Справа № 175/3999/25
Провадження № 1-кп/175/527/25
про продовження строку запобіжного заходу
22 липня 2025 року селище Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Краматорська Донецької області, заміжньої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, працюючої в КНП «Міська лікарня №3» Краматорської міської ради, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, -
Дніпровським районним судом Дніпропетровської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
Клопотання обґрунтовано тим, що до обвинуваченої ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, на теперішній час не зменшились ризики, передбачені ч.ч. 1,2,3,4,5 ст. 177 КПК України, які було встановлено з огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а характер і специфіка кримінального правопорушення дають підстави вважати, що обвинувачена без продовження строку тримання під вартою може продовжити протиправну діяльність.
Обвинувачена ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили з урахуванням даних про особу обвинуваченої, яка працює та має міцні соціальні зв'язки, змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою суд виходить з того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, а тому, будучи обізнаною про ступінь тяжкості інкримінованого їй злочину та покарання, яке загрожує у разі визнання винуватою, існує реальний ризик того, що обвинувачена може переховуватися від суду. Крім того, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 здійснювала свою протиправну діяльність, передбачену ч.2 ст.114-2 КК України на території м.Краматорська, який є прифронтовим, в якому на теперішній час розміщуються підрозділи ЗСУ та інші військові формування, що з урахуванням характеру пред'явленого обвинувачення може свідчити про продовження існування ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Доводи сторони обвинувачення про продовження існування ризиків, передбачених п.2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, що обвинувачена може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, впливати на свідків, експерта та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню належним чином не обґрунтовано і з цих підстав судом до уваги не приймаються.
Згідно частини 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Таким чином, врахувавши наявність заявлених ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України та неможливість завершити судове провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, суд дійшов до висновку про необхідність продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Абзацом 8 ч.4 ст.183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Тобто, визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.114-2 КК України є дискреційним повноваженням суду.
Разом з цим, автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "Piruzyan v. Armenia" п. п. 104-105).
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Буров проти України" п. 51).
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави у провадженні визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи тяжкість та обставини вчиненого ОСОБА_4 злочину, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює офіційно в медичному закладі м. Краматорська, має в м. Краматорську постійне місце проживання, а також її майновий стан та вік, суд вважає за необхідне визначити їй альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченої, суд не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.
У разі внесення обвинуваченою застави, суд вважає за необхідне покласти на неї певні обов'язки, з передбачених ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.183, 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 19 вересня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., яка може бути внесена на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі протягом її дії, тобто до 19 вересня 2025 року.
В разі внесення застави покласти на обвинувачену наступні обов'язки:
1) не відлучатись з населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу прокурора або суду;
2) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З моменту звільнення з під-варти, у зв'язку із внесенням застави, обвинувачена вважається такою, що до неї застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій отримується обвинувачений.
Копію ухвали направити в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Головуючий суддяОСОБА_1