Провадження №2-а/760/185/25
Справа №760/1417/22
22 липня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Омельяненко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Києві рядового поліції Буряна Максима Григоровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до інспектора УПП у м. Києві Буряна М.Г. у якому просив суд: визнати протиправними дії інспектора УПП м. Київ Буряна М.Г.; скасувати постанову серія ЕАО № 5180177 від 24.12.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП; закрити справу про адміністративне правопорушення; компенсувати позивачу матеріальні витрати: 506,33 грн (оплату судового збору в розмірі 496,20 грн та комісію 10,13 грн) за рахунок відповідача; постановити окрему ухвалу відносно відповідача щодо вжиття заходів до нього дисциплінарного впливу за грубі порушення вимог закону і неналежного виконання професійних обов'язків та направити її до ДПП.
Позовні вимоги мотивує тим, що 24.12.2021 інспектором УПП м. Київ Буряном М.Г. були сфальшовані матеріали справи, а саме його ім'я було вказано у постанові ЕАО № 5180177 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, та стягнення штрафу 680 гривень, до якої він не має жодного відношення.
Вказує, що 24.12.2021 приблизно у 16:40 він рухався в транспортному засобі KIA RIO, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Васильківська у м. Київ в межах правил дорожнього руху та у дзеркалі заднього виду побачив проблискові сигнали поліцейського автомобіля.
Дотримуючись ПДР 3.2. він включив правий поворот, прийняв праворуч, та спробував пропустити патрульний автомобіль.
Водночас сигнали патрульного автомобіля не припинялися та були незрозумілі багатьом учасникам руху. Всі смуги були зайняті, трафік був утруднений та він ще раз спробував пропустити патрульний автомобіль і тепер вже перебудувався вліво, проте сигнали не припинялися.
Тоді він вирішив зупинитись і не здійснювати рух до проїзду патрульного автомобіля, який зупинився праворуч від нього, та водій патрульного автомобіля голосом наполіг щоб він припаркував автомобіль праворуч, на смузі для руху маршрутних транспортних засобів.
Зазначає, що рядовий поліції з нагрудним знаком 0165281 спочатку спробував визначити запах з його автомобіля на предмет алкогольного запаху, з нагоди наближення новорічних свят, потім вирішив перевірити його автомобіль на предмет викрадення та вимагав посвідчення водія.
Посилається, що після цього інспектор висунув звинувачення у порушенні ПДР (рух по дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11).
Стверджує, що такі дії інспектора вважає протиправними, а постанову незаконною, винесену з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, яка підлягає скасуванню за таких підстав: рядовий поліції з нагруднім знаком 0165281 на його вимогу розглянути справу по суті, та з дотриманням усіх норм законодавства, грубо проігнорував; виніс постанову ЕАО № 5180177 без розгляду справи; в постанові значиться ім'я іншої людини - Бурян М.Г., яка зі позивачем не спілкувалась; кому із працівників належить підпис, під постановою, йому не відомо; постанова винесена за статтею якої не існує (статтю 122-ч 3 виключено на підставі Закону № 586-VI від 24.09.2008); (6) інспектор поліції з нагруднім знаком 0165281 відхилив його клопотання щодо перенесення розгляду справи, про надання юридичної допомоги фахівця в галузі права, про його бажання прийнять участь в розгляді справи та ознайомиться с матеріалами справи, про прийняття його пояснення по справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25.01.2022 було відкрито провадження у справі та розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.11.2022 до участі у справі було залучено співвідповідача Департамент патрульної поліції.
У встановлений судом строк відповідачами відзиву на позовну заяву подано не було, а тому відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то сторони у судове засідання не викликалися.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 24.12.2021 інспектором УПП в м. Києві Буряном М.Г. щодо ОСОБА_1 складено постанову серії ЕАО № 5180177, відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн за те, що 24.12.2021 о 16 год 33 хв в м. Києві по вул. Велика Васильківська, 81, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «КІА RIO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку (рух) на смузі ля маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушив вимоги п 17.1 ПДР України.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 17.1 ПДР визначено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі, мопедів, мотоциклів (за винятком мотоциклів з боковим причепом, мотоколясок, триколісних транспортних засобів) та велосипедистів) на цій смузі.
Диспозиція ч. 3 ст. 122 КУпАП визначає відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Позивач заперечує рух ним по смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Згідно зі ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1)попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст.252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина 2 ст.77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наявних у суду матеріалів, окрім постанови про адміністративне правопорушення, не вбачається сукупності доказів, передбачених ст. 251 КУпАП України, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Згідно статі 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, суд вважає недоведеним, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Водночас не підлягають задоволенню вимоги про визнання протиправними дій інспектора під час винесення постанови, оскільки будь-яких порушень інспектора судом не встановлено.
Доводи позивача щодо порушення відповідачем-1 прядку розгляду справи не знайшли свого підтвердження, а вирішення клопотань позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення належало до дискреційних повноважень відповідача-1.
Щодо позовних вимог до відповідача інспектора УПП у м. Києві Буряна М.Г.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, що міститься у п. 7 ч. 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ст. 245 Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами п. 5 ст. 213 КпАП України справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають:
1) центральний орган управління поліцією;
2) територіальні органи поліції.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Стаття 222 КпАП України встановлює, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Приписами ч. 3 статті 288 КпАП України визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 3 ст. 122 КпАП України, інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за № 724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаних справах вказав, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Суд приходить до висновку, що органом Національної поліції у даній справі є Департамент патрульної поліції та судом було здійснено розгляд справи по суті заявлених вимог саме до відповідача Департаменту патрульної поліції, як суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції не підлягають задоволенню, оскілки пред'явлені до неналежного відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду із позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн.
Водночас не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення на його користь комісії за сплату судового збору у розмірі 10,13 грн, оскільки вибір способу сплати судового збору через певні платіжні системи, де установлена відповідна комісія, був самостійним рішенням позивача. Разом із цим, позивач не був позбавлений можливості здійснити оплату судового збору безпосередньо через Державну казначейську службу, де розміщений відповідний рахунок, без спати такої комісії.
Керуючись ст.ст. 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Києві рядового поліції Буряна Максима Григоровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕАО № 5180177 від 24.12.2021, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108616, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Усатова І.А.