Номер провадження: 22-ц/813/5170/25
Справа № 521/18548/24
Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
22.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Поночевна Анастасія Олегівна, на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В ході розгляду справи, 03.03.2025 року, відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про надання строку для примирення подружжя, в якій зауважила про можливість збереження сім'ї та просила надати сторонам строк для примирення тривалістю шість місяців.
Сторона позивача 06.03.2025 року подала до суду заперечення щодо вказаної заяви.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2025 року сторонам у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу надано строк для примирення тривалістю в п'ять місяців. Провадження в даній цивільній справі зупинено до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Постановляючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що примирення між сторонами можливе, у зв'язку з чим сторонам необхідно надати строк для примирення тривалістю в п'ять місяців, та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, зупинив провадження у справі до закінчення цього строку.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Поночевна Анастасія Олегівна, подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2025 року і поновити розгляд справи, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не навів достатніх мотивів необхідності надання сторонам строку для примирення. Вказує, що фактичні шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припиненні більш ніж п'ять років тому й позивач має нову сім'ю. Апелянт вважає, що зупинення судом першої інстанції провадження у справі на п'ять місяців з метою надання сторонам строку на примирення належно не обґрунтовано, не наведено оцінки співмірності та дієвості застосованого судом заходу для примирення подружжя з урахуванням обставин цієї справи у співвідношенні з необхідністю дотримання розумних строків розгляду справ. Таким чином, на думку апелянта, ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 2, 240, 263 ЦПК України, при її винесенні судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду, сформульовані у справі № 761/33261/16-ц, щодо застосування ст. 111 СК України, а тому ухвала підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ураховуючи, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про зупинення провадження, право на апеляційне оскарження якої передбачено п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, та оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на таке.
У відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 - 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржувана ухвала суду повністю відповідає.
Судом встановлено, що в провадженні районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява про надання строку на примирення подружжя терміном у шість місяців.
Пославшись на вимоги ст. 111 СК України, п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та вказавши, що згідно досліджених матеріалів справи примирення між сторонами можливе, суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою надав сторонам строк для примирення тривалістю п'ять місяців, у зв'язку з чим зупинив провадження у справі до закінчення цього строку.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст. 21 СК України). Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї (ч. 1 ст. 51 Конституції України).
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За правилами ч. 1 ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року за №11 роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню ст. 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Слід звернути увагу, що до основних засад цивільного судочинства законодавець відносить принцип розумності строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до положень ч 5 ст. 211 ЦПК України, суд під час розгляду справи по суті сприяє примиренню сторін.
У ч. 7 ст. 240 ЦПК України вказується, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 111 СК України.
При цьому, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонами у справі про розірвання шлюбу строку для примирення подружжя. Також, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановленихп. 4 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Апеляційний суд вказує, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду.
При цьому, із системного аналізу вказаних вище норм права випливає, що якщо у справі про розірвання шлюбу суд дійде висновку про необхідність надання подружжю строку для примирення, який не може перевищувати шести місяців, суд відповідно до імперативної вказівки п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України зобов'язаний зупинити провадження у справі на цей строк.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 березня 2023 року у справі №127/16963/22-ц (провадження № 61-203св23) касаційний суд у ході системного аналізу положень матеріального та процесуального права прийшов до висновку, що «заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об'єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ».
При цьому у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2019 року у справі № 264/3830/18 (провадження № 61-47411св18) зазначено, що «У пункті 14 частини першої статті 353 ЦПК України закріплено, що окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі. Аналіз статті 353 ЦПК України свідчить, що у вказаній нормі не передбачено оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення».
З аналізу змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт фактично не погоджується з наданням судом першої інстанції строку для примирення подружжя.
Між тим, згідно положень ст. 353 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає оскарженню тільки в межах перевірки дотримання судом правил зупинення провадження у справі.
Слід зазначити, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з цих підстав лише в тих випадках, якщо судом першої інстанції буде надано строк для примирення, що перевищуватиме шість місяців.
Оскаржуваною ухвалою подружжю надано строк для примирення п'ять місяців, що не перевищує шестимісячний строк, передбачений законом, а відтак з цих підстав оскаржувана ухвала не може бути визнана незаконною і не може бути скасована судом.
Ухвала суду в частині надання сторонам строку для примирення як така, що не передбачена ст. 353 ЦПК України, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тому незгода позивача з ухвалою суду в цій частині може бути включена позивачем в апеляційну скаргу на рішення суду, якщо він буде з ним не згоден.
Крім того, надання судом строку для примирення подружжя не суперечить моральним засадам суспільства, не є примушуванням сторін до спільного проживання, втручанням у їх приватне життя, порушенням норм моралі, конституційних прав позивача та принципу добровільності шлюбу.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання зупинення провадження. При цьому, обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційним судом також не встановлено.
Оскільки ухвала суду постановлена з дотримання норм процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, обґрунтовані, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Поночевна Анастасія Олегівна, - залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: Є.С. Сєвєрова
С.О. Погорєлова