про залишення касаціної скарги без руху
22 липня 2025 року
м. Київ
справа №420/27982/24
адміністративне провадження №К/990/28625/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року (суддя Харченко Ю.В.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року (колегія у складі суддів Шевчук О.А., Бойка А.В., Федусика А.Г.)
у справі № 420/27982/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФ України в Одеській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Одеській області з відмови, оформлені листом від 23.08.2024 № 23843-22478/М-02/8-1500/24, у виплаті до Дня Незалежності 24 серпня 2024 року грошових коштів у сумі 15 988,00 грн;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату до Дня Незалежності 24 серпня 2024 року грошових коштів у сумі 15 988,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2024, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025, позов задоволено.
04.07.2025 від ГУ ПФ України в Одеській області до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Крім того, скаржник клопоче про поновлення йому строку на касаційне оскарження.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Щодо дотримання строку звернення з касаційною скаргою.
Положеннями ст. 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Водночас поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).
ГУ ПФ України в Одеській області пропустив строк на касаційне оскарження, передбачений ч. 1 ст. 329 КАС України, оскільки оскаржувана постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду ухвалена 06.05.2025, а отже строк на подання касаційної скарги закінчився 05.06.2025.
Відповідач просить поновити йому строк на касаційне оскарження з огляду на поважні причини. Клопотання обґрунтовує тим, що первісні дві своєчасно подані касаційні скарги повернуті йому ухвалами Верховного Суду від 27.05.2025 і від 24.06.2025 з причини неусунення недоліків таких скарг (а саме в частині зазначення передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень). Після усунення вказаних недоліків відповідач звернувся із повторною касаційною скаргою.
Надаючи оцінку мотивам, з яких скаржник просить поновити йому пропущений строк на касаційне оскарження, Суд вказує на наступне.
Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Проте зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки недотримання особою вимог КАС України при поданні касаційної скарги (зокрема, в частині форми та змісту касаційної скарги), що мало наслідком її повернення не свідчить про наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі.
За вказаних обставин, Суд визнає наведені скаржником у клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
Щодо обгрунтування заявлених підстав касаційного оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, за правилами норм п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) можуть бути оскарженні в касаційному порядку виключно у наступних випадках:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Водночас ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень (в тому числі у справах незначної складності), зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У силу приписів ч. 3 ст. 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Також згідно з положеннями ст. 341 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. Разом з тим, мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
При перевірці поданої у цій справі касаційної скарги Суд встановив, що у ній в чергове відсутнє покликання на конкретний пункт, передбачений ч. 4 ст. 328 КАС України, як саме підставу для касаційного оскарження судових рішень у справі № 420/27982/24.
Водночас скаржник не обґрунтував жодним чином наявність у цьому випадку обставин, з якими п.п. «а» і «в» п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України пов'язують виникнення підстав для розгляду в порядку касаційного провадження рішень судів, ухвалених у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
У взаємозв'язку з цим слід зазначати, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, як й надання переваги одній із заявлених підстав, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (ч. 3 ст. 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (ч. 1 ст. 341 КАС України).
Стосовно сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частинами 1 та 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом норми пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, ч. 3 цієї ж статті Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3 028 гривень.
Враховуючи наведене, судовий збір який підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, поданої в через підсистему «Електронний суд», становить 1 937,92 грн (тобто, 3 028 грн х 0,4 х 200% х 0,8)
Проте ГУ ПФ України в Одеській області до матеріалів касаційної скарги не долучено доказів сплати судового збору за подання цієї скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Одночасно відповідно до ч. 3 ст. 332 КАС України касаційна скарга залишається також без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Разом з тим, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі ж неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані Судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено (п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України).
За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстав касаційного провадження, передбачених ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, надання документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 937,92 грн, а також наведення інших підстав для поновлення строку звернення з касаційною скаргою.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Керуючись ст.ст. 330, 332 КАС України, Верховний Суд, -
1. Визнати неповажними наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі № 420/27982/24 залишити без руху.
3. Надати Головному управлінняю Пенсійного фонду України в Одеській області строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
4. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану в Україні.
5. Роз'яснити, що в разі ненаведення інших підстав для поновлення строку касаційного оскарження вказані відповідачем підстави будуть визнані судом неповажними, а у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
6. Роз'яснити, що у разі невиконання інших вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб