Справа № 552/3989/24 Номер провадження 11-сс/814/321/25Головуючий у 1-й інстанції с. ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
16 липня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ
Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора адвокатаОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 18 березня 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_8 , подане адвокатом ОСОБА_7 , про встановлення розумних строків у кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 18 березня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про встановлення розумних строків у кримінальному провадженні та встановити слідчому в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2023 року за №42023000000000781, за ознаками кримінального праовопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, строк - 1 місяць, для проведення процесуальних дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні.
Зокрема, зазначаючи про можливість оскарження вказаної вище ухвали слідчого судді, апелянт посилається на правову позицію, яка міститься в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 вересня 2024 року у провадженні №51-7561кмо23.
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, думку адвоката щодо можливості апеляційного оскарження зазначеної вище ухвали слідчого судді з підстав, наведених в апеляційній скарзі, позицію прокурора про те, що це судове не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, перевірила матеріали провадження, обговорила питання щодо предмету оскарження та дійшла висновку про те, що апеляційне провадження підлягає закриттю з огляду на таке.
Згідно з висновком щодо застосування норми права, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа №569/17036/18, провадження №51-598кмо19), якщо після відкриття апеляційного провадження (у випадку оскарження ухвали слідчого судді - після призначення судового засідання) буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що ст.129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах провадження, відповідно до чого КПК України визначає, в яких випадках і які судові рішення слідчого судді підлягають перегляду в порядку апеляційної процедури.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову в задоволенні скарги.
За змістом положень ч.3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.
Частини 1 та 2 ст.309 КПК України визначають вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, і такий перелік розширеному тлумаченню не підлягає. У нормативному приписі ч.3 ст.309 КПК України встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають та заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:
1) відмову в наданні дозволу на затримання;
2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;
6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;
7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;
8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;
9) арешт майна або відмову у ньому;
9-1) застосування тимчасових обмежень діяльності юридичної особи та/або тимчасових обмежень в отриманні прав та/або переваг або відмову у застосуванні таких обмежень;
10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;
11) відсторонення від посади або відмову у ньому;
11-1) продовження відсторонення від посади;
12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;
13) закриття кримінального провадження на підставі ч.9 ст.284 КПК України.
Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.9-1 ч.1 ст.284 КПК України, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
А згідно з ч.3 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених у п.9-1ч.1 ст.284 КПК України, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру. Винятком є визнання неконституційним за Рішенням Конституційного Суду №4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року положень ч.3 ст.307 КПК України лише в частині заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як убачається з матеріалів провадження, адвокат ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , подав до слідчого судді клопотання про встановлення слідчому в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2023 року за №42023000000000781, за ознаками кримінального праовопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, строку тривалістю 1 місяць для проведення процесуальних дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні (а.с.1-4).
18 березня 2025 року слідчим суддею відмовлено в задоволенні зазначеного вище клопотання про встановлення розумних строків у кримінальному провадженні (а.п.16-18).
Таким чином, із огляду на викладені вище приписи КПК України, ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 18 березня 2025 року, за якою відмовлено в задоволенні клопотання про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Разом з тим, посилання апелянта на постанову об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 вересня 2024 року (справа №761/26342/22, провадження №51-7561кмо23) не є релевантними, оскільки у цій постанові міститься висновок про те, що ухвала слідчого судді, якою встановлено строк для проведення процесуальних дій, необхідних для закінчення досудового розслідування, має важливе значення як для етапу досудового розслідування, його якісного проведення та обрахунку самого строку такого розслідування, так і на кримінальне провадження та його рух загалом, а тому така ухвала слідчого судді підлягає апеляційному оскарженню. Разом з тим, у цьому провадженні, слідчим суддею відмовлено в задоволенні клопотання про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні, тобто слідчий суддя не встановив строк щодо періоду, який не мав граничних меж відповідно до КПК України.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Касаційного кримінального суду Верховного суду від 12 травня 2025 року (справа №344/6149/25, провадження №51-1693ск25).
Ураховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, ч.1 ст.422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 18 березня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання щодо встановлення розумних строків у кримінальному провадженні.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а особою, яка тримається під вартою - у той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4