№ 0827-2-3905/11
29 листопада 2011 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Жупанової І.Б. при секретарі Брагіній І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа -Товарна біржа «Капітал ВК», про визнання договору міни дійсним,
17.11.2011 року позивачі звернулися до суду з позовом, який в ході судового розгляду уточнили, де пояснили, що 26.11.1998 р. між ними та ОСОБА_5 була укладено договір міни, відповідно до якого ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , яка діяла в своїх інтересах та в інтересах дочок - неповнолітньої ОСОБА_3 , 1994 р.н. та на той час неповнолітньої - ОСОБА_7 , передали у власність ОСОБА_5 належну їм на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 в обмін на належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2 .
Даний договір міни був зареєстрований на Запорізькій Товарній біржі «Капітал ВК»26.11.1998 року за реєстраційним номером Я-11-06. Договір нотаріально не посвідчений.
За даним договором 30.11.1998 року ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації'за ними зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , про що зроблено запис в реєстрові книзі № 211 за реєстровим номером 35790, про що видано реєстраційне посвідчення.
Умови договору міни між ними виконані повністю, вони передали відповідачу у власність належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , а він її отримав та передав їм у власність належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2 .
З часу укладення даного договору та по теперішній час вони володіють квартирою АДРЕСА_2 , мешкають в цій квартирі, зареєстровані в ній, постійно сплачують комунальні послуги, проводять в ній ремонт.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 6.07.1999 року (справа № 2-1684/1999 р.) даний договір міни був визнаний дійсним.
Будь-яких претензій по володінню та користуванню квартирою до нас не пред'являлося.
На теперішній час вони бажають розпорядитися об'єктом нерухомого майна, але не мають можливості, у зв'язку з тим, що зазначений договір міни не був нотаріально посвідчений.
В судовому засіданні позивачі вимоги, викладені в уточненій позовній заяві підтримали в повному обсязі, просять уточнений позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні уточнений позов визнав в повному обсязі, не заперечує проти йог задоволення.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій проти позову не заперечує, просить розглядати справу за його відсутності.
Вислухавши позивачів та відповідача, перевіривши письмові докази в справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки він відповідає вимогам закону та обґрунтований письмовими доказами.
Абзац 2 пункту 4 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України (у редакції 2003 року) передбачає, що до цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (у ред. 2003 року), положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Ст. 746 ЦК України (в ред. 1963 р.) визначається, що до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до ст. 227 ЦК України (1963 р.) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідченим, а відповідно до ч. 2 ст. 47 цього кодексу суд вправі визнати дійсною угоду, що підлягає нотаріальному посвідченню, на вимогу сторони, що виконала цю угоду, при ухиленні іншої сторони від її нотаріального посвідчення.
Судом встановлено, що 26.11.1998 р. між ОСОБА_8 (після шлюбу - ОСОБА_9 ), ОСОБА_10 , що діє від свого імені та імені неповнолітніх ОСОБА_11 (після шлюбу ОСОБА_12 ), ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено договір міни, зареєстрований на Запорізькій Товарній біржі «Капітал ВК»26.11.1998 року за реєстраційним номером Я-11-06, відповідно до якого ОСОБА_8 та ОСОБА_2 передали у власність ОСОБА_5 належну їм на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 в обмін на належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2 .
30.11.1998 року ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації'на підставі договору міни від 26.11.1998 р. за ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , про що зроблено запис в реєстровій книзі № 211 за реєстровим номером 35790, про що видано реєстраційне посвідчення.
Умови договору міни між ними виконані повністю, вони передали відповідачу у власність належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , а він її отримав та передав їм у власність належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2 .
З часу укладення даного договору та по теперішній час вони володіють квартирою АДРЕСА_2 , мешкають в цій квартирі, зареєстровані в ній, постійно сплачують комунальні послуги, проводять в ній ремонт.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 6.07.1999 року № 2-1684/1999 р. даний договір міни був визнаний дійсним.
Будь-яких претензій по володінню та користуванню квартирою до позивачів не пред'являлося, що підтвердив у судовому засіданні ОСОБА_5 , але даний договір не визнається в якості правовстановлюючого документі нотаріусом для вчинення нотаріальної дії по розпорядженню власниками своїм майном.
Відповідно до ст.. 16 ЦК України кожна особа вправі звернутися до суду за захистом свого майнового права, одним з заходів захисту порушеного права є його визнання.
Судом встановлено, що позивачі набули в передбачений законом спосіб право власності на нерухоме майно, але це право не визнається особою, уповноваженою на вчинення нотаріальних дій, в зв'язку з чим йе право підлягає захисту в спосіб, що обраних позивачами.
Керуючись ст. ст. 10, 59-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 47, 227, 746 ЦК України (в ред. 1963 р.), ст.. 16 ЦК України, абз. 2 п. 4 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_13 ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (до шлюбу ОСОБА_13 ) право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: