Справа № 752/15324/25
Провадження по справі № 1-кс/752/5886/25
іменем України
"10" липня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100010001796 від 24.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
встановив:
03 липня 2025 року до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100010001796 від 24.05.2025, яке 02.07.2025 вилучено під час обшуку автомобіля Mitsubishi Outlander, сірого кольору 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_2 , який перебуває у фактичному користуванні та згідно інформації з бази ІПНП належить на праві власності ОСОБА_5 , а саме на: банківські карти Монобанк НОМЕР_3 ; ПУМБ НОМЕР_4 ; Приватбанк НОМЕР_5 ; Монобанк НОМЕР_6 ; флеш-накопичувач Transcend 16 Gb; договір купівлі-продажу ТЗ 8046/2025/5372133; технічний паспорт на мопед Ява НОМЕР_15; результати пошуку фізичних осіб на 1 арк.; заяву №2469606283 від 22.06.2024; квитанцію № ПН240004; акт огляду реалізованого ТЗ; договір комісії №08К/2023; договір купівлі-продажу ТЗ №08К-11/2023; акт технічного стану ТЗ №6510/23/1/000018; інформаційну картку; довіреність.
Посилаючись на те, що вилучене в ході обшуку майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, слідчий просить накласти арешт на зазначене майно з метою його збереження.
В судовому засіданні прокурор клопотання про арешт майна підтримав. Зазначив, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, визнано речовими доказами, тому з метою забезпечення його збереження речових слід накласти арешт.
Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував. В обґрунтування позиції зазначив, що пред'явлена ОСОБА_5 підозра, є необґрунтованою. Вважає, що слідчий безпідставно визнав речі, які вилучені під час обшуку автомобіля ОСОБА_5 речовими доказами у вищезазначеному кримінальному провадженні, оскільки зазначені речі не відповідають ознакам речового доказу згідно ст.98 КПК України. У постанові про визнання речовими доказами від 02.07.2025, слідчий не зазначив, яким саме критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, відповідають зазначені речі. Тому, висновок слідчого, про те, що вилучені предмети відповідають критеріям ст.98 КПК України, є безпідставним. Таких критеріїв не наведено і прокурором в ході розгляду даного клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 позицію захисника підтримав, просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про арешт майна.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника з приводу заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 132 КПК України.
Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010001796 від 24.05.2025.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з службовими особами ТСЦ № 8046 РСЦ ГСЦ МВС у місті Києві, організував злочинну схему одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зокрема за позитивне вирішення питань, пов'язаних із наданням адміністративних послуг з реєстрації, перереєстрації транспортних засобів з видачею свідоцтв про реєстрацію та номерних знаків, інших питань пов'язаних з діяльністю ТСЦ, поза встановленим порядком, зокрема вчинення реєстраційних дій поза чергою за пришвидшеною процедурою.
Так, 06.05.2025 року, ОСОБА_8 , вирішила змінити державні номерні знаки на належному їй транспортному засобі марки «Suzuki Swift», н.з. НОМЕР_7 . З метою замовлення талону електронної черги на послугу, здійснила вхід на сайті ГСЦ МВС «https://hsc.gov.ua/», однак у зв'язку із штучно створеними умовами не змогла отримати талон.
Після цього, ОСОБА_8 звернулася до раніше знайомого їй ОСОБА_5 , та під час особистої зустрічі останній, перебуваючи поблизу ТСЦ № 8046 за адресою: м. Київ, Столичне Шосе, 104, ОСОБА_5 , маючи на меті отримання прибутку незаконним шляхом, повідомив ОСОБА_8 , що для безперешкодного здійснення заміни державних номерних знаків в обхід електронної черги, необхідно надати йому неправомірну вигоду у розмірі 3500 грн. за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в особі адміністратора ТСЦ № 8046.
Крім того, ОСОБА_5 надав вказівки ОСОБА_8 щодо порядку вчинення дій із онлайн-замовлення платних індивідуальних державних номерних знаків « НОМЕР_8 » на офіційному сайті ГСЦ МВС «https://hsc.gov.ua/».
У подальшому, ОСОБА_5 призначив ОСОБА_8 зустріч на 04.06.2025 у приміщенні ТСЦ № 8046 за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 104, для передачі неправомірної вигоди у розмірі 3500 грн. за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в особі адміністратора ТСЦ № 8046, а саме за виготовлення платних індивідуальних державних номерних знаків « НОМЕР_8 » на транспортний засіб марки «Suzuki Swift», VIN: НОМЕР_9 .
04.06.2025 приблизно о 14 год 44 хв год ОСОБА_8 прибула до ТСЦ № 8046 за вищевказаною адресою та на вказівку ОСОБА_5 надала останньому свій паспорт, індивідуальний податковий номер, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Suzuki Swift» та квитанцію про сплату замовлення індивідуальних державних номерних знаків « НОМЕР_8 ».
В свою чергу, ОСОБА_5 , не будучи законним представником ОСОБА_8 та не уповноважений вчиняти будь-які ді від її імені, маючи вплив на службових осіб ТСЦ № 8046, незаконно невстановленим шляхом, штучно створив умови для отримання талону на вчинення реєстраційних дій щодо транспортних засобів у певного реєстратора, порушивши процедуру замовлення таких послуг.
Після чого, адміністратор територіального сервісного центру МВС України № 8046 ОСОБА_9 здійснила реєстраційні дії із заміни номерного знаку на транспортному засобі марки «Suzuki Swift», VIN: НОМЕР_9 , а ОСОБА_8 передала ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 3500 грн. за здійснення впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, в особі адміністратора територіального сервісного центру МВС України № 8046 ОСОБА_9 .
У подальшому ОСОБА_5 передав ОСОБА_8 нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 та державні номерні знаки НОМЕР_8 .
Через деякий час ОСОБА_8 вирішила придбати транспортний засіб марки «Subaru Legacy», VIN: НОМЕР_11 , н.з. НОМЕР_12 та повторно звернулася до ОСОБА_5 , з метою безперешкодного здійснення реєстраційних дій із транспортними засобами.
ОСОБА_5 повідомив, що для безперешкодного здійснення продажу вказаного транспортного засобу в обхід електронної черги, вона повинна надати йому неправомірну вигоду у розмірі 4000 грн. за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в особі адміністратора ТСЦ № 8046.
У подальшому, ОСОБА_5 призначив ОСОБА_8 зустріч на 02.07.2025 у приміщенні ТСЦ № 8046. 02.07.2025 о 10 год ОСОБА_8 , маючи намір придбати у ОСОБА_10 транспортний засіб «Subaru Legacy», за попередньою домовленістю із ОСОБА_5 прибула до ТСЦ № 8046 за адресою: м. Київ, Столичне Шосе, 104. Де ОСОБА_5 , діючи з метою отримання неправомірної вигоди, надав вказівку ОСОБА_8 та ОСОБА_10 пройти разом з ним до робочого місця адміністратора № 12 ТСЦ № 8046.
Так, 02.07.2025 приблизно о 10:05 год ОСОБА_8 та ОСОБА_10 виконуючи вказівку ОСОБА_5 надали адміністратору ОСОБА_11 паспорти громадян України, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Subaru Legacy», н.з. НОМЕР_12 .
В свою чергу, ОСОБА_5 , не будучи законним представником як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_10 , та не уповноважений вчиняти будь-які ді від імені останніх, маючи вплив на службових осіб ТСЦ № 8046 незаконно за невстановлених обставин штучно створив умови для отримання талону на вчинення реєстраційних дій щодо транспортних засобів у певного реєстратора, порушивши процедуру замовлення таких послуг.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 вчиняв дії від імені ОСОБА_8 щодо сплати грошових коштів за послугу перереєстрації транспортного засобу на нового власника по договору.
Адміністратор територіального сервісного центру МВС України № 8046 ОСОБА_11 , всупереч положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», здійснила перереєстрацію транспортного засобу на нового власника по договору №8046/2025/5451623, а саме: автомобіля марки «Subaru Legacy» н.з. НОМЕР_12 . Після чого, ОСОБА_8 отримала свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_13 .
02.07.2025 о 10 год 20 хв ОСОБА_8 передала неправомірну вигоду ОСОБА_5 у виді грошових коштів в сумі 4000 гривень за здійснення впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, в особі адміністратора територіального сервісного центру МВС України № 8046 ОСОБА_11 , а саме: за успішну перереєстрацію транспортного засобу на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ.
Під час отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
02 липня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Крім того, 02.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24.06.2025 проведено обшук автомобіля Mitsubishi Outlander, сірого кольору 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_2 , який перебуває у фактичному користуванні та згідно інформації з бази ІПНП належить на праві власності ОСОБА_5 , за наслідками якого виявлено та вилучено банківські карти Монобанк НОМЕР_3 , НОМЕР_6 , ПУМБ НОМЕР_4 , Приватбанк НОМЕР_5 , флеш-накопичувач Transcend 16 Gb; договір купівлі-продажу ТЗ 8046/2025/5372133, технічний паспорт на мопед Ява НОМЕР_15, результати пошуку фізичних осіб на 1 арк., заяву №2469606283 від 22.06.2024, квитанцію №ПН240004, акт огляду реалізованого ТЗ, договір комісії №08К/2023, договір купівлі-продажу ТЗ №08К-11/2023, акт технічного стану ТЗ №6510/23/1/000018, інформаційну картку, довіреність.
Постановою старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 від 02.07.2025 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025100010001796 від 24.05.2025.
Орган процесуального керівництва вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю збереження речових доказів, які мають суттєве значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Надаючи оцінку доводам сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Матеріали, які додані до клопотання, дають слідчому судді підстави діти висновку, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що вирішення питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_5 складу інкримінованих йому злочинів, а також доведеність вини та правильність кваліфікації дій за ч. 3 ст. 369-2 КК України знаходиться поза межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на даній стадії кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання прокурора про арешт майна відповідно до положень ст. 173 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно зі ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.
Відповідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою зокрема забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
При вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
У відповідності до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст .170 КПК України.
Аналізуючи вимоги клопотання у сукупності з відомостями, що містяться у матеріалах, які додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що органом не доведено, що банківські карти, флеш-накопичувач ,договір купівлі - продажу ТЗ 8046/2025/5372133; технічний паспорт на мопед Ява НОМЕР_15; результати пошуку фізичних осіб на 1 арк.; заяву №2469606283 від 22.06.2024; квитанцію № ПН240004; акт огляду реалізованого ТЗ; договір комісії №08К/2023; договір купівлі-продажу ТЗ №08К-11/2023; акт технічного стану ТЗ №6510/23/1/000018; інформаційна картка; довіреність, є такими, що відповідають критеріям речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України.
Зокрема постанова слідчого від 02.07.2025, якою вказані документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, також не містить обґрунтування того, яким саме ознакам ст. 98 КПК України відповідають вказані речі, яке конкретно значення має це майно для кримінального провадження, як саме це майно буде використано під час досудового розслідування.
Таких критеріїв не наведено і прокурором під час судового розгляду вказаного клопотання.
Враховуючи принципи змагальності, свободи у поданні доказів, доведення їх переконливості перед судом, враховуючи відсутність належного обґрунтування щодо відповідності вилученого мобільного телефону критеріям речового доказу згідно ст. 98 КПК України, слідчий суддя не знаходить підстав для арешту зазначеного у клопотанні майна.
За таких обставин, клопотання про арешт є необґрунтованим та задоволенню не підлягає задоволенню.
На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
відмовити слідчому СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про арешт майна, яке 02.07.2025 вилучено під час обшуку автомобіля Mitsubishi Outlander, сірого кольору 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебуває у фактичному користуванні та згідно інформації з бази ІПНП належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_14 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1