Справа № 761/30515/25
Провадження № 1-кс/761/20150/2025
23 липня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , дослідивши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне затримання, в порядку ч. 1 ст. 206 КПК України
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне затримання, в порядку ч. 1 ст. 206 КПК України.
Адвокат просить постановити ухвалу, якою визнати затримання ОСОБА_3 незаконним та звільнити останнього негайно з-під варти. В обґрунтування скарги посилається на те, що на його думку, для затримання ОСОБА_3 не було об'єктивних підстав, передбачених КПК України, затримання відбулося після спливу тривалого часу відносно вчинення кримінального правопорушення, без наявності викладених у протоколі затримання підстав.
Перевіривши скаргу, слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_3 затримано 19.07.2025 о 05.24 год. слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 у м. Києві, про затримання складено відповідний протокол, затримання здійснено у кримінальному провадженні № 12025100100001138 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України, «Про попереднє ув'язнення» (далі Закон) попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Частиною 3 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 206 КПК України якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Отже, стаття 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема, наявності судового рішення тощо) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено або забезпечено проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу. Таким чином, наведені вище положення статті 206 КПК України мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов'язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому статтею 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті. Така правова позиція щодо застосування статті 206 КПК України висвітлена у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 766/22242/17.
При цьому, законодавець визначає, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру вважати, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності правових підстав для такого позбавлення.
В той же час за інформацією, отриманою від Шевченківського УП ГУНП в м. Києві встановлено, що 24.04.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 345 КК України у кримінальному провадженні № 12025100100001138 від 27.03.2025. 19.07.2025 у даному провадженні ОСОБА_3 затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України. 21.07.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2025 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.09.2025, а у задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 на незаконне затримання відмовлено.
З урахуванням викладеного вище, не отримано відомостей, які б створювали обґрунтовану підозру вважати, що ОСОБА_3 утримується під вартою за відсутності правових підстав для позбавлення особи свободи.
Відтак, у відповідності до зазначених приписів кримінального процесуального закону наявне відповідне процесуальне рішення на підставі якого підозрюваний ОСОБА_3 утримується під вартою.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 206, 208, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя
Відмовити у відкритті провадження за адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на незаконне затримання, в порядку ч. 1 ст. 206 КПК України та постановленні ухвали про негайну доставку ОСОБА_3 до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва для з'ясування питань щодо підстав позбавлення свободи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_5