14 липня 2025 року
м. Київ
справа № 520/5583/22
адміністративне провадження № К/990/6971/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Загороднюка А.Г.,
за участі:
секретаря судового засідання Ключник А.Ю.,
представника позивача - Туруті З.О.,
представника відповідача - Пономаренка П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 (головуючий суддя - Мінаєва О.М., судді - Калиновський В.А., Кононенко З.О.)
у справі № 520/5583/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ (по особовому складу) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 145 о/с від 24.03.2022 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного - рятувальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно-рятувального загону;
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 149 о/с від 25.03.2022 про звільнення молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного -рятувальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно-рятувального загону;
- поновити ОСОБА_1 на службі цивільного захисту на посаді пожежного - рятувальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно - рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з 26.03.2022;
- стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.03.2022 по дату поновлення на роботі.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі проведеного службового розслідування за фактом невиходу на службу, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту. Позивач зауважує, що протягом останнього року, так і за весь час перебування на службі, на позивача жодного разу не накладались дисциплінарні стягнення, що унеможливлює звільнення за підпунктом 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, оскільки відсутня ознака систематичності невиконання умов контракту (два та більше порушення).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
4. При ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірного накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, оскільки висновком службового розслідування підтверджено вчинення позивачем грубого дисциплінарного проступку, що полягає в невиході на службу без поважних причин.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі № 520/5583/22 скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ (по особовому складу) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області №145 о/с від 24.03.2022 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного - рятувальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 пожежно - рятувального загону. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області №149 о/с від 25.03.2022 про звільнення молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного - рятувальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно-рятувального загону. Поновлено ОСОБА_1 на службі цивільного захисту на посаді пожежного - рятувальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно - рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з 26.03.2022. Стягнуто з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.03.2022 по 24.01.2024 у розмірі 270 572 грн 80 коп.
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції керувався тим, що в матеріалах справи відсутні докази щодо застосовування до позивача дисциплінарних стягнень протягом останнього року служби на момент прийняття спірного наказу. А тому виснував, що у спірних правовідносинах відсутня така кваліфікуюча ознака вчиненого позивачем дисциплінарного проступку як систематичність, що в свою чергу виключає застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби.
Короткий зміст касаційної скарги та її обґрунтування
7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
8. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, не містило підстав звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту в умовах воєнного стану, відповідно через прогалини у законодавстві не дозволяло швидко та миттєво реагувати на випадки не виходу на службу під час ведення бойових дій та несення служби. Зауважує, що відповідні зміни були внесені лише постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 468, якою пункт 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, викладено у редакції, якою передбачено припинення контракту та звільнення особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту. Скаржник вважає, що у спірних правовідносинах, враховуючи винятковість обставин, відповідач не міг діяти по-іншому, окрім як застосувати підпункт 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, як підставу для звільнення позивача, який впродовж довгого часу не з'являвся на службі. З огляду на неврегульованість на нормативному рівні на момент виникнення спірних правовідносин питання щодо звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту в умовах воєнного стану, застосування відповідачем підстави для звільнення позивача як систематичне невиконання умов контракту, на думку скаржника, є формальним порушенням. Тому, за позицією скаржника, суд апеляційної інстанції при вирішення справи мав би застосувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2020 у справі №813/1790/18, де суд вказав, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Позиція інших учасників справи
9. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, згідно з приписами частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги
10. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
11. Ухвалою від 28.05.2025 Верховний Суд призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні на 17.06.2025 на 12 год 00 хв.
12. У зв'язку із перебуванням судді Жука А.В. у відпустці розгляд справи 17.06.2025 не відбувся.
13. Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2025 призначено справу до касаційного розгляду у судовому засіданні на 01.07.2025 о 17 год 00 хв.
14. У судовому засіданні 01.07.2025 розгляд справи відкладено до 08.07.2025 до 16 год 00 хв.
15. 08.07.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та призначив дату проголошення судового рішення 14.07.2025.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
16. В період з 12.06.2019 по 25.03.2022 ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області.
17. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області від 24.02.2022 № 81 за фактом відсутності ОСОБА_1 на службі без поважних причин призначено службове розслідування.
18. Висновком службового розслідування встановлено, що починаючи з 24.02.2022 по 13.03.2022 ОСОБА_1 не виходив на добові чергування, 24.02.2022 не прибув за сигналом «Збір-АВАРІЯ» до підрозділу. Зв'язок з даним співробітником відсутній, також не відомо було його місце перебування. 24.02.2022 начальником 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області було здійснено телефонну розмову (по гучномовному зв'язку) із заступником начальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області в ході якої, останнім було надано інформацію, щодо не прибуття до розташування 33 державного пожежно-рятувального поста о 07 год 30 хв на зміну чергових караулів позивача. Також заступником начальника 33 33 державного пожежно-рятувального поста 24.02.2022 надано інформацію щодо безрезультатних спроб протягом дня зв'язатися із позивачем за допомогою телефонного зв'язку, проте абонент знаходився поза зоною досяжності. Інформацію щодо місця знаходження ОСОБА_1 перевірити не має можливості у зв'язку з проведенням активної фази бойових дій у населеному пункті, де розташований 33 державний пожежно-рятувальний пост 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області. В подальшому, впродовж 28.02.2022, 04.03.2022 та 08.03.2022 о 07 год 30 хв на зміну чергових караулів ОСОБА_1 за інформацією наданою у телефонному режимі заступником начальника 33 державного пожежно-рятувального поста не прибував. Впродовж терміну проведення службового розслідування заступником начальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області повідомлялося про безрезультатні спроби зв'язатись із ОСОБА_1 , за відомими мобільними номерами телефонів. Станом на 08.03.2022 ОСОБА_1 на зв'язок не виходив, про своє місцеперебування не повідомляв, рапорту із проханням надати дозвіл виїхати за межі Харківської області до підрозділу не надавав. Інформацію щодо місця знаходження ОСОБА_1 перевірити на той час не було можливості у зв'язку з проведенням бойових дій у населеному пункті де розташований 33 державний пожежно-рятувальний пост 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області.
Щодо вищевикладених обставин були складені акти про невихід на службу та зафіксовано неприбуття на службу до підрозділу молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 . Комісією враховані обставини та наявні факти невиходу на службу пожежного-рятувальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно-рятувального загону ОСОБА_1 , та з урахуванням введення воєнного стану в Україні та проголошення загальної мобілізації зроблені висновки щодо невиходу на службу без поважних причин та ухилення від проходження служби цивільного захисту під час проведення бойових дій на території Харківської області.
19. Ухилення від проходження служби, невихід на службу, неприбуття до підрозділу в умовах введення воєнного стану в Україні, ненадання керівництву підрозділу термінової достовірної інформації щодо свого місця знаходження, розцінено комісією у висновку службового розслідування як пряме порушенням службової дисципліни, в розумінні статті 8 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 1068-VI.
20. Комісія дійшла висновку, що молодшим сержантом служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежним-рятувальником 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області порушено вимоги Присяги служби цивільного захисту, законів України та вчинено грубий дисциплінарний проступок, несумісний з подальшим проходженням служби.
21. Комісія вважала за необхідне клопотати перед начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області про накладення на молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту.
22. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області від 24.03.2022 № 145 за невихід на службу без поважних причин молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного-рятувальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту.
23. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області від 25.03.2022 № 149 о/с відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено із служби у запас Збройних Сил України (із постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 6 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту) молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного-рятувальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно-рятувального загону 25.03.2022.
Джерела права й акти їх застосування
24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Згідно із частинами першою - третьою статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
26. За правилами частини другої статті 106 Кодексу цивільного захисту України контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі; 3) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) центральної лікарсько-експертної комісії центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, про непридатність або обмежену придатність до служби; 4) у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв'язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу; 7) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом органу управління, формування чи підрозділу, навчального закладу, наукової установи, іншої організації центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, а також центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки; 8) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду; 9) у зв'язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призивної комісії; 10) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі; 10-1) у разі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб; 11) у зв'язку з набуттям громадянства іншої держави; 12) в інших випадках, передбачених законом.
27. Законом України від 05.03.2009 № 1068-VI затверджено Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.
28. Згідно з пунктами 1-3 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).
Службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов'язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (далі - Присяга).
Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.
29. Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням (пункт 6 Дисциплінарного статуту).
30. За правилами пункту 8 Дисциплінарного статуту порушенням службової дисципліни є протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
31. Згідно з пунктом 57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.
32. Пунктом 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
33. На осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи (пункт 75 Дисциплінарного статуту).
34. Відповідно до пункту 80 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.
35. За приписами пункту 83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.
36. Згідно з пунктом 29 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення № 593) особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
37. Відповідно до пункту 176 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні; 2) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні; 3) за станом здоров'я - на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби; 4) у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два місяці; 5) відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв'язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу; 7) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту; 8) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду; 9) у зв'язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призовної комісії; 10) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі; 10-1) у разі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб; 11) у зв'язку з набуттям громадянства іноземної держави; 12) в інших випадках, передбачених законом.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи
38. За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України)
40. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.
41. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) особами рядового і начальницького складу законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
42. Службова дисципліна зобов'язує особу рядового і начальницького складу під час проходження служби виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися Дисциплінарного статуту та захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
43. Сутність спірних відносин у розглядуваній справі полягає в тому, що позивача, який проходив службу цивільного захисту на посаді пожежного - рятувальника 33 державного пожежно-рятувального поста 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, наказом від 25.03.2022 звільнено у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, в основу мотивів застосування якого покладено те, що після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну та введення в державі воєнного стану позивач на до підрозділу за сигналом «ТРИВОГА.ЗБІР» не прибув, до підрозділу протягом 17 діб не з'явився, на службу не вийшов, керівництво про своє місцезнаходження та переміщення не повідомив, що розцінено відповідачем як грубе порушення службової дисципліни, що є достатньо вагомим для застосування до позивача дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту.
44. Факт відсутності позивача на службі в період з 24.02.2022 по 13.03.2022 у цій справі не є спірним.
45. Позивач зі свого боку зазначає про неможливість звільнення його за підпунктом 6 пункту 176 Положення № 593 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту), оскільки протягом останнього року служби на позивача дисциплінарні стягнення не накладалися.
46. Суд апеляційної інстанції, врахувавши відсутність доказів про застосовування до позивача дисциплінарних стягнень протягом останнього року служби на момент прийняття спірного наказу, погодився з позицією позивача, що у межах спірних правовідносинах відсутня така ознака як «систематичність невиконання умов контракту», що унеможливлює звільнення позивача за підпунктом 6 пункту 176 Положення № 593.
47. Отже, протиправність оскаржуваних наказів про накладення на позивача дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби суд апеляційної інстанції пов'язував лише з відсутністю доказів притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності протягом останнього року служби.
48. Верховний Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та зазначає таке.
49. Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб (у подальшому воєнний стан було продовжено).
50. Статтею 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
51. У статті 5 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Державній службі України з надзвичайних ситуацій визначено невідкладно разом з обласними, Київською міською державними адміністраціями, іншими державними органами, установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності привести єдину державну систему цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період.
52. Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
53. Як вже зазначалося, службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов'язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону.
54. Тут доречно навести текст присяги служби цивільного захисту, яка міститься у статті 108 Кодексу цивільного захисту України:
«Я, громадянин України (прізвище, ім'я та по батькові), вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу та урочисто клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим.
Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту.
Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров'я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій.
Якщо я порушу цю Присягу, готовий нести відповідальність згідно із законами України».
55. Верховний Суд зауважує, що запровадження воєнного стану в Україні суттєво вплинуло на всі сфери суспільного життя, зокрема і на функціонування органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
56. В умовах воєнного стану, з огляду на специфіку проходження служби цивільного захисту, дотримання особами рядового і начальницького складу вимог Дисциплінарного статуту є їх обов'язком. Поняття «службова дисципліна» включає у себе і обов'язок дотримуватися Присяги служби цивільного захисту.
57. Порушення особою рядового і начальницького складу службової дисципліни є підставою для накладення на таку особу дисциплінарного стягнення.
58. Повертаючись до обставин цієї справи, судами установлено, що невихід позивача на службу без поважних причин протягом періоду з 24.02.2022 по 13.03.2022 кваліфіковано відповідачем як грубе порушення службової дисципліни.
59. У цьому аспекті, суд касаційної інстанції вважає за необхідне вказати на підхід Верховного Суду щодо застосування загальних приписів трудового законодавства при вирішення спорів, пов'язаних з прогулом без поважних причин.
60. Зауважимо, що за загальним трудовим законодавством достатнім для звільнення працівника є його відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня (пункт 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України).
61. У постанові від 03.04.2024 у справі № 420/645/23 Верховний Суд указав, що зі змісту пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України висновується, що власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин. При цьому прогул, в розумінні Кодексу законів про працю України, це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.
62. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 572/2944/16-ц суд зауважив, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України є видом дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни (пункт 2 частини першої статті 147 Кодексу законів про працю України). Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з'ясування поважності причини його відсутності.
63. Також суд касаційної інстанції вважає за необхідне навести для прикладу практику Верховного Суду щодо питання правомірності притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за невихід на службу без поважних причин у період воєнного стану.
64. Так, у постановах Верховного Суду від 21.07.2022 у справі № 160/11795/20, від 17.10.2024 у справі № 420/3026/23, від 21.11.2024 у справі № 640/9688/22, від 13.05.2025 у справі № № 320/4867/22 та багатьох інших Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність поліцейського на службі без поважних причин в період дії воєнного стану в Україні, є дисциплінарним проступком, що тягне за собою накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
65. Визначаючись щодо характеру проступку вчиненого позивачем у цій справі Верховний Суд звертається до приписів Дисциплінарного статуту.
66. Відповідно до пункту 58 Дисциплінарного статуту грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, зокрема, невихід на службу без поважних причин.
67. Відповідно до пункту 80 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.
68. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що невихід особи рядового і начальницького складу на службу без поважних причин є грубим порушенням службової дисципліни. З огляду на те, що Дисциплінарний статут визначає таке порушення грубим дисциплінарним проступком, очевидним є те, що вчинення такого є несумісним з перебуванням на службі цивільного захисту.
69. Враховуючи те, що протягом періоду з 24.02.2022 по 13.03.2022 позивач систематично не з'являвся на службі, що вказує на те, що позивач фактично самоусунувся від виконання службових обов'язків в умовах воєнного стану, є підстави вважати, що такий проступок є триваючим порушенням службової дисципліни та вказує на систематичне невиконання позивачем умов контракту.
70. Застосовуючи підходи Верховного Суду при вирішенні питання щодо правомірності звільнення осіб за невихід на службу без поважних причин в умовах воєнного стану, які викладені у постановах Верховного Суду після подання касаційної скарги, Верховний Суд констатує, що з огляду на вчинення позивачем грубого дисциплінарного проступку, що виразився у невиході на службу без поважних причин у період дії воєнного стану, відповідач у цій справі правомірно наклав на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення № 593.
71. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо протиправності рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на підставі підпункту 6 пункту 176 Положення № 593.
72. Висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 814/1722/16 та від 10.06.2021 у справі № 560/3025/20, на які посилається суд апеляційної інстанції не є релевантними до спірних правовідносин, позаяк за обставинами цієї справи позивачем вчинено грубий дисциплінарний проступок у період дії воєнного стану, в той час як у справах № 814/1722/16, № 560/3025/20 установлено вчинення особами рядового і начальницького складу порушення службової дисципліни відмінної від вчиненого проступку у цій справі та у мирний час.
73. Отже, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого безпідставно скасував законне рішення суду першої інстанції. Суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про правомірність оскаржуваного наказу про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення позивача зі служби. Разом з тим, суд першої інстанції не надавав правової кваліфікації вчиненому позивачем дисциплінарного проступку саме з огляду на відсутність систематичності порушення умов контракту, що було основним доводом позивача.
74. Щодо доводів касаційної скарги про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд зазначає таке.
75. Так, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанови від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).
76. Варто зауважити, що правовідносини у справі № 813/1790/18 виникли у зв'язку із прийняттям Головним управлінням Держпраці у Львівській області постанов, якими на фізичну особу-підприємця накладено штраф за порушення суб'єктом господарювання законодавства про працю.
77. Водночас, предметом розгляду цієї справи є наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яким за невихід на службу без поважних причин позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільненні зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту.
78. З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду констатує, що правовідносини у цій справі та у справі № 813/1790/18, на які покликається відповідач в касаційній скарзі, мають різне правове регулювання і не є подібними, а тому висновки Верховного Суду у справі № 813/1790/18 не можуть бути застосовані при розгляді цієї справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
79. Відповідно до частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
80. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
81. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
82. З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, змінивши його мотивувальну частину та виклавши її в редакції цієї постанови.
83. З огляду на те, що останній день складення повного судового рішення припадає на 21.07.2025, а судді Загороднюку А.Г. 21.07.2025 надано день відпочинку як донору, повне судове рішення складено 22.07.2025.
Висновки щодо розподілу судових витрат
84. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 327, 341, 344, 349, 351, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області задовольнити частково.
2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі № 520/5583/22 скасувати.
3. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі № 520/5583/22 змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
4. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі № 520/5583/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж. М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
А.Г. Загороднюк