07 вересня 2006 р.
№ 205/11-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін котрі
позивача
відповідача
Бобраніцький П.Г.- голова правління / паспорт/
не з'явились повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства
“Озернянський агропромтехсервіс»
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від
07.12.2005 року.
у справі
№ 205/11-05
господарського суду
Київської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства
“Озернянський агропромтехсервіс»
до
Приватного орендного сільськогосподарського підприємства “Перемога»
про
стягнення 7257,94грн.
Відкрите акціонерне товариство “Озернянський агропромтехсервіс» звернулось до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства “Перемога» 7257 грн. 94 коп. заборгованості за надані послуги з ремонту сільськогосподарської техніки.
Господарський суд Київської області рішенням від 12.10.2005 року (суддя Мальована Л.Я.) позовні вимоги задовольнив повністю, стягнув з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства “Перемога» на Доповідач Гоголь Т.Г.
користь Відкритого акціонерного товариства “Озернянський агропромтех-сервіс» 7257,94 грн. основного боргу, судові витрати покладено на відповідача. Рішення вмотивоване доведеністю позовних вимог.
Київський міжобласний апеляційний господарський суд постановою від 07.12.2005 року (судді: Швець В.О., Андрейцева Г.М., Сергейчук О.А.) рішення господарського суду Київської області від 12.10.2005 року скасував, в задоволені позовних вимог - відмовив. Постанову вмотивовано тим, що позивач звернувся до господарського суду після закінчення строку позовної давності, встановленого статтею 71 Цивільного кодексу УРСР для пред'явлення позову, що, відповідно, є підставою для відмови в позові. Апеляційний господарський суд зазначив, що позивач мав звернутись до господарського суду за захистом своїх прав, протягом трьох років, рахуючи з моменту залишення відповідачем виставлених рахунків без оплати.
Відкрите акціонерне товариство “Озернянський агропромтехсервіс» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.12.2005 року скасувати, залишити без змін рішення господарського суду Київської області від 12.10.2005 року, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування міжобласним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що Київський міжобласний апеляційний господарський суд не застосував норм закону, який, на думку скаржника, необхідно було застосувати, а саме пункт 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та частину 1 статті 264 Цивільного кодексу України ( в редакції 2004 року). Скаржник зазначає, що актом взаємозвірки від 09.08.2004 року сторони встановили нові взаємовідносини, тим самим підтвердили існування боргу. Оскільки відповідач зазначеним актом звірки взаєморозрахунків визнав борг, скаржник вважає, що господарський суд Київської області вірно застосував статтю 530 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник повинен виконати зобов'язання в семиденний строк з дня отримання претензій скаржника на акт звірки від 09.08.2004 року.
Приватне орендне сільськогосподарське підприємство “Перемога» відзив на касаційну скаргу не надіслало.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г, пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в рішенні господарського суду Київської області та постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду у даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
В ході розгляду справи Київським міжобласним апеляційним господарським судом встановлено, що за період з 1997 року по 1998 рік на підставі листів № 4 від 20.05.1997 року, № 1 від 12.03.1998 року, б/н від 25.03.1998 року, б/н від 07.04.1998 року б/н від 15.07.1998 року, б/н від 24.06.1998 року Відкритим акціонерним товариством “Озернянський агропромтехсервіс» для Приватного орендного сільськогосподарського підприємства “Перемога» були виконано ремонті роботи на загальну суму 7257,94 грн. Факт виконання зазначених робіт було підтверджено актами виконаних робіт, накладними, довіреностями та рахунками, що виписувались позивачем, останній з яких датований 12.08.1998 року.
Актом звірки взаєморозрахунків від 09.08.2004 року сторони підтвердили заборгованість Приватного орендного сільськогосподарського підприємства “Перемога» перед Відкритим акціонерним товариством “Озернянський агропромтехсервіс».
Позивач направив відповідачу претензію № 37 від 03.06.2005 року, яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.
До господарського суду за захистом своїх прав позивач звернувся в серпні 2005 року.
Виникнення та продовження правовідносин між сторонами, відносно даного господарського спору, відбувалось в межах дії Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, оскільки відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплинув до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до статті 71 Цивільного кодексу Української РСР позовна давність -це строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене. Згідно із зазначеною статтею загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки. Сплив строку позовної давності не припиняє зобов'язання, однак особа, право якої порушене, втрачає право захисту за позовом.
Відповідно до статті 76 Цивільного кодексу Української РСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
За вимогами статті 165 Цивільного кодексу Української РСР, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час.
Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання
Зважаючи на те, що сторонами не було узгоджено термін оплати виконаних робіт, право вимоги оплати Приватного орендного сільськогосподарського підприємства “Перемога» виникло з моменту виписки рахунків виконаних робіт, останній з яких датований 12.08.1998 року.
Таким чином, судом апеляційної інстанції було правильно встановлено, що позов про стягнення заборгова ності, заявлений в серпні 2005 року, є таким, що заявлений поза межами строку давності, а тому вірно, згідно з вимогами статті 80 Цивільного кодексу Української РСР, відмовлено у задоволенні позову з цих підстав.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Відкрите акціонерне товариство “Озернянський агропромтехсервіс» зазначає, що строк позовної давності пропущено не було, оскільки початком перебігу строку позовної давності, на думку скаржника, є підписання акта звірки взаєморозрахунків від 09.08.2004 року. Таке твердження скаржника не приймається судом до уваги, оскільки визнання боргу не перериває для юридичної особи перебігу строку позовної давності. Захист права в судовому порядку відліковується з моменту по рушення цього права, тобто з серпня 1998 року.
Оскільки фактичні обставини справи встановлені апеляційним господарським судом на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, зароблені висновки відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги визнаються не переконливими.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 1115 , 1117 , 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.12.2005 року у справі № 205/11-05 залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Озернянський агропромтехсервіс» - без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич