вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" червня 2025 р. Справа№ 910/4714/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Сибіги О.М.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Приходько А.С., адвокат;
від відповідача 1: Васильєва С.М., самопредставництво;
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 (повний текст складено 12.11.2024)
у справі № 910/4714/24 (суддя Андреїшина І.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Нерухомість столиці"
до 1. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фемелі Хілс Форт"
про розірвання угоди та стягнення 2 060 386,10 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У квітні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Нерухомість столиці" (далі - ПрАТ "Нерухомість столиці", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, відповідач 1) та Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві (далі - Головне управління Казначейства, відповідач 2) про:
- розірвання угоди від 21.10.2008 № 89 про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Михайлівська, 12 у Шевченківському районі міста Києва, укладену між Головним управлінням земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (правонаступником якого є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)) та Відкритим акціонерним товариством "Нерухомість столиці" (після зміни типу та найменування Приватне акціонерне товариство "Нерухомість столиці");
- стягнення з бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства "Нерухомість столиці" грошових коштів у розмірі 2 060 386,10 грн.
Позовна заява обґрунтована істотним порушенням відповідачем 1 умов угоди від 21.10.2008 №89 про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Михайлівська, 12 у Шевченківському районі міста Києва, у вигляді тривалого (більше 15 років) невиконання взятих на себе зобов'язань за угодою в частині належної організації проведення експертної грошової оцінки землі, підготовки і належного оформлення проекту рішення про продаж земельної ділянки та направлення його на розгляд до Київської міської ради.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 залучено до участі у даній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фемелі Хілс Форт" (далі - ТОВ "Фемелі Хілс Форт", третя особа).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 позов задоволено повністю.
Ухвалено розірвати угоду № 89 від 21.10.2008 про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Михайлівська, 12 у Шевченківському районі міста Києва, укладену між Головним управлінням земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (правонаступником якого є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)) та Відкритим акціонерним товариством "Нерухомість столиці" (після зміни типу та найменування Приватне акціонерне товариство "Нерухомість столиці").
Присуджено до стягнення з бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь Приватного акціонерного товариства "Нерухомість столиці" грошові кошти у розмірі 2 060 386,10 грн.
Присуджено до стягнення з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Приватного акціонерного товариства "Нерухомість столиці" 33 933,79 грн судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції встановив істотне порушення з боку відповідача 1 умов угоди у вигляді довготривалого невиконання своїх обов'язків в частині організації проведення експертної грошової оцінки землі, підготовки і належного оформлення проекту рішення про продаж земельної ділянки, не прийняття Київською міською радою рішення про продаж земельної ділянки, фактичну зміну користувача земельної ділянки по вул. Михайлівська, 12 у м. Києві, що зумовило втрату позивачем інтересу до її викупу, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для розірвання спірної угоди в порядку частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Враховуючи припинення договірних зобов'язань між позивачем та відповідачем 1, внаслідок розірвання угоди в судовому порядку, сплачені в рахунок виконання майбутнього договору грошові кошти у сумі 2 060 386,10 грн за висновком суду першої інстанції визнані такими, що підлягають поверненю позивачу у відповідності до вимог статті 1212 ЦК України.
При цьому розглядаючи заяву відповідача 1 про застосування наслідків спливу позовної давності, суд першої інстанції зазначив, що з моменту укладення угоди та станом на дату звернення до суду, вказана угода була чинною, права та обов'язки за нею не були припиненими, а отже і зобов'язання за нею не припинені, спірна угода не містить строку виконання відповідачем 1 обов'язку щодо передачі проекту рішення щодо купівлі-продажу земельної ділянки на вирішення Київської міської ради. Крім того, суд першої інстанції вказав, що позовна давність не може застосовуватися до вимоги про розірвання чинної угоди у зв'язку з її невиконанням, оскільки стан порушення умов угоди є триваючим правопорушенням і особа може захистити своє право протягом усього строку порушення свого права.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Департамент 03.12.2024 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі № 910/4714/24, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову з покладенням на позивача судових витрат.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач 1 зазначає, що оскаржуване рішення прийнято без повного та всебічного з'ясування оставин справи та з порушенням норм матеріального права, а саме:
- статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) щодо обов'язковості продажу земельної ділянки комунальної власності на конкурентних засадах (на земельних торгах) у разі відсутності на ній об'єкта нерухомого майна особи, заінтересованої у такому продажу;
- частини 5 статті 128 ЗК України щодо вичерпного (закритого) переліку підстав для відмови у продажу земельної ділянки комунальної власності в позаконкорентному порядку;
- частини 4 статті 267 ЦК України щодо наслідків спливу позовної давності;
- статті 651 ЦК України щодо оцінки судами істотності порушення стороною договору.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 апеляційну скаргу Департаменту на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/4714/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 заяву суддів Сітайло Л.Г., Шапрана В.В. та Буравльова С.І. про самовідвід у справі №910/4714/24 задоволено. Справу №910/4714/24 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 справу № 910/4714/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4714/24; відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Департаменту на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі № 910/4714/24 до надходження до суду матеріалів справи.
23.12.2024 матеріали справи № 910/4714/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2024 апеляційну скаргу Департаменту на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі № 910/4714/24 залишено без руху на підставі частин 2, 3 статті 260 ГПК України. Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 08.01.2025 усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду докази сплати судового збору та подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
У зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці з 06.01.2025 по 10.01.2025 включно, з 13.01.2025 по 17.01.2025 включно, з 20.01.2025 по 24.01.2025 включно, участю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у семінарі Національної школи суддів України 27.01.2025, тимчасовою непрацездатністю судді Коробенка Г.П. з 28.01.2025 по 07.02.2025 включно, процесуальні дії у справі у зазначені періоди не здійснювались.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 задоволено подане Департаментом клопотання, поновлено Департаменту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/4714/24, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою у даній справі, справу призначено до розгляду на 25.03.2025 о 16 год 00 хв, запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії в установлені судом апеляційної інстанції строки.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 розгляд апеляційної скарги Департаменту на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі № 910/4714/24 відкладено на 29.04.2025 о 15 год 40 хв.
Розпорядженням В.о. Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 апеляційну скаргу Департаменту на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі № 910/4714/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Сибіги О.М., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Департаменту на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі № 910/4714/24, розгляд справи № 910/4714/24 призначено на 23.06.2025 о 15 год 20 хв.
Позиція інших учасників справи.
Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 19.02.2025 (надіслано електронною поштою) та 27.02.2025 (надіслано поштою) від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який за змістом не відповідає вимогам статті 263 ГПК України, оскільки не містить заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, а навпаки у ньому заявник просить задовольнити апеляційну скаргу, а також до відзиву не додано доказів надіслання його копії іншим учасникам в порядку та з урахуванням статтей 42, 165 ГПК України.
Позивач не скористався своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу Департаменту. Проте, у відповідності до вимог частини 3 статті 263 ГПК України відсутність такого відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі.
У поданому 27.03.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" додатковому поясненні у справі, позивач наголосив на тому, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов правильних висновків, які полягають у такому:
- чинне законодавство, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент вирішення спору у даній справі не ставить прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, та/або про продаж земельної ділянки, та/або про відмову у продажу в залежність від проведення чи не проведення будівельних (демонтажних) робіт на об'єктах нерухомого майна, розташованих на цих земельних ділянках;
- тривале зволікання відповідача 1 щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про продаж позивачу земельної ділянки по вул. Михайлівській, 12 у Шевченківському районі м. Києва є істотним порушенням угоди.
Отже, за твердженням позивача, аргументи відповідача 1 про те, що позивач, не здійснюючи у розумні строки демонтаж попереднього об'єкта нерухомого майна та нове будівництво на земельній ділянці, власною поведінкою позбавив себе можливості отримати у законний спосіб земельну ділянку без проведення земельних торгів, є хибними та такими, що суперечать частині 2 статті 134 ЗК України. Наявне істотне порушення відповідачем 1 умов угоди, на думку позивача, має наслідком її розірвання та повернення позивачу сплаченої ним суми авансу.
Явка представників сторін.
У судове засідання 23.06.2025 з'явилися представники позивача та відповідача 1.
Відповідач 2 та третя особа не забезпечили участь у судовому засіданні своїх представників, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представників у судове засідання не зверталися.
Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти Україн, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників відповідача 2 та третьої особи.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у позові повністю з покладенням на позивача судових витрат.
Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в її задоволенні, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, 22 липня 2004 року між Київською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Нерухомість столиці" (орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), згідно з умовами пунктів 1.1, 2.1 якого орендодавець, на підставі пункту 2 рішення Київської міської ради від 10.07.2023 за №638-13/798, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (у строкове платне користування) земельну ділянку, розташовану по вул. Михайлівській, 12 у Шевченківському районі м. Києва, площею 1881 кв.м, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:82:013:0001, цільове призначення землі - для реконструкції нежитлового будинку під офісні і торговельні приміщення з підземним паркінгом, їх подальшої експлуатації та обслуговування.
Вказаний договір підписано уповноваженими представниками його сторін, підписи яких скріплено відбитками печаток, а також посвідчено 22.07.2004 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З та зареєстровано у реєстрі за № 745. Крім того, цей Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.09.2004 за № 91-6-00330 у книзі записів державної реєстрації договорів.
На виконання умов зазначеного Договору 13.09.2004 між Київською міською радою та ВАТ "Нерухомість столиці" підписаний відповідний Акт приймання-передачі вищенаведеної земельної ділянки.
21.10.2008 між Головним управлінням земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (Головне управління) та ВАТ "Нерухомість столиці" (товариство) укладена Угода №89 про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Михайлівська, 12 у Шевченківському районі міста Києва (далі - Угода).
За умовами пункту 1.1 Угоди товариство, відповідно до вимог рішення Київської міської ради від 26.09.2000 №14/991 "Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві", сплачує в рахунок оплати вартості земельної ділянки, згідно з нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, площею 0,1881 га на вул. Михайлівській, 12 у Шевченківському районі, аванс у розмірі 15 % від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 2 060 386,10 грн, без ПДВ.
Угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відбитками печаток цих юридичних осіб.
Пунктом 1.1 Угоди також передбачено, що сплата авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки проводиться виключно на підставі цієї Угоди.
За умовами пункту 2.1.1 Угоди Головне управління бере на себе зобов'язання після виконання товариством своїх зобов'язань, викладених у пунктах 2.2.5, 3.1, 5.2 цієї Угоди, та за умов наявності бюджетних асигнувань на організацію продажу, організувати проведення та оплату експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки.
Пунктом 2.1.2 Угоди Головне управління взяло на себе також зобов'язання з моменту виконання робіт, зазначених в пункті 2.1.1 цієї Угоди, підготувати проект рішення про продаж земельної ділянки та направити його на розгляд до Київської міської ради.
Відповідно до пункту 2.1.3 Угоди, у разі прийняття Київською міською радою рішення про відмову у продажу земельної ділянки Головне управління зобов'язалося повернути кошти, вказані у пункті 1.1 цієї Угоди, товариству протягом двадцяти календарних днів з моменту надходження вищезазначеного рішення до Головного управління на рахунок товариства, зазначений у цій Угоді.
Датою повного виконання зобов'язань Головного управління за цією Угодою вважається дата передачі документації та проекту рішення, завіреного у встановленому порядку, до Київської міської ради для подальшого розгляду та затвердження, що підтверджується копією супровідного листа, та складання відповідного акту за бажанням сторін (пункт 2.1.5 Угоди).
Умовами пунктів 2.2.1 та 2.2.5 Угоди на товариство (позивача) покладено зобов'язання своєчасно проводити розрахунки за цією Угодою, а також протягом 10 (десяти) робочих днів після укладення цієї Угоди надати до Головного управління пакет документів, необхідних для проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок та складання технічної документації (Додаток до цієї Угоди).
Слід зазначити, що у наявному в матеріалах справи Додатку до Угоди сторони погодили перелік документів, які необхідно надати для виконання відповідної експертної грошової оцінки.
За умовами пункту 3.1 Угоди товариство зобов'язується сплатити авансовий внесок, вказаний у пункті 1.1 цієї Угоди, в рахунок оплати вартості земельної ділянки, протягом 40 (сорока) банківських днів з дня набрання чинності цієї Угоди.
Пунктом 3.4 Угоди передбачено, що у випадку прийняття Київською міською радою рішення про продаж земельної ділянки товариству та укладення між Київською міською радою та товариством договору купівлі-продажу земельної ділянки, кошти, сплачені в якості авансу, вказані у пункті 1.1 цієї Угоди, зараховуються в рахунок оплати вартості земельної ділянки.
Згідно з пунктом 3.5 Угоди у випадку, передбаченому пунктом 2.1.3 цієї Угоди, Головне управління повертає товариству кошти, вказані у пункті 1.1 цієї Угоди, у безготівковій формі, шляхом їх переказу на поточний рахунок товариства, вказаний в пункті 8 цієї Угоди, або на банківські реквізити, вказані товариством відповідно до пункту 2.2.4 цієї Угоди.
Пунктом 4.1 Угоди унормовано, що остання набуває чинності з моменту її реєстрації в Головному управлінні і діє:
-до моменту прийняття рішення Київською міською радою про відмову у продажу та повернення коштів товариству відповідно до пункту 2.1.3 цієї Угоди (пункт 4.1.1).
-до повного виконання товариством зобов'язань, викладених у пунктах 3.1 та 5.2 цієї Угоди (пункт 4.1.2).
Розділом 5 Угоди передбачена відповідальність сторін. Зокрема, у випадку прострочення платежів за цією Угодою товариство сплачує пеню Головному управлінню в розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 5.2 Угоди).
Приписами пункту 5.3 Угоди передбачено, що у випадку невиконання товариством протягом шести місяців з моменту набуття чинності цією Угоди зобов'язань, визначених у пунктах 3.1, 5.2 цієї Угоди, остання припиняє свою дію у частині зобов'язань Головного управління, визначених пунктами 2.1.1, 2.1.2 цієї Угоди, та діє лише в частині зобов'язань товариства, визначених у пункті 5.2 цієї Угоди та втрачає чинність після остаточних розрахунків по сплаті пені.
У випадках, не передбачених цією Угодою, сторони керуються чинним законодавством України (пункт 7.5 Угоди).
На виконання умов Угоди платіжними дорученнями від 17.12.2008 №205 та №2818 ВАТ "Нерухомість столиці" перераховано грошові кошти в загальній сумі 2 060 386, 10 грн, з призначенням платежу: "сплата авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки (0, 1881 га.) по вул. Михайлівська, 12., згідно Угоди №89 від 21.10.2008 року", одержувач: ГУ земельних ресурсів ВО Київради, банк одержувача: ГУДК України у м. Києві.
В подальшому, на підставі рішення Київської міської ради від 15.03.2012 №198/7535 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" (пункт 2.8 Рішення) Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) реорганізовано у Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
На підставі Протоколу від 27.12.2010 №22 позачергових Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Нерухомість столиці", з метою приведення Статуту та діяльності Товариства у відповідність до норм закону, змінено тип товариства з Відкритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство та його найменування (пункти 1.1 - 1.2 Протоколу).
На підставі Протоколу від 21.04.2017 №29 річних Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Нерухомість столиці", змінено тип Товариства з Публічного акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство та його найменування (питання 9-10 порядку денного Протоколу).
Викладене підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.04.2024.
У відповідь на адвокатський запит від 09.04.2024 №123 Департамент до листа від 10.04.2024 №05710-4925 надав копію виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ, рахунок №37116001002659, за 17.12.2008, якою підтверджується факт зарахування грошових коштів, сплачених на підставі Угоди, на рахунок ГУ земельних ресурсів.
Листом від 15.04.2024 №05710-5133 Департамент у відповідь на адвокатський запит від 09.04.2024 №124 повідомив, що авансові внески в рахунок оплати вартості земельних ділянок зараховані на рахунок 37116001002659 "Інші рахунки клієнтів Казначейства України" та перераховані Головним управлінням земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) платіжним дорученням від 18.12.2008 № 59 (U1685643) в загальній сумі 2 060 386,15 грн до бюджету на розподільчий рахунок №33119327700001 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами".
Наданими Департаментом копіями Виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ, рахунок №37116001002659, за 18.12.2008, платіжного доручення від 18.12.2008 №59 та Реєстру №55 платіжних доручень, що підлягають оплаті з бюджетного рахунку єдиного казначейського рахунку від 18.12.2008 підтверджується факт перерахування вказаних грошових коштів до бюджету.
У відповідь на адвокатські запити від 14.11.2023 за №№118, 119 Департамент листом від 11.12.2023 №05708-16541 повідомив, що технічна документація з продажу земельної ділянки на вул. Михайлівській 12, розроблена у 2011 році; проєкт рішення про продаж земельної ділянки по вул. Михайлівська, 12 у м. Києві, Головним управлінням (Департаментом) не готувався та до Київської міської ради не направлявся; Київська міська рада рішення про продаж (про відмову у продажу) земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:013:0001 на вул. Михайлівській, 12 у Шевченківському районі м. Києва, не приймала; до Головного управління (Департаменту) рішення Київської міської ради про продаж (про відмову у продажу) вказаної земельної ділянки не надходило.
Поряд з цим, як свідчать матеріали справи, на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2022, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красовським О.О., зареєстрованого в Реєстрі за №193, ПрАТ "Нерухомість столиці" передало у власність ТОВ "Фемелі Хілс Форт" нежитлову будівлю (літ. "А"), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 12.
Згідно з пунктами 1.1, 1.4 Договору купівлі-продажу нерухомого майна продавець (ПрАТ "Нерухомість столиці") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Фемелі Хілс Форт"), а покупець зобов'язується прийняти у власність від продавця нежитлову будівлю (літ. "А"), поверховість: 9 поверхів, загальна площа будівлі 13 304, 6 кв.м, загальна площа приміщень 13 030, 2 кв.м, кількість паркомісць: 93 місця, розташовану за адресою: місто Київ, вул. Михайлівська, будинок 12. Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:82:013:0001.
Отже, як стверджує позивач, власником нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 12, а відтак і фактичним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:013:0001 за цією адресою, в силу приписів частини 4 статті 120 ЗК України, є ТОВ "Фемелі Хілс Форт". Право власності підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 03.04.2024 за №372628477.
Листом від 21.02.2024 за № 51 позивач звернувся до відповідача 1 із пропозицією розірвання Угоди та повернення сплаченого авансу у розмірі 2 060 386,10 грн за реквізитими, вказаними у цьому зверненні. До вказаного листа позивачем додано два підписані примірники Додаткової угоди про розірвання Угоди.
Відповідачем 1 вказаниий лист позивача отримано 04.03.2024, що підтверджується роздруківкою із сервісу відстеження руху кореспонденції АТ "Укрпошта".
Проте, як зазначає позивач, відповідь на зазначений лист відповідачем 1 не надана, підписаний примірник Додаткової угоди про розірвання угоди не повернуто, вимога про повернення авансового внеску проігнорована.
Зважаючи на те, що Департаментом (Головним управлінням земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)), за тривалий час (більше 15 років) не виконано взятих на себе зобов'язань за Угодою в частині належної організації проведення експертної грошової оцінки землі, підготовки і належного оформлення проекту рішення про продаж земельної ділянки та направлення його на розгляд до Київської міської ради, в результаті чого допущено істотне порушення умов Угоди, а також не задоволено в добровільному порядку вимогу ПрАТ "Нерухомість столиці" про повернення сплаченого ним авансового внеску у розмірі 2 060 386,10 грн, останнє звернулося до господарського суду з даним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до положень статті 9 ЗК України до повноважень Київської міської ради належить розпорядження землями територіальної громади міста Києва, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також вирішення інших питань в галузі земельних відносин відповідно до Закону.
Як встановлено частиною 1 статті 116, частинами 3, 6 статті 128 ЗК України право власності на земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, набувається на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 127 ЗК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Частиною 2 статті 128 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Відповідно до частини 3 зазначеної статті цього Кодексу орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (частина 6 статті 128 ЗК України).
При цьому частиною 5 статті 128 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у продажу земельної ділянки є, зокрема, відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
За вимогами абзацу 2 частини 8 статті 128 ЗК України сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.
Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що Угода між позивачем та відповідачем 1 укладена на виконання вимог статті 128 ЗК України, яка передбачає виконання обов'язку позивачем (внесення авансу) за майбутнім договором купівлі-продажу земельної ділянки, до того, як цей договір буде укладений.
З огляду на наведені вище норми, що підлягають застосованню до спірних правовідностин, договір купівлі-продажу укладається лише на останньому етапі. До моменту укладення цього договору, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з заявою (клопотанням) про продаж земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме щодо можливості укладення договору купівлі-продажу в майбутньому, щодо визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності та щодо покупної ціни (подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц (пункти 34 - 36)).
Водночас, відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов'язків по відношенню одна до одної.
Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України).
Таким чином, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
Такі висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37), від 20.07.2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 40), від 21.09.2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.67).
З аналізу положень статті 128 ЗК України убачається, що законодавцем встановлено спосіб забезпечення виконання обов'язків особи, зацікавленої у придбанні земельних ділянок у власність, у переддоговірних правовідносинах. Авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки виконує забезпечувальну функцію (у разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається) та платіжну функцію (сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки).
Авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки має багато спільного з завдатком, але є й відмінності. Авансовий внесок не підтверджує укладення договору, на укладення якого спрямовані переговори сторін на переддоговірній стадії. Він забезпечує виконання обов'язків на переддоговірній стадії, а не виконання зобов'зання з договору.
Оскільки сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки, то авансовий внесок сплачується на користь власника земельної ділянки, і відповідний договір про сплату внеску укладається з власником.
Разом з цим, умовами пунктів 2.1.1, 2.1.2 Угоди також передбачено, зокрема, обов'язок Головного управління з організації проведення та оплати експертної грошової оцінки і складання технічної документації з продажу земельних ділянок, обов'язок з підготовки проєкту рішення про продаж земельної ділянки та направлення його на розгляд до Київської міської ради.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно з чатиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'зковим для виконання сторонами.
За приписами частини 1 статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як правильно враховано судом першої інстанції, пунктом 2.2 Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 14.03.2002 року №304/1738 "Про визначення тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві" (у редакції, чинній на час виникнення між позивачем та відповідачем 1 відносин на підставі спірної Угоди) передбачено, що Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації опрацьовує представлені матеріали (тобто, заяви про продаж земельних ділянок з додатками) і при можливості подальшого їх оформлення організовує проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, або готує відповідь про відмову. Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації погоджує документацію та готує проект рішення Київради про продаж земельної ділянки і подає його разом з технічною документацією та звітом про експертну грошову оцінку для розгляду та погодження постійною комісією Київради з питань містобудування та землекористування.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що проект рішення про продаж земельної ділянки по вул. Михайлівська, 12 у м. Києві відповідачем 1 не готувався та до Київської міської ради не направлявся. Київська міська рада рішення про продаж земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:013:0001 на вул. Михайлівській, 12 у Шевченківському районі м. Києва не приймала, як і не приймала рішення про відмову позивачу у продажу спірної земельної ділянки.
З наведеного вбачається, що дотримання Київською міською радою передбаченого чинним законодавством порядку для прийняття рішення про продаж земельної ділянки залежить безпосередньо від дій Головного управління земельних ресурсів (Департаменту), оскільки попередню підготовку матеріалів для прийняття такого рішення здійснює саме відповідач 1, а тому належне виконання його обов'язків обумовлює загальне дотримання відповідної процедури.
Отже, незважаючи на відсутність в Угоді конкретно визначених строків підготовки проекту рішення про продаж земельної ділянки та направлення його на розгляд до Київської міської ради (пункт 2.1.2 Угоди), невиконання відповідачем 1 своїх обов'язків, зокрема, в частині підготовки на направлення міській раді проекту рішення про продаж земельної ділянки більше 15 років вказує на істотне порушення умов цієї Угоди.
Щодо тверджень Департаменту про неврахування судом першої інстанції неможливості продажу спірної земельної ділянки позивачу без проведення земельних торгів, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
В апеляційній скарзі Департамент наполягає на тому, що демонтаж позивачем об'єкта нерухомого майна протягом більше 7 років без проведення будівельних робіт та здійснення реєстрації права власності позивача на новозбудований об'єкт нерухомого майна після спливу 16 років з моменту надання дозволу на нове будівництво на спірній земельній ділянці є ознаками суперечливої та недобросовісної поведінки позивача, яка перешкоджала Департаменту протягом тривалого часу в підготовці проєкту рішення про продаж ПрАТ "Нерухомість столиці" земельної ділянки без проведення земельних торгів.
Відповідно до частини 1 статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За приписами частини 2 статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди.
Також, відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 №810/3385, продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам і юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.
Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.09.2004 №1777 "Про будівництво будинку на вул. Михайлівській, 12 у Шевченківському районі" підтверджується, що на момент укладення Угоди на земельній ділянці по вул. Михайлівській, 12 у м. Києві розташовувалась нежитлова будівля, яка згідно з свідоцтвом про право власності від 07.11.2001 серії НБ №010004771 належала позивачу на праві власності.
Дана обставина визнавалась Департаментом у відзиві на позовну заяву, про що зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Крім цього, згідно з частинами 3, 5 статі 128 ЗК України неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки та/або виявлення недостовірних відомостей у поданих документах та/або встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність є підставою для відмови в продажу земельної ділянки (із зазначенням обґрунтованих причин відмови) і рішення про таку відмову має бути прийняте органом державної влади або органом місцевого самоврядування у місячний строк з дня прийняття заяви (клопотання).
Таким чином, суд першої інстанції правомірно виснував, що у випадку встановлення підстав для відмови у прийнятті рішення про продаж позивачу земельної ділянки по вул. Михайлівській, 12 у Шевченківському районі м. Києва, ГУ земельних ресурсів, правонаступником якого є Департамент, мало підготувати відповідь про відмову в продажу, а за їх відсутності - проект рішення про її продаж, який направити до Київської міської ради.
При цьому, досліджуючи питання щодо наявності/відсутності у Департамента перешкод у підготовці проєкту рішення про продаж позивачу земельної ділянки без проведення торгів, тобто не виконання своїх зобов'язань за Угодою впродовж тривалого часу, суд першої інстанції правильно констатував, що чинне законодавство України не ставило і не ставить прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, та/або про відмову в продажу в залежність від проведення чи не проведення будівельних (демонтажних) робіт на об'єктах нерухомого майна, розташованих на цих земельних ділянках.
Позивач у процесі здійснення реконструкції (демонтажу) нежитлового будинку, що знаходиться на спірній земельній ділянці, не втратив на нього право власності, як і не втратив право оренди цієї земельної ділянки та право на її викуп.
За висновками Великої Палати Верховного Суду прояви обов'зків сторін на переддоговірній стадії та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо (див. постанову від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37)).
Отже, саме територіальна громада (в особі своїх органів) порушила обов'язок добросовісної поведінки на переддоговірній стадії, оскільки не вчиняла дій, спрямованих на укладення договору купівлі-продажу протягом тривалого часу. При цьому немає жодного значення, бездіяльність яких саме органів призвела до таких порушень: бездіяльність Головного управління земельних ресурсів, Департаменту земельних ресурсів чи Міськради, оскільки поведінка будь-якого органу територіальної громади розглядається як поведінка самої територіальної громади.
Відтак, безпідставна довготривала бездіяльність органу територіальної громади зумовила втрату у позивача інтересу до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, тому позивач правомірно і добросовісно припинив переговори, повідомивши листом № 51 від 21.02.2024 про розірвання Угоди та намір отримати сплачений ним авансовий внесок.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2022, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красовським О.О., зареєстрованого в Реєстрі за №193, ПрАТ "Нерухомість столиці" передало у власність ТОВ "Фемелі Хілс Форт" нежитлову будівлю (літ. "А"), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 12.
Таким чином, власником нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 12, а отже і фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:013:0001 за цією адресою, в силу приписів статті 120 ЗК України, є ТОВ "Фемелі Хілс Форт". Право власності підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.04.2024 за №372628477.
Отже, суд першої інстанції правомірно визнав доведеним посилання позивача на невиконання відповідачем 1 умов Угоди, про що, зокрема, свідчить неприйняття Київською міською радою рішення щодо продажу або відмови в продажу земельної ділянки, в зв'язку з чим, на момент розгляду справи, відсутня підстава для укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки.
Підстави для зміни або розірвання договору визначені у статті 651 ЦК України і за загальним правилом, наведеним у частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про зміну або розірвання договору в порядку, передбаченому частиною 1 статт 651 ЦК України, сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
Разом з тим, законодавець встановив випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
Так, відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору відповідно до пункту 2 частини 1 статті 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення), відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України, є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
Таким чином, оскільки з моменту укладення Угоди № 89 від 21.10.2008 рішення про продаж або відмову у продажі земельної ділянки, за яку позивачем сплачений аванс, Київська міська рада не прийняла, основний договір купівлі-продажу не укладений, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність ПрАТ "Нерухомість столиці" істотного порушення Департаментом умов зазначеної Угоди та наявності правових підстав для її розірвання, а отже задоволення позовних вимог у цій частині заявленого у даній справі позову.
Щодо вимоги про стягнення з бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача грошових коштів у розмірі 2 060 386,10 грн, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Частиною 2 статті 653 ЦК України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Главою 83 ЦК України передбачено засади набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до пункту 3.5 Угоди у випадку, передбаченому пунктом 2.1.3 цієї Угоди, Головне управління повертає товариству кошти, вказані у пункту 1.1 цієї Угоди, у безготівковій формі, шляхом їх переказу на поточний рахунок товариства, вказаний в пункті 8 цієї Угоди, або на банківські реквізити, вказані товариством відповідно до пункту 2.2.4 цієї Угоди.
Враховуючи припинення договірних правовідносин між позивачем та відповідачем 1, внаслідок розірвання Угоди в судовому порядку, сплачені в рахунок виконання майбутнього договору грошові кошти у сумі 2 060 386,10 грн, підлягають поверненню позивачу.
Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з Департаменту 2 060 386,10 грн авансового внеску.
Щодо твердження Департамента про не врахування судом першої інстанції його доводів про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу позовної давності, колегія суддів апеляційного господарського суду бере до уваги такі обставини та норми чинного законодавства.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК україни.
Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України).
У силу приписів частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За умовами пункту 4.1 Угоди вона набуває чинності з моменту її реєстрації в Головному управлінні і діє до:
- моменту прийняття рішення Київською міською радою про відмову у продажу та повернення коштів товариству відповідно до пункту 2.1.3 цієї Угоди;
- повного виконання товариством зобов'язань, викладених у пунктах 3.1. та 5.2. цієї Угоди.
Отже, з огляду на узгоджені сторонами умови Угоди, з моменту її укладення та станом на дату звернення позивача до суду першої інстанції із позовом у даній справі, спірна Угода була чинною, права та обов'язки сторін за нею не були припиненими.
Крім того, зазначена Угода не містить строку виконання відповідачем 1 зобов'язання щодо передачі проєкту рішення щодо купівлі-продажу земельної ділянки на вирішення Київської міської ради.
При цьому суд першої інстанції правильно констатував, що позовна давність у даних спірних правовідносинах до вимоги про розірвання чинної Угоди у зв'язку з її невиконанням не підлягає застосуванню, оскільки стан порушення умов Угоди є триваючим правовопорушенням і особа може захистити своє право впродовж усього строку порушення її прав.
Поряд з цим, як встановлено судом першої інстанції, позивач 21.02.2024 направив відповідачу 1 лист за №51 з пропозицією розірвання спірної Угоди та повернення сплаченого авансу, додавши два підписані примірники Додаткової угоди про розірвання Угоди.
Лист №51 від 21.02.2024 Департаментом отримано 04.03.2024, відповідь на нього не була надана, вимога про повернення сплаченого авансу не задоволена.
Таким чином, саме з 04.03.2024 у ПрАТ "Нерухомість столиці" виникло право на позов про стягнення авансового внеску, сплаченого за Угодою, у зв'язку з чим підстави для застосування позовної давності відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 910/17014/21.
З огляду на дослідженні та встановлені у справі обставини, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з'ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд апеляційної інстанції суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі та, відповідно, не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/4714/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/4714/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/4714/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 21.07.2025.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
О.М. Сибіга