Справа № 761/22947/25
Провадження № 1-кс/761/15436/2025
16 липня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні за №72023000110000106
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні за №72023000110000106.
Клопотання мотивоване тим, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000110000106 від 15.11.2023 за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами низки суб'єктів господарської діяльності за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 212 КК України.
За обставин викладених у клопотанні, у ході здійснення досудового розслідування, на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_6 від 02.05.2025 (справа №761/17702/25, провадження № 1-кс/761/12242/2025), у період з 07.00 29.05.2025 по 20.03 30.05.2025 обшук офісних та складських приміщень за адресою АДРЕСА_1, за результатами якого вилучено речі, предмети, на яких містять відомості, що мають значення для досудового розслідування, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, згідно переліку вказаному в клопотанні.
31.05.2025 детективом винесено постанову про визнання виявлених речей, предметів речовими доказами.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, зазначив, в даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України, вказав, що призначено експертизу та техніку вилучену в ході проведення обшуку скеровано для проведення експертизи, просив клопотання задовольнити, а також долучив додаткові документи.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що стороною обвинувачення не надано доказів про призначення експертизи, а лише долучено супровідні листи, вказала, що в ході проведення обшуку доступ до техніки надавався, однак детективами не скопійовано інформацію, а вилучено техніку. Крім того, вказала, що обшук проводився з порушеннями за участі двох понятих, які постійно відлучались, та були в різних кабінетах, просила відмовити в задоволенні клопотання.
Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, документи, що надійшли на адресу суду, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000110000106.
29.05.2025 - 30.05.2025 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 02.05.2025, в межах даного кримінального провадження проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого виявлено та вилучено майно, яке 31.05.2025 постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , визнано речовими доказами.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Аналіз матеріалів клопотання дозволяє стверджувати про належний рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що має місце вчинення кримінального правопорушення необхідного ступеня тяжкості.
Слідча заявляє метою арешту майна є збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відтак належить врахувати положення ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до якої заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а також ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Вказані обставини, разом із розумністю та співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя оцінюватиме за допомогою критеріїв, що випрацювані практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування та прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Разом з тим, можна дійти висновку, що клопотання прокурора відповідає вимогам та меті кримінального процесуального законодавства, оскільки існує сукупність підстав вважати, що інформація на документах, які вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, може мати доказове значення в даному кримінальному провадженні, а також містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, крім того слідчою суддею враховується необхідність проведення експертного дослідження про, що в судовому засіданні зазначив прокурор та на підтвердження чого долучив супровідні листи про скерування ряду майна до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та до Київського відділення ННЦ «СЕ ім. залс. проф. М.С. Бокаріуса», що спростовує доводи представника власника майна в частині відсутності підстав для арешту.
Крім того, посилання прокурора у клопотанні на наявність інформації, що може міститись речах вилучених за адресою: АДРЕСА_1, зокрема: мобільному телефоні nokia чорного кольору, номер: НОМЕР_1 ; мобільному телефоні Samsung, номер: НОМЕР_2 ; мобільному телефоні Nokia червоного кольору, номери: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; смартфоні Motorola зеленого кольору, номер: НОМЕР_5 ; стартових пакетах різних мобільних операторів в кількості - 15 шт.; комплекті пристроїв для роботи з електронним цифровим підписом (ЕЦП) - захищених USB-носіїв зеленого кольору, призначених для доступу до електронної звітності, документообігу та сервісів Державної податкової служби України в кількості 15 шт., яка є важлива для слідства, не підтверджено належними доказами, оскільки майно було вилучено 29.05.2025 - 30.05.2025 та станом на 16.07.2025 слідчій судді не надано протоколу огляду вилученого майна, крім іншого, не надано відомостей про призначення експертизи в даному кримінальному провадженні з метою зняття інформації з техніки.
Доказів настання невиправданих негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у межах даного клопотання прокурора слідчим суддею не встановлено.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється розслідування у даному кримінальному провадженні, що слідча суддя дійшла висновку, що наявні достатні підстави для часткового задоволення даного клопотання та застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 168, 170-173, 309, 395, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 30.05.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
-Мобільний телефон Samsung Galaxy J2;
-Смартфон Redmi 14C;
-Мобільний телефон Samsung чорного кольору, IMEI: НОМЕР_6 ;
-Ноутбук Lenovo чорного кольору, серійний номер: PF9XB7928140;
-Ноутбук Lenovo, Serial Number (S/N): MP104EYH;
-Ноутбук Lenovo, Serial Number (S/N): PF0T6LA9;
-Відеореєстратор марки NIKVISION, серійний номер 543428418;
-Відеореєстратор марки NIKVISION, серійний номер D41477342;
-Експериментальні зразки вершкового масла торгівельних марок «Хуторок» жирність 72%, пачка 200 грам, у кількості - 15 шт.;
-Експериментальні зразки вершкового масла торгівельних марок «Хуторок» жирність 82,5%, пачка 200 грам, у кількості - 15 шт.
В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Повний текст оголосити 18 липня 2025 року о 15 годині 00 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_9