22 липня 2025 року
м. Київ
справа №160/25184/21
адміністративне провадження №К/990/28976/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Єзерова А.А., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕСТ СІТІ», Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання протиправними та нечинними рішень в частині і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою, з урахуванням доповнень (зміна предмету позову) від 16.05.2022р. та уточнень (виправлення описки) від 08.08.2022р. до Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто»» імені Ю.М. Білоконя, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Нест Сіті», в якій просила:
- визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 20.09.2017 №82/24 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» в частині внесення змін до графічних та інших матеріалів Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради №2/17 від 25.05.2007, щодо зміни функціонального призначення території існуючої садибної житлової забудови по АДРЕСА_1 на проектну територію багатоквартирної забудови за рахунок реконструкції кварталів садибної забудови;
- визнати протиправним та нечинним п. 1, 2 рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» в частині внесення змін до графічних та текстових матеріалів Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради №2/17 від 25.05.2007, щодо зміни функціонального призначення території існуючої садибної житлової забудови по (АДРЕСА_1) на територію з функціональним призначенням проектна територія багатоквартирної житлової забудови та в тому числі включення до таблиці №62 текстових матеріалів Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська «Площадки нового багатоквартирного будівництва у м. Дніпро» на розрахунковий строк дислокація б за рахунок винесення об'єктів за експлікацією 11»;
- визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 20.10.2021 №212/11 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра», в частині внесення змін до графічних та текстових матеріалів плану зонування м. Дніпропетровська затверджених рішенням Дніпровської міської ради №54/66 від 22.07.2015 щодо зміни зони існуючої садибної житлової забудови по: - АДРЕСА_1 на зону проектної змішаної багатоквартирної житлової забудови (різної поверховості);
- визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 24.11.2021 №88/12 «Про внесення змін до проєкту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра»;
- зобов'язати Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради відновити (відкоригувати) функціональне призначення «території існуючої садибної житлової забудови» АДРЕСА_1, привівши графічні та інші матеріали Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради №2/17 від 25.07.2007, з урахуванням змін та доповнень, у відповідність до графічних та інших матеріалів Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, в редакції станом на 25.07.2007, та відновити (відкоригувати) зону «існуючої садибної житлової забудови» території АДРЕСА_1, привівши графічні та інші матеріали плану зонування м. Дніпропетровська, затверджені рішенням Дніпровської міської ради №54/66 від 22.07.2015, з урахуванням змін та доповнень, у відповідність до графічних та інших матеріалів плану зонування м. Дніпропетровська, в редакції станом на 22.07.2015.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 частково задоволено адміністративний позов:
- визнано протиправним та нечинним: рішення Дніпровської міської ради від 20.09.2017 року №82/24 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» в частині внесення змін до графічних та інших матеріалів генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради №2/17 від 25.07.2007, щодо зміни функціонального призначення території існуючої садибної житлової забудови по АДРЕСА_1 на проекту територію багатоквартирної забудови за рахунок реконструкції кварталів садибної забудови; пункт 2 рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» в частині внесення змін до графічних та текстових матеріалів генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради №2/17 від 25.07.2007, щодо зміни функціонального призначення території існуючої садибної житлової забудови по АДРЕСА_1 на територію з функціональним призначенням проектна територія багатоквартирної житлової забудови та, в тому числі, включення до таблиці №62 текстових матеріалів генерального плану розвитку м. Дніпропетровська «Площадки нового багатоквартирного будівництва у м. Дніпро» на розрахунковий строк, дислокація «б», за рахунок винесення об'єктів за експлікацією 11»; рішення Дніпровської міської ради від 24.11.2021 №88/12 «Про внесення змін до проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра»; пункт 1 рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №74/47 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра» в частині внесення змін до графічних та текстових матеріалів генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради №2/17 від 25.07.2007, щодо зміни функціонального призначення території існуючої садибної житлової забудови по АДРЕСА_1 на територію з функціональним призначенням проектна територія багатоквартирної житлової забудови та в тому числі, включення до таблиці №62 текстових матеріалів Генерального плану розвитку м, Дніпропетровська «Площадки нового багатоквартирного будівництва у м. Дніпро» на розрахунковий строк, дислокація «б», за рахунок винесення об'єктів за експлікацією 11»; рішення Дніпровської міської ради від 21.02.2024 №75/47 «Про затвердження проекту внесення змін до плану зонування території м. Дніпра» в частині внесення змін до графічних та текстових матеріалів плану зонування м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпровської міськради №54/66 від 22.07.2015, щодо зміни зони існуючої садибної житлової забудови по АДРЕСА_1 на зону проектної змішаної багатоквартирної житлової забудови (різної поверховості).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 в частині відмови у задоволенні адміністративного позову залишено без змін; апеляційні скарги Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТ СІТІ» задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 в частині задоволення адміністративного позову скасовано, та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, становить 6351,36 грн (2481,00 *0,4*5*0,8 *200%).
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
На виконання вимог вищенаведеної норми суд перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за платіжною інструкцією від 07.07.2025, яку надав скаржник як доказ його сплати у сумі 5328,64 грн, та встановив, що зазначені кошти на рахунок НОМЕР_1 не надходили.
Таким чином, долучена до касаційної скарги платіжна інструкція від 07.07.2025 про сплату судового збору у розмірі 5328,64 грн, не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання даної касаційної скарги, який, крім того, сплачено не в повному обсязі.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 121, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕСТ СІТІ», Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання протиправними та нечинними рішень в частині і зобов'язання вчинити певні дії.
Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
Надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.А. Єзеров
Суддя Л.В. Тацій