№ 2-3617/11
21 грудня 2011 року м. Запоріжжя
шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Зарютіна П.В.
при секретарі Чернишової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району про визначення місця проживання дитини,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому зазначає, що 25.08.2007 року уклала шлюб з відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась їхня спільна дитина - ОСОБА_3 , яка мешкає з позивачкою по справі.
Рішенням суду від 02.11.2011 року шлюб між сторонами розірваний.
Позивачка звернулась до суду із вимогою про визначення місця проживання дитини з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник органу опіки та піклування в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій позов ОСОБА_1 підтримує та просить суд розглянути справу за їх відсутності.
В порядку ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд ухвалив розглянути справу заочно.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню в зв'язку із наступними встановленими судом обставинами та відповідними до них правовідносинами.
При вирішенні спору суд виходить з принципу рівності прав і обов'язків обох батьків (ст. 141 СК України), надаючи перевагу тому з них, хто може забезпечити найбільш сприятливі умови виховання дитини.
Судом встановлено, що сторони в справі з 25 серпня 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням місцевого суду Шевченківського району м. Запоріжжя від 02.11.2011 року розірваний, що також підтверджується копією вказаного рішення суду.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 . Дитина проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , згідно довідки від 10.10.2010 за № 47 виданої ОСББ «Лідер Запоріжжя».
Стаття 157 СК України передбачає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно із ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не прийшли до згоди, з ким з них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору про місце проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан його здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не може передати дитину для проживання з тим з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою завадити розвитку дитини.
Судом також встановлено, що позивачка має достатні умови проживання, утримання та виховання дитини, позитивно характеризується, працює, що підтверджується матеріалами справи, в т.ч. і висновком органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя від 24.10.2011 року.
Дійшовши висновку про необхідність вирішення спору на користь позивача, суд враховує зміст принципу шостого «Декларації прав дитини'від 20.11.1959 року, відповідно до якого Дитина для повного і гармонічного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости на піклуванні і під відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлученою з матір'ю.
Задовольняючи позов, суд констатує наявність усіх обставин, які утворюють сприятливу обстановку для проживання дитини з позивачем, а саме: вік матері та дитини, акту дослідження житлово-побутових умов життя ОСОБА_1 , її працевлаштованість, позитивні характеристики, які свідчать про належний рівень її емоційно-вольових якостей.
Керуючись ст. ст. 157, 160, 161, 192 СК України, ст. ст. 88, 174, 208, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, принцип 6 «Декларації прав дитини'від 20.11.1959 року суд, -
Позов задовольнити.
Визначити місцем проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою на час ухвалення рішення: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя П.В. Зарютін