Справа № 761/29639/25
Провадження № 1-кс/761/19603/2025
16 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лубни Полтавської обл., громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, в рамках кримінального провадження № 42025102100000073 від 15.05.2025, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102100000073 від 15.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
26.05.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
28.05.2025 до ОСОБА_4 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.07.2025.
15.07.2025 керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 винесена постанова про продовження строку досудового розслідування - до трьох місяців, а саме 24.08.2025.
Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою запобіганням ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не зменшилися на даний час, враховуючи відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, особливу складність кримінального провадження, слідчий просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави у вигляді 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, подані захисником письмові заперечення, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102100000073 від 15.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
27.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України.
28.05.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.07.2025.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею було враховано вік підозрюваного, стан здоров'я, його майновий та сімейний стан, а також інші обставини, що характеризують його особу та спосіб життя.
При цьому, слідчий суддя прийшов до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
15.07.2025 керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Києва винесена постанова про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців.
Відповідно до ст. 199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Слідчий у клопотанні посилається на особливу складність справи та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що наданий час не зменшилися та продовжують існувати.
Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваного під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує орган досудового розслідування, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення приводять слідчого суддю до переконання, що доводи органу досудового розслідування про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Крім того, необхідність задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається й через призму декількох рішень Європейського суду з прав людини, висновки яких прямо кореспондується з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, з практики ЄСПЛ вбачаються принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968).
Відповідно до листа від ВССУ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 судді, суду слід мати на увазі, що перелік обставин, які слід враховувати при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, не є вичерпним та підлягає розширеному тлумаченню з огляду на фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні.
Так, у справі «Геращенко проти України» (рішення від 07.11.2013, пар.99) Європейський суд зазначив, що тривале існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sinequanon) законності її продовжуваного тримання під вартою.
У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 п.36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
У зв'язку з наведеним, клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу та на даний час не зменшилися й продовжують існувати.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом обов'язків.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя зважає не лише на обсяг повідомленої підозри, а виходить і з тих позицій Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення «Гафа проти Мальти»).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Визначаючи розмір застави, враховуючи тяжкість злочину, його суспільну небезпечність та наслідки, особу підозрюваного, в даному конкретному випадку, у порядку виключення, що обумовлено обставинами справи (в тому числі характером кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному), слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Даний розмір застави слідчий суддя вважає достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 193-197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто по 24 серпня 2025 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави у межах 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 028 000 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
2) не відлучатись з міста Лубни без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та/або засобів зв'язку;
4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним, свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 22025000000000056 від 21.01.2025;
5) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Київського слідчого ізолятора.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, а також строк дії ухвали визначити по 24 серпня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який призначений старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42025102100000073 від 15.05.2025.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1