Провадження №2-а/760/595/25
Справа №760/14217/24
22 липня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючої судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Омельяненко С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом та просить суд скасувати постанову серії ЕНА №2385784 від 13.06.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за скоєне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 13.06.2024 відповідачем відносно нього було винесено постанову серії ЕНА №2385784 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Зі змісту постанови вбачається, що він 13.06.2024 о 21 год. 42 хв. в м.Києві по пр. В. Івасюка, 55, керуючи автомобілем марки «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16, коли рух тільки прямо, повернув ліворуч, чим порушив п. 8.4 «г» ПДР України - порушення вимог інформаційно - вказівних знаків та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вищевказану постанову позивач вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки відомості, зазначені в ній, не відповідають дійсним обставинам справи, а дії інспектора патрульної поліції при винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили права позивача.
Повідомив інспектора про те, що нічого не порушував, оскільки знак, на який посилався інспектор, встановлений без дотримання вимог Національного стандарту України 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», тому його важко помітити з крайньої лівої смуги, в якій перебував автомобіль. На підставі викладеного просить його позовну заяву задовольнити.
18.06.2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу було передано до провадження головуючому судді Усатовій І.А.
20.06.2024 до суду від позивача нідйшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії постанови.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.06.2024 справу за адміністративним позовом залишно без руху та надано строк для усунення недоліків.
05.08.2024 на виконання ухвали від 24.06.2024 надійшла заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то сторони у судове засідання не викликалися.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 13.06.2024 інспектором Кругловою Д.Р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2385784, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 13.06.2024 о 21 год. 42 хв. в м.Києві по пр. В. Івасюка, 55, керуючи автомобілем марки «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16, коли рух тільки прямо, повернув ліворуч, чим порушив п. 8.4 г ПДР України.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.
Як встановлено, позивач ОСОБА_1 , не був згодний з порушенням, заперечував дійсні обставини справи, вказував, що знак, на який посилався інспектор, встановлений без дотримання вимог Національного стандарту України 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», тому його важко помітити з крайньої лівої смуги, в якій перебував автомобіль позивача, тобто відсутній факт порушення ним ПДР.
Згідно п. 5.16 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, знак 5.16 означає «Напрямки руху по смугах», показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
Згідно з п. 14.1.1. ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Дорожні знаки. Загальні технічні умови Правила застосування» дорожні знаки потрібно розташовувати так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатування і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо).
Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено.
Дорожні знаки повинні бути видимі за відстані не менше ніж 100 м за напрямком руху.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до вимог статті 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, в порушення наведеного відповідачем вимоги ст. 280 КУпАП не виконані в повному обсязі. Так, будь-яких доказів наявності дорожнього знаку 5.16 на відповідному відрізку дороги, де зупинено автомобіль позивача, відповідачем не надано, відзиву не направлено, запис відеофіксації правопорушення, відео з нагрудного відеореєстратора, як про це вказано в оскаржуваній постанові суду не представлено.
Крім того, згідно з ст. ст. 251, 254 КУпАП обов'язок збирання доказів відносно виявлення та розслідування правопорушення покладено на осіб, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що добуті за допомогою визначених засобів доказування. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На особливу увагу заслуговує ч.2 ст.77 КАС України, яка визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як встановлено відповідач, який в порядку ст. 258 КУпАП склав постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача не виявив жодних свідків, речових доказів, не зафіксував в інший спосіб обставини правопорушення та докази, які підтверджують факт порушення вимог дорожнього знаку 5.16 та наявність самого цього знаку, з огляду на те, що вказані в постанові в якості додатку відеофіксація правопорушення, пояснення водія і відео з нагрудної камери відеореєстратора, суду не представлені.
Відтак, зважаючи на те, що відповідачем у справі інспектором поліції, за встановлених обставин не визнання події правопорушення та її оспорення, та за відсутності доказів відеофіксації правопорушення, а так само інших доказів фіксації правопорушення, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено порушення вимог ч.5 ст. 258 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а ефективність засобів правового захисту прав позивача вимагає розв'язання питання щодо підстав його юридичної відповідальності, щоб можливість розглянути справу по суті відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП булла забезпечена з повним захистом прав від тривання їх порушення правовою невизначеністю. Достатнім засобом правового захисту буде вирішення питання про адміністративну відповідальність позивача по суті, на підставі чого адміністративному суду належить згідно з ч.3 ст.286 КАС України та у відповідності зі ст.293 КУпАП скасувати оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити.
При задоволенні позову стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
Приймаючи до уваги те, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем понесено судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 605,60 грн., їх належить стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань судових витрат.
На підставі вищесказаного та керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 121, ст. 247, 293 КУпАП ст.ст. 72, 77, 118-119,122, 243-244,246, 262, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2385784 від 13.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя І.А. Усатова