22 липня 2025 року
м. Київ
справа №600/1749/24-а
адміністративне провадження №К/990/28684/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі № 600/1749/24-а за адміністративним позовом Приватного підприємства «Аріс» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Приватне підприємство «Аріс» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 листопада 2023 року:
- №00000/8094/Ж10/24-13-07-07-06, яким визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 116 833,00 грн;
- №00000/8093/Ж10/24-13-07-07-06, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 1 200 000,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в розмірі 300 000,00 грн;
- №00000/8095/Ж10/24-13-07-07-06, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 463 646,25 грн, в т.ч. основний платіж - 370 917,00 грн, штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 92 729,25 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 06 березня 2025 року у відкритому судовому засіданні, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 04 липня 2025 року.
Водночас у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач покликається на те, що вперше касаційну скаргу було подано в межах визначено законом строку, проте, Верховний Суд її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Повторно подана касаційна скарга також була повернута. Зазначає, що усунувши недоліки попередньо поданих касаційних скарг які стали підставою для їх повернення, та врахувавши роз'яснення наданні в ухвалі Верховного Суду від 05 червня 2025 року, касаційну скаргу подано повторно. Цитує частину п'яту статті 333 КАС України. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 24 квітня 2025 року та від 05 червня 2025 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов'язкових підстав касаційного оскарження.
Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд надавав роз'яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Також Верховний Суд не приймає до уваги й доводи скаржника щодо подання ним повторної (чергової) касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що частина п'ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб'єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі № 600/1749/24-а залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко