Справа №296/4714/24
Категорія 2
2/295/1463/25
24.06.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності, -
ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулася до суду з указаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 05.05.2012 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач по справі є батьком ОСОБА_5 . Ще за час перебування у шлюбі позивачем та ОСОБА_5 було придбано квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири №13262 від 27.11.2013 року. За життя ОСОБА_5 склав заповіт, за яким належну йому частину квартири заповів дітям: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах. Як слідує зі змісту позову, із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3 - дружина померлого від свого імені та від імені своїх малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_6 - мати померлого, ОСОБА_4 - батько померлого. Свідоцтва про право на спадщину за заповітом видані дітям померлого в 9/20 частках кожному. Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/10 обов'язкову частку в спадщині на ім'я батька померлого ще не видано. Дружина і мати померлого до спадкування не закликаються, тому що на день смерті спадкодавця не були непрацездатними за віком та станом здоров'я. Отож, ОСОБА_4 у відповідності до ст. 1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадщині як непрацездатний батько померлого, яка дорівнює 1/20 частки у праві власності (1/20 від усієї квартири або ж 1/10 від 1/2). Тож частка відповідача у праві власності на квартиру є найменшою і доволі незначною у порівнянні із частками позивача та її малолітніх дітей, в інтересах яких вона діє. При цьому, позивач з дітьми зареєстровані у спірній квартирі, позивач після смерті чоловіка несе усі витрати по утриманню житла, сплачує вартість комунальних послуг. Відповідачу на праві особистої приватної власності ще належать об'єкти нерухомого майна: житловий будинок у с. Барашівка Житомирського району та на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_2 , де останній зареєстрований та фактично проживає.
З огляду на те, що спільне проживання сторін у спірній квартирі неможливе, виділення частки відповідача в натурі не є можливим та відповідач має у власності окреме житло, отже припинення права власності на частку в квартирі не завдасть шкоди його інтересам, ОСОБА_3 просить припинити право відповідача на спадкове майно в розмірі 1/20 частки у квартирі АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_3 , право власності на 1/40 частки кожного у спадковому майні, що належало ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 ; виплатити відповідачу у якості грошової компенсації вартості спадкового майна в розмірі 1/20 частки у квартирі АДРЕСА_1 кошти в розмірі 72 350,00 грн.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 04 липня 2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.
Від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву зазначив, що спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 успадкували він як батько померлого, оскільки на день смерті сина був інвалідом 3 групи, та діти за заповітом. Вважає даний позов передчасним, оскільки позивач не зверталася з проханням та/або пропозицією здійснити поділ частки в квартирі і відповідно відсутній предмет спору. Додав, що станом на день подання позову не отримав свідоцтва про право на спадщину.
У відповіді на відзив представник позивача - адвокат Лук'янець Л.О. зазначила, що жодної норми, яка б зобов'язувала позивача вживати заходів досудового врегулювання спору у справах про припинення права на частку у спільному майні не існує. Щодо посилання відповідача на неотримання ним свідоцтва про право на спадщину і як наслідок відсутність факту порушення суб'єктивного права позивача з його боку на момент подання позову до суду, то позивачем обрано спосіб захисту свого права та прав її дітей, який передбачає припинення права ОСОБА_4 на спадкове майно в розмірі 1/20 частки у квартирі АДРЕСА_1 з виплатою йому грошової компенсації, а не припинення права власності, яке при спадкуванні виникає лише після видачі свідоцтва про право на спадщину та державної реєстрації права власності. У даній справі доказом того, що ОСОБА_4 є таким, що прийняв спадщину після смерті свого сина та йому належить право на 1/20 частку у спірній квартирі, є довідка нотаріуса щодо кола спадкоємців від 26.10.2023 року. Відтак, твердження відповідача про необхідність досудового врегулювання спору та відсутність предмета спору не заслуговує на увагу.
Представник позивача - адвокат Лук'янець Л.О. в судове засідання 24.06.2025 року не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги в частині припинення права на спадкове майно та визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на 1/40 частку кожного у спадковому майні підтримує, просить задовольнити. Додатково зазначила у заяві, що відповідачу сплачено грошову компенсацію в розмірі 84 000 грн., тому позивач відмовляється від позовної вимоги в цій частині, просить закрити провадження у справі в цій частині.
Відповідач також в судове засідання 24.06.2025 року не з'явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги в частині припинення його права на спадкове майно та визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на 1/40 частку за кожним у спадковому майні визнає. Зазначив, що позивач повністю сплатила грошову компенсацію вартості спадкового майна, претензій до позивача не має.
Ухвалою суду від 24.06.2025 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про сплату грошової компенсації вартості спадкового майна на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у їхній відсутності на підставі наявних матеріалів справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи й дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , батьками яких є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с. 12-13).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить по 9/40 квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом №1789 та №1792 відповідно, виданих 26.10.2023 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Білецькою Н.С. (а.с. 14-17).
З довідки приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Білецької Н. від 26.10.2023 року №655/02-14 вбачається, що згідно спадкової справи №3/2023, яка була заведена після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , заяви про прийняття спадщини подали: ОСОБА_3 - дружина померлого, від свого імені та від імені своїх малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діти є спадкоємцями за заповітом, та ОСОБА_6 - мати померлого і ОСОБА_4 - батько померлого. Свідоцтва про право на спадщину за заповітом видані дітям померлого в 9/20 частках кожному. Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/10 обов'язкову частку в спадщині на ім'я батька померлого ще не видано. Дружина і мати померлого до спадкування не закликаються, тому що на день смерті спадкодавця не були непрацездатними за віком та станом здоров'я (а.с. 18).
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
В частині 1 статті 1217 ЦК України встановлюються види спадкування за законом та за заповітом.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За змістом ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Таким чином, право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї. Про це йдеться в постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі №463/6829/21-ц.
Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
У частині першій статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно зі статтею 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.
Результат аналізу статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 зроблено висновок про те, що не зазначення у статті 365 ЦК України конструкції «за наявності одночасно» свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2021 року в справі № 748/2338/19 (провадження № 61-6929св21) зазначено, що «припинення права на частку має відбуватися, якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Тобто можливе порушення інтересів як самого співвласника, так і членів його сім'ї виступатиме перешкодою для задоволення позову про припинення права на частку. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном. Ця умова спрямована на запобігання порушення інтересів співвласника та членів його сім'ї. Оскільки мається на увазі недопущення порушення прав інтересів співвласника, то суд при розгляді справи повинен перевіряти, чи не будуть порушені інтереси й заподіяна шкода (майнова або немайнова) внаслідок припинення права на частку».
Вказані судові рішення свідчать про єдність практики застосування статті 365 ЦК України. Виходячи із встановлених у справі обставин, з у рахуванням при вирішенні спору інтересів усіх співвласників, суд вирішує питання щодо наявності або відсутності підстав вважати, що припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду завдасть істотної шкоди інтересам співвласника.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За інформаційною довідкою від 20.03.0024 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_4 є співвласником квартири АДРЕСА_3 та власником житлового будинку у с. Барашівка Житомирського району (а.с. 30-31).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2024 по справі № 671/1543/21 сформулював висновок, що за умови доведення наявності підстав, передбачених частинами першою та другою статті 365 ЦК України, для припинення права на частку у спільному майні, право відповідача на таку частку підлягає припиненню. З метою уникнення ситуації правової невизначеності, недопущення спору при проведенні державної реєстрації права власності за позивачем судам доцільно задовольняти одночасно з вимогою про припинення права власності на частку у спільному майні й заявлену вимогу про визнання права власності на неї за співвласником, який попередньо вніс на депозитний рахунок вартість спірної частки.
Враховуючи визнання позову відповідачем, а також те, що він забезпечений іншим житлом, йому належить 1/20 частка спадкового майна, яка є незначною, суд дійшов висновку про можливість припинення права на спадкове майно, оскільки, на переконання суду, припинення такого права не завдасть його інтересам істотної шкоди.
Види судових витрат зазначені у статті 133 ЦПК України.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать і витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
За змістом ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд керується ч. 2 ст. 141 ЦПК України та ч. 1 ст. 142 ЦПК України та покладає на відповідача судові витрати у розмірі 50 відсотків судового збору за подання позову, від сплати якого відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена при зверненні до суду.
Згідно з ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
З доданої представником позивача до заяви від 10.06.2025 копії платіжної інструкції №2.83949875.1 АТ КБ «ПриватБанк» від 16.01.2025 слідує, що ОСОБА_3 сплачено за оціночно-будівельну експертизу по рахунку №1987/1 від 23.12.2024 року на користь ФОП ОСОБА_7 6 691,44 грн. (а.с. 78, 125).
Відповідно до висновку судового експерта Свістунова І.С. від 29.01.2025 №С1987/01-2025 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи дійсна (ринкова) вартість 1/20 частки квартири АДРЕСА_1 становить 84 000 грн. Судом покладений указаний висновок в основу судового рішення та саме кошти у сумі 84 000 грн. були сплачені стороною позивача відповідачу в якості компенсації вартості належної йому частки.
Таким чином, відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6 691,44 грн. витрат за проведення судової оціночно-будівельної експертизи.
Крім цього, відповідно до ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 14.11.2024 року, витрати на проведення судової оціночно-будівельної експертизи покладено на позивача та відповідача в рівних частинах. У листі від 29.01.2025 судовий експерт Свістунов І.С. вказав, що Позивач здійснив оплату відповідно до рахунку, тоді як відповідач ОСОБА_4 не сплатив свою частину у розмірі 6 691,44 грн. У зв'язку з цим, експерт просив вирішити питання щодо забезпечення повної оплати експертизи (а.с. 80).
Відповідно до рахунку на оплату №1987/2 від 23.12.2024 ОСОБА_4 мав сплатити на рахунок ФОП ОСОБА_7 6 691,44 грн. за проведення судової оціночно-будівельної експертизи (а.с. 79).
Згідно з ч. 5 ст. 139 ЦПК України у випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, відповідно до положень ч. 5 ст. 139 ЦПК України з відповідача на користь ФОП ОСОБА_7 підлягає стягненню 6 691,44 грн. витрат за проведення судової оціночно-будівельної експертизи.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 319, 356, 365 ЦК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 141, 142, 206, 264, 265, 352, 354 ЦПК України
Позов задовольнити.
Припинити право ОСОБА_4 на 1/20 частку у квартирі АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , право власності на 1/40 частку у спадковому майні, що належало ОСОБА_4 , а саме у квартирі АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , право власності на 1/40 частку у спадковому майні, що належало ОСОБА_4 , а саме у квартирі АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 6 691,44 грн. витрат за проведення судової оціночно-будівельної експертизи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_7 (п/р НОМЕР_1 в AT КБ «ПРИВАТБАНК», ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 6 691,44 грн. витрат за проведення судової оціночно-будівельної експертизи.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Позивач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя