СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/10059/25
пр. № 2/759/4992/25
23 липня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., представника позивача - адвоката Романенка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
Позивачка 12.05.2025 року звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
В обґрунтування поданого позову, позивачем зазначено, що Позивач і Відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 2002 по 2007 рік. Протягом періоду шлюбу сторонами було спільно набуте нерухоме майно - житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
У 2007 році шлюб між сторонами було розірвано. У 2010 році ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про поділ спільного майна. Рішенням суду вимоги було задоволено частково: земельну ділянку поділено шляхом визначення за кожним із співвласників по 1/2 частки, а в поділі житлового будинку було відмовлено.
Таким чином, станом на сьогодні, згідно з актуальними правовстановлюючими документами: 1) житловий будинок перебуває у спільній сумісній власності сторін; 2) земельна ділянка у спільній частковій власності з визначенням часток - по 1/2 за кожним із співвласників.
Попри неодноразові спроби врегулювати питання поділу в добровільному порядку, сторони не досягли згоди. З метою встановлення можливості поділу нерухомого майна в натурі, Позивачем було замовлено будівельно-технічну експертизу.
Згідно з висновком експерта, з технічної точки зору поділ житлового будинку АДРЕСА_1 згідно часток співвласників 1/2 та 1/2, без врахування самочинного будівництва, без відхилення від вказаних часток, можливий. З технічної точки зору поділ земельної ділянки кадастровий № 8000000000:75:129:0044, згідно часток співвласників 1/2 та 1/2, без врахування самочинного будівництва, без відхилення від вказаних часток, відповідно до наданої схеми поділу земельної ділянки кадастровий № 8000000000:75:129:0044, можливий.
За запропонованим варіантом поділу будинку пропонується виділити (Додаток № 1 до висновку варіант № 1):
першому співвласнику (1/2): приміщення № 1 (передпокій з кухнею-нішею) площею 8,4 кв.м., приміщення № 2а (суміщений санвузол) площею 4,9 кв.м., приміщення № 4 (житлова кімната) площею 14,0 кв.м., загальною площею 27,3 кв.м., житловою площею 14,0 кв.м.;
другому співвласнику (1/2): приміщення № 3 (передпокій з кухнею-нішею) площею 8,4 кв.м., приміщення № 2 (суміщений санвузол) площею 4,9 кв.м., приміщення № 5 (житлова кімната) площею 14,0 кв.м., загальною площею 27,3 кв.м., житловою площею 14,0 кв.м.
Для можливості поділу будинку за наведеним варіантом необхідно виконати наступні ремонтно-будівельні роботи по переплануванню приміщень (Додаток № 1 до висновку варіант № 1):- демонтувати існуючі перегородки між приміщеннями 4 та 5, 3 та 1, - демонтувати існуючі перегородки з дверними отворами між приміщеннями 2 та 5, 2 та 4, 2 та 3, 2 та 1, - шляхом монтажу перегородок та дверних блоків влаштувати приміщення житлових кімнат № 5, № 4 згідно схеми Додатку № 1 до висновку варіант № 1;- шляхом монтажу перегородок та дверних блоків влаштувати приміщення суміщених санвузлів № 2, № 2а згідно схеми Додатку № 1 до висновку варіант № 1;- шляхом монтажу перегородок та дверних блоків влаштувати приміщення передпокою з кухнею-нішею № 1 , № 3 згідно схеми Додатку № 1 до висновку варіант № 1, при цьому кухню-нішу в структурі передпокою обладнати електроплитою та примусовою витяжною вентиляцією.
Враховуючи зазначене та розмір часток співвласників експертом пропонується наступний поділ земельної ділянки кадастровий № 8000000000:75:129:0044, згідно наданої схеми поділу земельної ділянки кадастровий № 8000000000:75:129:0044:
Варіант 1 (див. Додаток № 2)
Першому співвласнику (1/2) земельну ділянку площею 500 кв.м., що має форму багатокутника ЕЖЗИКЛМНАГДЕ;
Другому співвласнику (1/2) земельну ділянку площею 500 кв.м., що має форму багатокутника РБВГАНМЛКИЗЖОПР.
Межі розподілу прокласти по лініям:- відрізки МЛ довжиною 10,03 м прокласти згідно варіанту розподілу житлового будинку;- відрізок ЛК довжиною 8,83 м прокласти з точки Л, перпендикулярно до відрізку ЛМ;- відрізок КИ довжиною 1 м прокласти з точки К, перпендикулярно до відрізка КЛ;- відрізок ИЗ довжиною 7,4 м прокласти з точки И, перпендикулярно до тильного фасаду житлового будинку;- відрізок ЗЖ довжиною 2,54 м прокласти з точки З, перпендикулярно до правої межі земельної ділянки;- відрізок МН довжиною 2 м прокласти з точки М, перпендикулярно до лівого фасаду житлового будинку;- відрізок НА довжиною 24,03 м прокласти з точки Н, на відстані 2 м від лівого фасаду житлового будинку;- відрізок АГ довжиною 1,45 м прокласти з точки А, перпендикулярно до лівої межі земельної ділянки.
Схематичне зображення поділу земельної ділянки кадастровий № 8000000000:75:129:0044, згідно наданої схеми поділу земельної ділянки кадастровий № 8000000000:75:129:0044, викладено в додатку № 2 варіант № 1.
Позивач зазначає, що в рамках спільної власності він фактично користується частиною приміщення, яка у висновку експертизи визначена як частина, що належить йому як співвласнику (частина приміщення, що зазначена у висновку як «Співвласник 1»). У зв'язку з цим, Позивач просить суд здійснити поділ майна шляхом виділення саме цієї частини для подальшого використання.
Таким чином, Позивач реалізує своє право на поділ спільного майна в натурі у судовому порядку, керуючись положеннями чинного законодавства України, з урахуванням висновків експертизи та зобов'язанням здійснити за власний рахунок необхідні ремонтно-будівельні роботи і, у разі потреби, отримати відповідні дозвільні документи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025 року справу розподілено судді Ключнику А.С. (а.с. 45).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання (а.с. 48).
Відповідачем відзиву на позовну заяву у строки визначені ст. 178 ЦПК України до суду не подано.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.07.2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 57).
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Романенко В.В. позов підтримав з у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Судом встановлено, що Позивач і Відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 2002 по 2007 рік. Протягом періоду шлюбу сторонами було спільно набуте нерухоме майно - житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
У 2007 році шлюб між сторонами було розірвано. У 2010 році ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про поділ спільного майна. Рішенням суду вимоги було задоволено частково: земельну ділянку поділено шляхом визначення за кожним із співвласників по 1/2 частки, а в поділі житлового будинку було відмовлено (а.с. 18-19).
Таким чином, станом на сьогодні, згідно з актуальними правовстановлюючими документами: 1) житловий будинок перебуває у спільній сумісній власності сторін; 2) земельна ділянка у спільній частковій власності з визначенням часток - по 1/2 за кожним із співвласників.
На даний час шлюбні стосунки між подружжям припинили своє існування жодних сімейних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, мають окремий бюджет та бажають поділити майно набуте ними під час шлюбу.
Вирішуючи по суті позовні вимоги, суд враховує наступні вимоги діючого законодавства.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).
Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. 1, ч. 2 статті 71 СК України).
Частиною 1 ст. 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (ч. 1 ст. 364 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
Частиною 1 ст. 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.
Ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між його співвласниками не потребує попереднього (до ухвалення такого рішення) подання до суду сторонами документів, що дають право на виконання відповідних будівельних робіт, навіть у тому випадку, коли такий поділ вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування (правова позиція згідно постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18).
Можливість поділу нерухомого майна, яке має в складі самочинні добудови або перепланування узгоджується з практикою Верховного Суду: судом установлено, що при встановлені варіантів виділу частки майна в натурі, що є у спільній частковій власності, самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна експертом не враховувалися і вони не були предметом поділу (правова позиція згідно постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18).
Судом встановлено, що попри неодноразові спроби врегулювати питання поділу в добровільному порядку, сторони не досягли згоди. З метою встановлення можливості поділу нерухомого майна в натурі, Позивачем було замовлено будівельно-технічну експертизу.
Згідно з висновком експерта, з технічної точки зору поділ житлового будинку АДРЕСА_1 згідно часток співвласників 1/2 та 1/2, без врахування самочинного будівництва, без відхилення від вказаних часток, можливий. З технічної точки зору поділ земельної ділянки кадастровий № 8000000000:75:129:0044, згідно часток співвласників 1/2 та 1/2, без врахування самочинного будівництва, без відхилення від вказаних часток, відповідно до наданої схеми поділу земельної ділянки кадастровий № 8000000000:75:129:0044, можливий.
За запропонованим варіантом поділу будинку пропонується виділити (Додаток № 1 до висновку варіант № 1):
першому співвласнику (1/2): приміщення № 1 (передпокій з кухнею-нішею) площею 8,4 кв.м., приміщення № 2а (суміщений санвузол) площею 4,9 кв.м., приміщення № 4 (житлова кімната) площею 14,0 кв.м., загальною площею 27,3 кв.м., житловою площею 14,0 кв.м.;
другому співвласнику (1/2): приміщення № 3 (передпокій з кухнею-нішею) площею 8,4 кв.м., приміщення № 2 (суміщений санвузол) площею 4,9 кв.м., приміщення № 5 (житлова кімната) площею 14,0 кв.м., загальною площею 27,3 кв.м., житловою площею 14,0 кв.м.
Для можливості поділу будинку за наведеним варіантом необхідно виконати наступні ремонтно-будівельні роботи по переплануванню приміщень (Додаток № 1 до висновку варіант № 1):- демонтувати існуючі перегородки між приміщеннями 4 та 5, 3 та 1, - демонтувати існуючі перегородки з дверними отворами між приміщеннями 2 та 5, 2 та 4, 2 та 3, 2 та 1, - шляхом монтажу перегородок та дверних блоків влаштувати приміщення житлових кімнат № 5, № 4 згідно схеми Додатку № 1 до висновку варіант № 1;- шляхом монтажу перегородок та дверних блоків влаштувати приміщення суміщених санвузлів № 2, № 2а згідно схеми Додатку № 1 до висновку варіант № 1;- шляхом монтажу перегородок та дверних блоків влаштувати приміщення передпокою з кухнею-нішею № 1 , № 3 згідно схеми Додатку № 1 до висновку варіант № 1, при цьому кухню-нішу в структурі передпокою обладнати електроплитою та примусовою витяжною вентиляцією.
Враховуючи зазначене та розмір часток співвласників експертом пропонується наступний поділ земельної ділянки кадастровий № 8000000000:75:129:0044, згідно наданої схеми поділу земельної ділянки кадастровий № 8000000000:75:129:0044:
Варіант 1 (див. Додаток № 2)
Першому співвласнику (1/2) земельну ділянку площею 500 кв.м., що має форму багатокутника ЕЖЗИКЛМНАГДЕ;
Другому співвласнику (1/2) земельну ділянку площею 500 кв.м., що має форму багатокутника РБВГАНМЛКИЗЖОПР.
Межі розподілу прокласти по лініям:- відрізки МЛ довжиною 10,03 м прокласти згідно варіанту розподілу житлового будинку;- відрізок ЛК довжиною 8,83 м прокласти з точки Л, перпендикулярно до відрізку ЛМ;- відрізок КИ довжиною 1 м прокласти з точки К, перпендикулярно до відрізка КЛ;- відрізок ИЗ довжиною 7,4 м прокласти з точки И, перпендикулярно до тильного фасаду житлового будинку;- відрізок ЗЖ довжиною 2,54 м прокласти з точки З, перпендикулярно до правої межі земельної ділянки;- відрізок МН довжиною 2 м прокласти з точки М, перпендикулярно до лівого фасаду житлового будинку;- відрізок НА довжиною 24,03 м прокласти з точки Н, на відстані 2 м від лівого фасаду житлового будинку;- відрізок АГ довжиною 1,45 м прокласти з точки А, перпендикулярно до лівої межі земельної ділянки.
Схематичне зображення поділу земельної ділянки кадастровий № 8000000000:75:129:0044, згідно наданої схеми поділу земельної ділянки кадастровий № 8000000000:75:129:0044, викладено в додатку № 2 варіант № 1.
Позивач зазначає, що в рамках спільної власності він фактично користується частиною приміщення, яка у висновку експертизи визначена як частина, що належить йому як співвласнику (частина приміщення, що зазначена у висновку як «Співвласник 1»). У зв'язку з цим, Позивач просить суд здійснити поділ майна шляхом виділення саме цієї частини для подальшого використання.
Таким чином, суд погоджується з доводами Позивача, що у разі такого поділу, останній реалізує своє право на поділ спільного майна в натурі у судовому порядку з урахуванням висновків експертизи та зобов'язанням здійснити за власний рахунок необхідні ремонтно-будівельні роботи і, у разі потреби, отримати відповідні дозвільні документи.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши справу в заявлених межах, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Питання судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 63, 69, 70, 71 СК України, ст. 356, 367, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81-82, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - задовольнити.
В порядку поділу спільного майна сторін, поділити в натурі житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у спосіб запропонований Висновком експерта № 1-30/04 від 30 квітня 2025 року:
Виділити ОСОБА_1 в особисту приватну власність окремий об'єкт нерухомого майна, який складається з наступних приміщень житлового будинку: приміщення № 1 (передпокій з кухнею-нішею) площею 8,4 кв.м., приміщення № 2а (суміщений санвузол) площею 4,9 кв.м., приміщення № 4 (житлова кімната) площею 14,0 кв.м., загальною площею 27,3 кв.м., житловою площею 14,0 кв.м;
Виділити ОСОБА_2 в особисту приватну власність окремий об'єкт нерухомого майна, який складається з наступних приміщень житлового будинку: приміщення № 3 (передпокій з кухнею-нішею) площею 8,4 кв.м., приміщення № 2 (суміщений санвузол) площею 4,9 кв.м., приміщення № 5 (житлова кімната) площею 14,0 кв.м., загальною площею 27,3 кв.м., житловою площею 14,0 кв.м;
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Поділити між співвласниками в натурі земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:75:129:0044, за адресою: АДРЕСА_1 , у спосіб запропонований Висновком експерта № 1-30/04 від 30 квітня 2025 року:
Виділити ОСОБА_1 в особисту приватну власність земельну ділянку площею 500 кв.м., що має форму багатокутника ЕЖЗИКЛМНАГДЕ;
Виділити ОСОБА_2 в особисту приватну власність земельну ділянку площею 500 кв.м., що має форму багатокутника РБВГАНМЛКИЗЖОПР;
Межі розподілу прокласти по лініям: відрізки МЛ довжиною 10,03 м прокласти згідно варіанту розподілу житлового будинку; відрізок ЛК довжиною 8,83 м прокласти з точки Л, перпендикулярно до відрізку ЛМ; відрізок КИ довжиною 1 м прокласти з точки К, перпендикулярно до відрізка КЛ; відрізок ИЗ довжиною 7,4 м прокласти з точки И, перпендикулярно до тильного фасаду житлового будинку; відрізок ЗЖ довжиною 2,54 м прокласти з точки З, перпендикулярно до правої межі земельної ділянки; відрізок МН довжиною 2 м прокласти з точки М, перпендикулярно до лівого фасаду житлового будинку; відрізок НА довжиною 24,03 м прокласти з точки Н, на відстані 2 м від лівого фасаду житлового будинку; відрізок АГ довжиною 1,45 м прокласти з точки А, перпендикулярно до лівої межі земельної ділянки;
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:75:129:0044, за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) судові витрати на оплату судового збору у розмірі 8462,86 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 23.07.2025 року.
Суддя Ключник А.С.