Справа № 761/8617/24
Провадження № 2/761/6050/2025
22 липня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Сіромашенко Н.В.,
при секретарі - Голуб О.А.,
за участю представника 3-ї особи Рикова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, 3-я особа: Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського про приведення положень трудового контракту до вимог нормативно-правових актів та внесення змін до трудового контракту, -
У травні 2024 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з даним позовом до відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024 справу № 761/8617/24 було передано на розгляд судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.03.2024 було відмовлено у відкритті провадження у даній справі, роз'яснено позивачу право на звернення до суду за даними вимогами у порядку КАС України.
Постановою Київського апеляційного суду від 22.01.2025 вищевказану ухвалу було скасовано, справу направлено до Шевченківського районного суду м. Києва для продовження розгляду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.03.2025 справу було передано судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою Шевченківського райсуду м. Києва від 25.04.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач повторно не з'явився в судове засідання, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив, у зв'язку з чим судом на обсуд було поставлено на вирішення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у направленому на адресу суду відзиві зазначив на те, щоб справа розглядалася за його відсутності.
Представник 3-ї особи заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду.
Суд, вислухавши представника 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не з'явився, зокрема, в дане судове засідання, а також в судове засідання, призначене на 26.06.2025,був належним чином сповіщений про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв .
Заст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 43 ЦПК України передбачені права та обов'язки учасників справи. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Відтак норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Тож, під час вирішення в даному разі питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання.
Поряд з цим, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Відтак, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21), від 20 травня 2022 року у справі № № 753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, виходячи з аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд -
Позовну ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, 3-я особа: Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського про приведення положень трудового контракту до вимог нормативно-правових актів та внесення змін до трудового контракту залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Н.В. Сіромашенко