Житомирський апеляційний суд
Справа №289/772/22 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О.
Категорія 88 Доповідач Шевчук А. М.
22 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Григорусь Н.Й., Павицької Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м.Житомирі
справу №289/772/22 за клопотанням ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2024 року, яка постановлена під головуванням судді Кириленка О.О. у м.Радомишлі,
У жовтні 2024 року до Радомишльського районного суду Житомирської області надійшло клопотання ОСОБА_1 . Просить ухвалити рішення, яким задовольнити заяву та продовжити строк дії рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2022 року в цивільній справі №289/772/22 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною і встановлення над нею опіки, ним її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два роки, з часу набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2024 року клопотання ОСОБА_1 визнано неподаним і повернуто заявнику разом із усіма доданими до нього документами.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким його клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що психічний стан ОСОБА_2 не змінився, покращень не відбулося, що підтверджується медичною довідкою від 23 жовтня 2024 року, а тому існують підстави для продовження строку дії рішення в справі №289/772/22. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 02 серпня 2022 року ступінь наявної у ОСОБА_2 розумової відсталості настільки виражена, що позбавляє здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вказаний висновок судово-психіатричного експерта є чинним, не скасований, у судовому порядку недійсним не визнаний, не містить строків обмеження терміну його дії. Крім того, до клопотання долучена медична довідка лікаря від 23 жовтня 2024 року про те, що наразі психічний стан підопічної ОСОБА_2 не змінився на краще. У разі необхідності, з урахуванням ст.298 ЦПК України, за його клопотанням або ухвалою суду безпосередньо у судовому порядку може бути призначена судово-психіатрична експертиза, за наявності підстав. Оскаржена ним ухвала є передчасною та невмотивованою. Іншим чином, окрім як захистити свої права у судовому порядку, він можливості не має.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом установлено, що 24 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про продовження строку дії рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2022 року в цивільній справі №289/772/22 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною і встановлення над нею опіки та призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її опікуном, строком на два роки, з часу набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2024 року клопотання залишено без руху, з наданням строку 10 днів для усунення недоліків. В ухвалі зазначено, що для усунення недоліків ОСОБА_1 належить надати суду висновок експерта, який у відповідності до частини третьої ст.102, ст.106 ЦПК України може бути підготовлений на замовлення учасника справи, шляхом звернення безпосередньо до відповідної експертної установи.
Залишаючи без руху клопотання ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, суд першої інстанції керувався частиною восьмою ст.300 ЦПК України.
За змістом положень ст.300 ЦПК України висновок судово-психіатричної експертизи повинен долучатися до клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною саме заявником на підтвердження викладених у клопотанні обставин, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
На виконання ухвали про залишення клопотання без руху, ОСОБА_1 подав уточнену заяву, до якої долучив висновок судово-психіатричного експерта від 02 серпня 2022 року №307-2022.
Ухвалою суду першої інстанції від 15 листопада 2024 року клопотання ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною визнано неподаним та повернуто заявнику.
Визнаючи клопотання неподаним та повертаючи його ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що на виконання ухвали від 31 жовтня 2024 року недоліки не усунуті, а саме, не наданий висновок судово-психіатричної експертизи.
Апеляційний суд із таким висновком суду першої інстанції погодитися не може, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною третьою ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.6-8 ст.300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Згідно з частиною дев'ятою ст.300 ЦПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому ст.299 цього Кодексу.
Відповідно до ст.299 ЦПК України, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
За положеннями частини третьої ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з положеннями ст.185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог ст.ст.175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.185 ЦПК України).
Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175,177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175,177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст.21 Закону України «Про психіатричну допомогу», судово-психіатрична експертиза в адміністративних, цивільних справах, у кримінальному провадженні призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом.
Частиною першою ст.103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу в справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Призначення експертизи судом є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи (ст.105 ЦПК України).
Відповідно до ст.298 глави 2 «Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи» Розділу ІV «Окреме провадження» ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Із системного аналізу вказаних вище процесуальних норм випливає, що при вирішенні справ про визнання фізичної особи недієздатною, в тому числі вирішення питання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, експертиза для встановлення психічного стану особи призначається виключно судом.
Залишаючи клопотання ОСОБА_1 без руху та в подальшому повертаючи його опікуну з підстав того, що не надано суду висновку самостійно проведеної судово-психіатричної експертизи, суд першої інстанції допустив порушення наведених норм процесуального права.
Висновки суду першої інстанції про те, що висновок судово-психіатричної експертизи повинен долучатися до клопотання саме опікуном на підтвердження вказаних у клопотанні обставин, ґрунтуються на помилковому тлумаченні змісту частини восьмої ст.300 ЦПК України і апеляційний суд з ними погодитися не може.
Сама по собі процесуальна неможливість оскарження ухвали про залишення клопотання без руху не зобов'язує опікуна беззаперечно виконувати вимоги суду щодо усунення недоліків, якщо ці вимоги не відповідають вимогам закону.
Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, апеляційний суд вважає, що підстави для залишення клопотання без руху та в наступному його повернення були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення заявнику клопотання з підстав, передбачених ст.ст.185,300 ЦПК України.
Повернення клопотання із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права на доступ до правосуддя, проголошеного ст.55 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи викладене вище, ухвала суду першої інстанції про визнання клопотання про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною неподаним та його повернення не може вважатися законною і обґрунтованою, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Підсумовуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст.379 ЦПК України, оскільки перешкоджає подальшому провадженню у справі та постановлена із порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст.268,367,368,374,379,381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: