17 липня 2025 року м. Харків Справа № 905/55/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В. , суддя Плахов О.В.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.
за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» та представника Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», арбітражного керуючого Паркулаба В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вх. №758 Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.03.2025 у справі №905/55/24
заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) про визнання грошових вимог на загальну суму 19 176 962,91 грн
у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 31831942), м. Курахове, Донецької області
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.03.2025 у справі №905/55/24 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання грошових вимог на загальну суму 19 176 962,91 грн задоволено частково.
Визнані грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в загальному розмірі 6 657 186,35 грн з яких:
- 5 341 052,21 грн (відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначеним на пільгових умовах за Списком № 2 за період лютий 2024 - жовтень 2024) - грошові зобов'язання четвертої черги;
- 1 311 289,34 грн (капіталізації у зв'язку з заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованої особи) - грошові зобов'язання другої черги;
- 4 844,80 грн (судовий збір) - грошові зобов'язання першої черги.
Відхилені грошові вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в розмірі 12 519 776,60 грн (капіталізація у зв'язку з заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованих осіб).
Зобов'язано ліквідатора включити грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (код ЄДРПОУ 31831942), м. Курахове Донецької області відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Задовольняючи заяву кредитора частково, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування 6 657 186,35 грн, з яких 5 341 052,21 грн як заборгованість за відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з лютого по жовтень 2024 року. Ці вимоги були підтверджені детальними розрахунками, поданими Пенсійним фондом. Суд зазначив, що такі розрахунки відповідали формі, затвердженій Інструкцією №21-1, і були направлені боржнику як поштою, так і в електронному вигляді, що підтверджувалося копіями повідомлень і скриншотами з електронної системи ПФУ. Також не було подано заперечень щодо цих розрахунків, тому суд дійшов висновку, що ці вимоги є узгодженими, підтвердженими належними доказами і підлягають визнанню в складі кредиторських зобов'язань четвертої черги.
Крім того, суд визнав обґрунтованими вимоги в частині капіталізованих платежів у сумі 1 311 289,34 грн. Йшлося про двох осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо яких були надані належні та допустимі докази: підтвердження факту заподіяння шкоди, відомості про заробітну плату, ступінь втрати працездатності та відповідні розрахунки капіталізації. Ці вимоги суд включив до другої черги погашення, як такі, що виникли із зобов'язань, пов'язаних із заподіянням шкоди життю та здоров'ю працівників підприємства-банкрута.
Натомість суд відмовив у задоволенні вимог ПФУ щодо капіталізованих платежів на загальну суму 12 519 776,60 грн, що стосувалися ще 15 осіб. Відмова була мотивована відсутністю належних доказів. Зокрема, Пенсійний фонд не надав документального підтвердження факту заподіяння шкоди цим особам у зв'язку з виробничими обставинами, не підтвердив розмір заробітної плати потерпілих. Крім того, розрахунки капіталізації ґрунтувалися на застарілих даних про середню очікувану тривалість життя станом на 2021 рік, хоча для коректного обчислення необхідно було використовувати актуальні дані на 2024 рік. Також суд вказав на відсутність постанов про призначення страхових виплат, які є обов'язковими документами згідно з Порядком № 4-1. Саме ці постанови визначають період, протягом якого повинні здійснюватися страхові виплати, і відповідно встановлюють строк, на який можна проводити капіталізацію. Без цих документів розрахунок суми капіталізованих платежів є передчасним і необґрунтованим.
Не погодившись з прийнятим рішенням кредитор, ГУ ПФУ у Донецькій області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.03.2025 року по справі № 905/55/24 в частині відхилення грошових вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в розмірі 12 519 776,60 грн (капіталізація у зв'язку з заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованих осіб).
За результатом розгляду апеляційної скарги ухвалити нове рішення, яким заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання грошових вимог на загальну суму 19 176 962,91 грн задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає, що відмова суду в частині визнання грошових вимог на загальну суму 12 519 776,60 грн щодо капіталізованих платежів на користь 15 осіб була безпідставною. Апелянт наголошує, що до заяви були долучені всі документи, які підтверджують існування права на капіталізацію страхових виплат. На думку заявника, ці документи є належними та допустимими доказами, що відповідають процесуальним вимогам та підтверджують підстави для визнання заявлених грошових зобов'язань.
Додатково апелянт зазначає про таке:
- розрахунок витрат на відшкодування шкоди потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюється за формулою відповідно до п.4 Порядку №986 від 04.12.2019. У зазначеному пункті не наводиться врахування суми заробітною плати потерпілого, як помилково вказав у своїй ухвалі суд першої інстанції;
- судом першої інстанції не враховано обставини, що Мар'їнським міським відділенням управління ВД ФСС України в Донецькій області (де знаходилися оригінали справ потерпілих) у зв'язку з проведенням бойових дій, не було передано оригінали справ до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у зв'язку з чим відсутня можливість документально підтвердити інформацію щодо розрахунку кредиторських вимог;
- довідка про середню очікувану тривалість життя, яка, за висновком суду першої інстанції, не відповідала актуальним статистичним даним, є публічною, офіційно оприлюдненою та загальнодоступною. Станом на 01.04.2025 відсутня середня очікувана тривалість життя за даними Державної служби статистики України за 2022- 2024 роки, тому при розрахунку використовувались дані за 2021 рік.
30.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" надійшов відзив, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
В обґрунтування відзиву вказує, що вимоги Пенсійного фонду у частині капіталізованих платежів по 15 особах правомірно не були визнані, оскільки вони не підтверджені належними, допустимими й достовірними доказами.
Додатково боржник підкреслює:
- суди мають досліджувати первинні документи, відповідно до яких можна підтвердити чи спростувати наявність чи відсутність кредиторських вимог. Разом з тим, кредитором надано до апеляційної скарги 14 скріншотів, які не були досліджені судом першої інстанції, що порушує вимоги ст.269 ГПК України. Тобто, такі документи не мають бути прийняті судом апеляційної інстанції. 15 скріншот стосується ОСОБА_3 , стосовно якого нещасний випадок стався на ВАТ «Донбасенерго», до якого ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» не має жодного відношення;
- на відміну від доказів, які стосувалися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (стосовно яких суд першої інстанції задовольнив кредиторські вимоги), надані скріншоти до суду першої інстанції не доказують, що: потерпілі працювали на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО»; потерпілі отримали травму чи професійне захворювання на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО»; МСЕК встановлено ступінь втрати професійної працездатності та строк втрати працездатності; відділенням Фонду соціального страхування України потерпілим призначено щомісячний розмір страхової виплати у відповідному розмірі; розмір заробітною плати потерпілих, яка відповідно до п.3 Порядку №986 від 04.12.2019 має враховуватись при капіталізації платежів;
- кредитором не надано доказів того, що Мар'їнським міським відділенням управління ВД ФСС України в Донецькій області у зв'язку з проведенням бойових дій не було виконано вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким вказано, що Фонду соціального страхування України забезпечити передачу Пенсійному фонду України особових справ потерпілих (членів їхніх сімей), баз даних, носіїв інформації та програмного забезпечення щодо ведення обліку та здійснення страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Також Пенсійним фондом не надано доказів того, що оригінали справ потерпілих знаходяться саме у Мар'їнському міському відділенні управління ВД ФСС України в Донецькій області, адже оригінали ОСОБА_1 були передані Селидівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, а оригінали ОСОБА_2 - Дружківським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області;
- надані скаржником довідки не є достовірними й не підтверджують актуальний рівень середньої тривалості життя за 2024 рік, як цього вимагає Порядок №986, а відсутність актуальної статистики, у свою чергу, призводить до недостовірності розрахунків капіталізованих платежів.
Крім того, позиція скаржника, на думку боржника, зводиться до перекладання тягаря доказування на суд, що є неприпустимим у межах процедури банкрутства, де кожен кредитор зобов'язаний самостійно підтверджувати обґрунтованість своїх вимог.
Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.
У судове засідання від 17.07.2025 з'явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» та представника Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», арбітражного керуючого Паркулаба В.Г. Інші представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.01.2024 заяву АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про відкриття провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 05.02.2024.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», м.Курахове Донецької області; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в розмірі 24 257 698,09 грн.; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» строком на сто сімдесят календарних днів до 31.05.2024 року; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №983 від 23.05.2013 (адреса: 61002, м.Харків, вул.Потебні, 6; ел. адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави (у разі наявності); встановлено дату попереднього засідання суду на 15.04.2024 о 12:00.
06.02.2024 за номером 72454 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі №905/55/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.08.2024 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942), призначено дату підсумкового засідання на 09.09.2024 року.
Постановою Господарського суду Донецької області від 28.10.2024 визнано банкрутом боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича.
29.10.2024 за номером 74458 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942).
24.12.2024 до Господарського суду Донецької області, через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання грошових вимог на загальну суму 19 176 962,91 грн (далі - УПФУ, ГУ ПФУ в Дон.обл.)
Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, Господарським судом Донецької області визнано грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в загальному розмірі 6 657 186,35 грн з яких: 5 341 052,21 грн (відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначеним на пільгових умовах за Списком № 2 за період лютий 2024 - жовтень 2024) - грошові зобов'язання четвертої черги; 1 311 289,34 грн (капіталізації у зв'язку з заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованої особи) - грошові зобов'язання другої черги; 4 844,80 грн (судовий збір) - грошові зобов'язання першої черги. Відхилено грошові вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в розмірі 12 519 776,60 грн (капіталізація у зв'язку з заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованих осіб).
У зв'язку з наведеним, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оскаржує ухвалу суду лише у частині відмови у задоволенні грошових вимог.
Таким чином, предметом апеляційного розгляду у даній справі є правомірність і законність ухвали суду першої інстанції у частині відмови у визнанні грошових вимог в розмірі 12 519 776,60 грн (капіталізація у зв'язку з заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованих осіб).
Як вбачається із доводів ГУПФУ в Донецькій області, у зв'язку з початком ліквідаційної процедури у справі № 905/55/24 у ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" виникла заборгованість зі сплати капіталізованих платежів у сумі 13 831 065,90 грн, розрахованих відносно осіб, які отримали трудові каліцтві (професійні захворювання) під час роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" і на теперішній час перебувають на обліку в органах Пенсійного Фонду України та отримують страхові виплати у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням.
За змістом п. 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників» від 04.09.2019 (надалі - Порядок №986), капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (стаття 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції з 01.01.2023), розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином:
Щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;
витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;
За приписами п. 8 Порядку № 986 суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.
Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області для визнання періоду, на який розраховується капіталізація платежів, використовувало дані середньої очікуваної тривалості життя осіб, надані Держкомстатом України станом на 2021 рік.
Відтак, станом на 28.11.2024 року на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області перебувають та отримують страхові і соціальні виплати 17 осіб, які отримали трудове каліцтво (професійне захворювання) під час роботи у ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО".
Згідно розрахунку Заявника, загальна сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку за вищезазначеним потерпілим від ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" складає 13 831 065,90 грн.
На підставі вищевикладеного заявник просить визнати грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДТЕК у розмірі 13 831 065,90 грн - капіталізовані платежі, та включити до реєстру вимог кредиторів ці грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" проти вимоги про сплату 13 831 065,90 грн капіталізованих платежів заперечувало у суді першої інстанції з наступних підстав:
- розрахунок капіталізації проведено на основі застарілих даних (2021 рік), що суперечить п. 4 Порядку № 986, де зазначено, що капіталізація має враховувати актуальні показники середньої тривалості життя;
- ГУПФУ в Донецькій області не довело факт заподіяння шкоди 15 із 17 осіб, а також не надало докази щодо їхньої зарплати та ступеня втрати працездатності, що суперечить п. 3 Порядку № 986.
Відповідно до п. 1 Порядку № 986, капіталізація платежів проводиться у разі ліквідації підприємства-страхувальника для покриття зобов'язань перед потерпілими. Проте, відсутність належних доказів означає, що заявлена сума не підтверджена.
У зв'язку з наведеним, суд першої інстанції своєю ухвалою від 04.02.2025, запропонував ГУПФУ в Донецькій області надати наявні докази на підтвердження розрахунку витрат на відшкодування шкоди потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання надати суду, зокрема:
- докази на підтвердження факту заподіяння шкоди життю та здоров'ю осіб, що перебувають на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області перебувають та отримують страхові і соціальні виплати 17 осіб, які отримали трудове каліцтво (професійне захворювання) під час роботи у ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО».
- докази на підтвердження розміру заробітної плати потерпілого (17 осіб зазначених у заяві про грошові вимоги до боржника).
- докази на підтвердження ступеня втрати професійної працездатності цих 17 осіб, зазначених у заяві про грошові вимоги до боржника).
Щодо розрахунку різниці між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент проведення капіталізації.
- У відповідності до п.4 Порядку №986, надати пояснення про обґрунтування здійснення розрахунку витрат на відшкодування шкоди потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (особи, яка має право на страхові виплати в разі втрати годувальника) із врахуванням відомостей про середню очікувану тривалість життя за спірний період (вказати точний період нарахувань).
- Для обґрунтування загальної суми платежів у розмірі 13 831 065,90 грн., які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими працівникам ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", суд пропонує ГУПФУ в Донецькій області надати докази оформлення постанов (передбачених абз.2 п. 4 розділу ІІІ Порядку № 4-1) в яких зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та строки їх здійснення щодо кожного із 17 осіб, які отримали трудове каліцтво (професійне захворювання) під час роботи у ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО".
20.02.2025 ГУПФУ в Донецькій області надав суду наступні письмові пояснення щодо вимог про стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів.
На підтвердження розрахунку витрат на відшкодування шкоди потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання надано докази на підтвердження факту заподіяння шкоди життю та здоров'ю осіб, що перебувають на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Головне управління) перебувають та отримують страхові і соціальні виплати 17 осіб (крім ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), які отримали трудове каліцтво (професійне захворювання) під час роботи у ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», Головне управління окрім Screen (фото) екрану з програмного забезпечення ІКІС ПФУ «Призначення та виплата деяких соціальних виплат» по потерпілим (додано до заяви про визнання кредиторських вимог), немає можливості, оскільки Мар'їнським міським відділеннями управління ВД ФСС України в Донецькій області (де знаходилися оригінали справ потерпілих на виробництві) у зв'язку з проведенням бойових дій, не було передано оригінали справ потерпілих до Головного управління, у зв'язку з чим відсутня можливість документально підтвердити інформацію щодо розрахунку кредиторських вимог.
Щодо надання доказів на підтвердження розміру заробітної плати потерпілих 17 осіб (крім ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) зазначених у заяві про визнання кредиторських вимоги до боржника), пояснюємо наступне. Відсутня можливість надання доказів, оскільки Мар'їнським міським відділеннями управління ВД ФСС України в Донецькій області у зв'язку з проведенням бойових дій, не було передано оригінали справ потерпілих до Головного управління.
Щодо надання доказів на підтвердження ступеня втрати професійної працездатності цих 17 осіб (крім ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ), зазначених у заяві про визнання грошових вимог до боржника, Головне управління просить долучити Screen (фото) екрану з програмного забезпечення ІКІС ПФУ «Призначення та виплата деяких соціальних виплат», в яких зазначено серія, номер, група інвалідності (в разі наявності), дата огляду, дата встановлення інвалідності/стійкої втрати працездатності, період на який встановлено інвалідність/стійку втрату працездатності, прізвище, ім'я, по батькові, тип огляду, відсоток втрати працездатності, дата переогляду довідок МСЕК, на підставі яких Головним управлінням проводиться виплати щомісячних страхових виплат застрахованим особам.
Щодо розрахунку різниці між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент проведення капіталізації, у відповідності до п.4 Порядку №986, пояснюємо наступне.
Розрахунок витрат на відшкодування шкоди потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюється за формулою:
ПКП вш (грн) = РЩВ вш (грн) х 12 (місяців) х СОТЖ (років), де:
ПКП вш - потреба в капіталізації платежів; РЩВ вш - розмір щомісячної
виплати; СОТЖ - середня очікувана тривалість життя за даними Державної служби статистики України (Держстату).
Наприклад: ОСОБА_2
285 218,17 грн (колонка 23) = 3 264,86 грн (колонка 16) х 12 місяців х 7,28 (колонка 17)
В останнє таблиця СОТЖ була надана по Україні за 2021 рік.
Щодо надання доказів оформлення постанов (передбачених абз.2 п. 4 розділу ІІІ Порядку № 4-1) в яких зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та строки їх здійснення щодо кожного із 17 осіб (крім ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), які отримали трудове каліцтво (професійне захворювання) під час роботи у ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", то станом на 19.02.2025 в підсистемі ІКІС ПФУ "Призначення та виплата деяких соціальних виплат" у ПФУ відсутня можливість сформувати постанови «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати».
З урахуванням всього вищенаведеного, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягають частковому задоволенню. Зокрема, суд встановив, що вимоги у частині капіталізованих страхових платежів, заявлених щодо осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є обґрунтованими, підтвердженими належними, допустимими та достатніми доказами. Вказані вимоги супроводжувалися відповідними розрахунками, документами про призначення щомісячних страхових виплат, договорами про капіталізацію та іншими доказами, які дозволили суду достеменно встановити як підставу виникнення зобов'язань, так і їхній обсяг.
Водночас у частині заявлених вимог щодо інших 15 осіб суд дійшов протилежного висновку. Як убачається з матеріалів справи, Пенсійний фонд не надав належних документів, які підтверджували б факт заподіяння шкоди відповідним особам у зв'язку з виконанням трудових обов'язків, їхній статус потерпілих, розмір заробітної плати, тривалість періоду страхових виплат, а також не обґрунтував актуальність використаних статистичних показників для обчислення капіталізованої суми. За відсутності таких доказів суд не мав правових підстав визнати ці грошові вимоги, що і стало підставою для відмови у задоволенні відповідної частини заяви.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (в редакції, що діяла до 31.12.2022) джерелами формування коштів Фонду соціального страхування України є, в тому числі, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З 01.01.2023 набула чинності оновлена редакція Закону України від 03.09.1999 №1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до якої страхові виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві здійснюватиме Пенсійний фонд України.
Відповідно до частини 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023.
Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.
Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 24.05.2023 Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області - припинено.
Статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у другу чергу задовольняються вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).
На підставі вищевикладеного повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, які трудове каліцтво (професійне захворювання) протягом їх життя.
Капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства відшкодовувати шкоду, заподіяну життю та здоров'ю громадян, здійснюється відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язання підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 986 від 04.12.2019.
Згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників» від 04.09.2019 (Порядок №986), капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.
Як вбачається із матеріалів справи, ГУПФУ в Донецькій області обґрунтовуючи вимогу про сплату капіталізованих платежів, посилається на Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язання підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 986 від 04.12.2019 (надалі за текстом - Порядок № 986).
Пунктом 3 Порядку № 986 передбачено, що капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.
Відповідно до п. 4 Порядку № 986, капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином:
- щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;
- витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами.
Таким чином, для визначення обґрунтованості заявлених вимог, зокрема необхідно:
- дослідити докази на підтвердження факту заподіяння шкоди життю та здоров'ю;
- дослідити докази на підтвердження розміру заробітної плати потерпілого;
- дослідити докази на підтвердження ступеня втрати професійної працездатності;
- розрахувати різницю між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент проведення капіталізації.
Щодо доказів на підтвердження факту заподіяння шкоди життю та здоров'ю.
Як вбачається із матеріалів справи, ГУПФУ в Донецькій області для обґрунтування своїх грошових вимог надає скріншоти з внутрішньої програми ІКІС ПФУ «Призначення та виплата деяких соціальних виплат», в яких зазначено серія, номер, група інвалідності, дата огляду, дата встановлення інвалідності/стійкої втрати працездатності, період на який встановлено інвалідність/стійку втрату працездатності, ПІБ, тип огляду, відсоток втрати працездатності, дата переогляду довідок МСЕК, на підставі яких Головним управлінням проводиться виплати щомісячних страхових виплат застрахованим особам.
Разом з тим, із означених скріншотів повною мірою неможливо встановити тих обставин, які необхідні для правильного нарахування капіталізованих платежів відповідно до Порядку №986.
На вимогу суду першої інстанції надати первинні документи, які підтверджують факт заподіяння шкоди життю та здоров'ю відповідних осіб, ГУПФУ в Донецькій області надало відповідь, що у зв'язку з проведенням бойових дій, Мар'їнським міським відділеннями управління ВД ФСС України в Донецькій області, не було передано оригінали справ потерпілих до Головного управління. Це, у свою чергу, суттєво ускладнило належне підтвердження правових підстав для заявлення грошових вимог, особливо щодо тих осіб, по яких відсутня достатня документальна база.
Таким чином, Пенсійний фонд обґрунтовує неповноту доказової бази неухильними воєнними обставинами, які перешкоджають доступу до первинної документації. Разом із тим, суд першої інстанції, застосовуючи підвищені стандарти доказування у процедурі банкрутства, змушений був оцінювати надані матеріали виключно з точки зору їхньої юридичної сили та допустимості, що і стало підставою для часткової відмови у визнанні вимог.
Додатково кредитор до апеляційної скарги надає інші скріншоти для обґрунтування своїх грошових вимог. Вказані скріншоти містять більш розгорнутий вигляд, аніж ті, які були подані до суду першої інстанції, а отже не є ідентичні. Однак, кредитор не ставить питання щодо долучення до матеріалів справи нових доказів.
З приводу цього, колегія суддів зазначає, що відповідні докази мали бути подані учасником справи на момент розгляду справи в суді першої інстанції.
За змістом статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Чинне процесуальне законодавство не передбачає можливості або права суду апеляційної інстанції здійснювати повторний перегляд справи на підставі доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Жодних доказів неможливості подання до суду першої інстанції доданих до апеляційної скарги скріншотів, кредитором надано не було.
Відтак, апеляційний суд не приймає надані апелянтом нові докази на стадії апеляційного перегляду та розгляд справи здійснює без їх врахування.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що надані кредитором скріншоти не можуть бути враховані судами як належні та допустимі докази у справі з огляду на таке.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).
Тобто, з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що судам слід враховувати, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як вбачається із матеріалів справи, ГУПФУ в Донецькій області неодноразово вказувалось, що Мар'їнським міським відділенням управління ВД ФСС України в Донецькій області, не було передано оригінали справ потерпілих до Головного управління, у зв'язку з чим відсутня можливість документально підтвердити інформацію щодо розрахунку кредиторських вимог.
Тобто, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області фактично визнає, що на момент звернення до суду не мало у своєму розпорядженні повного комплексу доказів (первинної документації), необхідних для повного обґрунтування заявлених грошових вимог щодо 15 осіб.
Пунктом 5 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону України від 21.09.2022 № 2620-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») наказано Фонду соціального страхування України забезпечити передачу Пенсійному фонду України особових справ потерпілих (членів їхніх сімей), баз даних, носіїв інформації та програмного забезпечення щодо ведення обліку та здійснення страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
ГУ ПФУ в Донецькій області не надано доказів про те, що Мар'їнським міським відділеннями управління ВД ФСС України в Донецькій області у зв'язку з проведенням бойових дій не було виконано вимоги вищевказаного Закону та не передано оригінали справ потерпілих до ГУ ПФУ в Донецькій області, у зв'язку з чим відсутня можливість документально підтвердити інформацію щодо розрахунку кредиторських вимог.
Крім того, ГУ ПФУ в Донецькій області не надано доказів про те, що оригінали справ потерпілих знаходяться саме в Мар'їнському міському відділенні управління ВД ФСС України в Донецькій області, а не у якомусь іншому.
З огляду на те, що відносно ОСОБА_1 постанова про призначення страхової виплати винесена Селидівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, а щодо ОСОБА_2 - Дружківським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, цілком очевидно, що справи і інших осіб, яких ГУ ПФУ в Донецькій області вважає потерпілими, знаходились в інших відділеннях управління ВД ФСС України.
Тобто, недоведеним є твердження ГУ ПФУ в Донецькій області про те, що Мар'їнським міським відділеннями управління ВД ФСС України в Донецькій області (де знаходилися оригінали справ потерпілих на виробництві) у зв'язку з проведенням бойових дій, не було передано оригінали справ потерпілих до Головного управління, у зв'язку з чим відсутня можливість документально підтвердити інформацію щодо розрахунку кредиторських вимог.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не доведено належним чином факту заподіяння шкоди життю та здоров'ю осіб, щодо яких заявлено грошові вимоги у справі про банкрутство. Надані скріншоти з внутрішньої системи ІКІС ПФУ не є первинними документами й не містять юридично значущих відомостей, які б підтверджували настання страхового випадку, наявність причинного зв'язку між трудовою діяльністю та ушкодженням здоров'я, а також інші необхідні елементи для формування зобов'язань страхувальника.
Посилання на відсутність первинної документації у зв'язку з бойовими діями, що начебто не дозволяє належно оформити докази, не підтверджене жодними доказами в розумінні процесуального закону. Більше того, як слушно відзначив боржник, частина постанов про призначення страхових виплат була винесена не Мар'їнським, а іншими міськими відділеннями виконавчої дирекції ФСС України в Донецькій області, що свідчить про безпідставність загального твердження кредитора про втрату всієї документації виключно у цьому відділенні.
Відповідно, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність належних, допустимих та достатніх доказів унеможливлює задоволення грошових вимог кредитора у спірній частині, що є повністю обґрунтованим з позиції процесуального та матеріального права.
Щодо доказів на підтвердження розміру заробітної плати потерпілого.
Як зазначає кредитор, розрахунок витрат на відшкодування шкоди потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюється за формулою відповідно до п.4 Порядку №986 від 04.12.2019. У зазначеному пункті не наводиться врахування суми заробітної плати потерпілого.
Так, відповідно до п.4 Порядку зазначено, що капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином:
- щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;
- витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами.
Разом з тим, згідно з п.3 вищезазначеного Порядку, капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.
Отже, тлумачачи положення п. 3 та 4 Порядку № 986 від 04.12.2019 у системному зв'язку, апеляційний суд доходить висновку, що врахування заробітної плати потерпілого при розрахунку капіталізованих платежів є обов'язковим. Такий висновок ґрунтується як на прямій вказівці законодавця, так і на природі правовідносин, що виникають у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з настанням нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пункт 3 Порядку передбачає, що під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим та інші виплати. У свою чергу, пункт 4 прямо встановлює, що щомісячні страхові виплати втраченого заробітку обчислюються з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати працездатності. Ці положення не є альтернативними, адже вони вимагають конкретних параметрів для точного розрахунку, що прямо вказує на необхідність врахування саме фактичного розміру заробітної плати потерпілого.
Таким чином, неврахування цього показника або відсутність документів, які його підтверджують, позбавляє розрахунок достовірності та суперечить меті і суті Порядку № 986.
З приводу наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, який дійшов обґрунтованого висновку про те, що неврахування заробітної плати потерпілого при розрахунку капіталізованих платежів суперечить вимогам Порядку № 986 та свідчить про недоведеність заявлених грошових вимог у відповідній частині.
Разом з тим, колегія суддів підкреслює, що таке врахування має наразі обов'язковий характер, адже у матеріалах справі відсутні первинні документи на підставі яких можна було б перевірити правильність визначення розміру середньомісячного заробітку та співвіднести його із ступенем втрати професійної працездатності конкретної особи. Саме ці показники є ключовими для формування щомісячної страхової виплати, що, відповідно до п. 4 Порядку № 986, підлягає капіталізації.
Таким чином, обов'язковість врахування заробітної плати у формулі розрахунку не лише пов'язано з нормою Порядку №986, а й обумовлюється вимогами до повноти доказової бази, передбаченими ч. 2 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Щодо доказів на підтвердження ступеня втрати професійної працездатності.
Відповідно до п. 3 та 4 Порядку № 986, ступінь втрати професійної працездатності є одним із ключових елементів при розрахунку капіталізованих страхових платежів. Згідно із зазначеними нормами, саме ступінь втрати працездатності у поєднанні із середньомісячним заробітком визначає розмір щомісячних страхових виплат, які підлягають капіталізації.
Однак із матеріалів справи вбачається, що кредитором не надано належних доказів, які б підтверджували ступінь втрати професійної працездатності кожної із відповідних осіб. Зокрема, відсутні медичні експертні висновки МСЕК або інші документи, видані відповідними медичними установами, що містили б дані про відсоток втрати працездатності, дату встановлення групи інвалідності, термін дії довідки або її безстроковість.
Натомість, кредитор надає лише скріншоти з внутрішньої інформаційної системи ІКІС ПФУ, які, хоч і містять окремі цифрові значення, не є офіційними медичними документами, оформленими згідно з чинними вимогами до доказів у господарському процесі. Як уже зазначалося, ці дані не дозволяють суду перевірити їх достовірність, первинне джерело походження або відповідність реальним обставинам.
Також кредитор у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів вказав, щодо надання доказів оформлення постанов (передбачених абз.2 п. 4 розділу ІІІ Порядку № 4-1) в яких зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та строки їх здійснення щодо кожного із 17 осіб (крім ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), які отримали трудове каліцтво (професійне захворювання) під час роботи у ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО", Управління ПФУ пояснило, що станом на 19.02.2025 в підсистемі ІКІС ПФУ "Призначення та виплата деяких соціальних виплат" відсутня можливість сформувати постанови «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати».
Колегія суддів підкреслює, що відсутність таких документів унеможливлює перевірку не лише обґрунтованості, але й законності нарахування грошових вимог, що заявляються як кредиторські у процедурі банкрутства. При цьому, посилання кредитора на технічну неможливість формування таких постанов у підсистемі ІКІС ПФУ, навіть якщо і є об'єктивним поясненням, не звільняє його від обов'язку доведення вимог відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином, як обґрунтовано встановив суд першої інстанції та з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, відсутність належних підтверджуючих документів, зокрема зазначених постанов, виключає можливість визнання вимог щодо 15 осіб як обґрунтованих та допустимих доказів у справі.
Щодо розрахунку різниці між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент проведення капіталізації.
Як вбачається із матеріалів справи, кредитор нараховує свої грошові вимоги враховуючи таблицю середньої очікуваної тривалості життя за даними Державної служби статистики України за 2021. Головне управління обґрунтовує це тим, що станом на 01.04.2025 відсутня середня очікувана тривалість життя за даними Держстату за 2022-2024 роки.
З приводу цього апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до п. 4 Порядку № 986, капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення.
Отже, законодавець прямо вказує на необхідність використання актуальної статистичної інформації, що відповідає часу проведення розрахунку, а не застарілих даних попередніх років.
У зв'язку з цим використання статистики 2021 року у 2024 році без належного обґрунтування, чому саме ці дані є релевантними, суперечить вимогам п. 4 Порядку № 986. Крім того, ГУ ПФУ в Донецькій області не подало доказів офіційної відсутності статистичних даних за 2022- 2024 роки та не надало жодних альтернативних пояснень або звернень до уповноважених органів щодо надання або підтвердження відсутності таких відомостей.
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що застосування неактуальних показників тривалості життя не відповідає вимогам чинного нормативного акта, що своєю чергою виключає можливість визнання відповідних грошових вимог такими, що обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що заявлені грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині визнання грошових вимог в розмірі 12 519 776,60 грн, не є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами, як того вимагають положення Порядку № 986, Порядку № 4-1, Кодексу України з процедур банкрутства та процесуального законодавства.
Зокрема, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо:
- відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження факту заподіяння шкоди життю та здоров'ю потерпілих (відсутні медичні довідки, висновки МСЕК, підтвердження обставин нещасного випадку тощо);
- відсутності первинних документів щодо ступеня втрати професійної працездатності, які є обов'язковими для визначення розміру страхових виплат;
- використання при розрахунку неактуальних даних щодо середньої очікуваної тривалості життя за 2021 рік, що суперечить вимогам Порядку № 986, який передбачає обчислення на підставі актуальної статистичної інформації;
- відсутності в матеріалах справи підтвердження середньомісячного заробітку потерпілих, що є ключовим елементом формули розрахунку страхових виплат відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку № 986;
- неможливості перевірки змісту постанов про призначення щомісячних страхових виплат, як того вимагає Порядок № 4-1, через їхнє фактичне ненадання, при цьому жодних доказів про те, що такі постанови були втрачені, або що вжито заходів для їх відновлення, суду не представлено.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Доводи апелянта не спростовують наведені висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а ухвала Господарського суду Донецької області від 18.03.2025 у справі №905/55/24 має бути залишена без змін.
Керуючись статтями 269, п.1 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.03.2025 у справі №905/55/24 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 22.07.2025.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Плахов