Постанова від 14.07.2025 по справі 911/2308/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2025 р. Справа№ 911/2308/23 (369/12236/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Станіка С.Р.

Сотнікова С.В.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.03.2025

та на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.04.2025 (повний текст складено 08.04.2025) про залишення без розгляду клопотання щодо скасування заходів забезпечення позову

у справі №911/2308/23 (369/12236/23) (суддя Лопатін А.В.)

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів

в межах провадження у справі № 911/2308/23 про банкрутство ОСОБА_1 ,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31 березня 2025 року було призначено розгляд питання щодо прийняття до розгляду клопотання представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову на 04.04.2025 року об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04 квітня 2025 року клопотання представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 369/12236/23, вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.08.2023 р. у справі № 369/12236/23, залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятими ухвалами суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Тарасов Сергій Олексійович подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 31.03.2025 року у справі № 911/2308/23 (369/12236/23) і ухвалу Господарського суду київської області від 04.04.2025 року у справі №911/2308/23 (369/12236/23), та постановити нове судове рішення яким задовольнити клопотання ОСОБА_1 від 31.03.2024 року та скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Києво - Святошинського районного суду від 08.08.2023 року у справі № 369/12236/23

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду від 04.04.2025 ухвалена із істотним порушенням норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, оскільки з моменту відкриття відносно боржника ОСОБА_1 провадження у справі №911/2308/23 про неплатоспроможність всі без винятку обтяження чи інші обмеження щодо розпорядження його майном можуть бути зняті на підставі ухвали суду; судом не враховані преюдиційні обставини, встановлені постановою Київського апеляційного суду від 11.02.2025 року у справі №369/4783/23, в якій зазначено, що питання щодо заміни заходів забезпечення позову належить до юрисдикції Господарського суду Київської області, який розглядає справу №911/2308/23 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ; не має розумного пояснення чому у справі № 911/2308/23 не може бути скасовано арешт на земельну ділянку боржника, що був накладений у справі №369/12236/23, у якій ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.04.2024 року позов залишено без розгляду; ухвала Господарського суду Київської області від 31.03.2025 року не містить у резолютивній частині висновку суду про відкриття та/або прийняття до розгляду справи №911/2308/23 (369/12236/23), і матеріали справи даної ухвали також не містять. 03.06.2025 від представника відповідача (апелянта) надійшло клопотання про врахування при розгляді справи №911/2308/23 (369/12236/23) висновку Верховного Суду щодо застосування норми права частини 9 статті 145 ГПК України, що викладений у постанові від 20.05.2025 року (справа № 911/2308/23 (369/4028/23).

Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційних скарг в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (відповідач) та рекомендованими поштовими відправленнями (позивач).

За клопотанням представника відповідача (апелянта) судове засідання мало відбутись у режимі відеоконференції, однак він не вийшов на відеоконференцзв'язок.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали оскарження, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів оскарження та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 08.08.2023 у справі №369/12236/23 (провадження №2/369/5492/23) було задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1079га з кадастровим номером 3222486200:03:006:0019, яка належить на праві приватної власності відповідачу по справі ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2024 за заявою ОСОБА_1 відкрито провадження у справі №911/2308/23 про її неплатоспроможність.

Зазначеною ухвалою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі частини п'ятої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вжив заходи для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ОСОБА_1 відчужувати майно.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 03.04.2024 у справі №369/12236/23 (провадження №2/369/5492/23) залишено без розгляду позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Згідно Інформації з Державного речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів від 02.05.2024 накладений ухвалою суду у справі №369/12236/23 арешт на земельну ділянку не був скасований.

31.03.2025 р. через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 в межах справи №911/2308/23 про неплатоспроможність надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому останній просить скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 08.08.2023 р. у справі №369/12236/23.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31 березня 2025 року було призначено розгляд питання щодо прийняття до розгляду клопотання представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову на 04.04.2025 року об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04 квітня 2025 року клопотання представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 369/12236/23, вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.08.2023 р. у справі № 369/12236/23, залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що до господарського суду Київської області не надходила для розгляду в межах провадження у справі № 911/2308/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 цивільна справа № 369/12236/23, в якій постановлено ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, які заявник у даному клопотанні просить скасувати.

Проте, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із вказаним висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до частини першої ст.145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи у разі настання певних обставин та спливу певних строків.

У пункті 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року №16 встановлено, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Аналогічних правових позицій дотримується також Верховний Суд, зокрема у постановах від 15.08.2019 у справі №15/155-б, від 21.11.2022 у справі №916/621/22.

Отже, скасування заходів забезпечення позову допускається, зокрема, у випадку, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Слід зазначити, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Водночас, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже у разі залишення позову без розгляду припиняється розгляд судом спору між сторонами, що унеможливлює в подальшому прийняття судового рішення по суті спору про задоволення позову, а тому застосовані судом заходи забезпечення позову підлягають скасуванню, оскільки відпадає необхідність їх застосування як механізму забезпечення виконання в майбутньому рішення суду. Суд зауважує, що забезпечення, вжите судом у межах позовного провадження, не може існувати окремо без наявного позовного провадження.

У той же час, забезпечення позову у позовному провадженні та забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство є різними інститутами, оскільки перше приймається задля забезпечення індивідуальної вимоги позивача, а друге - задля забезпечення вимог всіх кредиторів боржника.

Порядок вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність регулюється положеннями ст. 118, 119 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) і відповідно до зазначених норм такі заходи вживаються господарським судом за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за ініціативою суду.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі частини п'ятої статті 119 КУзПБ, суд першої інстанції вжив заходи для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ОСОБА_1 відчужувати майно.

Відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Пунктом 2 частини першої статті 120 КУзПБ встановлено, що з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) змінює правовий статус боржника, і спеціальні положення Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет над загальними нормами інших законодавчих актів.

При цьому, вказані норми статті 120 КУзПБ не ставлять можливість скасування попередньо накладеного арешту в залежність від направлення чи не направлення відповідної справи до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність.

Таким чином, питання щодо заміни/скасування заходів забезпечення позову належить до юрисдикції Господарського суду Київської області, який розглядає справу № 911/2308/23 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .

Відтак, оскільки у цій справі позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 був залишений судом без розгляду, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що у відповідності до положень ст. 145 ГПК України та ст.120 КУзПБ заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.08.2023 р. у справі №369/12236/23, підлягають скасуванню.

За таких обставин ухвалу Господарського суду Київської області від 04 квітня 2025 року визнати законною та обґрунтованою не можна, а тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення клопотання ОСОБА_1 та скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.08.2023 р. у справі №369/12236/23. Отже, апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню

Щодо заперечень апелянта на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.03.2025 року, то апеляційним не встановлено порушень норм процесуального права при її постановленні, тому вимоги апеляційної скарги про скасування вказаної ухвали не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 04 квітня 2025 року та прийняти нове рішення.

3. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 .

4. Скасувати заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.08.2023 р. у справі №369/12236/23.

5. Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

6. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повна постанова складена 22.07.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді С.Р. Станік

С.В. Сотніков