Справа № 175/13159/24
Провадження № 1-кп/175/793/24
2025
09 липня 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю захисника: адвоката ОСОБА_4
за участю обвинуваченого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження № 12024052390000831 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, маючого професійно-технічну світу, не одруженого,
обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
На початку квітня, у невстановлені під час досудового розслідування час і більш точну дату, обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись на території домоволодіння за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з умислом, спрямованим на незаконний посів та незаконне вирощування рослин коноплі, незаконно, здійснив посів насіння коноплі, після чого, з метою доведення рослин коноплі до стадії дозрівання, здійснював їх культивування шляхом догляду, рихлення ґрунту та поливу, до 08 години 11 хвилин 03 липня 2024 року, коли працівниками поліції при проведенні обшуку за вказаною вище адресою були виявлені та вилучені 148 рослини зеленого кольору з корінням, стеблами та листям, які є рослинами роду коноплі (Саnnabis), що містять наркотичні засоби і психотропні речовини.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 310 КК України як незаконний посів та незаконне вирощування конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин.
ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.
Під час досудового розслідування між прокурором та підозрюваним за участю захисника укладена угода про визнання винуватості від 27 серпня 2024 року, відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.
Відповідно до умов наданої угоди, прокурор та підозрюваний уклали цю угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 310 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для цього кримінального провадження, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Сторони узгодили призначення покарання підозрюваному за ч. 2 ст. 310 КК України у виді трьох років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням обвинуваченого від відбуття призначеного покарання з випробуванням та покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. В угоді передбачені та роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, визнав повністю та підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена сторонами добровільно, за безпосередньої участі захисника, тому просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Судом з'ясовано, що обвинувачений повністю розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд, вивчивши угоду про визнання винуватості та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що укладена між прокурором та підозрюваним угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 310 КК України кваліфіковано правильно, це кримінальне правопорушення згідно з положеннями ст. 12 КК України є тяжким злочином, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення та може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Будь-яких перешкод для укладення та затвердження угоди судом не встановлено, матеріали провадження, які надані суду, таких відомостей не містять.
Суд не досліджує докази у цьому провадженні, оскільки вирок ухвалюється в особливому порядку кримінального провадження, передбаченому положеннями Глави 35 КПК України.
ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
ІV. Мотиви призначення покарання
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працює, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, є особою з інвалідністю 3 групи за загальним захворюванням, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.
Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином, обставини, які пом'якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому обвинуваченому необхідно призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді трьох років позбавлення волі. Також суд, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якої обвинувачений за вчинене ним кримінальне правопорушення не уникнув, другорядну роль кари як мети покарання, вважає можливим звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов'язків. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 серпня 2024 року, укладену між прокурором Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним за ч. 2 ст. 310 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на два роки, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази: 148 рослин зеленого кольору з корінням, стеблами та листям, які є рослинами роду коноплі (Саnnabis), що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 1207, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 з на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 6058 (шість тисяч п'ятдесят вісім) гривень 24 копійки.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: