22 липня 2025 року м. Харків Справа № 917/1054/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.;
представника позивача (прокурор): Горгуль Н.В.: в залі суду, службове посвідчення №072883 від 01.03.2023;
представник Полтавської обласної військової адміністрації: не з'явився;
представниця Міністерства культури та інформаційної політики України (в режимі відеоконференції): Тимкович І.О., в порядку самопредставництва , Виписка з ЄДР ЮО ФОП та ГФ;
представника відповідача-1(Котелевської селищної ради): не з'явився,
представника відповідача-2 - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області (в режимі відеоконференції): Рокитний А.В., в порядку самопредставництва, Наказ № 117-к від 13 травня 2024, Посадова інструкція держслужбовця, Положення про ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, Положення про Юридичне управління ГУ Держгеокадастру у Полтавській області;
представника відповідача-3 - СТОВ "Скіф" (в режимі відеоконференції): Лук'яненко О.А., ордер серія ВІ № 1310225 від 17.06.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ПТ № 1732 від 27.06.2017;
представника 3-ї особи (Комунальна установа "Історико-культурний заповідник "Більськ" Полтавської обласної ради): не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду
розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх. №1369 П/1) на рішення ухвалене Господарським судом Полтавської області у складі судді Кльопова І.Г. 14.05.2025 (повний текст складений 21.05.2025) у справі №917/1054/24
за позовом Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі
1. Полтавської обласної військової адміністрації;
2. Міністерства культури та інформаційної політики України
до 1. Котелевської селищної ради;
2. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області;
3. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф"
третя особа Комунальна установа "Історико-культурний заповідник "Більськ" Полтавської обласної ради
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
Керівник Диканської окружної прокуратури Полтавської області (надалі прокурор, позивач) в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Котелевської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф", третя особа Комунальна установа "Історико-культурний заповідник "Більськ" Полтавської обласної ради,, в якому просить суд:
1. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 09.12.2020 № 31-ОТГ в частині передачі у комунальну власність земельних ділянок з кадастровими номерами: 5322280400:00:002:1076 площею 79,5878 га та 5322280400:00:002:1045 площею 41,1519 га.
2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5322280400:00:002:1076 площею 79,5878 га від 20.04.2012, укладений між Котелевською райдержадміністрацією та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Скіф".
3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5322280400:00:002:1045 площею 41,1519 га від 20.04.2012, укладений між Котелевською райдержадміністрацією та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Скіф".
4. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5322280400:00:002:1076 площею 79,5878 га від 04.04.2024, укладений між Котелевською селищною радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Скіф".
5. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5322280400:00:002:1045 площею 41,1519 га від 04.04.2024, укладений між Котелевською селищною радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Скіф.
6. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності за Котелевською селищною радою (код ЄДРПОУ 13955812) на земельну ділянку кадастровий номер 5322280400:00:002:1076 площею 79,5878 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 121671995І3222.
7. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності за Котелевською селищною радою (код ЄДРПОУ 13955812) на земельну ділянку кадастровий номер 5322280400:00:002:1045 площею 41,1519 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1216941753222.
8. Зобов'язати Котелевську селищну раду (код ЄДРПОУ 13955812) повернути на користь держави в особі Полтавської обласної державної (військової) адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 5322280400:00:002:1076 площею 79,5878 га.
9. Зобов'язати Котелевську селищну раду (код ЄДРПОУ 13955812) повернути на користь держави в особі Полтавської обласної державної (військової) адміністрації Земельну ділянку з кадастровим номером 5322280400:00:002:1045 площею 41,1519 га.
10. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5322280400:00:002:1076 площею 79,5878 га у Державному земельному кадастрі із припиненням речових прав щодо неї.
11. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5322280400:00:002:1045 площею 41,1519 га у Державному земельному кадастрі із припиненням речових прав щодо неї.
Прокурор зазначив, що звернувся до суду з позовом з метою захисту прав держави на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти культурної спадщини - пам'ятки археології, що передані у комунальну власність Котелевської селищної ради Полтавської області на підставі оскаржуваного наказу Держгеокадастру від 09.12.2020 № 31-ОТГ, а в подальшому - в оренду ТОВ "Скіф".
Як зазначив прокурор, існує стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах про те, що правовий режим земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, залежить не від наявних відомостей Державного земельного кадастру, проекту землеустрою, рішень органу місцевого самоврядування тощо, а визначається фактом знаходження на ній пам'ятки.
При цьому, неприведення міською радою цільового призначення земельної ділянки у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов'язаний з фактом знаходження на ній пам'ятки, а не рішенням органу місцевого самоврядування.
Отже, як вважає Диканська окружна прокуратура Полтавської області, умовою належності спірної земельної ділянки до категорії земель історико-культурного призначення є розташування на ній об'єкта, визначеного ст. ст. 53, 54 ЗК України, ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини", а саме пам'ятки археології Західне укріплення Більського городища (Західне Більське городище) та пам'ятки археології - Східне укріплення Більського городища (Східне Більське городище) відповідно, що підтверджується інформацією уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини, паспортом та обліковою карткою пам'ятки з відповідними графічними матеріалами.
У позовній заяві, прокурор посилається на те, що "згідно з частинами першою - другою, шостою статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності" та на те, що "землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв".
Котелевською селищною радою Полтавської області в процесі розгляду справи заявлено про застосування до позовних вимог строку позовної давності та вказує, що прокурор з використанням повноважень, наданих йому Законом України "Про прокуратуру" з 2012 року мав можливість отримати повну та достовірну інформацію про порушення порядку надання спірної земельних ділянок в оренду у межах позовної давності, втім, прокурором з невідомих причин зроблено цього не було.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.05.2025 у справі №917/1054/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд керувався наступним:
- в матеріалах справи відсутні відомості про взяття на державний облік спірного об'єкту культурної спадщини. На час розгляду справи охоронні зони пам'ятки археології "Більське городище", їх межі та режими використання в порядку, встановленому чинним законодавством, не визначені, до містобудівного кадастру та до Державного земельного кадастру не внесені. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор не надав доказів меж пам'ятки, які б могли свідчити про необхідність повернення земельних ділянок із відповідними площами;
- щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 09.12.2020 № 31-ОТГ в частині передачі у комунальну власність земельних ділянок з кадастровими номерами: 5322280400:00:002:1076 площею 79,5878 га та 5322280400:00:002:1045 площею 41,1519 га та визнання незаконним та скасування розпорядження ґолови Котелевської райдержадміністрації №125 від 20.04.2012 суд зазначив, що позов фактично пред'явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та Котелевської селищної ради), позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору. Крім того, суд врахував, що оскаржувані накази та розпорядження вже повною мірою реалізовані виконанням, відтак, накази та розпорядження вичерпали свою дію повністю після реалізації і оскарженню не підлягають, тобто скасування наказів Головного управління та розпорядження не матиме необхідних наслідків для усунення стверджуваного порушення;
- суд дійшов висновку, що прокурор не надав належних доказів меж пам'ятки, які могли б свідчити про необхідність повернення усієї земельної ділянки та відсутність правових підстав для визнання недійсними спірних договорів;
- також суд дійшов висновку про неправильність обраного прокурором способу захисту.
Оскільки, судом відмовлено в задоволенні позовних вимог по суті спору, то в даному випадку, суд відмовив в задоволенні заяв відповідача про застосування до позовних вимог строку позовної давності.
12.06.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Полтавської обласної прокуратури надійшла апеляційна скарга, яка направлена засобами поштового зв'язку 10.06.2025.
У скарзі просить суд:
1. Прийняти апеляційну скаргу до провадження та відкрити апеляційне провадження у справі №917/1054/24;
2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2025 у справі №917/1054/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі;
3. Стягнути на користь Полтавської обласної прокуратури судові витрати;
4. Про час та місце розгляду справи повідомити Полтавську та Харківську обласні прокуратури.
Апелянт вважає, що висновки, покладені в основу оскаржуваного рішення, не відповідають дійсним обставинам.
На переконання апелянта невключення територій до містобудівного кадастру та/чи до Державного земельного реєстру не є причиною невизнання цих територій/ділянок складовими об'єкта культурної спадщини (з наданням відповідного статусу).
Апелянт стверджує про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 справу №917/1054/24 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1054/24.
Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Прокуратури Полтавської області, до надходження матеріалів справи.
18.06.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в яких просить суд відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2025 у справі №917/1054/24.
У запереченнях вважає, що оскільки у учасників провадження у даній справі зареєстровані електронні кабінети, то документи у справі (апеляційні скарги та їх направлення іншим учасникам провадження) повинні направлятись в електронній формі. Разом з цим, заявник звертає увагу на те, що апеляційна скарга подана в паперовому вигляді і направлена іншим учасникам справи в паперовому вигляді.
24.06.2025 справа №917/1054/24 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Перевіривши дотримання заявником апеляційної скарги вимог процесуального закону, які ставляться до апеляційної скарги, апеляційний господарський суд установив, що апелянтом такі вимоги дотримані. Підстав для відмови у відкритті чи для повернення апеляційної скарги не установлено.
Розглянувши заперечення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф" проти відкриття апеляційного провадження, апеляційний господарський суд зазначив, що ГПК України не містить прямої заборони направляти документи іншим сторонам та учасникам провадження у паперовій формі, а лише зазначає про таку можливість з огляду на що суд відхилив заперечення заявника проти відкриття апеляційного провадження та зауважив.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2025 року у справі № 917/1054/24; установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; установлено строк для подання заяв та клопотань до 18.07.2025; призначено справу до розгляду на 22.07.2025 о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
02.07.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф" надійшла заява про зупинення провадження, в якій заявник просить суд зупинити провадження за апеляційною скаргою Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2025 у справі №917/1054/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/264/24 провадження № 12-30гс25 та оприлюднення повного тексту постанови.
В обґрунтування даної заяви представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф" зазначає, що Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2025 прийнято до розгляду справу № 922/264/24 за позовом Харківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації до: 1) ТОВ "Контакт плюс", 2) ТОВ "Харківський кінний завод", 3) Харківської районної військової адміністрації Харківської області, 4) ГУ Держгеокадастру у Харківській області Люботинської міської ради Харківської області, 5) Люботинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації, про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями історико-культурного призначення, яка є подібною до справи №917/1054/24.
На думку заявника, висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №922/264/24 сприятиме забезпеченню єдності судової практики та дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням чого наявні правові підстави для зупинення провадження за апеляційною скаргою у справі №917/1054/24, до перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку судового рішення у справі №922/264/24.
07.07.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Комунальної установи "Історико-культурний заповідник "Більськ" Полтавської обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій 3-я особа просить суд апеляційну скаргу прокурора задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.
Зазначає, що земельні ділянки з такими феноменальними пам'ятками, якими є Західне та Східне укріплення, обов'язково мають перебувати у державній власності у складі земель історико-культурного призначення, оскільки це світове культурне надбання.
Використання територій 2-х ділянок (з кадастровими номерами 5322280400:00:002:1076; 5322280400:00:002:1045) для ведення сільського господарства утруднює повноцінне збереження внутрішніх майданчиків Західного та Східного укріплень Більського городища (хоча користувач і надає безперешкодний доступ до територій пам'яток), консервацію й реконструкцію відкритих археологічних об'єктів із метою їх подальшої музеєфікації. Екскурсійне відвідування цих територій в період вирощування сільськогосподарських культур фактично є неможливим.
Крім того, Комунальна установа "Історико-культурний заповідник "Більськ" Полтавської обласної ради просить суд порушити клопотання щодо надання картографічних матеріалів, землевпорядної документації, які можуть надати вичерпну інформацію про землі історико-культурного призначення в межах Більського старостату Котелевської селищної ради. Звертаємо увагу на те, що за даними Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області станом на 01.01.2016 року на території Більської сільської ради Котелевського району нараховувалося 287,8 га земель історико-культурного призначення.
08.07.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф" на апеляційну скаргу, в якому просить суд:
- апеляційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2025 у справі №917/1054/24 залишити без задоволення;
- рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2025 у справі №917/1054/24 залишити без змін.
11.07.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Котелевської селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач -1 просить суд апеляційну скаргу Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2025 у справі №917/1054/24 - залишити без змін.
Також, 11.07.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Полтавської області залишити без задоволення
Зазначає, зокрема, що вимога про визнання наказів ГУ Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов'язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, позаяк такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані.
14.07.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Полтавської обласної військової адміністрації надійшли пояснення до апеляційної скарги прокурора, в яких просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.
16.07.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив Міністерства культури та інформаційної політики України, в якому просить суд апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури задовольнити та скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 14.10.2024 у справі №917/1054/24.
21.07.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Диканської окружної прокуратури Полтавської області надійшли пояснення на заяву СТОВ "Скіф" про зупинення провадження, в якій Диканська окружна прокуратура не заперечує проти зупинення провадження по справі № 917/1054/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/264/24.
У судовому засіданні 22.07.2025 приймали участь прокурор, представник відповідача -2, відповідача -3 та представниця Міністерства культури та інформаційної політики України.
Зазначені представники сторін проти зупинення провадження у справі не заперечували.
Прокурор залишила вирішення питання про зупинення провадження на розсуд суду.
Розглянувши клопотання СТОВ "Скіф" про зупинення провадження у справі №917/1054/24, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію.
Статтею 228 ГПК України визначено перелік підстав, за наявності яких господарський суд має право зупинити провадження по справі.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Судом встановлено, що прокурор звернувся до суду з позовом з метою захисту прав держави на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти культурної спадщини - пам'ятки археології, що передані у комунальну власність Котелевської селищної ради Полтавської області на підставі оскаржуваного наказу Держгеокадастру від 09.12.2020 № 31-ОТГ, а в подальшому - в оренду СТОВ "Скіф".
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 29.04.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 922/264/24 у подібних правовідносинах.
У справі №922/264/24 прокурор посилався на те, що на частині спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6311200000:34:001:0001 розташована пам'ятка археології місцевого значення городище "Шеєрманівське", яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України з охоронним номером 4929-Ха, у зв'язку з чим спірна земельна ділянка не може бути передана в комунальну чи приватну власність та підлягає поверненню власникові - державі. Крім цього, прокурор акцентував увагу на тому, оскільки спірна земельна ділянка віднесена до земель історико-культурного призначення, то надання її в користування для здійснення сільськогосподарського виробництва є порушенням вимог законодавства щодо охорони збереження об'єктів культурної спадщини.
Так, у справі № 922/264/24 постало питання щодо ефективного способу захисту права держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам'ятка археології.
Колегія суддів КГС ВС здійснила аналіз відповідної судової практики та зазначила, що у справах № 557/303/21 та № 748/1335/20 КЦС ВС сформував підхід, за яким зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка археології, слід розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, і в цьому разі належним способом захисту є негаторний позов.
Натомість, колегія суддів КГС ВС не погоджується з підходом, який КЦС ВС сформулював у справах № 557/303/21 та № 748/1335/20, виходячи, зокрема, з того, що за усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Реєстру (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 25.10.2022 у справі № 910/6567/20, від 22.11.2022 у справі № 911/2609/21). Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Реєстру запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем не потрібно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц та від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).
Верховний Суд зазначив, що у разі коли публічний власник втратив як фізичне, так і юридичне володіння (інша особа зареєструвала на своє ім'я право в державному реєстрі прав на нерухомість), для захисту права власності має застосовуватися віндикаційний позов, тому задоволення вимоги про витребування земель історико-культурного значення, на яких розташовані пам'ятки археології, з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову, та призводить до ефективного захисту прав власника, адже гарантуватиме особі повне відновлення порушеного права, відновить володіння позивачем його майном.
Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13(пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146).
Висновки про те, що ефективним способом захисту права власності є вимога про витребування земельної ділянки, на якій розташовані пам'ятки археології, у порядку, передбаченому статтею 387 ЦК України, сформульовані також у постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 748/1536/20.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 557/303/21, від 17.05.2023 у справі № 748/1335/20 про те, що ефективним способом захисту права держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам'ятка археології, є негаторний позов.
При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що подібні справи перебувають на розгляді не тільки в суді касаційної інстанції, але також і в апеляційний судах та судах першої інстанції; подібні спори можуть виникнути і в майбутньому. Тому судове рішення Великої Палати Верховного Суду необхідне також для подальшого розвитку права та забезпечення єдності судової практики, оскільки справа стосується земельних ділянок, на яких розташовані пам'ятки археології, збереження яких становить підвищений суспільний інтерес.
Східним апеляційним господарським судом встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2025 прийнято до розгляду справу № 922/264/24; справу призначено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження на 17 вересня 2025 року о 10 годині 00 хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
Обставини справи № 917/1054/24 є подібними з обставинами у справі №922/264/24, яку передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відтак, враховуючи подібність правовідносин у справах № 917/1054/24 та № 922/264/24, та те, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/264/24 сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, а також з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною та джерелом формування судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 917/1054/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/264/24.
Керуючись статтями 227, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Задовольнити клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф" про зупинення провадження у справі №917/1054/24.
2. Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2025 року у справі № 917/1054/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/264/24.
3. Сторонам у справі повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі з наданням пояснень по суті спору з урахуванням висновків Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Порядок та строки оскарження ухвал апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін