Справа № 759/3395/23
Провадження № 1-кп/761/1575/2025
14 липня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва колегією в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду під час судового розгляду матеріали кримінального провадження №12022100080001657 від 09.07.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч, 1, 2, 3 ст. 301, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 301-1, ч.ч. 3, 6 ст. 152 КК України, -
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні з відповідними додатками за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч, 1, 2, 3 ст. 301, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 301-1, ч.ч. 3, 6 ст. 152 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100080001657 від 09.07.2022.
Прокурор у судовому засіданні подала клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , обґрунтовуючи наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу та на даний час не зменшилися й продовжують існувати.
У судовому засіданні захисник проти задоволення клопотання заперечував.
Обвинувачена подала клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт у зв'язку з її тривалим утримання під вартою, що у свою чергу порушує її права та інтереси її дітей.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання обвинуваченої заперечувала.
Заслухавши сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.03.2023 застосовано щодо обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який останній раз продовжено ухвалою суду від 19.05.2025 строком по 17.07.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Судом враховується, що ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі.
Так, ОСОБА_6 на даний час на законних підставах утримується під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» у зв'язку з тим, що, на переконання суду, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, які слугували підставою для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризик переховуватися від суду ( п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що кримінальне правопорушення, яке інкримінуються ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, оскільки передбачає призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченої переховуватись від суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, надаючи оцінку наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд бере до уваги практику ЄСПЛ, згідно якої ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Враховуюче зазначені чинники, суд вважає, що існує висока ймовірність того, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи невідворотність реального покарання за інкриміновані злочини, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може вчинити дії для втечі та переховування.
Оцінюючи наявність існування ризику можливих спроб обвинуваченої впливати на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), суд приходить до висновку, що вказаний ризик доведений у достатній мірі, адже деякі свідки, покази яких з огляду на вимоги ч. 1 ст. 23 КПК України мають бути отримані безпосередньо судом, ще не допитані, відтак, існує висока ймовірність того, що обвинувачена може впливати на них шляхом вмовлянь або погроз, з метою змусити змінити покази на свою користь.
При цьому, суд враховує, що сторона захисту заявила про допит як свідків двох дітей обвинуваченої ОСОБА_6 , відносно яких згідно обвинувального акта нею вчинялися протиправні дії, відтак, оскільки на даній стадії судового провадження ще не вирішено питання про їх допит, суд вважає наявним ризик того, що остання перебуваючи на свободі може здійснювати на них вплив з метою схиляння до дачі показань або їх зміни на її користь.
Ризик повторного вчинення іншого кримінального правопорушення, або продовження вчиненого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), суд оцінює як високий, оскільки, злочини, інкриміновані ОСОБА_6 відповідно до обвинувального акта, за версією сторони обвинувачення, мали системний характер, вчинялися протягом тривалого часу за участю невстановлених органом досудового розслідування осіб, а тому підстави вважати, що вказаний ризик зменшився, у суду відсутні.
При цьому, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу стороною захисту не доведено та не надано доказів того, що ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу, наразі зменшилися або перестали існувати.
Оцінивши в сукупності всі вище наведенні обставини, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Вважаючи, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_6 , суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується остання, має досить високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених та, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При цьому, на переконання суду, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
Суд вважає безпідставними та необґрунтованими твердження обвинуваченої про необхідність зміни їй запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з огляду на наступне.
Так, посилання обвинуваченої на тривалість її перебування під вартою не може бути безумовною підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки вказана обставина, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, не враховується при обранні запобіжного заходу та вирішенні питання доцільності тримання під вартою особи, щодо якої існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, суд при продовженні застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, відтак, клопотання прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави.
Окрім цього, оскільки обвинувачена ОСОБА_6 під час судового засідання повідомила про погіршення її стану здоров'я, суд вважає за необхідне зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області провести її медичне обстеження та у разі необхідності забезпечити необхідне лікування згідно встановленого діагнозу.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 197, 199, 201, 206, 331, 392, 395 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора -задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів, тобто по 11 вересня 2025 року включно.
Зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області провести медичне обстеження обвинуваченої ОСОБА_6 та у разі необхідності забезпечити необхідне лікування згідно встановленого діагнозу.
Копію ухвали невідкладно скерувати для виконання начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3