22 липня 2025 року
м. Київ
справа №420/4376/25
адміністративне провадження № К/990/28721/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача, які полягають у обчислені та виплаті позивачу грошового забезпечення у період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 року тобто 1762 грн.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року включно виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 року» (2684 грн.) на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та проведено виплату з урахуванням раніше сплачених коштів.
В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення плати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано апелянту п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали, шляхом подання доказів сплати суми судового збору та надсилання копій даної апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто.
07 липня 2025 року військової частини НОМЕР_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, та направити справу для продовження розгляду в апеляційному порядку.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, якою апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв'язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 10 червня 2025 року, а саме у зв'язку з несплатою судового збору та не наданням копій апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
Так, суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу від 17 червня 2025 року виходив з того, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху вручена апелянту - 10 червня 2025 року о 15:42 год., про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Таким чином, останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги 16 червня 2025 року.
У той же час, по даній справі від відповідача не надходило жодних клопотань та заяв з приводу усунення недоліків апеляційної скарги або продовження строків на усунення її недоліків.
Врахувавши вищевикладене, суд, застосувавши частину другу статті 298 КАС України у взаємозв'язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, повернув апеляційну скаргу.
Так, як видно з історії руху цієї справи, відповідач, подаючи апеляційну скаргу, заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору. У задоволенні вказаного клопотання було відмовлено ухвалою від 10 червня 2025 року та цією ухвалою залишено апеляційну скаргу без руху з підстав несплати судового збору. Таким чином, з постановленням цієї ухвали у відповідача виник процесуальний обов'язок вчинити відповідну процесуальну дію - сплатити судовий збір у визначеному судом розмірі. Водночас скаржник, замість вчинення відповідної процесуальної дії на виконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги про без руху, не усунув недоліки та не надав жодного клопотання та заяви з приводу усунення недоліків апеляційної скарги або продовження строків на усунення її недоліків.
Колегія суддів наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
За приписами статті 8 КАС України адміністративний суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
Верховний Суд наголошує, що надання процесуальних переваг одній із сторін, в тому числі шляхом відстрочення сплати судового збору та/або продовження строку на усунення недоліків без обґрунтованих підстав, нівелює закладені законодавцем принципи адміністративного судочинства в частині процесуальної рівності.
Перевіривши зміст поданої касаційної скарги, колегія суддів констатує, що в касаційній скарзі не містяться жодних аргументів щодо неправильної постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про повернення апеляційної скарги від 17 червня 2025 року.
Сама по собі незгода з ухвалою суду апеляційної інстанції від 17 червня 2025 року про повернення апеляційної скарги без указання в касаційній скарзі, яких процесуальних порушень припустився суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного процесуального судового рішення своєю чергою свідчить про необґрунтованість самої поданої касаційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у цій справі.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіА.Г. Загороднюк М.В. Білак М.І. Смокович