справа № 199/9936/24
провадження № 2/208/2056/25
10 липня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського, у складі:
головуючого судді Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Агеєвої В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 199/9936/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
29 листопада 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості за кредитними договорами, які є простроченими та відповідачем не погашається. До стягнення заявлено заборгованість, право на отримання якої позивач набув від первісного кредитора відповідача.
Згідно до відповіді №960235 від 29.11.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена адреса відноситься до юрисдикції Кіровського районного суду міста Донецька.
Розпорядженням про визначення територіальної підсудності справ від 02.09.2014 №2710/38-14 було змінено територіальну підсудність Кіровського районного суду міста Донецька на Красноармійський міськрайонний суд Донецької області.
Вища рада правосуддя з 02 вересня 2024 року змінила територіальну підсудність судових справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 29.11.2024 року передано за підсудністю до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 року цивільну справу №199/9936/24 передано до провадження судді Гречаної В.Г.
Ухвалою судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.01.2025 року зобов'язано Міністерство соціальної політики України надати інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, щодо відповідача ОСОБА_1 .
Згідно до відповіді Міністерства соціальної політики України, яка надійшла до суду 11.02.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з 05.05.2016 року. В довідці зазначена адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , та адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 12.02.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представник позивача ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» 26.03.2025 року надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв'язку «Укрпошта» за зареєстрованим місцем проживання, що в розумінні п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Заяв та клопотань про проведення розгляду справи за його відсутності не подавав.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280,281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
09 грудня 2019 року між АТ «Альфа банк» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали договір про надання кредиту №491015980. Основними умовами споживчого кредиту є наступні:
1) сума - 39184,43 грн;
2) строк - 60 місяців;
3) процентна ставка - 39,9% річних.
Позивачем умови договору виконано в повному обсязі, перераховано на рахунок відповідача у безготівковій формі кошти в розмірі 39184,43 грн. Відповідач в свою чергу зобов'язання по кредитному договору не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 58739,18 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 39184,43 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 18754,75 грн.
22 лютого 2021року між АТ «Альфа банк» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено Договір факторингу №1 у відповідності до умов якого АТ «Альфа банк» передає (відступає) ТОВ «ФК ФОРТ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК ФОРТ» приймає належні АТ «Альфа банк» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором до відповідача.
23 лютого 2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01-23-02/21 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК ФОРТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «ФК ФОРТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором до відповідача.
Відповідно до виписки з додатку до договору факторингу №01-23-02/21, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 58739,18 грн.
Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 15.08.2017 року, укладеним між АТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 .
Позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 22.02.2021 року, відповідно якого заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становила 58739,18 гривень.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
За змістом ч.1. ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1.ст.628 626 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка (пеня, штрафи) поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом положень п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою.
Частина п'ята статті 5 вказаного Закону визначає, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та вказаного Закону.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини другої статті 1083 ЦК України якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В той же час, відповідачем не надано детального та обґрунтованого розрахунку, який би спростовував правильність наданого позивачем розрахунку за кредитними договорам, а також доказів на підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, з огляду на що не спростував доводи позивача.
Отже, врахувавши вищевикладені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та нарахованими відсотками.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідност.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що у справі заявлено до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 9200,00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До суду позивач надав договір від 03 липня 2024 року про надання юридичних послуг № 03-07/24. За умовами зазначеного договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець надає Замовнику послуги захисту прав та інтересів Замовника під час розгляду судом будь-якої інстанції справи у якій Замовник є учасником.
15.07.2024 року було підписано Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг, згідно якого Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги відповідно до Договору № 03-07/24 про надання юридичних послуг від 03.07.2024 року. Відповідно зазначено акта вартість послуг складається з: надання первинної консультації, період надання послуг - 0,5 годин, вартість 1000,00грн., правовий аналіз наявних документів, період надання послуг - 2 години, вартість 4000,00грн.; підготовка та подання позовної заяви, період надання послуг - 2,1 години, вартість 4200,00грн.
Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.
Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Отже, з урахуванням вищенаведених норм, у зв'язку з тим, що вимоги позивача задоволені, а тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9200,00 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525,526, 530, 536, 631, 1046,1050 ЦК України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268,273, 280, 283 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ІКЮО 40340222 (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2), заборгованість за кредитним договором 491015980 від 09.12.2019 року у розмірі 58 739,18 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сімсот тридцять дев'ять гривень 18 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ІКЮО 40340222 (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2), витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200,00 грн. (дев'ять тисяч двісті гривень 00 копійок), а також понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua
Відомості про сторони:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», ЄДРПОУ 40340222, м. Київ, пл.Солом'янська 2;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , та адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя В.Г. Гречана