Справа № 161/7088/22 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М.
Провадження № 22-ц/802/442/25 Доповідач: Шевчук Л. Я.
17 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
секретар с/з Черняк О. В.,
з участю:
представника відповідача ОСОБА_1 - Щербюка О. Ю. ,
представника відповідача ОСОБА_3 - Лавренюка Б. О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Ходачинська Ніна Іванівна, про визнання недійсним договору міни та визнання протиправним і скасування державного акту, за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_5 , відповідача ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_1 , яка подана представником Щербюком Олегом Юрійовичем , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2024 року,
У червні 2022 року ОСОБА_5 звернулася в суд із зазначеним позовом, який обґрунтувала тим, що 30 березня 2017 року за договором міни, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Н. А., який зареєстрований в реєстрі за № 800, вона набула право власності на земельну ділянку площею 1,4144 га з кадастровим номером 0722883700:04:000:0831, яка розташована на території Боголюбської сільської ради Луцького району Волинської області. 30 березня 2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 19728963 про реєстрацію за нею права власності на вказану земельну ділянку.
Позивачка також зазначала, що шляхом перевірки інформації на вебсайті щодо стану розгляду справ вона 30 грудня 2021 року дізналася, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору міни № 800 від 30 березня 2017 року та витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0722883700:04:000:0831, яка належить їй на праві власності.
Приватний нотаріус Ариванюк Н. А. повідомила її, що право власності у ОСОБА_3 виникло з моменту державної реєстрації права власності 15 березня 2006 року Луцьким районним відділом земельних ресурсів Волинської області та видачі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ВЛ № 046021, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010607600269. Право власності на земельну ділянку було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 березня 2017 року.
Позивачка вважає, що договір міни, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_6 , який був посвідчений 14 березня 2008 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Ходачинською Н. І. та зареєстрований в реєстрі за № 883, є недійсним, оскільки зазначений договір міни було вчинено для приховування договору купівлі-продажу, волевиявлення сторін договору (відповідачів) не відповідало їх внутрішній волі та не було спрямоване на реальне настання правових наслідків. ОСОБА_1 з моменту укладення договору міни не виконала умови договору міни, не отримала державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номер 0722881000:04:000:0831 та не провела державну реєстрацію. У зв?язку з цим позивачка ОСОБА_5 вважає, що у ОСОБА_1 не виникло право власності на земельну ділянку. Крім того ОСОБА_3 також не отримала державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0723182601:01:002:0185 площею 0,3801 га, яка розташована на території Великоглушанської сільської ради Любешівського району Волинської області. Земельна ділянка з кадастровим номером 0723182601:01:002:0185 площею 0,3801 га, яка розташована на території Великоглушанської сільської ради Любешівського району Волинської області, перебуває у власності ОСОБА_1 , інформація про звернення ОСОБА_3 стосовно видачі державного акта на право власності на вказану земельну ділянку відсутня.
Виготовлена у 2008 році технічна документація із землеустрою щодо складання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 1,4144 га, яка розташована у с. Тарасове Боголюбської сільської ради Луцького району Волинської області, не відповідає вимогам, які передбачені Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, оскільки у ній відсутні збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів; відомість про обчислення площі земельної ділянки; відомість обробки теодолітного ходу та врахування координат поворотних точок меж земельної ділянки; експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.
Позивачка ОСОБА_5 також зазначала, що у Головному управлінні Держгеокадастру у Волинській області відсутня інформація про надходження заяви ОСОБА_1 щодо виготовлення технічної документації зі складання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722881000:04:000:0831.
14 березня 2008 року ОСОБА_1 зверталася до ТзОВ «Горизонт» із заявою на виготовлення технічної документації із складання державного акту. На ім?я ОСОБА_1 був виданий державний акт, проте було змінено кадастровий номер земельної ділянки. Оскільки зміна кадастрового номеру спірної земельної ділянки при видачі ОСОБА_1 державного акта серії ЯД № 295504 від 07 квітня 2008 року на земельну ділянку з кадастровим номером 0722881000:03:000:2784 законодавством не була передбачена, а тому, як вважає позивачка ОСОБА_5 , відповідачка ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на іншу, ніж зазначену в договорі міни № 883 від 14 березня 2008 року, земельну ділянку.
Покликаючись на зазначені обставини та з урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивачка ОСОБА_5 просила суд визнати недійсним договір міни № 883 від 14 березня 2008 року, визнати протиправним та скасувати державний акт серії ЯД № 295504 від 07 квітня 2008 року.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 задоволено частково.
Ухвалено визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 295504 від 07 квітня 2008 року, виданий на ім'я ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, позивачка ОСОБА_5 , відповідачка ОСОБА_1 через свого представника Щербюка О. Ю. , відповідачка ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.
У своїй апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_5 , покликаючись на невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору міни скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_5 про визнання недійсним договір міни, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_6 , посвідчений 14 березня 2008 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Ходачинською Н. І., зареєстрований в реєстрі за № 883.
Відповідачка ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати, позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.
У своїй апеляційній скарзі, поданій представником Щербюком О. Ю. , відповідачка ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції змінити, доповнити мотивувальну частину рішення посиланням на відсутнє у позивачки ОСОБА_5 порушене право з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладенням договору міни № 883 від 14 березня 2008 року.
Учасники справи подали відзиви на апеляційні скарги.
Позивач ОСОБА_5 у відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу останньої без задоволення.
Відповідач ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5 просила задовольнити скаргу позивача ОСОБА_5 .
Представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Лавренюк Б. О. у відзиві на апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 без задоволення.
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Щербюк О. Ю. у відзиві на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5 апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5 заперечив, просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 відмовити.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 21 травня 2024 року постановлено поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2024 року та відкрито апеляційне провадження у справі.
Постановою Волинського апеляційного суду від 09 липня 2024 року у цій справі апеляційні скарги позивача ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_3 залишено без задоволення, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану представником Щербюком О. Ю. , задоволено частково.
Ухвалено рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2024 року у цій справі в оскаржуваній частині змінити.
Викладено мотивувальну частину рішення суду щодо відмови у позовних вимогах про визнання недійсним договору міни від 14 березня 2008 року у редакції цієї постанови.
Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2025 року у цій справі ухвалено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про витребування з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу Державної судової адміністрації матеріалів електронної справи № 161/7088/22 відмовлено.
Ухвалу Волинського апеляційного суду від 21 травня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 09 липня 2024 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання недійсним договору міни № 883 від 14 березня 2008 року скасовано, а справу передано в цій частині для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року у цій справі постановлено поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2024 року та відкрито апеляційне провадження у справі за її апеляційною скаргою.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Щербюк О. Ю. апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 підтримав, апеляційні скарги позивача ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_3 заперечив.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Лавренюк Б. О. апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 заперечив, апеляційні скарги позивача ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_3 підтримав.
Інші учасники справи в судове засідання не з?явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності.
Жоден із учасників справи не подавав апеляційному суду заяву про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року справа була призначена до розгляду на 22 травня 2025 року.
Позивач ОСОБА_5 , її представник адвокат Хохлов В. О., представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Лавренюк Б. О. подали апеляційному суду заяви про відкладення розгляду справи, який був призначений на 22 травня 2025 року.
У своїй заяві про відкладення розгляду справи позивачка ОСОБА_5 зазначала, що вона особисто бажає брати участь у судових засіданнях, але за станом здоров?я не може з?явитися до суду 22 травня 2025 року.
У зв?язку із перебуванням колегії суддів у щорічній відпустці розгляд справи було відкладено до 17 липня 2025 року.
17 липня 2025 року позивачка ОСОБА_5 у судове засідання не з?явилася, подала суду заяву про видачу звукозапису судового засідання, в якій зазначила, що вона не може брати участь у судовому засіданні у зв?язку з перебуванням у відрядженні і подання нею заяви про відвід суддів.
Апеляційний суд відповідно до принципу диспозитивності не робить своїх висновків щодо неоскарженої частини рішення ні в мотивувальній, ні в результативній частині судового рішення.
Апеляційний суд розглядає справу в частині відмови в позові про визнання недійсним договору міни.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги позивача ОСОБА_5 , відповідача ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану представником Щербюком О. Ю. , слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом за матеріалами справи встановлено, що 14 березня 2008 року між ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_6 , та ОСОБА_3 був укладений договір міни, за умовами якого ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,4144 га з кадастровим номером 0722881000:04:000:0831, яка виділена для ведення особистого селянського господарства, (угіддя, рілля), що розташована на території Боголюбської сільської ради Луцького району Волинської області в обмін на земельну ділянку площею 0,38 га з кадастровим номером 0723182601:01:002:0185, яка виділена для особистого селянського господарства, що розташована на території Великоглушанської сільської ради Любешівського району Волинської області та належить ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 83, 84).
У пункті 2 цього договору зазначено, що земельна ділянка, яка відчужується, належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 046021, виданого Луцькою райдержадміністрацією Волинської області 15 березня 2006 року згідно розпорядження Луцької районної адміністрації від 06 жовтня 2003 року № 225, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010607600269. Ця земельна ділянка не має обмежень, обтяжень на використання і не обтяжена сервітутом і такий факт підтверджується витягом, наданим Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» Волинська регіональна філія від 12 березня 2008 року.
Земельна ділянка, яка відчужується, належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 657315, виданого Любешівською райдержадміністрацією Волинської області 14 серпня 2007 року згідно розпорядження Любешівської районної державної адміністрації від 24 травня 2007 року № 157, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010700700259.
Обмін земельних ділянок відбувся з доплатою в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень і сторони договору підтвердили, що на момент підписання договору та його нотаріального посвідчення зазначена сума була отримана особисто відповідачем у цій справі ОСОБА_3 до підписання договору (пункт 4 договору міни).
Згідно з пунктами 6, 7 договору міни сторони правочину засвідчили, що незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням зазначеного в договорі майна не має, сторони не приховують обставин, які мають істотне значення, до укладення цього договору майно іншим особам не відчужене, відсутність заборони відчуження земельних ділянок підтверджується довідками, виданими приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Ходачинською Н. І. відповідно за № 643491-1232, № 643493-1232 від 14 березня 2008 року; земельні ділянки під забороною (арештом) та в податковій заставі не перебувають, що підтверджується витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, виданими приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Ходачинською Н. І. 14 березня 2008 року відповідно за № 17507564, № 17505668, № 17506936 та за № 17505218, майно, яке обмінюється, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передане, щодо майна, яке обмінюється, відсутні судові спори; внаслідок обміну майна не буде порушено права та законні інтереси інших осіб; майно, що обмінюється, є вільним від будь - яких майнових прав і претензій осіб; на день укладення договору відсутні заборони на продаж або інше відчуження певним особам протягом установленого строку, заборони на передачу в оренду (суборенду) земельних ділянок, права на переважну купівлю у разі її продажу; умови прийняття спадщини тільки визначеним спадкоємцем; або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків; заборони на провадження окремих видів діяльності; заборони на зміну цільового призначення земельних ділянок, ландшафту та зовнішнього виду нерухомого майна; умови здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги; умови додержання природоохоронних вимог виконання визначених робіт; договір не укладається під впливом тяжкої для сторони обставини; сторони не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними, укладення договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі; умови договору зрозумілі і відповідають їх внутрішній волі.
Відповідно до пункту 8 договору сторони ствердили, що договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому.
Пунктом 10 договору передбачено, що у тексті договору зафіксовано усі істотні умови. Будь - які попередні домовленості, які мали місце до укладення договору і не відображені в його тексті, після підписання договору не матимуть правового значення.
Сторони домовились, що під передачею майна слід вважати символічну передачу майна. З моменту підписання та нотаріального посвідчення цього договору вважається, що обмін відбувся і кожна із сторін прийняла вказане в пункті 1 договору майно. Цей договір є підставою для видачі сторонам державних актів на право власності на землю та його державної реєстрації на земельні ділянки, що обмінювалися. Право власності на земельні ділянки у сторін виникає після одержання ними державного акта на право власності на землю та його державної реєстрації, на земельні ділянки, що обмінювалися (пункт 11 договору міни).
Після укладення договору міни у 2008 році ОСОБА_1 виготовила технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку і отримала державний акт на право власності на землю серії ЯД № 295504, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0108077600182. Під час видачі державного акту на право власності на землю був змінений кадастровий номер земельної ділянки на номер 0722881000:03:000:2784.
Згідно з висновком комплексної судової технічної експертизи документів та експертизи з питань землеустрою від 16 жовтня 2023 року в друкований текст реквізитів державного акту серії ЯД № 295504 від 07 квітня 2008 року у графі - кадастровий номер земельної ділянки внесені зміни шляхом (підчистки) видаленням первинного цифрового позначення та нанесенням інших реквізитів електрографічним способом друку. Визначити первинний зміст первинного тексту не видається за можливе. Технічна документація виготовлена з порушенням вимог чинного законодавства.
Крім того судом встановлено, що 30 березня 2017 року між громадянкою ОСОБА_5 (сторона один) та громадянкою ОСОБА_3 (сторона два), від імені якої на підставі довіреності діяв представник ОСОБА_7 , був укладений договір міни, за умовами якого стороною один ( ОСОБА_5 ) у власність сторони два ( ОСОБА_3 ) передається земельна ділянка площею 0,256 га з кадастровим номером 0722881000:03:001:5163, розташована за адресою: Волинська область, Луцький район, Боголюбська сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. Стороною два ( ОСОБА_3 ) у власність сторони один ( ОСОБА_5 ) передається земельна ділянка площею 1,4144 га з кадастровим номером 0722881000:04:000:0831, розташована за адресою : Волинська область, Луцький район, Боголюбська сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
У договорі міни, укладеному 30 березня 2017 року, зазначено, що стороні два ( ОСОБА_3 ) земельна ділянка належить на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 046021, виданого Луцькою райдержадміністрацією Волинської області 15 березня 2006 року згідно розпорядження Луцької районної адміністрації від 06 жовтня 2003 року № 225, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010607600269.
30 березня 2017 року приватним нотаріусом Ариванюк Н. А. зареєстровано речове право ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 1,4144 га з кадастровим номером 0722881000:04:000:0831.
Таким чином, як убачається із тексту договору міни від 30 березня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 800, та договору міни від 14 березня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 883, однією із сторін цих договорів міни була ОСОБА_3 , яка в обох випадках за договорами міни обмінювала одну і ту ж саму земельну ділянку площею 1,4144 га з кадастровим номером 0722881000:04:000:0831, яка розташована за адресою: Волинська область, Луцький район, Боголюбська сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
В обох договорах міни зазначено, що ОСОБА_3 належить право власності на земельну ділянку на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 046021, виданого Луцькою райдержадміністрацією Волинської області 15 березня 2006 року згідно розпорядження Луцької районної адміністрації від 06 жовтня 2003 року № 225, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010607600269.
При цьому судом встановлено, що на момент укладання договору міни від 30 березня 2017 року договір міни від 14 березня 2008 року був чинним і не був визнаний недійсним.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру, який сформований 17 березня 2017 року на запит ОСОБА_3 , земельна ділянка з кадастровим номером 0722881000:04:000:0831 перебуває у приватній власності, дата державної реєстрації земельної ділянки - 15 березня 2006 року (т. 1, а. с. 14).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого приватним нотаріусом Ариванюк Н. А. за заявою ОСОБА_7 (уповноважена особа), 03 березня 2017 року державний реєстратор - приватний нотаріус Ариваюк Н. А. здійснила державну реєстрацію об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 0722881000:04:000:0831, підстава виникнення права власності - копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 046021, виданого Луцькою райдержадміністрацією Волинської області 15 березня 2006 року згідно розпорядження Луцької районної адміністрації від 06 жовтня 2003 року № 225. Також зазначено про витяг з ДЗК, оголошення про втрату документа, видавник «Волинська реклама». Форма власності - приватна, власник - ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 15).
Стаття 1 ЦПК України передбачає, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина 3 статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним.
У своїй постанові від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22) Верховний Суд зазначив, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України). Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Про те, що відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові, зазначено також у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21.
Верховний Суд при розгляді справи № 177/1942/16-4 у своїй постанові від 22 червня 2020 року зробив правовий висновок про те, що тлумачення статей 215, 216 ЦК України та статей 651 - 653 ЦК України свідчить, що законодавець розмежовує конструкції «недійсність договору» та «розірвання договору», як за підставами, так і за своїми правовими наслідками. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору не є підставою для його визнання недійсним.
Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.
Такий висновок зроблений Верховним Судом у своїй постанові від 17 червня 2021 року у справі № 761/12692/17.
При цьому у справі, що переглядається, встановлено, що позивачка ОСОБА_5 не була стороною оспорюваного нею договору міни від 14 березня 2008 року.
Крім того у своїй позовній заяві про визнання недійсним договору міни від 14 березня 2008 року ОСОБА_5 покликалася на те, що договір міни, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 14 березня 2008 року є недійсним в силу статей 215, 235 ЦК України, як такий, що є удаваним та порушує її право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722881000:04:000:0831, яке набуте за договором міни, укладеним між нею та ОСОБА_3 30 березня 2017 року.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання договору міни недійсним, залишив поза увагою те, що сторона позивача не надала суду належних та допустимих доказів про те, що позивачка ОСОБА_5 станом на момент укладення оспорюваного договору міни від 14 березня 2008 року була власником чи землекористувачем цієї земельної ділянки, або ж мала інше, передбачене законом, право на цю земельну ділянку.
Отже, позивачка ОСОБА_5 не довела суду порушення її суб'єктивного цивільного права або інтересу внаслідок укладення договору міни від 14 березня 2008 року.
У частині 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням того, що позивач ОСОБА_5 не довела суду, що укладанням 14 березня 2008 року договору міни були порушені її суб?єктивні права або інтереси щодо спірної земельної ділянки на момент укладення договору міни, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у задоволенні позову про визнання договору міни недійсним слід відмовити саме з цієї підстави.
У зв?язку з цим подану представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Щербюком О. Ю. апеляційну скаргу слід задовольнити частково, мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договору міни недійсним змінити, викласти мотивувальну частину рішення в зазначеній частині позовних вимог в редакції цієї постанови.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності технічної документації та недійсності державного акта апеляційний суд відхиляє, оскільки рішення суду в частині вирішення позовних вимог про скасування державного акта ніким не оскаржене та апеляційним судом не переглядається.
Апеляційний суд також відхиляє доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_5 про те, що судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, зокрема, що суд не сприяв у реалізації прав позивачки ОСОБА_5 , позбавив її процесуальної справедливості і змагальності та безпідставно, на думку позивача, у витребуванні доказів: нотаріальної справи в нотаріуса Ходачинської Н. І. про посвідчення 06 березня 2008 року договору міни № 761 та з ГУ Держгеокадастру у Волинській області: про власників земельних ділянок з кадастровими номерами: 0723182601:01:002:0187, 0723182601:01:002:0185, 0723182601:01:002:0186, 0722881000:03:001:3460, 0722881000:03:001:3461, 0722881000:03:001:3462, 0722881000:03:001:3463, оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку 0722881000:01:001:1030, виготовленого ОСОБА_1 на підставі договору міни від 06 березня 2008 року, про виклик відповідача ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_9 , витребування у нотаріуса Ходачинської Н. І. оригіналу реєстру нотаріальних дій із записами про реєстрацію 14 березня 2008 року договору міни за № 883, про доручення витягу із технічної документації щодо відновлення меж в натурі щодо спірної земельної ділянки, копій договорів купівлі-продажу земельних ділянок від червня 2013 року, копії державних актів ОСОБА_5 на сусідню земельну ділянку із спірною та інших документів, клопотання від 01 лютого 2024 року, виклик свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , приєднання додаткових пояснень щодо кримінальних правопорушень від 29 лютого 2024 року, звукозаписів розмов із свідком ОСОБА_11 та інших вимог клопотання від 19 березня 2024 року, 11-19 березня 2024 року, та інших доказів, оскільки при відмові у задоволенні клопотань місцевим судом враховано вимоги частини 1 статті 83-84 ЦПК України. Та обставина, що головуючий у справі недостатнього обґрунтував підстави відмови у задоволенні клопотань не є підставою ні для задоволення позову, ні для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки саме такі дії не призвели до неправильного вирішення справи.
Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_3 про те, що договір міни № 833 від 14 березня 2008 не відповідає її волевиявленню, що ОСОБА_1 не набула права власності на спірну земельну ділянку, оскільки в законний спосіб не одержала державного акта відповідно до вимог чинного на той час законодавства, що мала намір передати у власність спірну земельну ділянку ОСОБА_12 , отримала від останнього кошти, не мала наміру набувати у власність земельну ділянку в урочищі Колонія Любешівського району, вважала, що укладає договір з ОСОБА_12 , що не зверталась особисто про отримання довідок щодо спірної земельної ділянки, які є в матеріалах нотаріальної справи, що витяг з бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру виданий на іншу земельну ділянку, відмінну від тієї, що була предметом договору, що право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки було зареєстровано всупереч чинному законодавству, щодо допущених порушень нотаріусом Ходачинською Н. І. при посвідченні договору міни та інші доводи, які зводяться до заперечення відповідачем укладення договору міни від 14 березня 2008 року, незгоди з діями нотаріуса Ходачинської Н. І. , оскільки всі аргументи, які наведені відповідачем ОСОБА_3 та її представником Лавренюком Б. О. в апеляційній скарзі стосуються визнання позовних вимог особи, права якої оскарженим договором порушені не були, і крім того сама відповідачка ОСОБА_3 як сторона договору міни не зверталася до суду з позовом про визнання цього договору недійсним з підстав того, що цей договір не відповідає її волевиявленню.
Інші доводи апеляційних скарг позивача ОСОБА_5 , відповідача ОСОБА_3 зводяться до викладення власного бачення та розуміння подій, одні з яких стосуються укладення договору міни від 14 березня 2008 року, інші виходять за межі предмета спору, та які не доводять і не підтверджують про порушення прав та інтересів позивача на спірну земельну ділянку на момент укладення договору міни 14 березня 2008 року.
Відповідно до положень статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в оскарженій частині слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в оскарженій частині в редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , яка подана представником Щербюком Олегом Юрійовичем , задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2024 року у цій справі в оскаржуваній частині змінити.
Викласти мотивувальну частину рішення суду щодо відмови у позовних вимогах про визнання недійсним договору міни від 14 березня 2008 року у редакції цієї постанови.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді