№ 2-3225/11
м. Запоріжжя 14 жовтня 2011 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.
при секретарі Коврижних Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач звернувся до суду з своїм вищезгаданим позовом.
В позові вказує, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем від якого мають вже повнолітнього сина - ОСОБА_3 , який навчається та проживає разом з позивачем.
Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини від заробітку щомісяця, починаючи з 12.07.1993 року і до досягнення сином 23-х років.
У судовому засіданні позивач на позові наполягла за вказаними в ньому підставами, просила суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не явився, повідомлені причини його неявки судом були визнані неповажними, через що суд ухвалив про заочний розгляд справи, зважаючи на те, що позивач проти цього не заперечувала.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, вивчивши надані докази, вислухавши пояснення, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню за нижче наведеними підставами.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є повнолітньою дитиною відповідача та позивача, мешкає від відповідача окремо -з позивачем, знаходиться на утримання останньої, не працює, проте навчається в ЗНТУ - що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , поясненнями позивача, довідкою, які узгоджуються між собою та яким у суду немає підстав не довіряти.
Із позову також вбачається, що син сторін, у зв'язку із продовженням навчання, потребує матеріальної допомоги.
Згідно до вимог ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Стороною відповідача суду не було надано доказів на спростування посилань позивача про те, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, який продовжує навчання та потребує такої допомоги.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення аліментів з відповідача є обґрунтованими та законними, а заявлений позивачем розмір аліментів -адекватним встановленим обставинам справи, бо судом не встановлено інших осіб, які знаходились би на утримання відповідача.
Проте суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, стягнувши аліменти не з 12.07.1993 року, як про це просила позивач, а з 22.09.2011 року, тобто з дня звернення до суду із відповідним позовом, оскільки позивач не обґрунтовувала свій позов щодо стягнення аліментів за минулий час.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181-184, 198-200 СК України, ст.ст. 57-60, 84, 88, 208, 209, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В|розв'язав|:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 22.09.2011 року і до досягнення дитиною двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 гривню в рахунок судового збору та 120 гривень в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом 10-ти днів через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.
Суддя П.В. Зарютін
Суддя П.В. Зарютін