Номер провадження 22-ц/821/968/25 Справа № 703/2072/19
17 липня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Фетісової Т.Л.
за участю секретаря: Костенко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Карпенко Оксани Володимирівни, Фетісової Тетяни Леонідівни, Новікова Олега Миколайовича у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа: КЖВП «Наш Дім» про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним, -
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2025 року провадження у справі за вимогами ОСОБА_1 про визнання недійсним повністю та з моменту вчинення правочину з передачі основних засобів КЖВП «Наш дім» до ОСББ «Сокіл» об'єкт, що знаходиться по вул. В. Чорновола, 24, юридичний факт здійснення якого оформлений актом передачі основних засобів від 01 грудня 2009 року, та застосування наслідків недійсності правочину - закрито.
Роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд таких вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.
На вказану ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі.
30 квітня 2025 року колегією суддів Черкаського апеляційного суду розгляд апеляційної скарги призначено на 29 травня 2025 року на 12:00 год.
29 травня 2025 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 17 липня 2025 року на 15:30 год.
Під час розгляду справи в судовому засіданні ОСОБА_1 подав заяву про відвід складу суду з підстав сумнівів в їх об'єктивності, неупередженості та безсторонності, недотримання вимог Конституції та законів України при апеляційному перегляді, з посиланням на невиконання завдань підготовчого провадження судом першої інстанції, допущеними порушеннями судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування заяви про відвід, посилаючись на п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, вказує, що колегії суддів доведеться переглядати (аналізувати) власні неправомірні рішення на предмет їх відповідності чинному законодавству щодо правомірності порушення права відповідача по первісному позову на реалізацію зустрічного позову в законний спосіб заявленого зустрічного позову в порядку ч. 3 ст. 193 ЦПК України.
На думку заявника, колегія суддів є прямо чи побічно заінтересованою у результаті розгляду справи, тому судді мають бути відведені згідно п. 3 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
ОСОБА_1 вказує, що викладені обставини не є незгодою з процесуальними рішеннями судді, а підкреслюють об'єктивні обставини, що колегією суддів при здійсненні правосуддя на підставі особистих переконань та упередженості у справі № 703/2072/19 систематично не виконуються зобов'язання, покладені на суддю згідно п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо дотримання засад і правил судочинства, позбавлення ОСОБА_1 права на справедливий суд - процесуальну реалізацію спільного розгляду первісного та зустрічного позовів судом першої інстанції в порядку ч. 3 ст. 193 ЦПК України, вимог ч. 1 ст. 189 ЦПК України та порушень матеріального права при встановленні обставин неправомірного нарахування неіснуючого боргу на користь протилежної сторони спору, що позбавляє заявника права на судовий захист в цілому.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши заявника, судова колегія приходить до наступних висновків.
Згідно частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку, заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до положень статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Тобто, цивільним процесуальним законом чітко визначені підстави відводу судді, одним з яких є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).
Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.
В частині четвертій статті 36 ЦПК України зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
ОСОБА_1 у заяві про відвід не навів жодних обставин, які б свідчили про упередженість та небезсторонність суддів Карпенко О.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л. під час розгляду даної справи, а його припущення про можливі мотиви та дії колегії суддів не можуть бути підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у їх неупередженості й не підтверджені жодними належними доказами.
Доводи ОСОБА_1 є його власними судженнями, які не мають належного обґрунтування та підтвердження, а по суті зводяться до його незгоди з судовими рішеннями суду першої інстанції при вирішенні первісного та зустрічного позовів у даній справі, які можуть бути переглянуті в апеляційному та касаційному порядку.
Отже, доводи заяви ОСОБА_1 про відвід не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів Карпенко О.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.
Колегія суддів зазначає, що необґрунтоване усунення суддів від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи заяви про відвід не можуть слугувати підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у їх неупередженості та об'єктивності, а також наявність підстав вважати, що судді Карпенко О.В., Новіков О.В., Фетісова Т.Л. прямо заінтересовані у результаті розгляду даної справи.
Інших обгрунтованих доводів та підстав для відводу суддів Карпенко О.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л. у заяві ОСОБА_1 про відвід не наведено.
Відповідно до положень ч. ч. 2-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки передбачених законом підстав для відводу колегії суддів Карпенко О.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л. немає, колегія суддів вважає, що заявлений ОСОБА_1 відвід є необґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 40, 368 ЦПК України, апеляційний суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Карпенко Оксани Володимирівни, Фетісової Тетяни Леонідівни, Новікова Олега Миколайовича у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа: КЖВП «Наш Дім» про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним - визнати необгрунтованою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М. Новіков
Т.Л. Фетісова
/повний текст ухвали суду виготовлено 22 липня 2025 року/