19.12.2011
Справа №0827/2-а-13040/11
19.12.2011 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:
Головуючого судді Артемової Л.Г.
при секретарі Прокопенко Ю.В.
за участі позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Єзерницької Ю.К., Музика Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного контрольно -ревізійного управління в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач, звернувшись до суду, просить скасувати постанову по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності. Обґрунтовує свої вимоги тим, що не скоював правопорушення, не був зобов'язаний вести бухгалтерський облік.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги та наполягав на їх задоволенні, пояснивши, що дійсно виконував обов'язки начальника Державної екологічної інспекції в Запорізькій області з 21.02.2011 року по 26.09.2011 року. З 01.07.2011 року по 20.09.2011 року КРУ в Запорізькій області проводило ревізію окремих питань фінансово -господарської діяльності Державної екологічної інспекції в Запорізькій області. За результатами ревізії були виявлені порушення ведення бухгалтерського обліку, а саме при фактичному наданні в першому півріччі 2011 року підприємством послуг екологічного характеру, що надаються на платній основі, первинні документи, що підтверджують факти здійснення господарських операції не складалися. Внаслідок чого, позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП. Вважає постанову неправомірною, оскільки виконав вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік, щодо створення умов для правильного ведення обліку. Вважає винними в порушеннях підлеглих, зазначає, що не повинен нести відповідальність за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, пояснили, що порушення, які були виявлені під час проведення ревізії фактично допущені позивачем, оскільки на нього як на керівника Інспекції покладена відповідальність за організацію бухгалтерського обліку.
Вивчивши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Суд на підставі ст.2 КАС України перевірив чи діяв відповідач на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням цих повноважень з метою, з якою вони надані, обґрунтовано, неупереджено, добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед законом, протягом розумного строку.
Так судом встановлено, що з 21.02.2011 року по 26.09.2011 року. З 01.07.2011 року по 20.09.2011 року КРУ в Запорізькій області проводило ревізію окремих питань фінансово -господарської діяльності Державної екологічної інспекції в Запорізькій області. За результатами ревізії були виявлені порушення ведення бухгалтерського обліку, а саме при фактичному наданні в першому півріччі 2011 року підприємством послуг екологічного характеру, що надаються на платній основі, первинні документи, що підтверджують факти здійснення господарських операції не складалися, внаслідок чого Інспекцією по КПКВ 2405010 знижено дебіторську заборгованість та недоотримано власних надходжень на загальну суму 51330,00 грн. На ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне порушення за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП.
Постанова, яка винесена на підставі відповідного протоколу, містить у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП України дату розгляду, найменування посадової особи, відомості про порушника, встановлені обставини, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність, рішення, прийняте щодо покарання (сума штрафу), постанова підписана особою, що її винесла та порушником.
Згідно постанови, від 04.11.2011 року позивач, який на той час обіймав посаду виконуючого обов'язки начальника Державної екологічної інспекції в Запорізькій області припустився порушень п.1 ст. 3, п. 3 ст. 8, п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'та п. 2.1., п. 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та п.п.2.3. Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності 2009 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.03.2009 №123.
Відповідно до п.3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операції у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Виходячи із змісту вищезазначеної норми права керівник несе відповідальність за порушення правил бухгалтерського обліку, крім того, порушення зафіксовані ревізією виразилися в не складанні первинних документів, які не повинен складати бухгалтер.
Позивач помилково вважає, що він звільнений від відповідальності, оскільки розподілив обов'язки поміж своїх підлеглих, керівник має не тільки права, зміст управління полягає в належному контролі, а за невиконання обов'язку веде до відповідальності в даному випадку до адміністративної.
Скоєні порушення охоплюються диспозицією ч. 1 с. 164-2 КУпАП за які передбачено покарання у вигляді штрафу.
Провадження по справі, процесуальні документи, вид покарання (розмір штрафу в межах санкції статті), не суперечать діючому законодавству, а відтак порушень з боку посадової особи КРУ, не встановлено.
Слід зауважити, що особа, яка складає протокол, розглядає його обираючи вид та розмір покарання, вносить відомості необхідні їй для розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП України, враховуючи складність та характер справи, ситуацію.
Підсумовуючи викладене слід вважати, що позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-35, 245, 246, 247, 248, 251, 252, 280, 283 КУпАП, Правилами дорожнього руху України, ст.ст.2, 9, 11, 71, 102, 159-162 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Г.Артемова