказаного у п. 1.4. цього договору, або після закінчення строку виконання зобов'язання з повернення кредиту (його частини) у зв'язку з пред'явленням банком позичальнику вимоги про дострокове повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, і виконання усіх інших зобов'язань позичальника за цим договором відповідно до п. 10.3. цього договору та/або

-повного повернення будь-якого траншу (його частини) після закінчення терміну його повернення, встановленого у відповідній заяві про надання траншу,

Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти від суми простроченого кредиту та/ або простроченого траншу (його частини) до повного фактичного повернення кредиту та/або траншу (його частини) в розмірі та відповідно до умов, що передбачені п. 1.3. цього договору;

Проценти, передбачені в пункті 10.5. цього договору, нараховуються щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кожного простроченого траншу (його частини)/на суму кредиту (його частину) до повного фактичного повернення кредиту та/або траншу (його частини), виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/ факт) (пункт 10.6. кредитного договору).

Згідно пункту 10.7. кредитного договору проценти, нараховані згідно з пунктом 10.7. цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. У разі повного повернення простроченого траншу, проценти нараховані на суму простроченого траншу повинні бути сплачені до моменту такого повернення.

При цьому, якщо коштів що направляються на повне повернення простроченого траншу не достатньо для повної сплати процентів, нарахованих відповідно до п. 10.5. цього договору, то вважається що строк сплати таких процентів наступив і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості передбаченої пунктом 9.4. цього договору.

У відповідності до пункту 11.3. кредитного договору цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань позичальника за цим договором.

28.06.2023 між банком та позичальником було укладено договір про внесення змін №1 до договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 від 06.10.2021 (т.1 а.с.21-22), яким його сторони, серед іншого у преамбулі, тексті, реквізитах сторін кредитного договору, в тому числі в усіх додатках до нього, найменування Банку: Акціонерне товариство "Альфа-Банк" та АТ "Альфа-Банк" замінили на: Акціонерне товариство "Сенс Банк" та АТ "Сенс Банк" у відповідних відмінках (пункт 1 договору про внесення змін №1 до кредитного договору).

Виклали пункт 1.2. кредитного договору в новій редакції, згідно якої ліміт кредитної лінії: а) в період з дати набуття чинності цим договором по 30.09.2023 (включно) - 10000000,00грн.; б) в період з 01.10.2023 по 31.10.2023 (включно) - 7500000,00грн.; в) в період з 01.11.2023 по 30.11.2023 (включно) - 5000000,00грн.; г) в період з 01.12.2023 по 25.12.2023 (включно) - 2500000,00грн.; ґ) з 26.12.2023 - 0,00грн.

Банк здійснює перегляд (підтвердження) ліміту кредитної лінії з періодичністю раз на рік. При зміні ліміту кредитної лінії за результатами його перегляду сторони зобов'язані підписати відповідну додаткову угоду до цього договору. Такі додаткові угоди до цього договору мають бути підписані сторонами не пізніше 5 (п'яти) робочих днів від дати направлення банком відповідного повідомлення позичальнику. В разі нездійснення банком перегляду (підтвердження) ліміту кредитної лінії по причині ненадання позичальником необхідних документів або у разі непідписання відповідної додаткової угоди до цього договору у зазначений строк нові транші позичальнику не надаються (пункт 2 договору про внесення змін №1 до кредитного договору);

Виключили абзац "максимальний строк дії траншу - 6 (шість) місяців" п. 4.2. кредитного договору (пункт 3 договору про внесення змін №1 до кредитного договору);

Виклали пункт 8.3. кредитного договору в новій редакції, згідно якої при зменшенні ліміту кредитної лінії у відповідності з п. 1.2. цього договору позичальник, незалежно від того, чи настав термін повернення траншів, визначений згідно з п. 8.1. цього договору, зобов'язаний здійснювати часткове повернення кредиту таким чином, щоб він не перевищував: станом на 01.10.2023 - 7500000,00грн.; станом на 01.11.2023 - 5000000,00грн.; станом на 01.12.2023 - 2500000,00грн.; станом на 26.12.2023 - 0,00грн.

Сума заборгованості за кредитом, що не повернена у будь-який зі строків, зазначених в п. 8.1. та/або п. 8.3. цього договору, на наступний банківський день за днем закінчення відповідного строку вважається простроченою. Якщо день закінчення зазначених вище строків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до чинного законодавства України, то днем погашення суми фактичної заборгованості за Кредитом є перший банківський день, що слідує за таким днем (пункт 4 договору про внесення змін №1 до кредитного договору).

Виклали пункт 9.3 кредитного договору в новій редакції, згідно якої всі платежі позичальника за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів тощо) шляхом переказу коштів з поточного рахунка позичальника на відповідний рахунок, зазначений у п. 12.3. цього договору або письмово повідомлений банком. Для цілей цього договору днем здійснення позичальником будь-якого платежу за цим договором вважається день зарахування коштів на відповідний рахунок, зазначений у п. 12.3. цього договору або письмово повідомлений банком, у повному обсязі, без зарахування зустрічних вимог та без відрахування будь-яких комісій банків - кореспондентів або інших витрат, пов'язаних із переказом коштів (пункт 5 договору про внесення змін №1 до кредитного договору).

Згідно умов пунктів 10, 16 договору про внесення змін №1 до кредитного договору його сторони у відповідності до ст. 631 ЦК України домовились, що умови пунктів 2, 4 цього договору про внесення змін застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 30.09.2022.

Поширення умов пунктів 2, 4 цього договору про внесення змін на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, є свідченням того, що права та обов'язки сторін, передбачені п. 2, п. 4 цього договору про внесення змін за період, що передував його укладенню, є юридично значимими і викликають як юридичні, так і податкові наслідки, передбаченні чинним законодавством України. Ініціатором змін, що внесені до кредитного договору цим договором про внесення змін, є позичальник.

06.10.2021 між банком та позичальником укладено додаткову угоду про надання траншу №1 до договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 від 06.10.2021 (т.1 а.с.24), згідно пункту 1 якої банк надає позичальнику транш в сумі 8083000,00грн.

На часткову зміну основного договору встановлено, що:

-за користування траншем позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти у розмірі 14,8% річних;

-від простроченої суми траншу (його частини) позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти у розмірі 14,8% річних (пункт 2 додаткової угоди про надання траншу №1).

Згідно пункту 3 додаткової угоди про надання траншу №1 транш надається у відповідності з цільовим призначенням кредиту, визначеним в пункті 1.5. основного договору, шляхом переказу коштів з позичкового рахунку, зазначеного у п. 12.3. основного договору, по реквізитах, передбачених в пункті 9.2. основного договору.

Після надання траншу розмір кредиту, наданого на підставі основного договору, складе 8083000,00грн. (пункт 4 додаткової угоди про надання траншу №1).

Відповідно до пункту 5 додаткової угоди про надання траншу №1 позичальник зобов'язаний повернути транш 05.04.2022. Повернення траншу або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим.

28.06.2023 між банком та позичальником укладено договір про внесення змін №1 до додаткової угоди про надання траншу №1 від 06.10.2021 до договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 від 06.10.2021 (т.1 а.с.25-), яким сторони, серед іншого виклали пункт 5 додаткової угоди про надання траншу №1 в новій редакції, згідно якої позичальник зобов'язаний повернути транш частинами у наступні терміни: а) 583000,00грн. - 30.09.2023; б) 2500000,00грн. - 31.10.2023; в) 2500000,00грн. - 30.11.2023; г) 2500000,00грн. - 25.12.2023.

Повернення траншу або його частини до настання відповідного терміну, встановленого у цьому пункті, вважається достроковим (пункт 1 договору про внесення змін №1 до додаткової угоди про надання траншу №1).

Відповідно до пункту 2 договору про внесення змін №1 до додаткової угоди про надання траншу №1, у відповідності до ст. 631 ЦК України домовились, що умови цього Договору про внесення змін застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 05.04.2022. Поширення умов цього договору про внесення змін на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, є свідченням того, що права та обов'язки сторін, передбачені цим договором про внесення змін за період, що передував його укладенню, є юридично значимими і викликають як юридичні, так і податкові наслідки, передбаченні чинним законодавством України.

Згідно пункту 9 договору про внесення змін №1 до додаткової угоди про надання траншу №1 сторони підтвердили, що ініціатором змін, що внесені до додаткової угоди цим договором про внесення змін, є позичальник.

Пунктом договору про внесення змін №1 до додаткової угоди про надання траншу №1 сторони дійшли згоди, що незалежно від того, що даний договір про внесення змін укладений за межами території України, до договору про внесення змін застосовується матеріальне та процесуальне право України.

28.06.2023 між банком та позичальником укладено договір про внесення змін №2 до додаткової угоди про надання траншу №1 від 06.10.2021 до договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 від 06.10.2021 (т.1 а.с.26), яким сторони виклали пункт 2 додаткової угоди про надання траншу №1 в новій редакції, згідно якої розмір процентів за користування траншем визначений у п. 1.3. основного договору. Розмір процентів від простроченої суми траншу (його частини) визначений у п. 10.5. Основного договору (пункт 1 договору про внесення змін №2 до додаткової угоди про надання траншу №1).

Пунктом 8 договору про внесення змін №2 до додаткової угоди про надання траншу №1 підтвердили, що ініціатором змін, що внесені до додаткової угоди цим договором про внесення змін, є позичальник

Дійшли згоди, що незалежно від того, що даний договір про внесення змін укладений за межами території України, до договору про внесення змін застосовується матеріальне та процесуальне право України (пункт 9 договору про внесення змін №2 до додаткової угоди про надання траншу №1).

21.10.2021 між банком та позичальником укладено додаткову угоду про надання траншу №2 до договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 від 06.10.2021 (т.1 а.с.27), згідно пункту 1 якої банк надає позичальнику транш у сумі 1917000,00грн.

На часткову зміну основного договору встановлено, що:

-за користування траншем позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти у розмірі 14,8% річних;

-від простроченої суми траншу (його частини) позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти у розмірі 14,8% річних (пункт 2 додаткової угоди про надання траншу №2).

Згідно пунктом 3 додаткової угоди про надання траншу №2 транш надається у відповідності з цільовим призначенням кредиту, визначеним у п. 1.5. основного договору, шляхом переказу коштів з позичкового рахунку, зазначеного у п. 12.3. основного договору, по реквізитах, передбачених у п. 9.2. основного договору.

Після надання траншу розмір кредиту, наданого на підставі основного договору, складе 10000000,00грн. (пункт 4 додаткової угоди про надання траншу №2).

Відповідно до пункту 5 додаткової угоди про надання траншу №2 позичальник зобов'язаний повернути транш 18.04.2022. Повернення траншу або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим.

28.06.2023 між банком та позичальником укладено договір про внесення змін №1 до додаткової угоди про надання траншу №2 від 21.10.2021 до договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 від 06.10.2021 (т.1 а.с.28), яким сторони виклали пункт 5 додаткової угоди про надання траншу №2 в новій редакції, згідно якої позичальник зобов'язаний повернути транш 30.09.2023. Повернення траншу або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим (пункт 1 договору про внесення змін №1 до додаткової угоди про надання траншу №2);

Пунктом 2 договору про внесення змін №1 до додаткової угоди про надання траншу №2 визначено, що у відповідності до ст. 631 ЦК України домовились, що умови цього Договору про внесення змін застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 18.04.2022. Поширення умов цього договору про внесення змін на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, є свідченням того, що права та обов'язки сторін, передбачені цим договором про внесення змін за період, що передував його укладенню, є юридично значимими і викликають як юридичні, так і податкові наслідки, передбаченні чинним законодавством України.

Підтвердили, що ініціатором змін, що внесені до Додаткової угоди цим Договором про внесення змін, є позичальник (пункт 9 договору про внесення змін №1 до додаткової угоди про надання траншу №2).

Згідно з пунктом 10 договору про внесення змін №1 до додаткової угоди про надання траншу №2 сторони дійшли згоди, що незалежно від того, що даний договір про внесення змін укладений за межами території України, до договору про внесення змін застосовується матеріальне та процесуальне право України.

28.06.2023 між банком та позичальником укладено договір про внесення змін №2 до додаткової угоди про надання траншу №2 від 21.10.2021 до договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 від 06.10.2021 (т.1 а.с.29), яким сторони, виклали пункт 2 Додаткової угоди про надання траншу №2 в новій редакції, згідно якої розмір процентів за користування траншем визначений у п. 1.3. основного договору. Розмір процентів від простроченої суми траншу (його частини) визначений у п. 10.5. основного договору (пункт 1 договору про внесення змін №2 до додаткової угоди про надання траншу №2).

Підтвердили, що ініціатором змін, що внесені до додаткової угоди цим договором про внесення змін, є позичальник (пунктом 8 договору про внесення змін №2 до додаткової угоди про надання траншу №2);

Згідно з пунктом 9 договору про внесення змін №2 до додаткової угоди про надання траншу №2 сторони дійшли згоди, що незалежно від того, що даний договір про внесення змін укладений за межами території України, до договору про внесення змін застосовується матеріальне та процесуальне право України.

В забезпечення виконання умов кредитного договору, 06.10.2021 Акціонерне товариство "Сенс Банк" (надалі - банк) було укладено ряд договорів поруки (надалі - договори поруки), а саме:

- з ОСОБА_1 (надалі - поручитель) було укладено договір поруки №CLМВ2021100/1 (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 до договору поруки т.1 а.с.30-31, 32-33);

- з Приватним підприємством Приватною агрофірмою "Злагода" було укладено договір поруки №CLМВ2021100/2 (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 до договору поруки т.1 а.с.34-35, 36-37);

- з Фермерським господарством "Борова-Агро" було укладено договір поруки №CLМВ2021100/3 (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 до договору поруки т.1 а.с.38-39, 40-41);

-обов'язок повернути банку наданий на підставі основного договору кредит таким чином, щоб кредит не перевищував: станом на дату укладення цього договору - 10000000,00грн.; станом на 01.10.2023 - 7500000,00грн.; станом на 01.11.2023 - 5000000,00грн.; станом на 01.12.2023 - 2500000,00грн.; станом на 26.12.2023 - 0,00грн.

При цьому кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернутий у строк, визначений у заяві, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії;

-обов'язок повернути банку наданий на підставі основного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернутий у строк, визначений у додатковій угоді, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії;

-обов'язок повернути банку наданий на підставі основного договору кредит у загальній сумі, що у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернутий частинами та у строки, визначені у додатковій угоді, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії;

-обов'язок щомісяця сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією, у розмірі 25% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строк визначений в основному договорі;

-обов'язок сплачувати банку комісію у строки і розмірі, визначені в основному договорі;

-обов'язок у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, достроково (до настання термінів або строків повернення / сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із основного договору;

-обов'язок сплатити банку неустойку, пеню, штрафні санкції та понад суму неустойки, пені, штрафних санкцій відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за основним договором;

-обов'язок сплачувати банку проценти від простроченої суми кредиту (його частини), наданого за кредитною лінією, у розмірі 25% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни основного договору, у строки визначені в основному договорі;

Пунктами 3.1. договорів поруки визначено, що боржник та кожен з поручителів відповідають перед банком за порушення обов'язків, передбачених пунктами 1.1. договорів поруки, як солідарні боржники. Кожен з поручителів відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Передбачена пунктами 3.1. договорів поруки відповідальність кожного поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить повне або часткове невиконання обов'язків у встановлені основним договором та/або чинним законодавством України строки, зазначені у пунктах 1.1. договорів поруки (пункти 3.2. договорів поруки).

Кожен поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами основного договору та обов'язками боржника за ним (пункти 5.1. договорів поруки).

Згідно з пунктами 5.2. договорів поруки, вказані договори набувають чинності з моменту їх підписання сторонами і діють до повного виконання зобов'язань боржника за основним договором. Поруки за договорами поруки припиняються через 3 (три) роки з дня настання строку (терміну) повного виконання зобов'язань боржника за основним договором.

Пунктами 5.3. договорів поруки сторони погодили, що укладанням договорів поруки кожен поручитель надає свою згоду на будь-які майбутні зміни суті, строку, розміру зобов'язань, які забезпечуються договорами поруки, внаслідок яких збільшуються або зменшуються: будь-які строки та/або терміни, та/або розмір(и) будь-яких процентів/відсотків/комісій/ платежів, та/або суми будь-яких грошових зобов'язань, та/або будь-які встановлені ліміти/граничні суми, що передбачені основним договором, та/або розмір неустойки (пені, штрафних санкцій), та/або розмір будь-яких платежів, які боржник згідно з основним договором повинен сплачувати на користь банка та/або сплата яких, випливає з зобов'язань, які забезпечуються договорами поруки, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої договорами поруки, і встановлені поруки залишаються чинними протягом строку дії договорів поруки.

Сторони домовились, що банк в будь-який день, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за основним договором, має право стягнути заборгованість за основним договором будь-яким способом, без попередження поручителів та/або боржника та без надання для них будь-якого строку на добровільну сплату простроченої заборгованості за основним договором. Стягнення заборгованості за основним договором позасудовим способом не позбавляє банк права звернутися до суду (пунктів 5.10. договорів поруки).

Звертаючись до суду з відповідним позовом банк зазначав, що у відповідності до умов укладеного кредитного договору та додаткових угод про надання траншу №1, №2 до нього позичальнику було видано кредит у вигляді окремих траншів в загальній сумі 10000000,00грн., в тому числі:

-06.10.2021 - 8083000,00грн. (за додатковою угодою про надання траншу №1),

-21.10.2021 - 1917000,00грн. (за додатковою угодою про надання траншу №2),

що підтверджується меморіальними ордерами №604165815 від 06.10.2021, №640024586 від 21.10.2021 (т.1 а.с.133-134), а також випискою по рахунку № НОМЕР_4 (т.1 а.с.135-165).

Проте, позичальник прийняті взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, додатковою угодою про надання траншу №1 та додатковою угодою про надання траншу №2 в частині, що стосується повернення кредиту не виконав взагалі, а в частині сплати процентів за користування кредитом виконав лише частково.

Так, всупереч зазначеним вище умовам щодо строків та сум повернення, позичальник не повернув кредит в загальній сумі 10000000,00грн., у тому числі:

за додатковою угодою про надання траншу №1 в сумі 8083000,00грн., з яких:

583000,00грн. по строку оплати 30.09.2023, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 03.10.2023 (з урахуванням того, що 30.09.2023 - субота, вихідний день);

2500000,00грн. по строку оплати 31.10.2023, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 01.11.2023;

2500000,00грн. по строку оплати 30.11.2023, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 01.12.2023;

2500000,00грн. по строку оплати 25.12.2023, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 26.12.2023;

за додатковою угодою про надання траншу №2 в сумі 1917000,00грн. по строку оплати 30.09.2023, у зв'язку з чим дана сума є простроченою з 03.10.2023 (з урахуванням того, що 30.09.2023 - субота, вихідний день).

Щодо сплати процентів за користування кредитом банк зазначав, що з загальної суми 5278600,88грн. процентів за користування кредитом, які нараховані за період з 06.10.2021 до 31.07.2024 і строк оплати яких настав, позичальником сплачено лише проценти на загальну суму 3793381,51грн., в результаті чого, несплаченими залишились проценти в загальній сумі 1485219,37грн., у тому числі:

- за додатковою угодою про надання траншу №1 в сумі 1176010,25грн., з яких:

проценти за січень 2024 в сумі 171156,42грн. по строку оплати до 05.02.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 06.02.2024;

проценти за лютий 2024 в сумі 160114,07грн. по строку оплати до 05.03.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 06.03.2024;

проценти за березень 2024 в сумі 171156,42грн. по строку оплати до 05.04.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 06.04.2024;

проценти за квітень 2024 в сумі 165635,25грн. по строку оплати до 05.05.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 07.05.2024 (з урахуванням того, що 05.05.2024 - неділя, вихідний день);

проценти за травень 2024 в сумі 171156,42грн. по строку оплати до 05.06.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 06.06.2024;

проценти за червень 2024 в сумі 165635,25грн. по строку оплати до 05.07.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 06.07.2024;

проценти за липень 2024 в сумі 171156,42грн. по строку оплати до 05.08.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 06.08.2024;

-за додатковою угодою про надання траншу №2 в сумі 309209,12грн., з яких:

проценти за грудень 2023 в сумі 30301,34грн. по строку оплати 05.01.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 06.01.2024 (залишок непогашеної суми нарахованих та винесених на прострочку процентів за грудень 2023 в загальній сумі 40703,42грн.);

проценти за січень 2024 в сумі 40592,21грн. по строку оплати до 05.02.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 06.02.2024;

проценти за лютий 2024 в сумі 37973,36грн. по строку оплати до 05.03.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 06.03.2024;

проценти за березень 2024 в сумі 40592,21грн. по строку оплати до 05.04.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 06.04.2024;

проценти за квітень 2024 в сумі 39282,79грн. по строку оплати до 05.05.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 07.05.2024 (з урахуванням того, що 05.05.2024 - неділя, вихідний день);

проценти за травень 2024 в сумі 40592,21грн. по строку оплати до 05.06.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 06.06.2024;

проценти за червень 2024 в сумі 39282,79грн. по строку оплати до 05.07.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 06.07.2024;

проценти за липень 2024 в сумі 40592,21грн. по строку оплати до 05.08.2024, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 06.08.2024.

Отже, станом на 22.08.2024 загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором становить 11485219,37грн., з яких: 10000000,00грн. заборгованість за кредитом, 1485219,37грн. заборгованість за відсотками, що і стало підставою для звернення банку до господарського суду Донецької області з відповідним позовом (т.1 а.с.1-183).

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.04.2025 у даній справі позовні вимоги задоволено частково, з підстав викладених вище (т.9 а.с.193-208).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 вказаного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (статті 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частина 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Так, зі змісту кредитного договору та додаткових угод до нього вбачається, що при його укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови договору, а саме: сума кредитних коштів, які надаються позичальнику - Фермерському господарству "Агро-Борова" (1-ий відповідач), строк їх повернення, домовленість про сплату процентів тощо, а також відповідальність за порушення строків погашення кредиту.

Матеріалами справи підтверджується, що банком на виконання вимог договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 від 06.10.2021 та Додаткової угоди про надання траншу №1 перераховано позичальнику 8083000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером №604165815 від 06.10.2021 (т.1 а.с.133), а також випискою по рахунку № НОМЕР_3 (т.1 а.с.135-165).

Крім того, на виконання вимог договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 від 06.10.2021 та додаткової угоди про надання траншу №2 позивачем перераховано позичальнику (відповідачу1) 1917000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером №640024586 від 21.10.2021 (т.1 а.с.134), а також випискою по рахунку № НОМЕР_4 (т.1 а.с.135-165).

Факт перерахування банком грошових коштів позичальнику в порядку норм статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України останнім не заперечується.

Отже, наведені вище обставини свідчать про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить приписам статті 205 Цивільного кодексу України.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, банк зазначав, що позичальник прийняті взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, додатковою угодою про надання траншу №1 та додатковою угодою про надання траншу №2 в частині, що стосується повернення кредиту не виконав взагалі, а в частині сплати процентів за користування кредитом виконав лише частково.

Отже, станом на 22.08.2024 загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором становить 11485219,37грн., з яких: 10000000,00грн. заборгованість за кредитом, 1485219,37грн. заборгованість за відсотками, нарахованими в порядку статті 1048 Цивільного кодексу України.

Судова колегія враховує правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, в якій Суд вказав, що надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54), від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.19).

На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування.

Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у розмірі, встановленому законом або договором.

Зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору вбачається, що банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію у національній валюті, що надалі іменується "кредитна лінія", та на підставі відповідних додаткових угод до цього договору (надалі - "додаткова угода") на видачу кредитних коштів окремими частинами - траншами надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором (пункт 1.1. кредитного договору).

Терміном "транш" позначається частина кредиту, що надана позичальнику згідно з відповідною додатковою угодою на видачу кредитних коштів про його надання і не повернута банку.

Пунктом 1.4. кредитного договору визначено, що строк дії кредитної лінії закінчується 05.10.2024.

У договорі про внесення змін №1 від 28.06.2023 до договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 від 06.10.2021 сторони виклали пункт 1.2. кредитного договору в новій редакції, згідно якої ліміт кредитної лінії: а) в період з дати набуття чинності цим договором по 30.09.2023 (включно) - 10000000,00грн.; б) в період з 01.10.2023 по 31.10.2023 (включно) - 7500000,00грн.; в) в період з 01.11.2023 по 30.11.2023 (включно) - 5000000,00грн.; г) в період з 01.12.2023 по 25.12.2023 (включно) - 2500000,00грн.; ґ) з 26.12.2023 - 0,00грн.

Сума заборгованості за кредитом, що не повернена у будь-який зі строків, зазначених в п. 8.1. та/або п. 8.3. цього договору, на наступний банківський день за днем закінчення відповідного строку вважається простроченою. Якщо день закінчення зазначених вище строків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до чинного законодавства України, то днем погашення суми фактичної заборгованості за кредитом є перший банківський день, що слідує за таким днем (пункт 4 договору про внесення змін №1 до кредитного договору).

Пунктом 10.5. кредитного договору сторони погодили, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань з:

На підставі додаткових угод про надання траншу №1 від 06.10.2021 та №2 від 21.10.2021 позичальнику погоджено видачу кредитних коштів в межах розміру кредитного ліміту - 10000000,00грн.

Пунктом 5 додаткової угоди про надання траншу №1 від 06.10.2021 визначено, що позичальник зобов'язаний повернути транш 05.04.2022.

В подальшому, договором про внесення змін №1 від 28.06.2021 до додаткової угоди про надання траншу №1 від 06.10.2021 та додаткової угоди про надання траншу №2 до договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 від 06.10.2021, яким сторони, серед іншого виклали пункт 5 додаткової угоди про надання траншу №1 в новій редакції, згідно якої позичальник зобов'язаний повернути транш частинами у наступні терміни: а) 583000,00грн. - 30.09.2023; б) 2500000,00грн. - 31.10.2023; в) 2500000,00грн. - 30.11.2023; г) 2500000,00грн. - 25.12.2023.

Договором про внесення змін №1 від 28.06.2023 до додаткової угоди про надання траншу №2 від 21.10.2021 до договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 від 06.10.2021, яким виклали пункт 5 додаткової угоди про надання траншу №2 в новій редакції, згідно якої позичальник зобов'язаний повернути транш 30.09.2023.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу умов вищевказаного кредитного договору, а також додаткових угод про надання траншу №1, №2 та договорів про внесення змін, вбачається, що визначений пунктом 1.4. кредитного договору строк дії кредитної лінії (до 05.10.2024), це строк, протягом якого у межах розміру ліміту кредитної лінії може видавати позичальнику кредитні кошти (кредит).

Розмір ліміту кредитної лінії має пріоритетне значення для повернення кредиту ніж строк дії кредитної лінії, оскільки згідно пункту 8.3. кредитного договору в редакції договору про внесення змін, при зменшенні розміру ліміту кредитної лінії позичальник, незалежно від того, чи настав термін повернення траншів, визначений згідно з пунктом 8.1. цього договору, зобов'язаний здійснювати часткове повернення кредиту таким чином, щоб він не перевищував відповідні розміри лімітів.

Сума заборгованості за кредитом, що не повернена у будь-який зі строків, зазначених в п. 8.3. цього договору, на наступний банківський день за днем закінчення відповідного строку вважається простроченою.

Пунктами 10.5, 10.6 кредитного договору сторони визначили, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань з повного повернення будь-якого траншу (його частини), позичальник зобов'язаний сплачувати проценти від суми простроченого траншу (його частини) щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кожного простроченого траншу (його частини).

Тобто, після невиконання позичальником зобов'язання щодо повернення кожної частини траншу, яка кореспондується з умовою пункту 8.3. кредитного договору щодо зменшення розміру ліміту кредитної лінії, така частина траншу вважається простроченою. На цю прострочену частину заборгованості можуть бути нараховані проценти в розмірі, визначеному пунктом 10.5 кредитного договору, обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у розмірі, встановленому договором.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності у позивача права на нарахування процентів на повну суму кредиту в порядку статті 1048 Цивільного кодексу України протягом всього строку дії кредитної лінії - до 05.10.2024.

Зі змісту наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що сума заборгованості за кредитом складає:

-за додатковою угодою про надання траншу №1 в сумі 8083000,00грн., з яких:

583000,00грн. - строк оплати 30.09.2023, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 03.10.2023 (з урахуванням того, що 30.09.2023 - субота, вихідний день);

2500000,00грн. - строк оплати 31.10.2023, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 01.11.2023;

2500000,00грн. - строк оплати 30.11.2023, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 01.12.2023;

2500000,00грн.- строк оплати 25.12.2023, у зв'язку з чим ця сума є простроченою з 26.12.2023;

-за додатковою угодою про надання траншу №2 в сумі 1917000,00грн. по строку оплати 30.09.2023, у зв'язку з чим дана сума є простроченою з 03.10.2023 (з урахуванням того, що 30.09.2023 - субота, вихідний день).

Натомість, з розрахунку заборгованості по процентам вбачається, що позивачем було здійснено відповідне нарахування по 31.07.2024.

Отже, з урахуванням правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, за додатковою угодою про надання траншу №1 за прострочення повернення частини траншу в сумі 583000,00грн. після 30.09.2023; в сумі 2500000,00грн. після 31.10.2023; в сумі 2500000,00грн. після 30.11.2023; в сумі 2500000,00грн. після 25.12.2023, підлягають нарахуванню проценти відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у розмірі, встановленому договором.

За додатковою угодою про надання траншу №2 за прострочення повернення траншу в сумі 1917000,00грн. після 30.09.2023 підлягають нарахуванню проценти відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у розмірі, встановленому договором.

Судова колегія також враховує, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжувався та продовжує діяти на даний час.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.

Вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також, вказаним пунктом встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем розрахунку процентів, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідне нарахування суперечить вимогам пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України та погодженим умовам договору, а тому розрахунок є неправильним.

До 30.09.2023 розрахунок процентів за користування кредитом є правильним, а нараховані позивачем проценти сплачені 1-им відповідачем в повному обсязі.

Розмір процентів за користування кредитом за додатковою угодою про надання траншу №1, що підлягав сплаті після 30.09.2023 (згідно графіку повернення частин траншу), складає:

з 01.10.2023 по 31.10.2023 на суму 7500000,00грн. становить 158811,48грн.;

з 01.11.2023 по 30.11.2023 на суму 5000000,00грн. становить 102459,02грн.;

з 01.12.2023 по 25.12.2023 на суму 2500000,00грн. становить 42691,26грн.

Розмір процентів за користування кредитом за період з 01.10.2023 по 25.12.2023, що підлягав сплаті позичальником становив 303961,76грн.

Фактично 1-им відповідачем проведено декілька оплат за цей період на суму 509339,72грн., розмір переплати склав 205377,96грн.

Отже, вказаний розмір переплати в сумі 205377,96грн. мав бути спрямований на погашення заборгованості з траншу.

Таким чином, розмір заборгованості з повернення траншу за додатковою угодою про надання траншу №1 від 06.10.2021 становить 7877622,04грн.

За додатковою угодою про надання траншу №2 від 21.10.2021 за період з 21.10.2021 до 30.09.2023 розрахунок процентів за користування кредитом є правильним, а нараховані позивачем проценти сплачені 1-им відповідачем в повному обсязі.

Розмір переплати склав 90495,91грн.

Таким чином, розмір заборгованості з повернення траншу за додатковою угодою про надання траншу №2 від 21.10.2021 становить 1826504,09грн.

Враховуючий вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції, що загальна сума заборгованості 1-го відповідача за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 від 06.10.2021 становить 9704126,13грн.

Щодо позовних вимог до 2-го, 3-го та 4-го відповідачів, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Як було зазначено вище, в забезпечення виконання умов кредитного договору, 06.10.2021 Акціонерне товариство "Сенс Банк" (надалі - банк) було укладено ряд договорів поруки (надалі - договори поруки), а саме:

Згідно умов пунктів 1.1. договорів поруки, кожен з поручителів поручається за виконання боржником зобов'язання, що виникло на підставі основного договору, з урахуванням всіх додаткових угод до нього, що укладені на дату набуття чинності договорами поруки або будуть укладені у майбутньому, відповідно до якого боржники повинні виконати обов'язок повернути банку наданий на підставі основного договору кредит таким чином, щоб кредит не перевищував: станом на дату укладення цього договору - 10000000,00грн.; станом на 01.10.2023 - 7500000,00грн.; станом на 01.11.2023 - 5000000,00грн.; станом на 01.12.2023 - 2500000,00грн.; станом на 26.12.2023 - 0,00грн.

Отже, з огляду на положення умов договорів поруки та неналежне виконання позичальником (1-им відповідачем) своїх зобов'язань зі своєчасного повернення траншів та сплати процентів за користування ними, у ОСОБА_1 , ПП ПАФ "Злагода", ФГ "Борова-Агро" виник солідарний обов'язок з ФГ "Агро-Борова" з погашення існуючої заборгованості.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідачі позов не оспорили, доказів відсутності заборгованості суду не надали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача підлягає заборгованості за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №CLМВ2021100 від 06.10.2021 в сумі 9704126,13грн.

Щодо поданої 1-им відповідачем - ФГ "Агро-Борова" до місцевого господарського суду заяви про розстрочення виконання судового рішення (вх.№2266/25 від 10.04.2025), судова колегія зазначає наступне.

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.

У відповідності до статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

За змістом статті 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У Господарському процесуальному кодексі України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частини перша і п'ята статті 331 цього Кодексу).

На державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Отже, питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №920/167/22.

При цьому, надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення, 1-ий відповідач посилається на те, що на даний час існують певні об'єктивні обставини, які позбавляють його вчасно виконати судове рішення та сплатити позивачу борг.

Основним видом його діяльності є сільськогосподарське виробництво. Адміністративні приміщення, де зберігаються первинні документи ФГ "Агро-Борова", були розташовані на території Борівської ОТГ Ізюмського району Харківської області, яка межує з Луганською та Донецькою областями і з початку війни стала зоною активних бойових дій.

Майже з початку війни на території вказаної громади велись активні бойові дії, які призвели до знищення ворогом виробничої інфраструктури, зв'язку, систем енергопостачання (електроенергія, газ, вода).

З квітня 2022 року по жовтень 2022 року Борівська територіальна громада перебувала під повною окупацією ворога, що підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004.

Навіть після звільнення ситуація залишається критичною - Ізюмський район є однією з гарячих точок, де тривають бойові дії. Систематичні обстріли та перебої з електропостачанням і зв'язком унеможливлюють нормальну господарську діяльність.

Відповідач також наголошував на тому, що виникла не з його вини, а через те, що внаслідок окупації та замінування не мав можливості своєчасно провести посіви, а подальші затримки зі збиранням врожаю через погодні умови призвели до значних втрат. Зібрана продукція виявилася непридатною для продажу через низьку якість, що спричинило суттєві фінансові збитки.

Крім того, збройна агресія призвела до значного подорожчання палива, добрив та електроенергії, що різко підвищило собівартість продукції та зробило її неконкурентоспроможною. Через воєнний стан і блокаду портів відповідачем втрачено доступ до зовнішніх ринків збуту. Внутрішній ринок перенасичений, а ціни на продукцію значно знизилися, що унеможливлює отримання достатнього доходу.

Отже, відновлення платоспроможності потрібує часу, не менший за один сільськогосподарський цикл, щоб повернутись до нормальної діяльності після розмінування земель і стабілізації умов.

На підтвердження викладених в заяві обставин 1-им відповідачем було додано до матеріалів справи наступні документи: фінансову звітність малого підприємства за 2023 рік, фінансову звітність малого підприємства за 2024 рік, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.2-7.1 від 28.02.2022, розпорядження Борівської СВА "Про встановлення пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів ФГ "Агро-Борова" на 2025 рік, розпорядження Борівської СВА "Про встановлення пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів ФГ "Кириченко М" на 2023 рік, довідку Борівської ОТГ по ФГ "Кириченко М" щодо орендованої землі на 2023, довідку Держгеокадастру, ФГ "Кириченко М" - довідку ДПС на підтвердження статусу платника 4 групи на 2023 рік (т.9 а.с.107-173).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що заяву про розстрочення виконання рішення було подано виключно від імені та в інтересах лише 1-го відповідача - ФГ "Агро-Борова", і обґрунтовано саме його важким фінансовим станом, при цьому, в позові йдеться про солідарну відповідальність ще трьох відповідачів.

З огляду на право кредитора вимагати виконання обов'язку як від всіх солідарних боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а також, виходячи з того, що закон не передбачає розмежування у рішенні суду відповідальності таких солідарних боржників, не можна розглядати заяву про розстрочення виконання зобов'язання, виходячи з аналізу фінансового стану лише одного з солідарних боржників, так само й не може бути розстрочено виконання зобов'язання лише щодо одного з них.

Проте, жодного документу щодо фінансового стану інших відповідачів та їх пропозицій щодо можливого графіку погашення боргу в заяві про розстрочення не наведено, при тому, що представник 1-го відповідача є одночасно керівником й іншого співвідповідача - ФГ "Борова-Агро".

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16 розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан, який наразі продовжено.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме, зокрема: збройний конфлікт, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, акти тероризму, диверсії, вторгнення, блокада, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, протиправні дії третіх осіб, тощо.

Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію Російської Федерації проти України та підтверджено що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними для суб'єктів господарської діяльності.

З квітня 2022 по жовтень 2022 Борівська територіальна громада перебувала під повною окупацією.

Судова колегія враховує факти неодноразових обстрілів фермерського господарства, окупації території Борівської територіальної громади, на якій ФГ "Агро-Борова" та ФГ "Борова-Агро" проводить господарську діяльність.

Крім того, орендовані земельні ділянки ПП ПАФ "Злагода" та ФГ "Борова-Агро" для провадження господарської діяльності у Харківській та Донецькій областях також здебільшого розташовані неподалік до території проведення активних бойових дій, що не могло не вплинути на фінансовий результат такої діяльності.

Щодо фінансового стану співвідповідача ОСОБА_1 , який є засновником ФГ "Агро-Борова", колегія суддів зазначає, що його фінансовий стан також прямо пропорційно залежить від прибутку 1-го відповідача (дивіденди за результатами фінансового року).

Судова колегія звертає увагу на те, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ФГ "Агро-Борова" перебуває у скрутному фінансовому становищі, у зв'язку із чим судова колегія вважає, що вказані обставини істотно перешкоджають виконанню рішення. Примусове ж виконання рішення може покласти на нього додатковий фінансовий тягар, що може негативно вплинути на можливість здійснення ним статутної діяльності в умовах воєнного стану.

Суд апеляційної інстанції також враховує надані відповідачем пояснення щодо очікування отримання коштів від реалізації вирощеного врожаю, у зв'язку із погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відстрочення рішення суду на 12 місяців не порушить прав стягувача, та буде стимулом для 1-го відповідача розрахуватися із позивачем у даній справі.

При цьому, 1-ий відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме на даний час.

Як вказує і сам позивач, за даними ЄДРСР у справах №905/1013/24, №905/1015/24, №905/1018/24 та №905/1019/24 протягом періоду з жовтня по грудень 2024 судами затверджено мирові угоди за умовами яких 1-ий відповідач, як позичальник зобов'язався сплатити кредитору АТ "Прокредит Банк" заборгованість на загальну суму 72424373,08 гривень.

Умовами пунктів 13 зазначених мирових угод передбачено, що невиконання відповідачем умов мирової угоди, зокрема, порушення визначеного строку оплати заборгованості хоч на 1 (один) календарний день, та/або сплата визначених угодою платежів не у повному розмірі є порушенням мирової угоди є підставою для передачі ухвали суду про затвердження мирової угоди для її примусового виконання.

За таких обставин та з огляду на встановлені у цих мирових угодах графіки погашення заборгованості та відсутність відкритих виконавчих проваджень відносно 1-го відповідача можна зробити висновок про виконання останнім протягом жовтня 2024 - березень 2025 взятих на себе зобов'язань з виконання вказаних мирових угод.

З огляду на зазначене, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачі мають намір ухились від виконання взятих на себе зобов'язань і щодо виконання графіку розстрочення рішення у даній справі.

На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чижов проти України", заява №6962/02).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб ставити питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, тривалість виконання вісім місяців).

Отже, розстрочення виконання рішення суду в межах 12 місяців для боржника, з урахуванням приписів частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, не призведе до надмірної тривалості виконання судового рішення та порушення балансу інтересів сторін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення заяви ФГ "Агро-Борова" про розстрочення виконання рішення суду у даній справі.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку з їх юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2025 у справі №905/1197/24 без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2025 у справі №905/1197/24 залишити без змін.

Повна постанова складена 23.07.2025.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя П.В. Тихий

Попередній документ

129025481

Наступний документ

129025483

Інформація про рішення:

№ рішення:	129025482
№ справи:	905/1197/24
Дата рішення:	23.07.2025
Дата публікації:	24.07.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (15.04.2025)
Дата надходження:	13.09.2024
Предмет позову:	Договір кредиту

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

10.10.2024 11:30	Господарський суд Донецької області
05.11.2024 10:30	Східний апеляційний господарський суд
06.11.2024 11:00	Господарський суд Донецької області
12.12.2024 11:30	Господарський суд Донецької області
13.01.2025 11:30	Господарський суд Донецької області
04.03.2025 12:30	Господарський суд Донецької області
01.04.2025 11:00	Господарський суд Донецької області
10.04.2025 12:30	Господарський суд Донецької області
02.07.2025 10:30	Східний апеляційний господарський суд
16.07.2025 09:15	Східний апеляційний господарський суд
17.09.2025 11:00	Касаційний господарський суд