17 липня 2025 року м. Харків Справа № 922/4501/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
при секретарі судового засідання , Погребняк А. М.,
за участі представників сторін:
позивача, Сєдов М. В. ,
відповідача, не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву відповідача (вх.№8321) про ухвалення додаткового рішення при розглянутій апеляційній скарзі позивача , за вх. №753 х/1 на рішення господарського суду Харківської області від "05" березня 2025 р. (повний текст складено 10.03.25, суддя Трофімов І. В. ) у справі № 922/4501/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Литвина Артема Миколайовича, м.Запоріжжя ,
до Фізичної особи-підприємця Григор'єва Олега Миколайовича , м.Харків ,
про стягнення 1'771'900 грн
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Литвина Артема Миколайовича, м.Запоріжжя , на рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2025 р. у справі №922/4501/24 залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 05.03. 2025 р. у справі №922/4501/24 залишено без змін.
До суду через систему Електронний суд від представника відповідача надійшла заява (вх.№8321) про ухвалення додаткового рішення у справі №922/4501/24, в якій останній просить вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом винесення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 р. прийнято заяву відповідача (вх.№8321) про ухвалення додаткового рішення у справі №922/4501/24 до розгляду. Розгляд заяви призначено на 17.07.2025 р.
16.07.2025 р. через систему Електронний суд від позивача по справі надійшли заперечення.
У судовому засіданні, яке відбулося 17.07.2025 р. приймав участь представник позивача, який заперечував проти задоволення заяви відповідача вважаючи, що розмір послуг адвоката є не співмірним зі складністю справи та часом, який було витрачено адвокатом на ці послуги.
Представники відповідача у судове засідання не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засіданні не визнавалася обов'язковою.
Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Судова колегія, дослідивши подану заяву та додані до неї документи, заслухавши представника позивача, який приймав участь у судовому засіданні зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. ( ч.2 ст.124 ГПК України)
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.( ч.3 ст.124 ГПК України)
Згідно до приписів статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначалося вище, приписами частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати відповідача, які він поніс під час розгляду апеляційної скарги підлягають розподілу між сторонами за наслідками розгляду справи № 922/4501/24.
З матеріалів справи убачається, що відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу було зазначено очікуваний розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Після прийняття постанови по справі, відповідач звернувся з заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
У заяві, відповідач надав детальний опис робіт, які було виконано адвокатом, а саме:
- надання усних та письмових консультацій щодо справи № 922/4501/24 за позовом ФОП Литвін Артем Миколайович до ФОП Григор'єва Олега Миколайовича про стягнення коштів у сумі 1 771 900 грн за договором на виконання робіт у сфері розробки програмного забезпечення № 450 від 01.12.2023 р., яка знаходиться у Східному апеляційному господарському суді. Вартість послуги 4 000 грн. Час витрачений на послугу - 1 година.
- підготовка заперечень на апеляційну скаргу по справі № 922/4501/24 та прийняття апеляційної скарги по справі № 922/4501/24 та направлення до Східного апеляційного господарського суду. Вартість послуг 4 000 грн Час витрачений на послугу 1 год.
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу по справі № 922/4501/24 та направлення до Східного апеляційного господарського суду. Вартість послуги 000 грн. Час витрачений на послугу - 2 години.
- участь у судовому засіданні по справі в режимі відеоконференції поза приміщенням суду 30.06.2025 - 4 000 грн, Час витрачений на послугу - 1 година.
Крім того, до заяви було надано акт приймання виконаних робіт.
Розглянувши подані відповідачем документи щодо розміру витрат, які він поніс на правничу допомогу судова колегія бере до уваги наступне.
Як зазначалося вище, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Верховним Судом неодноразово висловлювалася правова позиція, згідно котрої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанови КГС ВС від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).
Зокрема, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Необхідно зазначити, що на підставі критеріїв, які визначені в частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Разом з тим, при здійсненні розподілу судових витрат (в тому числі і витрат на правову допомогу) суд може керуватися положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема критеріями, що визначені частинами п'ятою сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Верховний Суд неодноразово (наприклад, в постанові від 25.05.2021 у справі №910/7586/19) висловлював правову позицію про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, повністю або частково у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу.
Крім цього, виробленою практикою Верховного Суду деталізовано як критерії, які суд з власної ініціативи може застосовувати при вирішенні питання про повну чи часткову відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу, так і їх порядок застосування. Зокрема:
1) Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі №910/21570/17, від 14.11.2018 у справі №921/2/18, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 10.10.2019 у справі №909/116/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, постанова ВПВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
2) Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.06.2018 у справі №904/8478/16). У постановах від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 01.08.2019 у справі №915/237/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для покладання на позивача понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів клієнта у суді другої інстанції у розмірі 20 000 грн., оскільки винагорода адвоката в зазначеному розмірі, на думку суду, є завищеною та неспівмірною зі складністю справи: з урахуванням обсягу та характеру доказів у цій справі, кількості сторін. По своїй суті справа не є складною і як наслідок - не потребувала пошуку та вивчення адвокатом значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання для складання відзиву на апеляційну скаргу.
Крім того, Адвокат відповідача приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції. За наслідками розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було подано заяву на відшкодування судових витрат у розмірі 50 000 грн, яка була задоволена судом першої інстанції частково лише у розмірі 26 000 грн
Отже, з урахуванням предмету та підстав позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача, а саме відшкодуванню підлягають витрати, які він поніс на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. У задоволенні клопотання в іншій частині судова колегія відмовляє.
Керуючись ст. ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1.Прийняти додаткову постанову по справі № 922/4501/24.
2.Клопотання представника Фізичної особи-підприємця Григор'єва Олега Миколайовича , м.Харків , щодо прийняття додаткової постанови про стягнення з Фізичної особи-підприємця Литвина Артема Миколайовича, м.Запоріжжя , на користь Фізичної особи-підприємця Григор'єва Олега Миколайовича , м.Харків , витрат на професійну правничу допомогу, яку він поніс при розгляді справи № 922/4501/24 у Східному апеляційному господарському суді - задовольнити частково .
3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Литвина Артема Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Григор'єва Олега Миколайовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.
В решті у задоволенні клопотання відмовити.
4.Справу повернути в Господарський суд Харківської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст складено 23.07.2025.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов