18 липня 2025 року м. Харків Справа № 922/1167/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участю представників сторін:
від позивача - адвокатка Буря О.Г., на підставі довіреності (поза межами приміщення суду)
від 1-го відповідача - адвокатка Бардакова А.О., на підставі ордера (в залі суду),
інші учасники справи в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вх.№1250Х)
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.05.2025 (повний текст судового рішення складений та підписаний 21.05.2025, суддя Калантай М.В.) у справі № 922/1167/25
за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТіК", с. Веселе Харківської області, ОСОБА_1 , м. Лозова Харківської області, ОСОБА_2 , м. Лозова Харківської області,
про стягнення 28 387 325, 39грн
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "БОТіК", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просить стягнути солідарно з відповідачів 28 387 325, 39грн, що складаються з:
- заборгованості за кредитним договором №22-1KS0027 від 16.05.2022 у сумі 17 523 325, 39грн;
- заборгованості за кредитним договором №22-1KS0027 від 16.05.2022 у сумі 10 864 000, 00грн та договором про надання державної гарантії на портфельній основі від 03.12.2021 №13110-05/555.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання першим відповідачем зобов'язань за кредитним договором №22-1KS0027 від 16.05.2022, внаслідок чого у нього станом на 25.03.2025 виникла заборгованість в загальному розмірі 28 387 325, 39грн, у тому числі 2 716 000, 00грн сума заборгованості за кредитом (основним боргом), 13 682 830, 88грн процентів за користування кредитом, 12 231, 89грн комісії за управління активами, 1 112 262, 62грн штрафів, 10 864 000, 00грн заборгованості згідно договору про надання державної гарантії на портфельній основі від 03.12.2021 №13110-05/555. У зв'язку з цим, а також враховуючи умови договору поруки №22-1ZP0049 від 16.05.2022, укладеного між позивачем та другим відповідачем, та договору поруки №22-1ZP0048 від 16.05.2022, укладеного між позивачем та третім відповідачем, АТ "Державний експортно-імпортний банк України" просить суд стягнути вказану заборгованість солідарно з відповідачів.
Від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить:
1) з метою забезпечення позову в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 28 387 325, 39грн та судових витрат в розмірі 340 647, 90грн накласти арешт на транспортні засоби (згідно наведеного переліку), частку в статутному капіталі ТОВ "Лозівський Елеватор" (43753907) у розмірі 100%, які належать ТОВ Компанія "БОТіК", код ЄДРПОУ 21172627, та заборонити вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження зазначеного майна, обтяження зазначеного майна, або передачі прав на майно третім особам;
Заборонити будь-яким особам, суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які дії, реєстраційні дії щодо переходу прав власності, користування зазначеним нерухомим майном, укладати будь-які правочини щодо відчуження зазначеного нерухомого майна, обтяження зазначеного рухомого та нерухомого майна або передачі прав на рухоме та нерухоме майно третім особам;
Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про ТОВ "Лозівський Елеватор" (43753907), в тому числі щодо розміру статутного капіталу, відомостей про засновника (учасника), розміру частки кожного з засновників (учасників), тощо, в частині частки статутного капіталу, що належить ТОВ Компанія "БОТіК", код ЄДРПОУ 21172627;
2) в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 28 387 325, 39грн та судових витрат в розмірі 340 647, 90грн, накласти арешт на: земельну ділянку, корпоративні права ТОВ Компанія "БОТіК" (21172627) у розмірі 100%, будинок, транспортні засоби (згідно наведеного переліку), частку в статутному капіталі ТОВ Компанія "БОТіК" (21172627) у розмірі 100%, які належать ОСОБА_2 та заборонити вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження зазначеного рухового та нерухомого майна, обтяження зазначеного рухомого та нерухомого майна або передачі прав на рухоме та нерухоме майно третім особам.
Заборонити будь-яким особам, суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти будь-які дії, реєстраційні дії щодо переходу прав власності, користування зазначеним нерухомим майном, укладати будь-які правочини щодо відчуження зазначеного нерухомого майна, обтяження зазначеного нерухомого майна або передачі прав на нерухоме майно третім особам.
Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про ТОВ Компанія "БОТіК" (21172627), в тому числі щодо розміру статутного капіталу, відомостей про засновника (учасника), розміру частки кожного з засновників (учасників), тощо, в частині часток статутного капіталу, що належить ОСОБА_2 .
3) в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 28 387 325, 39грн та судових витрат в розмірі 340 647, 90грн, накласти арешт на: нежитлове приміщення, транспортні засоби (згідно наведеного переліку), земельні ділянки (згідно наведеного переліку), частку в статутному капіталі ТОВ "Агробізнес -2010" (код ЄДРПОУ 35308721) у розмірі 100%; частку в статутному капіталі ТОВ "Легіон Агро-Пром" (код ЄДРПОУ 42479934) у розмірі 67%; частку в статутному капіталі ТОВ "Луга-Маркет" (код ЄДРПОУ 24348376) у розмірі 26%; частку в статутному капіталі ТОВ "СВП Картамиш" (код ЄДРПОУ 31731120) у розмірі 90%; частку в статутному капіталі ТОВ "Сурят" (код ЄДРПОУ 23747256) у розмірі 100%; частку в статутному капіталі ТОВ "Фермер-Агро" (код ЄДРПОУ 41519373) у розмірі 90%; частку в статутному капіталі ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Род-Маркет" (код ЄДРПОУ 32685133) у розмірі 100%; частку в статутному капіталі ФГ "Зевс-2013" (код ЄДРПОУ 38886932) у розмірі 100%, які належать ОСОБА_1 , та заборонити вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження зазначеного рухового та нерухомого майна, обтяження зазначеного рухомого та нерухомого майна або передачі прав на рухоме та нерухоме майно третім особам.
Заборонити будь-яким особам, суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти будь-які дії, реєстраційні дії щодо переходу прав власності, користування зазначеним нерухомим майном, укладати будь-які правочини щодо відчуження зазначеного нерухомого майна, обтяження зазначеного нерухомого майна або передачі прав на нерухоме майно третім особам.
Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про щодо: ТОВ "Агробізнес -2010" (код ЄДРПОУ 35308721) у розмірі 100%; частку в статутному капіталі ТОВ "Легіон Агро-Пром" (код ЄДРПОУ 42479934) у розмірі 67%; частку в статутному капіталі ТОВ "Луга-Маркет" (код ЄДРПОУ 24348376) у розмірі 26%; частку в статутному капіталі ТОВ "СВП Картамиш" (код ЄДРПОУ 31731120) у розмірі 90%; частку в статутному капіталі ТОВ "Сурят" (код ЄДРПОУ 23747256) у розмірі 100%; частку в статутному капіталі ТОВ "Фермер-Агро" (код ЄДРПОУ 41519373) у розмірі 90%; частку в статутному капіталі ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Род-Маркет" (код ЄДРПОУ 32685133) у розмірі 100%; частку в статутному капіталі ФГ "Зевс-2013" (код ЄДРПОУ 38886932) у розмірі 100%.
4) В межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 48 387 325, 39грн та судових витрат в розмірі 725 809, 88грн, накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ Компанія "БОТіК", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що знаходяться на відкритих рахунках в будь-яких банківських та фінансово-кредитних установах, та рахунках, що будуть відкриті в майбутньому.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2025 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 30.04.2025 про забезпечення позову відмовлено з тих підстав, що позивач не обґрунтував належним чином неможливість виконання рішення у даній справі, у випадку задоволення судом позову, у разі невжиття заходів забезпечення позову. З наданих сторонами доказів вбачається, що у відповідачів, у тому числі поручителів, наявне майно, за рахунок якого існує реальна можливість виконати рішення суду.
Поряд з цим, як встановлено місцевим господарським судом, першим відповідачем в забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором було передано майно (сільськогосподарська продукція), загальність вартість якого станом на дату укладення відповідних договорів застави становила 68 686 190, 41грн, що значно перевищує суму позову у даній справі, а також суму судових витрат.
За таких обставин, як дійшов висновку суд першої інстанції, додаткове вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову фактично призведе до суттєвого збільшення обсягу майна, яким може бути забезпечено виконання зобов'язання щодо повернення кредитної заборгованості.
Позивач, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.05.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву АТ "Укрексімбанк" про забезпечення позову задовольнити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що запропоновані заходи забезпечення позову є адекватними сумі боргу та поточним обставинам; не позбавляють відповідачів права власності на майно та права користування майном, але попереджають дії відповідачів щодо відчуження майна, збільшення обсягу зобов'язань перед кредитором, або створення штучних прав третіх осіб на майно; позивач звертається з заявою про арешт майна відповідачів виключно в межах суми боргу; накладення арешту на майно не призведе до погіршення фінансового стану відповідачів, оскільки майно та кошти, що залишились після відчуження частини майна боржниками, залишиться у власності боржників, не спричинить припинення господарської діяльності, оскільки таке майно залишиться у користуванні та володінні відповідача, обмежено буде лише право розпорядження (відчуження) майном, що, в свою чергу, є співмірним з огляду на розмір фінансових зобов'язань відповідачів перед позивачем, а також їх попередньо вчинені недобросовісні дії; заходи забезпечення позову, окрім вищенаведеного, також стримають відповідачів від укладення правочинів, зокрема щодо надання поруки та/або отримання кредитів/позик, укладення інших правочинів, що може призвести до виникнення нових грошових зобов'язань, збільшення розміру загальної заборгованості і, як наслідок, погіршення фінансового стану відповідачів, порушення прав позивача як кредитора; вжиття заходів забезпечення позову попередить неправомірне відчуження залишку майна боржників на користь інших осіб або вчинення інших дій, що призведуть до неможливості виконання рішення суду. Натомість, як вказує апелянт, судом першої інстанції було зроблено помилкові висновки про те, що банком вжиття заходів забезпечення не обґрунтовано, не зважаючи на те, що банком надано докази відчуження майна боржниками в період часу, коли вже існувала заборгованість, а також докази зникнення частини заставного майна. За таких умов, висновки суду, що банк може задовольнити свої вимоги за рахунок будь-якого солідарного боржника, є таким, що не відповідає дійсності, оскільки вже зараз солідарні боржники вчиняють дії, спрямовані на ухилення погашення заборгованості.
Крім того, апелянт просить долучити до матеріалів справи додаткові докази - повідомлення про початок досудового розслідування від 23.05.2025 та витяг з ЄДР №12025221110000643 про порушення кримінального провадження за фактом незаконних дій із заставним майном.
Апелянт посилається на те, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали цих доказів ще не існувало.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 для розгляду справи №922/1167/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.05.2025 у справі № 922/1167/25. Призначено справу до розгляду на "08" липня 2025 р. об 11:30 годині.
01.07.2025 від представника відповідачів надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що обставини справи не свідчать про наявність ризиків виконання рішення суду, відсутність наміру відповідачів виконувати рішення суду; позивач просить потрійне забезпечення позову, оскільки заявив про накладення арешту на майно трьох відповідачів в межах однієї суми боргу без визначення вартості майна, на яке просить накласти арешт.
Як зазначають відповідачі, позивач не визначає вартості майна, переліченого у прохальній частині заяви про забезпечення позову, чим порушується критерій співмірності між вартістю майна та сумою позовних вимог.
Відповідачі посилаються на те, що позивач також просить заборонити передачу майна у користування іншим особам, що може заблокувати господарську діяльність 1-го відповідача.
Відповідачі просять відмовити позивачу у прийнятті додаткових доказів, що не були подані в суді першої інстанції, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 16.05.2025 - без змін.
До відзиву на апеляційну скаргу відповідачами додано заперечення до акту перевірки наявності та стану заставного майна (товари) від 14.05.2025 за договором застави №23-72ZZ0014 від 25.08.2023, яким забезпечені вимоги за кредитним договором №22-1KS0027 від 16.05.2022.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.07.2025 представниця апелянта оголосила доводи апеляційної скарги.
Представниця 1-го відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечує.
2-ий та 3-ій відповідачі своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до "15" липня 2025 р. о 09:45 год.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про заміну представниці, яка буде брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено судове засідання у справі №922/1167/25, призначене на "15" липня 2025 р. о 09:45 годині, провести за участю Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі його представниці - адвокатки Бурі Ольги Геннадіївни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.
14.07.2025 від 1-го відповідача надійшли додаткові пояснення, зазначає, що він спрямував на адресу позивача пропозицію щодо мирного врегулювання спору; 1-ий відповідач посилається на відсутність ризиків утруднення виконання рішення суду та реальні наміри товариства якнайшвидше погасити суму заборгованості за кредитним договором, що свідчить про відсутність необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
До письмових пояснень 1-им відповідачем надано копію пропозиції щодо мирного врегулювання спору у справі, рішення Міністерства аграрної політики та продовольства України про віднесення ТОВ Компанії "БОТіК" до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
У зв'язку із перебуванням 15.07.2025 судді Шутенко І.А. у відпустці, з метою забезпечення принципу незмінності складу суду, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 призначено справу №922/1167/25 до розгляду на "18" липня 2025 р. о 09:45 годині.
14.07.2025 від апелянта надійшли додаткові пояснення щодо апеляційної скарги, зазначає, що можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими вимогами відповідача в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволенні позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
17.07.2025 від 1-го відповідача надійшли додаткові пояснення, зазначає про критичну неприпустимість накладення арештів на майно підприємства, на підтвердження чого додав до письмових пояснень довідку щодо запланованої суми виплати орендної плати за оренду земельних ділянок, за даними якої сума такої виплати за 2025 рік складає 8 375 116, 64грн, довідку щодо фонду заробітної плати, за даними якої за червень 2025 року такий фонд складає 1 255 099, 92грн, штатний розпис ТОВ Компанії "БОТіК" станом на 01.07.2025, за даними якого у штаті підприємства перебуває 65 осіб.
На думку 1-го відповідача, у даному випадку заходи забезпечення позову будуть мати виключно характер покарання і матиме зворотний ефект - призведе до неможливості виконання рішення суду.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 18.07.2025 представниця 1-го відповідача оголосила додаткові пояснення.
Представниця апелянта також оголосила додаткові пояснення, заперечує проти долучення до матеріалів справи додаткових доказів, наданих 1-им відповідачем.
2-ий та 3-ій відповідачі своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались.
Вирішуючи питання прийняття наданих апелянтом та 1-им відповідачем додаткових доказів, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
Апелянт посилається на те, що повідомлення про початок досудового розслідування від 23.05.2025 та витяг з ЄДР №12025221110000643 про порушення кримінального провадження за фактом незаконних дій із заставним майном на момент постановлення оскаржуваної ухвали не існували.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що по-перше, позивач не був позбавлений права і можливості і до відкриття провадження у справі або одразу після цього звернутись до правоохоронних органів з відповідною заявою з тим, щоб подати докази звернення до суду першої інстанції; і по-друге, позивач не посилається на те, які саме факти та обставини доводять надані ним додаткові докази у спірних правовідносинах.
Щодо наданих 1-им відповідачем додаткових доказів: заперечення на акт, пропозиції щодо мирного врегулювання спору у справі, довідки щодо запланованої суми виплати орендної плати за оренду земельних ділянок, довідки щодо фонду заробітної плати, штатного розпису ТОВ Компанії "БОТіК", колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що 1-ий відповідач не був позбавлений права і можливості пожати ці докази суду першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях 1-ий відповідач взагалі не посилається на причини неподання цих доказів місцевому господарському суду.
Згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не приймає надані апелянтом та 1-им відповідачем додаткові докази і здійснює розгляд апеляційної скарги за наявними і поданими суду першої інстанції доказами.
Рішення Міністерства аграрної політики та продовольства України про віднесення ТОВ Компанії "БОТіК" до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період надано 1-им відповідачем суду апеляційної інстанції повторно, оскільки було подано суду першої інстанції та враховано при розгляді заяви позивача про забезпечення позову.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представниці апелянта та 1-го відповідача оголосили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, а неявка в судове засідання представників 2-го та 3-го відповідачів не перешкоджає розгляду скарги, про що учасники справи були повідомлені ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 11.06.2025, від 08.07.2025 та від 14.07.2025, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
При цьому, судова колегія зазначає про розгляд апеляційної скарги впродовж розумних строків в контексті встановлених пункту 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантій, з огляду на введення в Україні воєнного стану, оголошення повітряних тривог, що безумовно впливає на роботу судів, а також приписи пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України, якими встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях доводи апелянта, та доводи відповідачів, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, заслухавши у судовому засіданні представниць апелянта та 1-го відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, у даній справі розглядаються вимоги про стягнення з відповідачів, як солідарних боржників, заборгованості в загальному розмірі 28 387 325, 39грн.
Отже у випадку задоволення даного позову у відповідачів виникне солідарне зобов'язання щодо сплати вищевказаної суми грошових коштів, а також суми судового збору в розмірі 340 647, 90грн.
З наданих сторонами доказів вбачається, що у відповідачів наявне майно, за рахунок якого існує реальна можливість виконати рішення суду, зокрема:
- ТОВ Компанія "БОТіК" на праві власності належать: об'єкти нерухомого майна; сільськогосподарська техніка та транспортні засоби (у тому числі вантажні); частка в статутному капіталі ТОВ "Лозівський Елеватор" у розмірі 100%;
- ОСОБА_1 на праві власності належать: нежитлові приміщення; транспортні засоби; земельні ділянки; частки в статутному капіталі ТОВ "АГРОБІЗНЕС -2010" у розмірі 100%; ТОВ "ЛЕГІОН АГРО-ПРОМ" у розмірі 67%; ТОВ "ЛУГА-МАРКЕТ" у розмірі 26%; ТОВ "СВП КАРТАМИШ" у розмірі 90%; ТОВ "СУРЯТ" у розмірі 100%; ТОВ "ФЕРМЕР-АГРО" у розмірі 90%; ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНО ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "РОД-МАРКЕТ" у розмірі 100%; ФГ "ЗЕВС-2013" у розмірі 100%;
- ОСОБА_2 на праві власності належать: земельна ділянка; об'єкти нерухомого майна; транспортні засоби; частка в статутному капіталі ТОВ Компанія "БОТіК" у розмірі 100%.
Позивач у своїй заяві вказує, що в період настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором ТОВ Компанія "БОТіК" та ОСОБА_2 вчинили ряд правочинів, які своїм наслідком мають відчуження активів, що перебували у їхній власності.
Проте, з наданих першим відповідачем інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що ТОВ "Компанія "БОТіК" не здійснювалось відчуження наявних основних засобів підприємства: нерухомого та рухомого майна. Відповідні об'єкти нерухомого майна (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна: 1814472563110, 1814463863110, 1814447063110, 1814434463110, 1814415663110, 1814374363110, 1814347663110, 1814324163110, 1814293863110, 1814253063110, 1814223663110, 1814164763110, 1814136063110, 1814107463110, 28558563245, 28537863245, 28516663245, 28511763245, 28457063245, 28370463115, 28439918), щодо яких позивачем помилково стверджується про їх відчуження станом на квітень-травень 2025 року продовжують перебувати у власності ТОВ Компанія "БОТіК".
Щодо відчуження окремого майна третім відповідачем судом першої інстанції встановлено, що воно дійсно мало місце, але таке відчуження відбулося 12.04.2024, тобто, до моменту направлення йому позивачем повідомлення від 27.08.2024 №0000608/24155-24 щодо необхідності погашення заборгованості.
Будь-які докази здійснення третім відповідачем відчуження належного йому нерухомого майна за період після направлення вищевказаного повідомлення у справі відсутні.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ Компанія "БОТіК", як позичальника за кредитним договором №22-1KS0027 від 16.05.2022, між АТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ Компанія "БОТіК" були укладені договори застави, а саме:
- договір застави № 22-72ZZ0007 від 16.05.2022, за яким заставлено товари на складі у вигляді насіння соняшнику в кількості 1 150, 00 тонн. Відповідно до пункту 1.3 цього договору застави вартість предмету застави станом на дату укладення договору становила 24 150 000, 00грн;
- договір застави № 22-72ZZ0016 від 28.11.2022, за яким заставлено товари на складі у вигляді насіння соняшнику в кількості 1 570,00 тонн. Відповідно до пункту 1.3 цього договору застави вартість предмету застави станом на дату укладення договору становила 13 944 084, 53грн;
- договір застави № 23-72ZZ0014 від 25.08.2023, за яким заставлено товари на складі у вигляді пшениці в кількості 9 300,00 тонн. Відповідно до пункту 1.3 цього договору застави вартість предмету застави станом на дату укладення договору становила 30 592 105, 88грн.
Таким чином, першим відповідачем в забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором було передано майно (сільськогосподарська продукція), загальна вартість якого станом на дату укладення відповідних договорів застави становила 68 686 190, 41грн, що значно перевищує суму позову у даній справі, а також суму судових витрат.
При цьому договорами застави (пункт 1.3 договорів) встановлено, що в подальшому заставна вартість предмету застави змінюється з урахуванням положень пп. 2.1.10 цього договору (заставодержатель має право проводити раз на місяць перегляд заставної вартості предмету застави). З метою уникнення сумнівів, в рамках цього договору під "заставною вартістю предмету застави" розуміється сума, яка розраховується шляхом множення ринкової вартості предмета застави, визначеної у звіті про оцінку предмету застави/ заставодержателем, на розмір заставного дисконту, визначеного заставодержателем, та застосовується при розрахунку заставодержателем коефіцієнта покриття забезпеченням грошових зобов'язань заставодавця за кредитним договором.
Отже, договорами застави передбачено механізм перегляду заставної вартості предмету застави з урахуванням ринкової вартості предмету застави.
Першим відповідачем на підтвердження ринкової вартості заставного майна на поточну дату було замовлено цінову довідку у Харківській торгово-промисловій палаті. Згідно з проведеним аналізом ринку агропродукції Харківської області за травень 2025 року станом на 12 травня 2025 року встановлено наступний рівень ринкових цін (ціна вказана з ПДВ):
- Насіння соняшника - 25 410,00 - 26 800,00 грн./т.
- Пшениця 3 класу - 9 800,00 9 925,00 грн./т.
Таким чином, станом на поточну дату вартість заставного майна складає:
- насіння соняшнику в кількості 1 150,00 тонн за договором застави № 22-72ZZ0007 від 16.05.2022 року 29 221 500,00 - 30 820 000,00 грн,
- насіння соняшнику в кількості 1 570,00 тонн за договором застави № 22-72ZZ0016 від 28.11.2022 року 39 893 700,00 - 42 076 000,00 грн,
- зерно пшениці в кількості 9 300,00 тонн за договором застави № 23-72ZZ0014 від 25.08.2023 року 91 140 000,00 92 302 500,00 грн.
Отже, ринкова вартість заставного майна на даний час значно перевищує загальну суму позовних вимог в розмірі 28 387 325, 39грн та судових витрат у розмірі 340 647, 90грн.
Позивач посилається на те, що АТ "Укрексімбанк" було вжито заходів для перевірки наявності та стану заставного майна. За результатами таких вжитих заходів було складно Акти перевірки від 14.05.2025. Перевіркою зафіксовано відсутність частини застави. За допомогою цифрового лазерного далекоміра у присутності представника заставодавця виконані заміри насипів насіння пшениці, в результаті яких отримані результати свідчать про невідповідність фактичної кількості товарів, наданих до огляду, у порівнянні з умовами договору застави №23-72ZZ0014 від 25.08.2023. Фактична наявність товарів - залишку насіння пшениці становить орієнтовно 3 500, 0 тони (оформлено в забезпечення - 9 300, 0 тони). Тобто має місце нестача товару, що було передано в заставу Банку - у кількості 5 800, 00 тон пшениці.
Дослідивши надані позивачем акти перевірки наявності та стану заставного майна від 14.05.2025, судом першої інстанції встановлено, що вони підписані лише з боку представників банку.
Будь-які відмітки з боку представників ТОВ Компанія "БОТіК", у тому числі щодо причин не підписання, відсутні.
У той же час, в акті щодо перевірки заставного майна за договором застави №23-72ZZ0014 від 25.08.2023, в якому зафіксовано факт втрати частини заставного майна вказана примітка про те, що відсутність частини застави визначена у присутності представника заставодавця. Також вказано, що за інформацією представника заставодавця частина товарів направлена до Лозівського елеватора.
Відомості щодо особи, яка була присутньою при проведенні перевірки від імені першого відповідача, та наявності у неї відповідних повноважень в акті відсутні.
Перший відповідач факт нестачі заставного майна заперечує та надає на підтвердження належного виконання умов договору застави №23-72ZZ0014 від 25.08.2023 довідку №06/05/3-25 від 06.05.2025 про те, що станом на 06.05.2025 заставне майно (зерно пшениці в кількості 9 300,00 тонн) є в наявності та зберігається у погоджених із позивачем складських приміщеннях.
Вказана довідка складена в порядку пункту 2.3.13 договору застави №23-72ZZ0014 від 25.08.2023.
Крім того, першим відповідачем на підтвердження факту наявності всього обсягу заставного майна надано довідку №07/05/2025-1 від 07.05.2025 про перелік запасів, які знаходяться в заставі згідно договорів застави; оборотно-сальдову відомість по рахунку 2711 за період з 01.01.2025 по 07.01.2025, у якій відображено соняшник та пшеницю у тій самій кількості, що передбачена договорами застави; фінансову звітність малого підприємства станом на 31.12.2024 з квитанцією про прийняття - форма фінансової звітності не передбачає конкретне відображення наявності соняшнику та пшениці, однак у відображенні оборотних активів, а саме код рядка 1100 "запаси", в тому числі код рядка 1103 "готова продукція", враховані наявні на балансі підприємства соняшник та пшениця; довідки від 08.10.2024 року за вихідними номерами №08/10/1-24, №08/10/2-24, №08/10/3-24 про облік предметів застави на балансовому рахунку №271; акти перевірки товарів (сукупності товарів) від 08.10.2024 з додатками "Перелік запасів".
Судом першої інстанції встановлено, що надані першим відповідачем акти перевірки товарів (сукупності товарів) від 08.10.2024, які були підписані представниками банку та ТОВ "БОТіК", та які підтверджували наявність заставного майна у повному обсязі станом на 08.10.2024, за своєю формою є відмінними від актів щодо перевірки заставного майна, які були складені позивачем фактично в односторонньому порядку станом на 14.05.2025.
Щодо посилань позивача на те, що відбулась зміна власника складських приміщень, де зберігалось заставне майно, судом першої інстанції встановлено, що 15.04.2024 між ТОВ Компанія "БОТіК" та новим власником приміщень ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до договору оренди приміщень №01/01-2023 від 02.01.2023, у зв'язку з переходом права власності на приміщення, які є Об'єктом оренди, а саме: Зерносховище, літ. "Д" (Харківська область, Лозівський район, село Веселе, вул. Абрикосова (колишня вул Колгоспна), 4), Овочесховище (Харківська область, Лозівський район, село Веселе, вул. Абрикосова (колишня вул Колгоспна), 1а), Зерносховище, літ. "Б" (Харківська область, Лозівський район, село Веселе, вул. Абрикосова (колишня вул. Колгоспна), 3), ЗАВ-40, ЗАВ- 20 (Харківська область, Лозівський район, село Веселе, вул. Абрикосова (колишня вул Колгоспна), 4), Будівля току: зерносховище, літ."Б", центральна кладова літ. "Л", вагова літ "В" (Харківська область, Лозівський район, село Веселе, вул. Абрикосова (колишня вул Колгоспна), 4, якою було визначено, що всі умови договору оренди залишаються без змін.
З доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що перший відповідач систематично здійснював платежі за кредитним договором, у тому числі останній платіж було здійснено 30.01.2025 на суму 3 200 000,00 грн.
ТОВ Компанія "БОТіК" згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 1387 від 03.03.2025 віднесено до категорії підприємств критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Як зазначає перший відповідач, він є сільськогосподарським підприємством-товаровиробником, яке на даний час перебуває в активній фазі провадження посівної компанії 2025 року - здійснюється обробіток сільськогосподарських угідь, посів сільськогосподарських культур.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Питання забезпечення позову врегульовані главою 10 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 вказано, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення у разі задоволення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
У спірних правовідносинах позивач посилається на те, що відповідачами тривалий час не виконуються зобов'язання, а за результатами аналізу відкритих джерел інформації вбачається, що одним із поручителів - ОСОБА_2 відчужені об'єкти нерухомості.
Судова колегія зазначає, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що не застосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором. Отже за відсутності у відповідачів достатньої кількості грошових коштів, рішення суду може бути виконане в солідарному порядку за рахунок належного відповідачам майна.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідачів майна, у тому числі поручителів, за рахунок якого існує реальна можливість виконати рішення суду.
Будь-які докази здійснення третім відповідачем відчуження належного йому нерухомого майна за період після направлення позивачем повідомлення від 27.08.2024 №0000608/24155-24 щодо необхідності погашення заборгованості у справі відсутні.
Отже, вірним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що відсутні підстави стверджувати, що відчуження частини належного третьому відповідачу майна було вчинено з метою ухилення від виконання своїх зобов'язань за договором поруки та у подальшому унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Поряд з цим, судова колегія зазначає, що позивач просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно позичальника та поручителів, не зазначаючи про вартість переліченого у прохальній частині заяви майна, тим самим порушуючи критерій співмірністю між вартістю майна та сумою позовних вимог.
Крім того, позивач просить накласти заборону як на здійснення відчуження майна, так і передачу майна у користування іншим особам, що може заблокувати господарську діяльність 1-го відповідача, який є сільськогосподарським підприємством-товаровиробником і перебуває в активній фазі провадження посівної компанії 2025 року.
Накладення арешту на майно першого відповідача, а також введення заборони вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо передачі прав на майно третім особам, зокрема, права на платне користування (оренду), може створити суттєві перешкоди у здійсненні ТОВ Компанія "БОТіК" своєї господарської діяльності та призвести до погіршення його фінансового стану, яке матиме наслідком неможливість виконання ним своїх грошових зобов'язань перед контрагентами, у тому числі перед самим позивачем.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ Компанія "БОТіК", як позичальника за кредитним договором №22-1KS0027 від 16.05.2022, між АТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ Компанія "БОТіК" були укладені договори застави.
Апелянт посилається на те, що ним виявлено нестачу заставного майна, внаслідок чого було складено відповідний акт.
Проте, як зазначено вище, із наданих 1-им відповідачем доказів вбачається, що ринкова вартість заставного майна значно перевищує загальну суму позовних вимог в розмірі 28 387 325, 39грн та судових витрат у розмірі 340 647, 90грн. Першим відповідачем також на підтвердження факту наявності всього обсягу заставного майна надано довідку №07/05/2025-1 від 07.05.2025 про перелік запасів, які знаходяться в заставі згідно договорів застави; оборотно-сальдову відомість по рахунку 2711 за період з 01.01.2025 по 07.01.2025, у якій відображено соняшник та пшеницю у тій самій кількості, що передбачена договорами застави; фінансову звітність малого підприємства станом на 31.12.2024 з квитанцією про прийняття - форма фінансової звітності не передбачає конкретне відображення наявності соняшнику та пшениці, однак у відображенні оборотних активів, а саме код рядка 1100 "запаси", в тому числі код рядка 1103 "готова продукція", враховані наявні на балансі підприємства соняшник та пшениця; довідки від 08.10.2024 року за вихідними номерами №08/10/1-24, №08/10/2-24, № 08/10/3-24 про облік предметів застави на балансовому рахунку №271; Акти перевірки товарів (сукупності товарів) від 08.10.2024 з додатками "Перелік запасів".
Судова колегія наголошує, що інститут забезпечення позову не є способом безпосереднього захисту майнових прав особи; метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь.
Тому доводи апелянта про те, що можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими вимогами відповідача в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволенні позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог, не мають у спірних правовідносинах правового підґрунтя.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, після настання строку повернення кредиту між сторонами велася переписка щодо відтермінування сплати коштів. Ведення листування підтверджується включно до січня 2025 року.
Також з доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що перший відповідач систематично здійснював платежі за кредитним договором, у тому числі останній платіж було здійснено 30.01.2025 на суму 3 200 000, 00грн.
Вказані обставини не підтверджують доводів позивача про відсутність намірів відповідачів до врегулювання своїх боргових зобов'язань в позасудовому порядку.
Судова колегія зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №911/3871/17.
Однак, у даному випадку позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, постановленої з дотриманням норма матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.05.2025 у справі №922/1167/25 - без змін.
Керуючись статтями 129, 255-256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.05.2025 у справі №922/1167/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 23.07.2025.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко