Справа № 583/6420/24
Провадження № 2-др/344/46/25
(ДОДАТКОВЕ)
21 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.
за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача - адвоката Бєліка Андрія Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
01.07.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача - адвокат Бєлік А.С., подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 583/6420/24 про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17 500 грн. Судом отримана така 04.07.2025.
Заяву обґрунтовує тим, що 27.06.2025 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, по справі №583/6420, яким позов задоволено частково, зменшено розмір аліментів з 1/4 частини на 1/5 частину усіх видів доходу щомісячно.
У відзиві на позовну заяву стороною відповідача було заявлено про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 35 000 грн., оскільки у відсотковому співвідношенню позовні вимоги задоволені на 50%, вважає, що стягненню з позивача підлягає половина витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17 500 грн.
Для надання професійної правничої допомоги позивачу, 07.01.2025, укладено договір про надання правової допомоги №07/01-25.
У процесі розгляду справи в суді першої інстанції, адвокатом була виконана наступна робота: вивчення обставин справи та збір доказів; відпрацювання правової позиції відповідача на підставі діючих правових висновків Верховного Суду, дослідження судової практики; надання неодноразових консультацій клієнту; підготовка клопотання про передання справи за підсудністю та направлення його до суду; вивчення позовної заяви та підготовка відзиву на позовну заяву та направлення його до суду; підготовка заперечення на відповідь на відзив та направлення його до суду; представлення інтересів Клієнта на судовому засіданні в Охтирському міськрайонному суді Сумської області; представлення інтересів Клієнта на судових засіданнях в Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області.
Пунктом 7 Договору зазначено, що орієнтовний гонорар за надану правову допомогу складає 35 000 грн. При зміні обставин справи, що обумовлює збільшення об'єму роботи гонорар повинен бути переглянутий про що укладається додаткова угода. Остаточний розмір гонорару визначається актом виконаних робіт до даного договору, 30.06.2025 між позивачем та адвокатом Бєліком А.С. було складено акт виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги №07/01-25 та оплачено адвокату гонорар у розмір 35 000 грн. Просив стягнути з відповідача в користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 500 грн. та розглянути дану заяву в порядку письмового провадження без виклику сторін.
02.07.2025 від представника позивача - адвоката Касатської Ю.А. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, отримано судом 03.07.2025. В обґрунтування такого зазначено, що позивач вважає розмір правничої допомоги у сумі 35 000 грн. завищеним та необґрунтованим. Представник відповідача в судовому засіданні Охтирського міськрайонного суду участі не приймав, адвокатом Бєлік А.С. лише було підготовлено клопотання про передачу справу за підсудністю, підготовка якого особливою складністю не відрізняється. Під час розгляду справи Івано-Франківським міським судом адвокатом Бєлік А.С. по суті справи було підготовлено лише 2 процесуальних документи (відзив на позов та заперечення на відповідь на відзив), підготовка яких для не вимагає витрати значного часу. Вважає, що враховуючи принцип розумності та співрозмірності, виходячи з обставин справи, наведених вище підстави для відшкодування витрат відповідача на правову допомогу адвоката заявленому розмірі 35 000 грн. відсутні. Просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 35 000 грн. до 7000 грн., та враховуючи, що позов задоволено частково, з позивача на користь відповідача стягнути 3 500 грн.
Сторони, представник сторін не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про розгляд. Від представника відповідача - адвоката Бєліка А.С. надійшла заява про розгляд заяви без участі.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.06.2025 позов задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі судового наказу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.12.2024 у справі №201/14730/24, з частини усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття, на 1/5 частину усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів у зменшеному розмірі розпочати з дня набрання рішенням законної сили. У задоволенні іншої частини вимог позову - відмовлено.
Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат ( ст. 141 ЦПК України).
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно з ч. 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, представником позивача надано належні докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд приймає до уваги, що представником відповідача у відзиві на позовну заяву зазначено, що буде заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі - 35 000 грн. Разом з тим, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Представник відповідача - адвокат Бєлік А.С. здійснює свою діяльність на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ №1319119 від 08.01.2025 у Охтирському міськрайонному суді Сумської області, та ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ №1352163 від 25.03.2025 у Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області, виданих адвокатом Бєліком А.С. ( а.с. 62, 103 т. 1).
Договір №07/01-25 про надання правової допомоги між адвокатом Бєліком А.С. та ОСОБА_2 було укладено 07.01.2025.
У п. 7. зазначеного договору про надання правничої допомоги вказано, що орієнтований гонорар за надану правову допомогу складає 35 000 грн., при зміні обставин справи, що обумовлює збільшення об'єму роботи гонорар повинен бути переглянутий про, що укладається додаткова угода, остаточний розмір гонорару визначається актом виконаних робіт до даного договору.
Згідно з акту виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги №07/01-25 від 07.01.2025, адвокатом виконана наступна робота: вивчення обставин справи та збір доказів; відпрацювання правової позиції відповідача на підставі діючих правових висновків Верховного Суду, дослідження судової практики; надання неодноразових консультацій клієнту; підготовка клопотання про передання справи за підсудністю та направлення його до суду; вивчення позовної заяви та підготовка відзиву на позовну заяву та направлення його до суду; підготовка заперечення на відповідь на відзив та направлення його до суду; представлення інтересів Клієнта на судовому засіданні в Охтирському міськрайонному суді Сумської області; представлення інтересів Клієнта на судових засіданнях в Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області. Всього виконано робіт на 35 000 грн.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 7072) (пункт 5.43 постанови).
З урахуванням наведеного вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 757/59959/18-ц (провадження № 61-15847св24)).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи реальний обсяг допомоги представника відповідача у суді, час витрачений на надання таких послуг (обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у суді першої інстанції та тривалість судових засідань), критерій реальності таких витрат, суд вважає, що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним, завищеним та таким, що не відповідає складності справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг.
З огляду на викладене, з урахуванням категорії справи, часу витраченого адвокатом на підготовку клопотання про передання справи за підсудністю, відзиву на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, участь у судових засіданнях, між тим і у режимі відеоконференції, зокрема : 08.04.2025 з 13 год. 16 хв. 49 сек. по 13 год. 20 хв. 40 сек.; 04.06.2025 з 14 год. 33 хв. 05 сек. по 14 год. 35 хв. 41 сек.; 17.06.2025 з 14 год. 14 хв. 19 сек. по 14 год. 52 хв. 02 сек.; 24.06.2025 з 11 год. 08 хв. 07 сек. по 11 год. 10 хв. 13 сек.; 27.06.2025 з 10 год. 05 хв. 42 сек. по 10 год. 42 хв. 39 сек., та з 11:12:19 год. по 11:23:50 год. а також виходячи із засад об'єктивності, розумності, справедливості, обґрунтованої заяви про зменшення таких витрат та часткового задоволення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат, що понесені відповідачем з позивача на професійну правничу допомогу саме в сумі 3 500 грн.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 270 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача - адвоката Бєліка Андрія Сергійовича про ухвалення додаткового рішення задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 500 (три тисячі п'ятсот ) гривень.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації : АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце фактичного проживання : АДРЕСА_3 ; місце реєстрації : АДРЕСА_4 .
Повне рішення 21.07.2025.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.